Що виробляти і в якому обсязі?

Обмеженість ресурсів зумовлює те, що збільшити пропозицію будь-якого товару неможливо без зменшення пропозиції іншого товару. Наприклад, автомобільна фірма, маючи певні площі, кількість устаткування та працівників, не може одночасно збільшити випуск мікроавтобусів і випуск седанів. Зробивши більше мікроавтобусів, фірма відмовляється від можливості виробництва певної кількості седанів. У цьому випадку річна плата за збільшення виробництва мікроавтобусів – відмова від річного обсягу виробництва седанів. Фірма зробила правильний вибір розподілу ресурсів, якщо попит на мікроавтобуси високий. Суспільство в цілому також стикається з проблемою «що виробляти». Припустимо, в гіпотетичній економіці виробляють два товари: одяг (у) і продукти харчування (х), але існують такі обмеження:

· кількість ресурсів і рівень розвитку продуктивних сил на цей час постійні;

· повне та ефективне використання ресурсів.

За допомогою простої економічної моделі - кривої виробничих можливостей - проілюструємо проблему «що і скільки виробляти» з використанням поняття альтернативна вартість (рис.1.1).

Рис. 1.1. Крива виробничих можливосте

Крива АВСD визначає межу виробничих можливостей нашої гіпотетичної економіки. У точці А всі ресурси використовуються для виробництва одягу. У точці B усі ресурси використовуються для виробництва продуктів харчування. Пересуваючись з точки А в точку В і С, ми відмовляємося від виробництва певної кількості одягу задля збільшення виробництва продуктів харчування. Точка N - неефективне використання ресурсів. Точка О перебуває за межами виробничих можливостей цієї економіки. За наявності постійних ресурсів крива може переміститися в точку О лише за умови розвитку науково-технічного прогресу та використання його результатів (нові технології) у виробництві.

Кількість одиниць товару, якою необхідно пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці іншого товару, називається вартістю втрачених можливостей, або альтернативною вартістю.

Дата добавления: 2014-12-10