Контрольні запитання

На процеси включення України до сучасної системи світогосподарських зв'язків впливають конкретні внутрішньо- і зовнішньоекономічні фактори, що формуються в системі передумов, особливостей і шляхів інтеграції.

Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в cучасні світогосподарські зв'язки необхідні певні політико-правові економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови.

Участь України у світових інтеграційних процесах

Особливості регіональної інтеграції в країнах Африки

СААРК (SAARC) -.

Особливості регіональної інтеграції в країнах Азії

Особливості інтеграційних процесів на американському континенті

Історія розширення ЄС

Комітет регіонів

Економічний і соціальний комітет

Консультативні органи

Економічний і соціальний комітет - консультативний орган ЄС, що спостерігає за функціонуванням єдиного внутрішнього ринку. Комітет складається з 317 членів, які представляють різні сфери економіки і соціальні групи і незалежні у виконанні своїх обов'язків.

Комітет регіонів - консультативний орган Ради ЄС і Комісії, розробляючий висновки з усіх питань, що зачіпає інтереси регіонів. Комітет складається з 317 членів - представників регіональних і місцевих органів, повністю незалежних у виконанні своїх обов'язків.

Таблиця 12.2

Рік	Країна	Загальна кількість членів
	Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція
	Велика Британія, Данія, Ірландія
	Греція
	Ґренландія (автономна територія Данії) виходить із спільноти
	Португалія, Іспанія
	Німецька Демократична Республіка (приєдналася до Західної Німеччини)
	Австрія, Фінляндія, Швеція
	Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія
	Болгарія, Румунія
	Хорватія

Членом інтеграційного об’єднання має право стати будь-яка європейська держава, що дотримується демократичних принципів суспільного ладу. Внутрішнє законодавство держави-кандидата має бути приведено у відповідність до норм права ЄС. Крім того, необхідний високий рівень економічного розвитку, що відповідає середнім показникам ЄС. Наприклад, дефіцит бюджету не має перевищувати 3% ВВП, а державний борг — 60% ВВП. Рівень інфляції може перевищувати середній показник для трьох країн з найбільш низькими темпами інфляції лише на 1,5% тощо.

До європейських інтеграційних об’єднань відносяться:

EFTA –

CEFTA –

ЄЕЗ (EEA) –

До інтеграційних об’єднань американського континенту відносяться:

НАФТА (NAFTA) –

МЕРКОСУР (MERCOSUR) –

КАРІКОМ (CARICOM) –

CACM –

Основними інтеграційними об’єднаннями в Азії є:

АСЕАН –

АТЕС –

До африканських інтеграційних об’єднань відносяться:

КОМЕСА –

ЕКОВАС (ECOWAS) –

САДК –

ЮДЕАК –

ECOCAS –

EAC -

Політико-правові передумови інтеграції:

- політичне визначення України;

- забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;

- безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини; запровадження прийнятної форми громадянства;

- перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишнього СРСР;

- формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання;

- пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах.

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:

- економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;

- оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;

- розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;

- оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;

- розв'язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

Соціально-культурні передумови інтеграції:

- відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;

- формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;

- розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.

Формування інфраструктурних передумов насамперед пов'язане з:

- розвитком транспортних комунікацій (морських, наземних, повітряних), необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації);

- розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

Серед внутрішньоекономічних факторів принциповим є перехід України до розвиненої ринкової економіки, для чого потрібні розроблення і реалізація відповідної довгострокової програми. Така програма має, по-перше, враховувати сучасний соціально-економічний стан та особливості України; по-друге, бути адаптованою до еволюціонізуючого зовнішнього ринкового середовища; по-третє, спиратися на досвід переходу до ринкових відносин інших постсоціалістичних країн.

Важливе значення має такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки, орієнтована на сучасні техніко-технологічні, економічні, екологічні і соціальні стандарти. Деформована структура національної економіки не відповідає критеріям суверенного розвитку України як з точки зору оптимальних пропозицій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і особливо екологічних позицій.

Існує ціла низка негативних проблем пов'язаних із структурою економіки України:

— велика питома вага фізично та морально застарілої техніки в складі основних виробничих фондів (понад 60 %);

— диспропорції в системі самозабезпечення ключових галузей життєдіяльності країни (майже повна зовнішня паливно-енергетична залежність; задоволення потреби в електротехнічних і кабельних виробах, продукції текстильної, целюлозно-паперової та медичної промисловості лише наполовину; відсутність виробництва каучуків, ряду продуктів органічного синтезу, устаткування для легкої промисловості, переробних галузей агропромислового комплексу тощо;

— незбалансованість галузевої структури промисловості з точки зору її соціальної орієнтації (потенціал промисловості на 90 % формують важкі галузі; питома вага виробництва предметів споживання становить близько 30 %, тоді як у розвинених країнах — 50-60 %).

Включення України до будь-яких інтеграційних угруповань у такому стані, без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації, може призвести не лише до консервації, а й до посилення негативних тенденцій у всіх галузях економіки.

І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше й швидше виправити деформовану економіку, виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації.

Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутріш- ньоекономічних факторів.

Дія зовнішньоекономічних факторів інтеграції обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовнішньоекономічної діяльності, а з другого — умовами розвитку середовища.

Зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме:

— переважно сировинна спрямованість експорту, превалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування;

— нераціональність товарної структури імпорту;

— деформована географічна структура експорту та імпорту, аж до монопольної залежності від окремих країн;

— вкрай нерівномірне розміщення експортного потенціалу.

Серед зовнішньоекономічних факторів інтеграції на окрему увагу заслуговують також ті, що впливають на умови міжнародної міграції робочої сили, становлення повноцінних валютних відносин.

Формуючи власну інтеграційну політику, Україна має визначитися з відповідними середньо- та довгостроковими пріоритетами, виходячи із сучасних умов ефективного функціонування національної економіки.

Середньострокові інтеграційні пріоритети перебувають у полі двох різноспрямованих векторів. З одного боку, обережне ставлення до участі в інтеграційних угрупованнях країн з високим рівнем наднаціонального регулювання, зумовлене особливостями України як самостійного суб'єкта інтеграції. З другого, неможливість тривалого «позаінтеграційного» розвитку в регіоні, де масштаби і динаміку економічної інтеграції визначають не лише внутрішні, а й потужні зовнішні (глобальні) фактори.

На саміті «Україна — ЄС», 22 листопада 2010 року, було схвалено план дій щодо скасування короткострокових віз у Євросоюз для громадян України, однак, навіть точне дотримання плану не гарантує автоматичного введення безвізового режиму.

Також на саміті обидві сторони підписали протокол до Угоди про партнерство і співробітництво щодо основних принципів участі в програмах ЄС.

Проте, в березні 2012 року Україна і ЄС парафували Угоду про асоціацію, що включає положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

23 липня 2012 року Україна і ЄС розширили договір про спрощення візового режиму.

Необхідність інтеграції України до ЄС випливає з ряду об'єктивних обставин:

• Україна представляє собою одну з найбільших, як за чисельністю населення, так і за територією, європейських країн;

• Інтеграція відкриває перед Україною значні можливості щодо використання свого вигідного географічного положення.

• Орієнтація на співробітництво з Європейським Союзом змусить українських товаровиробників підтягуватися до високих європейських стандартів. Саме через європейський ринок ми зможемо отримувати новітні технології, за допомогою яких виготовлятимемо продукцію, конкурентноспроможну на ринках Європи, Азії, Росії, країн СНД.

• Забезпечення дискримінаційного доступу основних товарів експорту України на ринки ЄС. Треба врахувати, що європейський ринок - це понад 500 млн. потенційних споживачів, що мають високу платоспроможність.

• Україна вже зараз може сподіватись на певну підтримку з боку ЄС та його країн-членів позаяк вступила у СОТ, відповідно одержала доступ до Загальної системи преференції ЄС.

Основні чинники вступу України до ЄС: прискорення темпів реформ; боротьба з корупцією, розвиток громадянського суспільства; вдосконалення господарського законодавства.

1. В чому полягає суть міжнародної економічної інтеграції?

2. Чим відрізняється преференційна зона від зони вільної торгівлі?

3. Порівняйте митний союз та економічний союз.

4. Охарактеризуйте основні наслідки МЕІ.

Дата добавления: 2014-12-10