Види радіоактивного випромінювання

Ø - промені – потік ядер гелію () з енергією 4-9МеВ. Довжина вільного пробігу в повітрі 2-12 см, в рідинах і твердих тілах кілька мікрометрів. Тому від - променів можна захиститись звичайним листком паперу.

Ø - промені - потік дуже швидких електронів . Щоб затримати - частинки треба шар металу товщиною приблизно 3мм.

Ø - промені – електромагнітні хвилі дуже малої довжини (порядку ). Енергія - квантів становить 0,02 – 2,6 МеВ. Для їх поглинання потрібний шар свинцю понад 20см.

50. Правило зміщення для - розпаду: під час - розпаду відбувається зміщення ядра елемента на дві клітинки до початку таблиці Менделєєва, тобто дочірнє ядро має заряд на дві одиниці менший ніж у материнського, а масу – меншу на чотири одиниці.

51. Правило змішення для - розпаду: під час - розпаду відбувається зміщення ядра елемента на одну клітинку до кінця таблиці Менделєєва, тобто дочірнє ядро має заряд на одну одиницю більший ніж у материнського, а маса дочірнього яра рівна масі материнського.

52. Стала радіоактивного розпаду - фізична величина, що показує, яка частина наявних атомів радіоактивного ізотопу розпадається за 1с

де - початкова кількість атомів

- кількість атомів, що розпались

- час протягом якого тривав розпад (с)

53. Активність ізотопу – фізична величина, що дорівнює кількості розпадів за одиницю часу, тобто за 1с

; ;

1Бк – це така активність ізотопу при якій за 1с відбувається 1 розпад

Позасистемна одиниця активності Кюрі:

54. Період піврозпаду -це проміжок часу, за який розпадається половина наявних радіоактивних ядер.

55. Закон радіоактивного розпаду

В даній формулі замість кількості атомів радіоактивного препарату можна використовувати активність ізотопу або масу ізотопу.

Закон радіоактивного розпаду має статистичний характер. Не можна говорити про час життя окремого атома, розпад атома - це як нещасний випадок, тобто чим більша є кількість атомів радіоактивного ізотопу, тим точніші результати дає закон.

56. Зв’язок між періодом піврозпаду і сталою радіоактивного розпаду

57. Властивості радіоактивних ізотопів:

Ø Будь-який радіоактивний ізотоп є «міченим» атомом, оскільки за його переміщенням можна спостерігати за допомогою дозиметра

Ø Радіоактивне випромінювання іонізує речовину

Ø Радіоактивне випромінювання має певну проникаючу здатність

Ø Радіоактивне випромінювання може викликати в речовині наведену (штучну) радіоактивність

58. Використання радіоактивних ізотопів:

Ø Метод «мічених» атомів: дослідження обмінних процесів в організмі, руйнування злоякісних пухлин, визначення швидкості руху крові в судинах, нафти нафтопроводом тощо, визначення ступеня зношуваності деталей.

Ø Проникна здатність радіоактивних речовин: вимірювання товщини, густини речовини, визначення рівня рідини чи сипучих тіл в посудині, є основою принципу дії дозиметрів.

Ø Наведена радіоактивність: після опромінення деякі атоми стають радіоактивними і за характером наведеної радіоактивності можна судити про наявність певних домішок. Використовують для визначення віку старожитностей

59. Ядерні реакції – процес перетворення атомних ядер внаслідок їх взаємодії (бомбардування) з елементарними частинками або з іншими ядрами.

60. Закони збереження, що виконуються під час ядерних реакцій:

Ø Закон збереження енергії

Ø Закон збереження заряду

Ø Закон збереження маси

Ø Закон збереження кількості нуклонів

Ø Закон збереження імпульсу

61. Види ядерних реакцій

Ø Реакції захоплення: ядро поглинає бомбардуючу частинку, перетворюючись на більш масивне ядро

Ø Реакції поглинання ядром бомбардуючої частинки і випускання новоутвореним ядром іншої частинки

Ø Реакції поділу: захопивши елементарну частинку ядро розпадається на дві більше чатин

Ø Реакції синтезу: реакції злиття легких ядер в більш масивне ядро

62. Термоядерна реакція – реакція синтезу легких ядер, що відбувається при дуже високій температурі (порядку )

63. Енергетичний вихід ядерної реакції - це енергія, яка виділяється як продукт реакції (або затрачається для здійснення реакції).

Енергетичний вихід ядерної реакції можна знайти як різницю між сумарною масою частинок до реакції і сумарною масою частинок після реакції , помноженими на квадрат швидкості світла в вакуумі.

64. Механізм поділу ядер урану: після захоплення ядром урану нейтрона в ньому відбувається перегрупування нуклонів, ядро сильно деформується і розпадається на два приблизно однакових ядра і при цьому вилітає кілька зайвих нейтронів (вилітання нейтронів пояснюється тим, що в важких ядрах кількість нейтронів значно більша за ніж в ядрах, які утворюються після поділу урану). «Уламки» ядра урану є теж радіоактивними, оскільки в них відбувається перетворення нейтронів на протони і цей процес супроводжується - випромінюванням.

65. Енергетичний вихід реакції поділу ядра урану: питома енергія зв’язку ядра урану на 1 МеВ менша ніж питома енергія зв’язку ядер, що утворюються після поділу ядра урану. Оскільки до складу ядра урану входить 235 нуклонів, то загальна енергія, яка виділяється в акті поділу одного ядра урану становить близько 200 МеВ.

66. Ланцюгова ядерна реакція – ядерна реакція, в якій частинки, що її спричиняють, утворюються як продукти цієї реакції.

67. Коефіцієнт розмноження нейтронів – відношення кількості нейтронів даного покоління до кількості нейтронів попереднього покоління :

Якщо , відбувається стаціонарна (керована) ланцюгова ядерна реакція

- реакція швидко припиняється

- реакція відбувається в формі вибуху.

68. Критична маса — у ядерній фізиці мінімальна кількість речовини, що ділиться, яка потрібна для початку самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу (тобто при ).

Дата добавления: 2014-12-16