Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасні технології навчання 4 страница




Метою роботи є побудова рейтинг-системи, здатної стимулю­вати самостійну роботу студента та оцінювати якість І повноту зас­воєння матеріалу. Обсяг засвоєного матеріалу оцінюється за шка­лою:

- від 70% до 79% фактичного матеріалу- «задовільно»;

- від 80% до 89% фактичного матеріалу - «добре;

- від 89% до 100% фактичного матеріалу - «відмінно». Якщо якість знань оцінюється за традиційною п'ятибальною

шкалою. Тоді загальний рейтинг студента визначається за такою формулою:

де 0(5), 0(4), 0(3) - кількість позитивних оцінок (відповідно «п'ять», «чотири», «три»), отриманих під час засвоєння всього кур­су; К - кількість занять, відведених за навчальною програмою.

Високі оцінки з окремих тем курсу не можуть компенсувати відсутність знань з інших тем. З метою стимулювання само­стійності та активності студентів під час проведення аудиторних занять, а також для більшого заохочення їх до навчання пропо­нується пасивність оцінювати «незадовільно».



Отже, загальний рейтинг студента визначається за формулою:

 

де 0(2)-кількість «незадовільних» оцінок, отриманих під час зас­воєння всього курсу. Рейтинг повинен бути не нижчим як 70% засвоєння матеріалу з оцінкою «задовільно» і не нижчим, ніж 30% кількості «незадовільних» оцінок, тобто:

Р=0,7х 3-0,3x2=1,5; для оцінки «добре»: Р=0,8 х 4-0,2 х 2=2,8; для оцінки «відмінно»: Р=0,9 х 5-0,1 х 2=4,3. Введення додаткового рейтингу при оцінюванні навчальної діяльності студентів дає змогу диференціювати її. Так, якість вико­нання домашнього чи індивідуального завдання можна визначити, виходячи з «узагальненої функції Бажаності УФБ Харрінгтона», використовуючи таблиці відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та психологічних системах:

«задовільно» -0,4-0,6

«добре» -0,6-0,8

«дуже добре» -0,8 - 1,0

Рейтинг індивідуальної роботи студента визначається за фор­мулою:

де Б - сума балів, отриманих за самостійну роботу; К - кількість лабораторно - практичних занять, відведених навчальною програ­мою для засвоєння курсу.

Причому загальний бал індивідуальної роботи студента почи­нає набувати суттєвих значень тільки тоді, коли кількість індиві­дуальних завдань перевищує кількість занять, відведених програ­мою на засвоєння курсу.

Індивідуальна робота будується на трьох рівнях: 1 -репродук­тивному, що вимагає від студента знань основних законів та умін­ня їх застосовувати для виконання елементарних завдань; 2 - реп­родуктивно-творчому, що потребує знань основних законів та вміння їх застосовувати відповідно до розглянутих на практичних заняттях алгоритмів розв'язку типових задач; 3 - творчо-пошу­ковому, який передбачає наявність умінь самостійно побудувати алгоритм розв'язку задачі.

За умови активної участі студента у самостійній роботі він при подоланні завдань «нижчого» рівня може отримати загальний рей­тинг з оцінкою, на бал вищою.

Такий комплексний підхід до оцінювання знань дає змогу вра­ховувати обсяг, якість засвоєного матеріалу, стимулювати само­стійну роботу студента, аналізувати навчальний процес у динаміці.

За умови модульної програми підсумкова оцінка студентів складається за результатами навчальної діяльності протягом усь­ого семестру. Рівень творчої активності визначається кількістю та змістом актів позитивної активності студентів за результатами поточного контролю (участь у вікторинах; написання рефератів, кросвордів; надання обґрунтованих пропозицій тощо). При цьому визначається індивідуальний коефіцієнт творчої активності сту­дента (КТА) як відношення кількості індивідуальних актів твор­чої активності (АТА) до АТА найліпшого студента або норматив­ного значення.

Бали рейтингу під час проведення поточного, проміжного й підсумкового модульного контролю додаються і по закінченні кур­су перетворюються на індивідуальний кумулятивний індекс кож­ного студента, таким чином, кожен може наочно бачити свої інте­лектуальні й професійні здобутки, зіставити їх з рейтингом своїх товаришів. Ці мотиваційні умови реалізують принцип змагальності в навчальній діяльності, стимулюють кожного студента вдоскона­лювати свою роботу та організацію всього навчального процесу.

Якщо студент пропустив усі лекції модуля, його тестують за програмою-мінімум. За наявності відмінного результату він пере­ходить до наступного рівня.

За такої форми контролю творчі контакти педагога й студента значно розширюються, що дає змогу інтенсифікувати навчальний процес. При цьому більшість студентів планує свою особисту інди­відуальну стратегію навчання (за змістом, темпом, формами засвоєння), що унеможливлює випадковість і суб'єктивізм на ек­замені і приводить кожного до запланованої мети.

Студенти, котрі хочуть підвищити свій рейтинг і одержати вищу екзаменаційну оцінку, складають екзамен. На екзамені сту­дент може одержати не більше, ніж 22% балів від набраної ним суми протягом семестру. «Вартість» екзаменаційної оцінки підсумовується з рейтингом студента протягом семестру. Підсумкова оцінка визначається сумарним рейтингом. За незадовільної оцін­ки студент залишається на попередньому рівні оцінки знань. «Вартість» екзаменаційної оцінки визначається за формулою: Е (МІ...М7)хР1 хР2/5, де (МІ... М7) - сумарний рейтинг студента за підсумком роботи протягом семестру; Р1 - коефіцієнт складності екзаменаційних запитань; Р2 - коефіцієнт оцінки.

Визначення коефіцієнта складності запитань (Р1)і оцінки (Р2)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 394; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.