Право доступу до державної служби

Об’єднання громадян. Їх види

Об’єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об’єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнаються політичною партією або громадською організацією.

Найбільш повну характеристику об’єднань громадян дозволяє дати їх класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно з чим виділяються:

- масові об’єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки та ін.);

- органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку);

- органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайонів, домові; вуличні комітети та ін.).

У ст. 5 Конституції України зазначено, що Україна є республікою. Відтак, носієм суверенітету й єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної (законодавчої, виконавчої і судової) влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Влада народу здійснюється передусім шляхом видання законів, які е виразом загальної волі. Тому всі громадяни мають право брати участь у створенні законів особисто або через своїх представників.

Як випливає із ст. 38 Конституції України, змістом права громадян на участь в управлінні державними справами є, зокрема:

1) право брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах;

2) право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) право рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Порядок доступу громадян України до державної служби, служби в органах місцевого самоврядування та її проходження регулюється Законами України "Про державну службу", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та деякими іншими актами законодавства.

Відповідно до Законів України "Про державну службу" і "Про службу в органах місцевого самоврядування", право на державну службу і на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір (або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України).

Слід зазначити, що в Конституції України не міститься спеціальних положень щодо обмеження права громадян на рівний доступ до державної служби і до служби в органах місцевого самоврядування. Лише ст. 64 Конституції України допускає можливість тимчасового обмеження цього права в умовах воєнного або надзвичайного стану. Отже, тут діють загальні обмеження. Закони України "Про державну службу" і "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлюють обмеження щодо прийняття на державну службу, що стосуються осіб, які:

· визнані у встановленому порядку недієздатними;

· мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

· у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими родичами.

Перелік винятків не є вичерпним. Крім того, Законом України "Про боротьбу з корупцією" передбачена заборона займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років від дня звільнення осіб, які вчинили корупційні діяння.

Дата добавления: 2014-12-10