Туберкульоз і алкоголізм

Хворі на туберкульоз, що страждають алкоголізмом, складають найбільшу соціально і епідеміологічно небезпечну групу хворих, які важко піддаються повноцінному лікуванню.

Частота туберкульозу серед хворих на хронічний алкоголізм так само, як і алкоголізму серед хворих на туберкульоз, значна. Одночасно на туберкульоз і хронічний алкоголізм страждають головним чином чоловіки у віці 30-60 років. На туберкульоз занедужують і жінки, що зловживають алкоголем.

Частіше туберкульоз приєднується до алкоголізму, рідше у хворих на туберкульоз розвивається алкоголізм.

Патогенез туберкульозу в хворих на алкоголізм повністю не з’ясований. Алкоголь ушкоджує різні органи і системи, в тому числі і імунну. В легенях алкоголь руйнує альвеолярний епітелій, викликає руйнування легеневих макрофагів, запальну інфільтрацію стінок бронхів, судин, що призводить до пригнічення місцевих захисних реакцій проти інфекцій. Тривала алкогольна інтоксикація викликає порушення обмінних процесів, дегенеративні і деструктивні зміни тканин внутрішніх органів, що сприяють прогресуванню туберкульозу. Крім того, хворі на хронічний алкоголізм неадекватні в оцінці свого здоров’я, звичайно ігнорують профілактичні обстеження, у зв'язку з абстинентними станами втрачають контроль за своїм здоров'ям, пізно звертаються за допомогою до лікаря.

Туберкульоз у хворих на алкоголізм розвивається в результаті ендогенної реактивації залишкових посттуберкульоних змін, але, з огляду на асоціальну поведінку і недотримання санітарних норм, істотну роль у розвитку туберкульозу відіграє й екзогенна суперінфекція.

Патологічна анатомія. У легенях хворих на алкоголізм можуть виявлятися різні по тяжкості форми туберкульозу. Однак частіше, ніж в інших хворих, виявляють фіброзно-кавернозний туберкульоз, а в хворих алкоголізмом III стадії - полікавернозний процес, часто ускладнений казеозною пневмонією.

Симптоматика. Хворі з вперше виявленим при профілактичних обстеженнях туберкульозом нерідко скарг не пред'являють. При прогресуванні туберкульозу з`являється висока температура тіла, симптоми інтоксикації, кашель з мокротинням, кровохаркання, задишка. Клінічна картина захворювання залежить від впливу захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, що супроводжують хронічний алкоголізм. При приєднанні туберкульозу хронічний алкоголізм може протікати злоякісно з частим розвитком алкогольних психозів, тривалими запоями, що ускладнюють перебіг туберкульозного процесу.

Діагностика туберкульозу ґрунтується на даних рентгенологічної картини, яка, власне кажучи, не відрізняється від рентгенологічної картини хворих, які не страдають на алкоголізм. У більшості хворих на алкоголізм вперше виявлений туберкульоз з наявним розпадом і бактеріовиділенням.

Лікування туберкульозу в хворих на алкоголізм здійснюють із застосуванням комплексу протитуберкульозних і протиалкогольних засобів. Хворі, що страждають на алкоголізм, часто порушують режим лікування, тому хіміотерапію доцільно їм проводити парентерально. При алкоголізмі III стадії протипоказані циклосерин і інші препарати, що впливають на ЦНС. Протитуберкульозне лікування в стаціонарі повинно бути інтенсивним, передбачати швидке абацилювання і закриття порожнин розпаду, після чого завершальне лікування проводять в амбулаторних умовах. При порушенні стаціонарного режиму або відмові від лікування необхідно направляти хворого на примусове лікування в стаціонар закритого типу.

З огляду на велику епідеміологічну небезпеку хворих на туберкульоз і алкоголізм, а також недостатньо високу ефективність хіміотерапії, показання до хірургічного лікування таких хворих повинні бути розширені, а терміни передопераційної хіміотерапії скорочені.

Контрольні питання:

1. Соціальна та епідеміологічна значимість захворюваності на туберкульоз осіб, що страждають

на алкоголізм.

2. Частота захворюваності на туберкульоз осіб, що страждають на алкоголізм, і частота

алкоголізму у хворих на туберкульоз.

3. Особливості патогенезу туберкульозу при алкоголізмі.

4. Особливості клінічних проявів туберкульозу при хронічному алкоголізмі.

5. Особливості лікування хворих на туберкульоз в поєднанні з алкоголізмом.

6. Особливості диспансерного спостереження хворих на туберкульоз і алкоголізм.

7. Взаємний вплив туберкульозу і алкоголізму на розвиток ускладнень обох захворювань.

8. Абстинентний синдром при хронічному алкоголізмі: клініка, діагностика, лікування. Методи

лікування хворих на алкоголізм.

9. Клінічний і соціальний прогноз у хворих на туберкульоз і хронічний алкоголізм.

Література:

1. Шевченко А.А. Туберкулёз органов дыхания и хронический алкоголизм // Проблемы

туберкулёза. – 2001. – № 8. – С.6-8.

Дата добавления: 2014-12-10