Бібліографічний список. Послідовність виконання роботи

Послідовність виконання роботи

Правильний спосіб виготовлення бордоської рідини:

1. На аналітичній вазі зважити 1г негашеного вапна і погасити його невеликою кількістю води, а тоді додати ще 30-40 мл води і розтерти всю масу до одержання вапняного молока;

2. Вапняне молоко через марлю перелити у хімічний стакан;

3. Окремо на аналітичній вазі зважити 1 г мідного купоросу, розчинити його в 40-50 мл води і добавити туди 1 г цукру, попередньо розчиненого у воді (всього води у суспензії 100 мл);

4. Розчин мідного купоросу вливають повільно, тонкою цівкою, постійно помішуючи, у вапняне молоко;

5. Перевірити реакцію одержаної суспензії за допомогою лакмусового папірця;

6. Перелити приготовану бордоську рідину в пробірку, пробірку помістити в штатив.

Неправильний спосіб виготовлення бордоської рідини:

1. Взяти ті ж самі компоненти, що і для правильного способу виготовлення, але вапняне молоко після фільтрування через марлю влити у розчин мідного купоросу;

2. Перелити приготовану неправильним способом бордоську рідину в пробірку, пробірку помістити в штатив;

3. Порівняти обидва способи приготування бордоської рідини, сформулювати висновки;

4. Дати письмові відповіді на питання для самоконтролю.

Питання для самоконтролю

1. Для захисту яких культур і проти збудників яких хвороб застосовують бордоську рідину?

2. Які компоненти використовують для виготовлення бордоської рідини?

3. Яка повинна бути реакція і колір суспензії за правильного виготовлення бордоської рідини?

4. Як перевірити реакцію суспензії бордоської рідини?

5. У чому полягає відмінність і перевага правильного способу приготування бордоської рідини?

1. Фітофармакологія / М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.П. Туренко, В.М. Жеребко, М.П. Секун. – К.: Вища освіта, 2004. – С. 381, 396 – 423.

2. Довідник із захисту рослин /За ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999. -С.27-30.

3. Методики випробування і застосування пестицидів /За ред. С.О.Трибеля. – К.: Світ, 2001. – С. 45-57.

Робота №9. Способи застосування пестицидів. Визначення ефективності застосування засобів хімічного захисту рослин

Мета роботи: ознайомитися з традиційними та прогресивними способами застосування пестицидів, вивчити особливості застосування хімічних засобів захисту рослин, навчитися визначати біологічну, господарську та економічну ефективність застосування пестицидів.

Матеріали та інструменти: табличний та ілюстративний матеріал.

Тривалість заняття: 2 академічні години.

Загальні відомості. Способи застосування хімічних засобів захисту рослин:

1. Протруювання насіння – нанесення пестицидів на насіннєвий чи садивний матеріал з метою захисту насіння і рослин від ураження хворобами і пошкодження шкідниками. Розрізняють мокре, сухе, напівсухе протруювання та протруювання зі зволоженням. Мокре протруювання передбачає занурення насіннєвого чи садивного матеріалу в розчин пестициду з наступною його витримкою і сушкою. Такий спосіб на даний час майже не застосовують. Сухе протруювання – нанесення на насіннєвий чи садивний матеріал порошкоподібних пестицидів. Такий спосіб потребує заходів підвищеної безпеки для працівників, тому на даний час також майже не застосовується. Напівсухий спосіб є найбільш поширеним і передбачає протруювання насіннєвого чи садивного матеріалу робочою рідиною препарату з розрахунку 20-30 л/т, а для переважної більшості сучасних пестицидів – з розрахунку 8-10 л робочої рідини на 1 тонну. Протруювання зі змочуванням – нанесення на насіннєвий матеріал порошкоподібних пестицидів з водою 5–15 л/т. Протруєння може бути завчасним (за 2-3 тижні до посіву), передпосівним (за 5-10 днів до посіву), припосівним (у день посіву). Основними вимогами до якості протруювання насіннєвого матеріалу є: суворе дотримання норм витрати пестициду та робочої рідини; рівномірний розподіл препарату по поверхні насіннєвого матеріалу; вологість насіннєвого матеріалу після протруювання не повинна більше ніж на 1% перевищувати базисну. Прогресивні методи обробки насіннєвого матеріалу: дражування насіння – передбачає нанесення на нього одно- або багатошарової оболонки, що складається з макро- і мікроелементів, регуляторів росту і пестицидів; інкрустація насіння – передбачає нанесення полімерної плівки, до складу якої входять необхідні для активізації проростання насіння речовини та пестициди; гідрофобізація насіння - передбачає обробку насіння гідрофобним плівкоутворювальним розчином, до складу якого входять відповідні пестициди; капсулювання насіння - передбачає створення навколо насіння штучної оболонки (вода, пестициди, репеленти та інші біологічно активні речовини), яка на певний час захищає насіння від несприятливих погодних умов, що дає можливість регулювати строки його проростання.

2. Обприскування – найпоширеніший та універсальний спосіб застосування пестицидів, який передбачає нанесення на поверхню, що обробляється пестицидів у краплинно-рідинному стані. Переваги обприскування: малі витрати діючої речовини пестициду на одиницю площі; рівномірний розподіл діючої речовини на поверхні, що обробляється; добре прилипання та утримання препарату на поверхні, що обробляється.

Залежно від норм витрати робочої рідини на одиницю площі розрізняють види обприскування (табл.10).

Таблиця 10

Види обприскування та норми витрати робочої рідини

Вид обприскування	Норма витрати робочої рідини, л/га
культури суцільного посіву	просапні культури	ягідники і виноградники	сади
Багатолітражне	200-300	300-500	1000-1500	1500-2000
Малолітражне або малооб’ємне	100-200	100-200		250-500
Ультрамалооб’ємне	1-5	1-5	5-10	5-10

Технології обприскування розвиваються в напрямі зниження норм витрати робочої рідини та зменшення розміру крапель. Розміри крапель для багатолітражного обприскування – 120-300 мкм, малооб’ємного – 200-100 мкм, ультрамалооб’ємного (УМО) – 60-100 мкм.

3. Обпилювання – нанесення пестицидів у пилоподібному стані на поверхню, що обробляється. Недоліки обпилювання: значне забруднення повітря робочої зони; великий розхід препаратів; знесення препаратів вітром на сусідні території; швидке змивання препаратів дощем. На сьогодні такий спосіб майже не використовується.

4. Фумігація – введення пестициду в паро – чи газоподібному стані в середовище перебування шкідливого організму. Такий спосіб широко використовується для боротьби зі шкідниками запасів. Фумігацію проводять спеціальні загони з дотриманням усіх заходів безпеки.

Види фумігаційних робіт:

- фумігація приміщень (складів, елеваторів, зерносховищ) і зерна. Фумігація приміщень може здійснюватися вологим способом, введенням пестицидів у вигляді диму, туману, аерозолів, пари чи газу, розкладанням пестицидів у вигляді плит, стрічок, таблеток з експозицією до 10 днів. Перед фумігацією проводять підготовчі роботи – встановлення об’єму приміщення, його герметизацію, видалення всіх сторонніх предметів. Після фумігації приміщення провітрюють. Допуск людей - через 5-10 днів;

- фумігація ґрунту - з метою знищення ґрунтових шкідників. Застосовують поверхневе розсіювання гранульованих препаратів або суцільне чи рядкове внесення гранульованих препаратів у грунт.

5. Отруйні принади – застосовують для захисту від гризунів. Для виготовлення принад використовують зерно або зелену масу рослин, на яку наносять або яку змішують з родентицидами. Принади розкладають у місцях виявлення шкідників або у нори. Сучасна промисловість випускає родентициди і у вигляді готових зернових принад.

6. Хімічна імунізація – обробка рослин хімічними речовинами, що регулюють процеси захисних реакцій. Захисний ефект зумовлений впливом хімічних сполук на метаболізм рослини чи паразита.

Прогресивні та раціональні способи застосування робочих рідин пестицидів - стрічкове внесення гербіцидів на просапних культурах; дискретне обприскування садових насаджень; крайове обприскування посівів польових культур з метою захисту від шкідників; токсикація сходів; гербігація.

Визначення ефективності застосування пестицидів.

Оцінку ефективності застосування засобів захисту рослин проводять через визначення їх біологічної, господарської та економічної ефективності.

Біологічна ефективність (або ефективність дії пестициду) виражається показниками загибелі шкідливих організмів або обмеження інтенсивності їх розвитку та зниження ступеня шкідливості. Біологічну ефективність визначають за чисельністю шкідливих організмів до і після обробки пестицидом за формулою:

Е_д = [ (А – В) / А ] ∙ 100,

де Е_д - біологічна ефективність застосування пестициду;

А – середня чисельність шкідливого організму до обробки або на контролі;

В – середня чисельність шкідливого організму після обробки.

Господарська ефективність виражається обсягом збереженого за рахунок застосування пестициду врожаю (+ до контролю).

Економічна ефективність виражається відношенням обсягу збереженого врожаю і затрат на застосування пестициду. Економічна ефективність характеризується собівартістю продукції, грн./т; чистим прибутком, грн./т; рентабельністю, %.

Дата добавления: 2014-12-10