Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості застосування до суб'єктів фінансового права юридичної відповідальності




Більшість суб'єктів фінансового права шляхом роз'яснювальної роботи та застосування методу переконання добровільно виконують вимоги правових норм. У разі, коли суб'єкти фінансового права пору­шують встановлені чинним законодавством норми, вони зазнають юри­дичного та суспільного осуду, сутністю якого є покладання на правопо­рушників встановленого законодавством та забезпеченого державою юридичного обов'язку зазнати певних негативних наслідків у формі обмежень особистого або майнового характеру232, що виражається у застосуванні заходів примусу до правопорушників.233

Правовий примус як загальна ознака юридичної відповідальності є державновладним способом отримання негативних вольових

232 Братусь С. Спорньїе вопросн теории юридической ответственности // Советское государство й право. - 1973. - № 4. - С. 27.

233 Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1955.-С. 35.

устремлінь певних суб'єктів для забезпечення їх підпорядкування нормам права. Він складається з двох взаємопов'язаних сторін: об'єктивної (необхідність єдиної влади, нормативного регулювання, підпорядкування в суспільстві) і суб'єктивної (вольове, психічне ставлення індивіда до впливу публічної влади).234

У фінансовому праві застосовуються найрізноманітніші способи державного примусу, які мають широке та вузьке значення. Заходи державного примусу у широкому значенні поділяють на дві групи залежно від підстави застосування:

1) державно-примусові заходи, що є реакцією держави стосовно конкретного суб'єкта на факт його протиправної поведінки (основна група), їх, в свою чергу, поділяють на:

а) юридичні санкції (застосування фінансових санкцій, накладення адміністративних і дисциплінарних стягнень, застосування кримінального покарання тощо);

б) заходи, які застосовують з метою припинення проти­правних дій суб'єктів фінансового права (наприклад, вилучення органами державної податкової служби у підприємств, установ, організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів; вилучення органами Державного казначейства у міністерств, інших централь­них та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій раніше наданих в порядку фінансу­вання коштів державного бюджету у разі встановлення нецільового та неефективного їх використання; відкли­кання Національним банком України банківської ліцензії тощо);

2) запобіжні заходи, застосування яких не пов 'язано із протиправ­ними діяннями і які, як правило, передують застосуванню юридичних санкцій. Застосовуються уповноваженими державою органами (Державною податковою адміністрацією України, Державною митною службою України, Державним казначейством України, Міністерством фінансів України тощо) з метою запобігання вчиненню правопорушень, їх припиненню

234 Ардашкш В. Д. О принуждении по советскому праву // Советское государство й право. - 1970. - № 7. - С. 33-38.

та контролю за мобілізацією, розподілом та використан­ням фондів коштів. До них належать, наприклад, право органів Державної контрольно-ревізійної служби доступу при проведенні ревізій та перевірок на склади, сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним підприємствам, установам, організаціям для їх обстеження; право Міністерства фінансів України отримувати від під­приємств дані, необхідні для здійснення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів тощо.

Заходи державного примусу у вузькому значенні - це різні юриди­чні санкції, які застосовують до суб'єктів фінансового права у разі притягнення їх до відповідальності.

Тому не слід ототожнювати поняття «державний примус» і «юридичні санкції»: останні є тільки однією із складових примусу і співвідносяться вони як частина і ціле.

Санкція (від лат. запсііо - непорушна постанова) - це не лише складова правової норми, але також конкретизована міра відповідаль­ності за певні правопорушення. Саме санкція вказує на ті несприятливі наслідки, які застосовуються до порушника приписів правової норми.

Юридична відповідальність виступає як форма реалізації відповід­них санкцій, а санкція мірою цієї відповідальності. Проте не слід ототожнювати категорії «санкція» і «юридична відповідальність», оскільки санкція - це можливий наслідок, що настає в разі невиконання правових вимог, але який з тих чи інших причин може і не настати. А відповідальність є справжнім наслідком скоєного правопорушення. Крім того, санкція не завжди виражається у формі відповідальності235, а наявність санкцій ще не говорить про існування юридичної відповідальності, оскільки відповідальність не зводиться лише до реалізації санкції.

Санкції класифікують за характером правового регулювання, за­лежно від їх характеру та за їх однорідністю.

1. Залежно відхарактеруправовогорегулюванняконкретнихсус-пільних відносин санкція може полягати: в заходах адміністративного

235 Про співвідношення юридичної відповідальності і санкції див: Циртаутас А. Некоторьіе теоретические вопросьі юридической ответственности // Материа-льІ научной конференции «Теоретические вопросьі юридической ответствен-ности» (тезиси докладов). - Вильнюс, 1972. - С. 8-9.

— 340 —

впливу (штраф), в кримінальному покаранні (позбавлення волі), в заходах дисциплінарного впливу (догана, звільнення), в майнових стягненнях (відшкодування шкоди) заходах фінансово-правової відповідальності (пеня, штраф).

Особливостями адміністративних санкцій, які застосовують до суб'єктів фінансового права у разі скоєння ними адміністративних правопорушень, є:

1) відсутність тяжких правових наслідків;

2) застосування щодо менш тяжких фінансових правопорушень (проступків);

3) адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості. Підстави притягнення до адміністративної відповідальності

та санкції, які накладаються на порушників, визначені як чинним фінансовим законодавством, так і Кодексом України про адміністративні правопорушення.236

Якщо порушення трудової, службової дисципліни призвело до по­рушення фінансового законодавства, особа, яка здійснила дисциплінар­ний проступок, притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному статтями 147-152 Кодексу законів про працю України.

Якщо неправомірними діями посадових осіб суб'єкту фінансового права завдано збитків, органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи притягуються до цивільно-правової відповідальності.

Кримінальні покарання у вигляді штрафу, конфіскації предметів злочину, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправних робіт, обмеження волі застосовують до суб'єктів фінансового права, які вчинили злочини за ст. ст. 199, 200, 202, 204, 207, 208-212, 216, 217, 222, 223 Кримінального кодексу України.

Застосування фінансових санкцій (штраф, пеня) передбачено чисе­льними нормативно-правовими актами, у яких паралельно вживаються терміни «фінансові санкції» (Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»), «штрафні

236 Кодекс України про адміністративні правопорушення станом на 20 червня 1997 р. (зі змінами та доповненнями) // Кодекси України. У 2 т. / За ред. Ф.Г. Бурчака.

-К.:ІнЮре, 1997.-Т. 1.-С. 95-217.

— 341 —

 

 

санкції» (Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95), пеня, штрафні санкції (штраф) (Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Фінансові санкції можуть бути:

- правовідновлювальні, направлені на відшкодування шкоди, заподіяної державі, органам місцевого самоврядування неправомірними діяннями суб'єктів фінансового права;

- каральні (штрафні), що встановлюють за правопорушення суб'єктів фінансового права з метою покарання правопо­рушника.

Правовідновлювальною фінансовою санкцією є пеня - грошова сума, яку учасник фінансових відносин повинен виплатити у разі пору­шення термінів сплати певних грошових сум, встановлених чинним законодавством у сфері податкових, бюджетних та інших фінансових відносин.237 Функція пені полягає в тому, щоб компенсувати державі, органу місцевого самоврядування шкоду у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідними суб'єктами податків, зборів, несвоєчасним поверненням бюджетних коштів тощо.

На відміну від пені як цивільно-правової санкції пеня як фінансово-правова санкція:

- не може бути встановлена угодою сторін;

- її сума стягується виключно у дохід держави чи органів місце­вого самоврядування;

- стягнення пені з юридичних осіб здійснюється у безспірному порядку уповноваженими державними органами.

Найчастіше пеню застосовують за несвоєчасне погашення подат­кового зобов'язання.

Каральною фінансовою санкцією є штраф - стягнення у грошовій формі, встановлене нормами фінансового законодавства, яке застосовується органами Державної податкової служби та іншими уповноваженими державою органами відносно юридичних та фізичних осіб за вчинення фінансового правопорушення, і стягується на користь держави і муніципальних утворень.

237 Туркіна Н. В. Поняття і специфіка фінансово-правових санкцій // Право безпека. - 2002. - № 2. - С. 127.

— 342 —

На відміну від адміністративного штрафу штраф як фінансово-правова санкція:

- не може бути замінено іншим покаранням;

- уповноважений державою орган не може звільнити від накла­дання штрафу;

- часто штраф як фінансова санкція стягується разом із пенею. На відміну від штрафу як заходу цивільно-правової відповідально­сті штраф як фінансова санкція:

- сплачується юридичною особою - платником податку, одержу­вачем бюджетних коштів за рахунок прибутку, що залишається після їх сплати;

- передбачається законодавством, а не угодою сторін.238 Штраф як фінансова санкція на відміну від штрафу, який застосо­вується у порядку кримінального судового провадження, полягає у такому:

- застосовується тільки як основний захід покарання;

- може накладатися як на фізичних, так і на юридичних осіб;

- застосування такої санкції не тягне судимості;

- не допускається заміна штрафу (навіть у випадку неможливості його сплати) іншими видами покарання у межах юридичної відповідальності.239

2. Залежно від характеру санкцій їх поділяють на: санкції особис­того характеру (позбавлення волі); санкції майнового характеру (штраф); санкції організаційного характеру (звільнення).240

3. Усі зазначені вище санкції, які застосовують за правопорушення суб'єктів фінансового права, можна згрупувати за їх однорідністю, виділивши зокрема: санкції за порушення бюджетного законодавства, санкції за порушення податкового законодавства, санкції за порушення у сфері грошового обігу та розрахунків, санкції за порушення валютного законодавства тощо.

До санкцій за порушення бюджетного законодавства відносять: призупинення бюджетних асигнувань; зупинення операцій

ЇПКарасеваМ. В. Финансовое право. Общая часть. Учебник. - М: Юристь, 2000. -С. 191-193.

239 Карпец Й. Уголовное наказание (проблеми, размьішления) // Наука й жизнь. -1974.-№2.-С. 76-79.

240 КомараС. А., Малька А. В. Теория государства й права. Учебно-методическое пособие. - М.: Изд-во Норма, 2000. - С. 358.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 659; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.