Поняття науки та її функцій

Вступ

Наука є накопиченим результатом різноманітних за змістом наукових досліджень, проведених зусиллями багатьох вчених в різні періоди світової історії.

В даному розділі наука розглядається у всій її багатогранності, результатом його вивчення є отримання комплексних знань про науку, а саме:

· визначення науки з різних позицій залежно від ролі, яку вона виконує в суспільстві – як сфери людської діяльності, системи знань, форми суспільної свідомості, складової духовної культури суспільства;

· характеристика функцій науки, які вона виконує за своїм призначенням;

· розподіл науки на групи за різними ознаками: за об’єктом дослідження, за формами наукової діяльності, за прийнятою класифікацією Вищої атестаційної комісії (ВАК);

· розгляд наукознавства як науки про науку;

· огляд процесів глобалізації науки та форм наукового міжнародного співробітництва, що обумовлені розвитком світового суспільства;

· опис структури науки, а саме таких її елементів, як наукові закони, факти, категорії, принципи, постулати і правила, які систематизуються в теорію;

· розгляд організаціїнауки в Україні, а саме системи суб’єктів наукової діяльності (Міністерства освіти і науки в Україні, НАНУ та ін.);

· огляд законодавчо-правових актів, які на найвищому рівні регулюють проведення в України наукової роботи.

Наука характеризується своєю багатогранністю, тому визначення і тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:

1) наука є соціально значущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність;

2) наука виступає системою знань, тому що вона являє со­бою струнку систему понять і категорій, пов’язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів;

3) наука також виступає і як форма суспільної свідомості – як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предме­ти навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони та принципи вивчення об’єктів, а й певні форми та способи усвідомлення їх;

4) нарешті, наука виступає скла­довою частиною духовної культури людства, оскільки вона приймає участь у формуванні та вихованні особистості;

Функція науки – виробництво і використання, систематизованих, об’єктивних знань про дійсність. Тобто пізнання об’єктивного світу, щоб його вивчати з метою можливого вдосконалення.

У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:

· пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

· культурно-виховну – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;

· практична – удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Об’єктом науки є пов’язані між собою форми руху матерії та особливості їх відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох галузей знань, які об’єднуються у три великі блоки наук:

1. Природничі(фізика, хімія, біологія та ін.)

2. Суспільні (економічні, історичні, філологічні та ін.)

3. Науки про мислення (логіка, психологія та ін.)

Важливою рисою науки є її активний пошуковий характер. Вона повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення, результати. Це досягається завдяки науковій діяльності.

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути (за КВЕД). Її формами є:

· фундаментальна (теоретична) наука;

· прикладна наука;

· наукознавство.

Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов’язані з практикою, особливо виробництвом, оскільки їх метою є розробка способів впровадження висновків фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз і аудит).

Дедалі зростаючі витрати на наукові дослідження, перетворення науки у безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до вивчення самої науки, що зумовило формування нової науки – наукознавства, науки про науку.

Наукознавство – це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки. Його роль зростає в результаті глобалізації науки. Розділи наукознавства та їх характеристика наведені у табл.1.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-12-16