Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Бездомність як проблема соціальної роботи





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Проблема бездомності є надзвичайно актуальною в Україні та за її межами. Люди, які сплять на вулиці, в під'їздах будинків, підвалах, стали звичним явищем сучасного життя великих міст. Не можна не погодитись із думкою Григи І., Кабаченко Н., що ця проблема існувала і за радянських часів, але тоді все зводилося тільки до одного її аспекту, а саме – бродяжництва. Вважалося, що соціалістичний лад створює всі умови для того, щоб людина здобула освіту, мала роботу, забезпечує житлом, надає соціальні гарантії тощо; суспільна мораль засуджувала безробіття та «дармоїдство». Наявність прописки була тісно пов'язана з наявністю у людини «житлової площі». Теоретично бездомних просто не могло бути за таких умов. Тому люди, які опинялися на вулиці, визначалися як «особи без певного місця проживання», (відповідно до абревіатури з російської – бомжі), і найчастіше їх ідентифікували як «бродяг». У свою чергу, «бродяжництво» каралося законом, і ті, хто, як визнавалося, існував у подібний спосіб, опинялися в режимних установах; ними опікувалися правоохоронні органи [Грига, кабаченко].

Тепер законодавством України бродяжництво не переслідується. До адміністративної відповідальності притягають лише осіб, що не мають документів. Отже, бродяжництво як таке більше не розглядається як правопорушення, проте українське суспільство не має дієвих альтернативних підходів до вирішення проблеми бездомності, майже відсутні спеціалізовані служби та заклади, які б могли допомагати тим, чиєю домівкою стає вулиця та інші не пристосовані до життя місця.

Заслуговують на увагу структурна, психологічна та постмодерністська теорії бездомності.

Так, у структурних теоріях практично не враховуються індивідуально-психологічні чинники, а беруться до уваги соціальні та економічні фактори – роль системи соціального захисту, поширення бідності, забезпечення житлом, існування програм соціального житла тощо, які призводять до виключення та спричиняють бездомність.

Психологічні (індивідуальні) теорії бездомності включають два підходи. У першому, індивіди відповідальні за власну бездомність, а тому заслуговують на засудження і звинувачення. Відтак, ці особи часто стерео типізуються як девіанти, бродяги, алкоголіки, жебраки тощо. Прихильники другого підходу вважають, що особи стали бездомними внаслідок особистої неспроможності чи неадекватності, за які вони не можуть нести повної відповідальності.



Постмодерністські теорії звертають увагу на ту обставину, що немає чіткої межі між реальним й ідеальним значеннями дому і бездомності. Дім асоціюється в уяві більшості людей з певними матеріальними умовами життя, приватністю, безпекою, стабільністю, можливістю самовираження, фізичним й психологічним комфортом. Якщо людина має все це, живучи на вулиці, то її домом і може вважатися вулиця. Разом із цим, є велика кількість людей з високими матеріальними стандартами життя, соціальним статусом, які вважають себе бездомними, оскільки певного місця проживання (дому) у них немає.

Історично саме індивідуальні пояснення бездомності домінували. Ситуація змінюється останнім часом: феміністична, структурна теорії пропонують нові аспекти бачення проблеми [СОЦ Роб. Частина 3].

Існують різні підходи щодо визначення поняття бездомності:

бездомні – ті, що не мають незалежного постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час, а також ті, що тривалий час (понад рік) живуть у закладах для бездомних, таких як притулки, соціальні пансіони, центри загального догляду і т. ін.;

бездахові – ті, що не мають незалежного постійного місця проживання або не можуть використовувати його тривалий час, а також не використовують заклади, де можуть проживати бездомні, включаючи в'язниці та лікарні, і не живуть з родичами чи друзями. Вони живуть на вулиці довший час (принаймні останні 4 тижні) та проводять ніч на вулиці, в парках, під'їздах житлових будинків, громадських будівлях або інших місцях, що надають притулок на обмеже­ний період, наприклад, у службах короткочас­ного перебування;

маргінально поселені –ті, що мешкають у землянках, комерційних пансіонах, фургонах та інших подібних місцях, або ті, що живуть з родичами чи друзями. Їх не виганяють на вулицю, жаліючи, але нема гарантій, що перебування буде тривалим [Стаття ГРига].

На думку вже згадуваних авторів, соціальна робота з бездомними пов'язана з такими проблемами:

- відсутністю достовірної інформації про масштаб та географічне поширення бездомності;

- відсутністю статусу бездомної людини в Україні;

- операціональними труднощами у визначенні статусу (бездомні, «бездахові», маргінально поселені тощо);

- малою кількістю соціальних служб – осередків перебування бездомних, де можна було б збирати інформацію, надавати та вдосконалювати послуги для цієї групи клієнтів, – таких як притулки, «нічліжки», гуртожитки;

- неетичністю реєстрації та жорсткістю обліку будь-яких клієнтів соціальної роботи та бездомних людей зокрема;

- негативним ставленням громадськості до бездомних.

Останнім часом проблемами бездомних людей опікуються (відповідно до покладених на них обов'язків) управління праці та соціального захисту населення, а також територіальні центри обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Особам без постійного місця проживання, що погодилися стати на облік, виплачується щомісячна матеріальна допомога. Хоча система заходів по професійній соціальній роботі з бездомними в Україні відсутня.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-10; Просмотров: 2573; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.