Економічна ефективність виконання вантажних робіт

Розрахунок чистого зведеного прибутку

Чистий зведений прибуток (ЧЗП) є основним оцінним показником інвестиційного проекту і являє собою загальний результат його реалізації. Він визначається як різниця між зведеним до поточної вартості грошовим потоком ГП¹ і зведеними витратами на реалізацію проекту ІК¹

(21)

Зведений грошовий потік визначається як

ГП1 = ; ГП1t = ,

(22)     (23)

де d – ставка дисконту за період t, у десятковому численні;

ІК¹ – зведені інвестиційні кошти, грн.

Зведені інвестиційні кошти визначаються як

ІС1 = , ІК1t = .

(24)     (25)

Значення зведених грошових потоків і зведених інвестиційних коштів наводять в таблицю.

Організація навантажувально-розвантажувальних та складських робіт оцінюється двома головними показниками: експлуатаційними (продуктивність НРМ і навантажувально-транспортної техніки та пропускна здатність навантажувально-розвантажувальних пунктів) та економічними, де основною є собівартість ПРР (тонно-операції, машино-зміни, машино-години), зведені витрати, прибуток і рентабельність. Більш точними для оцінки є економічні показники. У даному підрозділі особливу увагу приділено методиці визначення собівартості НРР та економії від заміни немеханізованого способу виконання робіт на механізований (комплексно-механізований) або впровадження нової техніки.

Величина собівартості виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та її коливання характеризують рівень організації НРР. Собівартість складається з окремих статей витрат, аналіз яких дозволяє оперативно керувати втратами за кожною статтею.

Калькуляція - це обчислення собівартості виробленої одиниці продукції або виконаних робіт (перевезення вантажів, НРР) за встановленим переліком витрат. У цьому випадку собівартість розраховується на одну тонно-операцію, тобто визначається собівартість навантаження або розвантаження 1т вантажу у грошовому вимірі.

Вихідні дані для калькуляції собівартості НРР складають:

- собівартість однієї машино-зміни або машино-години механізму, застосованого під час виконання певного виду робіт;

- виробка за зміну або годинна продуктивність цього механізму.

Обчислення собівартості однієї тонно-операції здійснюється після визначення загальної суми витрат ΣS за розрахунковий період часу.

Норми витрат поділяють на три групи:

1) разові, ускладі яких враховуються всі витрати, пов’язані з передислокацією навантажувально-розвантажувальних засобів, їх монтажем та демонтажем, здійсненими механізаторами, їхніми помічниками та залученими до перевезення машин та інше;

2) річні,куди входять амортизаційні відрахування на повне відновлення машин та змінного робочого обладнання;

3) експлуатаційні – витрати на утримання механізаторів та іншого обслуговувального персоналу, на технічне обслуговування та поточний ремонт засобів механізації та інше.

Сумарні витрати складаються з окремих статей витрат, які подаємо так

ΣS = Sзп+ Sен + Sам + Sто + Sшн + Sнв + Sов,

(26)

де S_зп – заробітна плата механізаторів і обслуговувального персоналу, основна та додаткова із нарахуваннями, грн;

S_ен – вартість енергоносіїв, мастильних та обтиральних матеріалів, грн;

S_ам – амортизаційні відрахування на повне відновлення машин та змінного робочого обладнання, грн;

S_то – вартість технічного обслуговування та потокового ремонту, грн;

S_шн – вартість ремонту та повного відновлення шин (за наявності), грн;

S_нв – накладні витрати на утримування адміністративно-технічного персоналу, експлуатацію будівель та споруд, поштово-канцелярські витрати та інше, грн;

S_ов – разові витрати, пов’язані з передислокацією засобів механізації, їх монтажем та інше, грн.

Дата добавления: 2014-12-16