Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Попит та пропозиція на монопольному ринку. Обмеження максимізації прибутку




Протилежністю досконалої конкуренції є чиста монополія (від грецьк. «моно» – один, «поліо» – продаю), де галузь складається з однієї фірми, тобто поняття «фірма» і «галузь» збігаються. Вона виникає зазвичай там, де немає близьких замінників продукту, що випускається, тобто продукт певною мірою є унікальним. На такому ринку фірма може впливати на ціну, контролюючи кількість товару, тобто фірма має монопольну владу.

Залежно від типів обставин, через які фірма може стати єдиним постачальником товару на ринок, розрізняють 3 види монополій:

Þ Закрита монополія – захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень (патентний захист, інститут авторських прав, надання державою прав одній фірмі на здійснення якогось виду діяльності).

Þ Природна монополія. Галузь, у якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь ринок цілком, а збільшення кількості фірм у галузі викликає зростання середніх витрат. Типовим прикладом природної монополії є муніципальні комунальні служби. В основі природної монополії лежить економія на масштабах виробництва.

Þ Відкрита монополія. Фірма на якийсь час стає єдиним постачальником якого-небудь продукту, не маючи ніякого спеціального захисту від конкуренції, як це має місце у разі закритої чи природної монополії. У ситуації відкритої монополії часто трапляються фірми, що вперше вийшли на ринок з новою продукцією.

Така класифікація монополії є достатньо умовною. Деякі фірми можуть належати одразу до декількох видів. Базові залізничні компанії можуть бути віднесені як до природної монополії (оскільки присутній ефект масштабу), так і до закритої, тому що існують бар’єри для конкуренції. Фірма, що має патентне свідоцтво, – закрита монополія в короткостроковому часовому інтервалі. Вона може стати відкритою в довгостроковому часовому інтервалі, якщо дія патенту скінчиться, або конкуренти винайдуть новий товар-замінник.

Крива попиту на продукцію монопольної фірми має негативний нахил (а не абсолютно нееластичною), тому що споживачі завжди відповідають зниженням попиту на підвищення ціни. Монополіст може встановити ціну свого товару, і тоді кількість визначиться ринковою ціною попиту, водночас ціна, що заплатять покупці за цей товар, також буде залежати від кривої попиту на товар.

 

MR
D

З вищезазначеного випливає, що на монопольному ринку:

- ціна перевищує граничний дохід. Крива граничного доходу завжди знаходиться нижче кривої попиту (рис. 7.1.). Оскільки крива попиту еластична, то монополія може збільшити продажі тільки тоді, коли вона встановить більш низьку ціну на одиницю продукції. Тому граничний дохід (MR) стає меншим, ніж ціна (середній дохід) для кожного рівня виробництва, крім першого.

- загальний дохід, або виручка від продажу продукції (TR), збільшується доти, доки MR > 0.

- контроль монополією сукупної пропозиції свідчить про те, що вона не просто впливає на ціну, а диктує її. Але це не означає, що монополіст призначає найвищу ціну, тому що він все одно обмежений кривою попиту.

TR
MR

Рис. 7.2. Попит, сукупний дохід і граничний дохід в умовах чистої монополії

На рис. 7.2. продемонстрований взаємозв’язок попиту, сукупного доходу і граничного доходу в умовах чистої монополії. Сукупний дохід дорівнює добутку ціни та обсягу випуску в кожній точці кривої попиту (TR = P х Q). Коли попит еластичний, граничний дохід більше нуля (MR > 0), сукупний дохід (TR) зростає. Коли попит нееластичний, граничний дохід менше нуля (MR < 0), сукупний дохід знижується.

Монополія, як і конкурентна фірма, у своїй діяльності прагне максимізувати прибуток. Однак на цьому шляху вона стикається з обмеженнями, які необхідно враховувати під час прийняття управлінських рішень:

- витрати виробництва;

- попит на продукт.

Kрива попиту для монополії є такою ж, як і крива попиту для всього ринку, і має негативний нахил. Монополіст вибирає таку комбінацію «ціна – кількість», що приносить максимальний прибуток, тобто він шукає найбільш «дохідну» ціну з набору можливих цін. Монополіст – «шукач ціни» (price-searcher) і має монопольну владу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 748; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.