Корпоративне регулювання в господарській системі національної економіки 1 страница

Аналіз сучасної економічної думки та практики господарювання розвинених держав свідчить, що важливим елементом системи регулювання економіки - розподілу i використання обмежених ресурсів є корпоративне регулювання сучасної економіки. Г.Б.Кочетков та В.Б.Супян зазначають, що „корпорація - це найважливіший інститут сучасної економіки. В промислово розвинених державах він становить невід'ємний атрибут системи влади i одночасно інструмент експансії економічних відносин".

Визначення сутності корпоративної форми організації бізнесу в економічній науці та її участі у процесах координації господарської діяльності національної економіки пов'язане з розвитком теорії недосконалої конкуренції: чистої монополі, конкурентної монополії та олігополії. І продовжується до цього часу: теорія мереж, кластерів, альянсів, транс націоналізації господарських зв'язків, корпоративного суспільства.

Для розуміння суті корпоративного регулювання економіки за доцільне визначитись з тим, що становить со6ою корпорація як предмет наукового вивчення та суб’єкт господарської діяльності національної економіки (табл.5.2. 1).

Таблиця 5.2.1.

Основні підходи до розуміння сутності дефініції „корпорація"

Автор / Напрямок	Базова характеристика для аналізу	Корпорація
1	2	3
Римська Правова доктрина	Характер взаємовідносин між людьми у процесі спільної діяльності	Об’єднання індивідів за професійними, підприємницькими чи іншими цілями i уподобаннями
А.Сміт	Розширення в якісному	Монопольна фірма, що має більші права
	та кількісному відношенні базових економічних відносин	щодо прав власності на ресурси
А. Маршалл	Специфіка організаційної	Складна ієрархічна структура, наявність
	Структури суб’єкта господарювання	штату професіональних менеджерів
Дж. Робінсон	Обсяг ринкової влади	3начна ринкова влада, що дає суб'єкy господарювання
		додаткові важелі впливу на ринкову ситуацію
Продовження таблиці 5.2.1.
1	2	3
Й.Шумпетер	Політика суб’єкта господарювання	Так звана „підприємницька фірма", що конкурує на ринку шляхом виробництва нових товарів, технологій, джерел сировини чи нових типів організації. Метою діяльності с першочергово не максимізація прибутку, а пошук стратегічних переваг на
		базі різного роду інновацій
Р.Коуз,	Сутність дії ринкового	Система довгострокових контрактів;
Ф.Найт,	механізму та	Об’єднання кількох виробництв в межах
О.Вільямсон	відхилень від нього	одного цілого;
та ін.		Ієрархічна фірма;
Теорія	Структура та можливості	Широкий набір прав власності у асоційованого
Прав власності	використання	суб’єкта щодо усіх видів ресурсів
	права власності	та шляхів їх використання. Поява мережевого ефекту
Дж. Гелбррейт	Наявність ринкової	Велика виробнича організація, що прагне
	та економічної влади,	встановити контроль над ринками, i впливати
	засоби її утримання	на споживачів. Ієрархічна структура, що володіє технікою, технологією, складною організаційною структурою. Головна структурно-функціональна ланка сучасного „нового індустріального суспільства"
Ф.Шамхалов,	Аналіз з позицій наявності ринкової та	Гнучка, часто диверсифікована структура, що досить швидко реагує на зміни попиту
Д.Робертс	економічної влади	i потреб населення. Вона є наукоємною, енерго- та працезберігаючою, використовує найновіші технологічні досягнення, розширює сферу впливу на всі аспекти життєдіяльності суспільства
Г.Хемел,	Аналіз з позицій	Інноваційні перетворення в структурі
К.Прахалад,	внутрішніх стимулів та способів росту	управління, еволюція ієрархії компанії, формування дерева цілей фірми та пошук
Р.Нельсон, С.Вінтер,	(еволюції) фірми	нових шляхів їх досягнення на базі інформаційних технологій та знаиь
К.Менар
Дж.Річардсон	Аналіз способів	Варіативність сфер діяльності, їх комбінація
	кооперації на базі	по горизонталі та вертикалі. Прагнення
	специфічності діяльності	укладати довгострокові „надійні" догововори
		Постійне стимулювання та розвиток
		різних видів кооперації та спеціалізації
ІІродовження таблиці 5.2.1.
1	2	3
Правові теорії	Юридичне обгрунтування організаційно-	Чітко визначена організація, що має ознаки юридичної особи, об'єднується за ка-
	-правової форми	піталом (як правило, лише фінансовий
	суб'єкта господарювання	капітал є основою для емісії акцій), харак-
		теризується делегyванням управлінських повноважень, має на меті здійснювати не лише виробничу, фінансову чи наукову, а й суспільно корисну діяльність
Сучасні авторські визначення з позицій економіко-правового
обгрунтування сутності корпорації
В.А. Евту-	Юридичний статус	Корпорація - правова форма бізнесу, від-
шевський	компанії	окремлена від конкретних осіб, що володі-
	Права власності	ють ним. Корпорація (згідно укр. законо-
	Тип об'єднання – за	давства) - договірні об'єднання, створені
	капіталом	на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень центрaлізованого регулювання кожному з учасників.
Д.В.За-	Юридичний статус	Усі форми товариств та об'єднань, проте з
дихайло, О.Р.Кібен-	компанії Права власності	виділенням саме акціокерних товариств
ко, Г.В.На-	Історичний розви-
зарова	ток форм підприєм- ництва в державі
В.М.Гор-	Права власності	Акціонерні товариства
батов	Структура упрапління
	Світовий досвід
Л.Є.Дов-	Світовий досвід	Переважно акціонерні товариства та за-
гань, І.П.Малик	Специфіка управління Законодавче визначення	сновані на їх базі об'єднання
А.В.Сірко	Світовий досвід ви- значення корпорації	Акціонерні товариства
Ю.В.Єго-	Структyра власності	Акціонерні товариства, державні корпо-
рова	Специфіка реаліза-	рації, товариства з обмеженою відпо-
	ції управлінських	відальністю, що в той же час разом з ін-
	Функцій	шими організаційно-правовими формами
	Фінансовий та інші	підприємств та об’єднань також входять i
	види контролю за ді-	в структуру приватного i в структyру дер-
	яльністю компанії	жавного секторів

Іlродовження таблиці 5.2.1.
1	2
О.Г.Білоус	Масштаб та межі системи	Переважно транснаціональні корпорації, що є носіями глобальної економіки з нови-
	Зміна сутності реалі-	ми продуктивними силами та організацій-
	зації прав власності	но-економічними відносинами
	Роль в економічному відтворенні
Бредні	Великий та середній	Великі та середні за розміром компанії
Ричард,	бізнес	Акціонерна компанія
Маєрс	капітал складається	Ділове підприемництво, що може залучи-
Стюарт	з часток власності	ти широке коло інвесторів
	Наявність цінних паперів
.	Власність відділена від управління
	Обмежена відпові- дальність
	Юридична та фінан- сова самостійність

Як видно з даних, наведених у таблиці, корпорація в найбільш загальному вигляді - 1) це система організації господарської діяльності суб’єктів економіки переважно в організаційно-правовій формі акціонерних товариств, що формується за згодою юридичних та фізичних осіб здійснювати спільну діяльність i отримувати прибуток відповідно до частки учасників в об’єднанні; 2) складна інтегрована економічна система, що виникає в результаті об’єктивної необхідності оптимізувати функціонування суб’єктів господарювання в умовах ускладнення світогосподарських зв'язків, о6меженості економічних ресурсів, прагнення оптимізувати їх використання, а також задовольнити всезростаючі потре6и суспільства у нових високоякісних товарах та послугах.

В українському законодавстві визначення корпорації значно відрізняється від найбільш вживаних у світовій практиці господарювання, оскільки корпорація найчастіше ототожнюється з акціонерною компанією, а в Україні ці поняття чітко розмежовуються. Проте одночасно воно відображає тенденції інтеграції основних економічних відносин між суб’єктами господарювання - мережі, альянси, групи за інтересами тощо. Корпорація згідно Господарського кодексу України - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання кожному з учасників. Тобто корпорація - це, фактично, вже не фірма, а над фірмове утворення.

Більшість сучасних дослідників корпорацій все ж зазначає, що акціонерні товариства також слід вважати корпораціями, оскільки більшість сучасних корпоративних структур має юридичну форму та організацію управління аналогічну до акціонерних компаній.

Акціонерне товариство (АТ) - це об’єднання, що створене з метою задоволення потреб суспільства шляхом виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, діє як юридична особа, має статутний капітал, що складається з частин декількох власників, які несуть обмежену відповідальність за своїми зобов'язаннями, управляється спеціально обраними органами товариства, що відокремлені від власників, що дозволяє товариствам залучати фінансові та людські ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність і, таким чином, продовжувати своє функціонування, нагромаджуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій i дотримуючи при цьому інтереси акціонерів та суспільства в цілому.

3авдяки вищевказаним можливостям АТ інтегрують акціонерний капітал, що дозволяє i спонукає доподальшого укрупнення бізнесу, тобто формування надфірмових утворень у формі інтегрованих корпоративних структур (1КС) - відбувається процес багатоетапного взаємопроникнення одних компаній в інші шляхом взаємної участі в акціонерному капіталі, формами якого є створення холдингів, фінансово-промислових груп (ФПГ), фондових бірж, консорціумів, концернів, транснаціональних корпорацій (ТНК) тощо. Різниця між АТ та ІКС полягає фактично в тому, що останні є більш складними структурами, що часто зберігають юридичну і/або фінансову самостійність i створюються переважно на тимчасовій договірній основі. Так, розглянемо систематизовану класифікацію сучасних ІКС (табл. 5.2.2.).

Таблиця 5.2.2.

вид ІКС	Визначення	Функціональна спрямованість (горизонтальна/верти- кальна інтеграція)
1	2	3
Т	Об'єднання, при якому всі учасники	Забезпечення максимального
Р	втрачають виробничу i комерційну	Ринкового ефекту на базі ак-
Е	самостійність, об'єднані єдиним цен-	тивізації зусиль у виробництві
^С	тром управління, представлене Прав-	однорідної продукції — гори-
^Т	лінням або ж самою головною компа-	зонтально інтегрована струк-
	нією, що фактично бере на себе функції правління.	Рура

Продовження таблиці 5.2.2.
	2	З
К	Становить статутне об’єднання промислових, наукових чи фінансових організацій та підприємств на основі фінансової залежності від одного чи групи підпри-	Максимізація зусиль у напрямку охоплення певної галузі чи підгалузі економіки. Найчастіше працюють у галузях
О	ємств. Найчастіше контроль в таких	масового виробництва, сферах
Н	об'єднаннях зосереджений у найвпливо-	використання високих техно-
~ Ц	віщих фінансових групах. Учасниками	логій - вертикально інтегрова-
Е	такої ІКС можуть бути інші корпорації	на структура
^Р ^Н	чи корпоративні об'єднання, які поєднують свої ресурси та можливості в ринковій стратегії. Головна особливість концерну полягає в тому, що він може в надлишку концентрувати усі наявні ресурси учасників в результаті об'єднання в дану структуру різногалузевих підприємств.
С	Об'єднання однорідних промислових	Концентрація зусиль на забез-
И	одиниць, яке характеризується тим, що	печенні максимальних ринко-
Н	Розподіл доходів, закупка сировини i реа-	Вих. вигод від збуту продукції
Д	Лізація виробленої продукції здійснюєть-	однорідного профілю – гори-
К	ся через єдиний збутовий центр. Учасни-	Зонально інтегрована струк-
А Т	ки втрачають комерційну самостійність.	тура.
К О	Об'єднання підприємств за принципом	Прагнення охопити в рамках
Н Г	Фінансової залежності при повній ви-	своєї діяльності різні за профі-
Л О	робничій незалежності. Формуються	Лем та спрямованістю ринкові
М Е	переважно у процесі злиттів та погли-	сегменти – вертикально інте-
Р А Т	нань.	грована структура.
Ф	Інтегрований комплекс, в рамках якого	Прагнення охопити в рамках
П	об'єднуються виробничі, фінансові, на-	своєї діяльності різні за профі-
Г	уково-дослідні, збутові тощо одиниці.	Лем та спрямованістю ринкові
	яскравий приклад сіткової організації	сегменти або галузь економіки
	сучасної економіки. До його структури	переважно на національному
	можуть входити господарські одиниці	та міжнаціональному рівнях
	різного рівня інтеграції та специфіки	--- вертикально інтегрована
	діяльності.	структура.
К	Об'єднання підприємств, на яких вироб-	Максимізація ринкового ефек-
А Р	ляють переважно однорідну продукцію, укладають угоду про поділ ринків збуту,	ту від певного виду діяльності компаній переважно в умовах
Т	розміри виробництва, рівень цін на продук-	жорсткої конкуренції в галузі
^Е	цію. При цьому підприємства зберігають	- горизонтально інтегрована
Л Ь	виробничу та економічну самостійність.	структура.
Продовження таблиці 5.2.2.
	2	3
К О Н	Об'єднання, засноване за угодою між декількома банками чи промисловими компаніями для здійснення великих	Створюється переважно для високоякісного виконання термінових та довгострокових
С О	Фінансових операцій по випуску цін-	замовлень i проектів. Рідко
Р	них паперів, розміщення або реалізації	займається безпосередньо ви-
^Ц ^І	проектів будівництва промислових та	рибництвом - вертикально ін-
У М	інших об'єктів. Створюються на тимчасовій чи постійній основі.	тегрована структура.
АС О	Добровільне об'єднання господарських	Формується для реалізації
Ц І	одиниць на договірній основі з метою	спільної переважно некомер-
А Ц	швидкої реалізації спільної для учасни-	ційної мети, що не може бути
І Я	ків мети.	досягнута за короткий період
		часу або з низькими затратами окремими її учасниками - може бути як вертикально, так i горизонтально інтегрованою Структурою.
СТ	Домовленість про кооперацію зусиль	За кінцеву мету має реаліза-
РА	між невеликим колом господарських одиниць на базі об'єднання i взаємо-	Цією певної комерційної мети, яка досягається з найменши-
Т Е	доповнення стратегічних ресурсів	ми витратами та зниженням
Г І	компанії.	конкурентного навантаження
Ч Н И		шляхом об'єднання стратегіч-
Й		Них ресурсів постачальників, споживачів i, навіть, конкурентів. Найчастіше зусилля об'єд-
А Л Ь		нуються у сфері НІОКР, висо-
Я Н С		Котехнологічних виробництв, освоєнні нових ринків - може бути як вертикально, так i го- ргізонтально інтегрованою структурою.
П	Тимчасове об'єднання, в якому прибу-	Об'єднання зусиль для втри-
У	ток накопичується в єдиному фонді, а	мання позицій у сферах тор-
~Л	потім за результатами діяльності учас-	Гіллі, фінансів та інвестицій
	ників об'єднання розподіляєтеся між	- переважно горизонтально
	ними. Носить тимчасовнй характер.	інтегрована структура.

3а своєю внутрішньою архітектонікою та зовнішніми формами участі в розвитку національної економіки корпорації значно відрізняються від приватних та державних підприємств.

В силу своєї специфіки (табл. 5.2.1, 5.2.2), корпорації здатні об’єднувати під єдиним координаційним центром різні сфери господарської діяльності: по-горизонталі, по-вертикалі та конгломератно. Відповідно, корпорації можуть бути:

Горизонтально інтегрованими об’єднаннями - об’єднання фірм, в руках яких концентрується більша частка виробництва певної сфери чи галузі.

Вертикально інтегрованими об’єднаннями - сучасна форма концентрації капіталу великих корпорацій, за якої вони об’єднують послідовні стадії процесу виробництва, збуту тощо у певній сфері господарювання.

Конгломератами - форма сучасних монополістичних об’єднань крупних корпорацій, яка характеризується повним проникненням у галузь чи несуміжні за своєю суттю галузі та сфери як за продукцією, що виготовляється, так i за виробничою технологією.

Їх структура не є тотожною первинним ланкам виробництва - підприємствам за структурою взаємозв’язків між базисними економічними інститутами (табл. 5.2.3.).

Таблиця 5.2.3.

Характер взаємозв’язку базисних економічних
інститутів у корпорації та на підприємстві

Характеристика	Підприємство	Корпорація
1	2	3
Власність	з визначеним власникам –од-	Синтез різних форм об’єднання
	ноосібна, сімейна, суспільна.	власників - окремих осіб, органі-
	Співпадання власника i під-	зацій, установ, ринкових посеред-
	приємця	ників тощо.
		Диференцїація власника i підпри- ємця
Влада	Власники формально мають	Розподіляється відповідно до
	однакові частки влади або ж влада зосереджена в руках	частки, внесеної у компанію i, відповідно, нормативно визначе-
	однієї особи	на її неоднаковість для власників
Управлін-	Реалізується безпосередньо	Чітке розмежування управління
Ня	власником або делегується менеджменту під безпосереднім керівництвом власника = власність -+- управління	та власності
Праця	Наймана праця без права на	Наймана праця з правом на
	участь в управлінні	участь в управлінні
Продовження таблиці 5.2.3.
1	2	з
Органі-	Найчастіше лінійна струк-	Складна іерархічна структура, що
Заційна	тура, що не забезпечує під-	Забезпечує компанії самодостат-
Структура	Приємству самодостатності i	ність на ринку (блоки 3 фінансо-
	змушує звертатись за додат-	Вих., виробничих, науково-техніч-
	ковими послугами до ринко- вих посередників	Них, збутових та інших питань, що самі є складними комплекса- ми i мають певну самостійність)
Масштаби Діяльності	Малий та середній бізнес	Переважно великий бізнес
3а споро-	Вихід на ринок	Більший рівень самозабезпечен-
бом отри-		ня в наслідок концентраціі та
мання ре-		інтеграції з іншими ринковими
Курсів		Агентами
Відно-	Ринок невідомий	Ринок відомий, що забезпечуєть-
шення до		ся інтеграційними зв'язками та
Ринку		активними маркетинговими до- Слідженнями
Організаційно правова Форма	Домогосподарство, комунальне підприємство, державне підприємство, партнерство, сімейне	Об'єднання, що засновані на па- йових принципах з обмеженим вкладеними частками правом на управління - АТта складні кор-
	Підприємство	Поративні утворення
Межі ді-	Переважно місцевий, регіо-	Переважно національний та над-
Яльності	нальний, іноді національний	національний рівні економічної
	рівні економічної активності	Активності

У структурі економічних взаємовідносин між структурними ланками корпорації також відбуваються значні зміни, оскільки ланками фірм та надфірмових утворень є не певні виробничі та управлінські одиниці, а цілі майнові та виробничі комплекси, що мають змогу бути самостійними організаційно-правовими формами господарювання. Так, наприклад, сучасні корпорації можуть включати такі блоки (рис.5.2.1).

Взаємовідносини між блоками вже не є конкурентними у повному розумінні даного поняття, вони є відносинами „материнськими або батьківськими", оскільки усі суб’єкти об’єднання мають єдину мету діяльності i дотримуються єдиної філософії на ринку. Так само, за умов стійкого корпоративного утворення рух ресурсів забезпечується не через ціновий механізм, а шляхом внутрішньо корпоративних контактів та домовленостей, тобто через систему внутрішньо корпоративних інститутів. Вони представлені у двох основних формах: як формальні інститути корпорації (внутрішня документація, офіційні договори та домовленості) та неформальні інститути (змови, неофіційні домовленості, погрози, шантаж, шпигунство).

Так, формальні інститути забезпечують внутрішню стабільність компанії, регулюють рух ресурсних потоків, встановлюють права та обов'язки сторін. Крім того, вони слугують основним джерелом інформації для формування інституту репутації компанії для громадськості, ЗМІ, органів влади, постачальників, споживачів, конкурентів, інвесторів. Вони гарантують законність діяльності компанії та забезпечують для іншої сторони надійність взаємовідносин з фірмою. Офіційні договори та домовленості прописують усю сукупність необхідних умов для забезпечення діяльності компанії: від строків домовленості та сторін, що беруть у ній участь, до питань ресурсних потоків, принципів управління, ціноутворення, стратегії i тактики договірних відносин.

Неформальні інститути досить часто застосовуються на противагу деяким формальним аспектам діяльності. Основна причина такого стану полягає в тому, що компанія-ініціатор (ініціатори) взаємовідносин не повинна апріорі звітувати про результати виконання домовленості, може легко обійти державне втручання нагляд за діяльністю компанії i зекономити на оформленні домовленості.

Змови без офіційного афішування умов домовленості можуть розглядатись в якості механізму забезпечення конкурентної переваги на ринку, особливо в умовах нестабільної ринкової ситуації, загрози з боку інших учасників даного ринкового сегменту чи держави. „Змовники" неофіційно встановлюють єдиний диктат па ринку шляхом маніпулювання цінами, товарним асортиментом, розповсюдженням „необхідної" інформації про конкурентів та власні фірми на ринку.

Дата добавления: 2014-11-28