Екологічний податок 1 страница

Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

· викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

· скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

· розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

· утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

· тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та класи відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

- обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за тонну
Азоту оксиди	1434,71
Аміак	269,08
Ангідрид сірчистий	1434,71
Ацетон	538,16
Бенз(о)пірен	1826401,21
Бутилацетат	323,14
Ванадію п`ятиокис	5381,64
Водень хлористий	54,05
Вуглецю окис	54,05
Вуглеводні	81,08
Газоподібні фтористі сполуки	3552,12
Тверді речовини	54,05
Кадмію сполуки	11355,50
Марганець та його сполуки	11355,50
Нікель та його сполуки	57856,17
Озон	1434,71
Ртуть та її сполуки	60816,08
Свинець та його сполуки	60816,08
Сірководень	4610,83
Сірковуглець	2996,33
Спирт н-бутиловий	1434,71
Стирол	10476,57
Фенол	6512,02
Формальдегід	3552,12
Хром та його сполуки	38516,34

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:

Клас небезпечності	Ставка податку, гривень за тонну
I	10261,55
II	2350,06
III	350,16
IV	81,08

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку,гривень за тонну
Азот амонійний	942,38
Органічні речовини (за показниками БСК 5)	377,19
Завислі речовини	27,03
Нафтопродукти	5543,80
Нітрати	81,08
Нітрити	4628,45
Сульфати	27,03
Фосфати	753,20
Хлориди	27,03

Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж
На відстані від 3 км і більше від адміністративних меж населеного пункту

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

де Мі - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях з копійками

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини, в тоннах (т);

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини, у гривнях з копійками

Кос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (у іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1);

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

РЕНТНА ПЛАТА ЗА ТРАНСПОРТУВАННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ МАГІСТРАЛЬНИМИ НАФТОПРОВОДАМИ ТА НАФТОПРОДУКТОПРОВОДАМИ, ТРАНЗИТНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТРУБОПРОВОДАМИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА АМІАКУ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ

Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.

Платником рентної плати за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України.

Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.

Для природного газу та аміаку об’єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.

1,67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування;

4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;

4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;

5,1 гривні за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.

У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу.

. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідного об’єкта оподаткування на відповідну ставку оподаткування, та з урахуванням коригуючого коефіцієнту, визначеного в установленому порядку.

Податковий розрахунок з рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником рентної плати органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, сплачується платником рентної плати за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з:

- фактичних обсягів природного газу та аміаку і відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України у відповідних декадах місяця;

- фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України у відповідних декадах місяця.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

ü плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

ü плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл)в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

У випадку укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг) пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів і т.п.) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за виключенням обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

д) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

е) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу І, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

є) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, коли такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), згідно із розділом ІІІ цього Кодексу.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, стосовно яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (гривень);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

Назва корисної копалини	Одиниця виміру	За одиницю видобутих корисних копалин, гривень	Від вартості видобутих корисних копалин
відсотків	але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин

Корисні копалини загальнодержавного значення
Антрацит	тонн		0,5	5,33
Вугілля буре	- " -			0,57
Вугілля кам'яне:
вугілля енергетичне, окиснене;	- " -		0,4	3,51
вугілля коксівне	- " -		0,4	3,51
Торф, сапропель	- " -			0,59
Металічні руди:
залізна руда для збагачення	- " -		2,7	3,64
залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків	- " -		1,5	0,89
залізна багата	- " -		3,5	11,45
марганцева	- " -			21,70
титанова (розсипних родовищ)	- " -			3,99
титано-цирконієва (розсипних родовищ)	- " -			7,40
нікелева (силікатна)	- " -		3,5	9,72
хромова	- " -		3,5	10,98
ртутна	- " -		3,5	0,59
уранова	- " -		3,5	3,19
золота	- " -			15,98
ванадію	- " -		3,5	6,12
гафнію	- " -		3,5	9,46
бариту	- " -		3,5	6,45
Горючі корисні копалини:
нафта, конденсат:
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	тонн		39*
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів	- " -		17*
Газ природний:
газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід:
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів	тис. куб. метрів
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів	- " -
- з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України	- " -		11**
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів	- " -		25**
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів	- " -		14**
Глинисті породи:
глина тугоплавка	тонн
каолін первинний	- " -
глина вогнетривка	- " -
каолін вторинний	- " -
сировина керамзитова	- " -
Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів - глина бентонітова	- " -			3,59
Сировина вогнетривка:
доломіт	- " -		7,5	11,30
кварцит та пісок кварцовий для металургії	- " -		7,5
пісок формувальний	- " -		7,5	25,24
кварцит для виробництва кремнію	- " -			2,64
сировина високоглиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт)	куб. метрів		3,5	1,23
Сировина флюсова - вапняк (флюсовий)	тонн			11,30
Сировина хімічна:
сірчана руда	- " -			6,50
сіль кам'яна (галіт)	- " -		2,5	5,85
сіль кам'яна (галіт) для харчової промисловості	- " -		2,5	5,85
сіль калійно-магнієва	- " -
крейда для виробництва соди	- " -		7,5	25,78
вапняк для цукрової промисловості	- " -		7,5	25,51
крейда для хімічної промисловості	- " -		7,5	25,67
Сировина агрохімічна - фосфорити (агроруди)	- " -			2,30
Сировина для мінеральних пігментів	- " -		5,5	6,07
Електро- та радіотехнічна сировина:
графітова руда	тонн			3,87
пірофіліт	- " -			34,08
озокерит	- " -			34,51
Сировина оптична та п'єзооптична	кілограмів			13,62
Сировина адсорбційна - бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт	тонн			3,66
Сировина абразивна	- " -			2,09
Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) - бурштин, топаз, моріон, берил тощо	кілограмів, грамів, каратів
Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)	кілограмів
Сировина виробна	тонн, куб. метрів
Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)	куб. метрів
Сировина скляна та фарфоро-фаянсова:
польовий шпат (пегматит)	тонн
пісок для виробництва скла	- " -		7,5
Сировина цементна	- " -			16,99
Сировина для пиляних стінових матеріалів	куб. метрів
Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону:
перліт	тонн		5,5	3,53
сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт)	- " -		7,5
Сировина для покриття доріг - бітуми	- " -			8,44
Підземні води:
мінеральні для промислового розливу	куб. метрів	39,30
мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами	- " -	14,18
мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами	- " -	9,47
промислові (розсіл)	- " -	0,92
теплоенергетичні (термальні)	- " -	0,77
прісні підземні води	100 куб. метрів	8,95
Поверхневі води - ропа (лікувальна, промислова)	куб. метрів	0,86
Грязі лікувальні	- " -	10,24
Корисні копалини місцевого значення
Сировина для будівельного вапна та гіпсу:
крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна	тонн		7,5	25,24
гіпс	- " -		7,5	25,73
Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів - вапняк	- " -		7,5	16,73
Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції)	- " -		7,5
Сировина піщано-гравійна:
сировина піщано-гравійна	тонн
сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо	куб. метрів			1,37
Сировина цегельно-черепична	тонн