КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розрахунок виносного зосередженого заземлення в
однорідному ґрунті методом коефіцієнтів використання електродів Установити величину найбільшого достимого опору, Ом, заземлення (рис. 4.3): для заземлення електроустановок у мережах з ізольованої нейтраллю RЗ ≤ 4 4; для повторного заземления нульового проводу в мережах із глухозаземленою нейтраллю й системи блискавкозахисту RЗ ≤ 10.
а - заземлення електроустановок у трьохпровідній мережі з ізольованою нейтралью; б - занулення електроустановок і повторне заземлення нульового проводу в чотирьохпровідній мережі із глухозаземленою нейтралью; в - заземлення блискавкозахисту; 1 - заземлення; 2 –об'ект, що захищається; 3 - блискавкоприймач; 4 - блискавковідвід; 5 - пусковий пристрій з металевим захисним кожухом; 6 - електроустановка.
Рисунок 4.3 Призначення заземлення
Вибрати конструкцію заземлення, розміри й розташування електродів (рис. 4.4). Для вертикальних електродів рекомендується використати труби діаметром dВ = 0, 03-0,06 м і довжиною lВ = 1,5-2,5 м; для горизонтального електрода - пруток діаметром dГ = 0,01 м або смугу шириною b = 0,04 м і товщиною δ ≥ 0,004 м (в останньому випадку dГ = 0,5 δ). а - розташування вертикальних електродів у ряд; б - розташування вертикальних електродів по контурі; 1 – заземлювана электроустановка, що: 2 - котлован (траншея) для занурення електродів; 3 - горизонтальний електрод; 4 – вертикальний електрод.
Рисунок 4.4 Конструкція заземлення, розташування й розміри електродів
Визначити опір розтіканню струму одиночного вертикального електрода (рис.4.5):
де n - кількість вертикальних електродів. Тому що розрахунок здыйснюється методом послідовних наближень до головного параметра, припустимому опору заземлення (RЗ), та кількість вертикальних електродів приймається довільно (n = 2-4 шт.) з наступним коректуванням розрахунку; ηВ - коефіцієнт використання вертикальних електродів (приймається за табл. 4.8 з урахуванням кількості електродів і характеру їхнього розташування). Для n = 7,8,9 значення ηВ визначається методом інтерполяції.
Таблиця 4.8
Визначити опір розтіканню струму горизонтального електроду (мал. 4.6):
Розрахувати опір розтіканню струму горизонтального електрода з урахуванням коефіцієнта його використання: RГ = , де ηГ - коефіцієнт використання горизонтального електрода (приймається за таблицею 4.9 з урахуванням кількості вертикальних електродів і характеристика їхнього розташування).
Таблиця 4.9
Обчислити сумарний опір заземлення, Ом: RЗ = . Зробити коректування розрахунку з метою максимального наближення отриманого результату до величини припустимого опору, Ом: · для повторного заземлення нульового проведення й блискавкозахисту 6 ≤ RЗ ≤ 10; · для заземлення електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю 1,5 ≤ RЗ ≤ 4. При коректуванні допускається довільна зміна одного або декількох параметрів: кількості вертикальних електродів n, їхнього діаметра dВ, довжини lВ, відстані між ними (у межах а / lВ = 1-3). Звернути увагу на те, що при зміні nа / lВ змінюється довжина горизонтального електрода dГ, а також значення ηВ, ηГ. 4.6. Визначення розмірів небезпечних зон
До зон з постійно діючими небезпечними виробничими факторами ставляться частини пpocтору поблизу неізольованих струмоведучих частин електроустановок, ліній електропередач (ЛЕП); перепадів по висоті на 1,3 м і більше; місця переміщення машин й устаткування, їхніх частин і робочих органів; місця виділення шкідливих речовин або впливу шуму в концентраціях й інтенсивністю, вище гранично припустимих. До зон з потенційно діючими небезпечними виробничими факторами ставляться частини простору поблизу споруджуваному або підлягаючому розбиранню будинків і споруджень, а також частини, території, поверхи (яруси) в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій або встаткування. Границі небезпечних зон поблизу частин, що рухаються, і робочих органів машин визначають відстанню 5м, якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції заводу-виготовлювача. Небезпечну зону при роботі вантажопідйомних машин встановлюють із урахуванням розмірів зони, що обслуговується краном (довжини підкранової колії Ln, максимального вильоту стріли Lм або шляхи переміщення вантажного візка для козлових і мостових кранів) і величини можливого відльоту вантажу при падінні на землю: S = , де H - відстань від землі до піднятої конструкції, м; m - довжина стропа, м; α - кут між стропом і вертикаллю, град.; а - відстань від центра ваги вантажу до найбільш вилученого його краю. Ширина небезпечної зони В = 2(Lм+ S); довжина А = Ln+ 2S. Границі небезпечних зон, у межах яких можливе виникнення небезпек у зв'язку з падінням предметів, установити згідно з даними табл. 4.10. (СНиП ІІІ-4-80*):
Таблиця 4.10
При виконанні робіт поблизу повітряних ЛЕП установлюються габарити охоронної зони - ділянки землі, укладені між вертикальними площинами, що проходять через паралельні прямі, що відстоять від крайніх проводів на відстані 2 м для ліній напругою до 1 кВ, 10 м - від 20 кВ, 15 м - 35 кВ, 20 м - 110 кВ, 25 м - від 150 до 220 кВ, 30 м - від 330 до 500 кВ, 40 м - 700 кВ. Під час роботи машини в охоронній зоні при незнятому з повітряної ЛЕП напрузі величина небезпечної зони визначається відстанню від верхньої частини машини, конструкції, устаткування в будь-якому їхньому положенні до нижнього пpовода, що перебуває під напругою до L кВ - 5 м, oт 1 до 20 кВ - 2 м, від 35 до 110 кВ - 4 м, від 150 до 220 кВ - 5 м, 330 кВ - 6 м, від 500 до 750 к -9 м. Небезпечною зоною при підривних роботах є зона дії повітряної ударної хвилі, найбільший радіус якої, rВ може бути розрахований за формулою rВ = 10 , де g - маса заряду вибухової речовини, кг.
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 688; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |