Види податків, які сплачують комерційні банки

Система оподаткування сформована на підставі Закону України «Про систему оподаткування», змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Подат­ки — це обов'язкові платежі, що утримуються державою (центра­льними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних осіб у державний та місцевий бюджети. У податковій системі України податок на прибуток на сьогодні становить найвагомішу частку надходжень у бюджет серед прямих податків. Визначення об'єкта оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нара­хування, термінів сплати регламентуються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97 ВР зі змінами і доповненнями (да­лі — Закон).

Банки України як платники податку на прибуток ведуть окре­мий від фінансового податковий облік валових доходів і валових витрат. Об'єктом оподаткування згідно з Законом є прибуток, ви­значений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звіт­ного періоду на суму валових витрат банку і суму амортизаційних відрахувань.

За даними фінансового обліку визначається економічний прибу­ток банку (різниця між даними за рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Витрати»). Порядок фінансового обліку доходів і витрат банку базується на принципах нарахування, відповідності та обе­режності.

При визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток вживають терміни «валові доходи» та «валові витрати», склад яких

відрізняється в ряді випадків від складу доходів і витрат фінансово­го обліку. Наприклад, доходи (витрати), отримані (сплачені) дост­роково, у податковому обліку входять до складу валових доходів (витрат) у податковому періоді їх фактичного отримання (сплати), тоді як у фінансовому обліку такі доходи (витрати) відображаються за рахунками доходів (витрат) майбутніх періодів (рахунки відпо­відно 3600 і 3500), а за рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Ви­трати» суми, отримані (сплачені) авансом, поступово відобража­ються з настанням звітного періоду, до якого вони відносяться.

Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.

З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення ва­лових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:

— зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;

— фактичного надання послуг.

Для визначення доходу від кредитно-депозитних операцій да­тою збільшення валового доходу є дата нарахування відсотків, за­значена в договорі.

Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов'язаних з його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зо­бов'язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, витрати на відрядження. У податковому обліку до валових витрат відносять суми сформованого страхового резерву для покриття ри­зиків неповернення основного боргу за нестандартними кредитами в обсязі, що не перевищує 20 % від суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими дебіторам на останній робочий день звітного податкового кварталу.

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської устано­ви). Податковий облік ведеться наростаючим підсумком з початку року.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком са­мостійно.

Податковий облік може здійснюватися:

— позасистемно;

— на рахунках управлінського обліку за класом 8;

— на балансових рахунках.

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку здійснює окремий від бухгалтерського пода­тковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка, згідно з чин­ним законодавством, відноситься до валових доходів, або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерсько­го обліку, необхідно одночасно відобразити її зміст у системі пода­ткового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахун­ках управлінського обліку установа банку здійснює податковий об­лік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення подат­кового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декла­рації та додатків до неї. Установа банку може також поєднати бух­галтерський облік із податковим. Для цього достатньо: відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком са­мостійно), які не включаються до фінансової звітності, вести аналі­тичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неопо­датковуваних сум. Для відображення щоденної облікової інфор­мації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітич­них рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку.

Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних ці­льових фондів ведуть у «Відомості аналітичного обліку розрахун­ків». Головні завдання такого обліку:

1) точне визначення видів обов'язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов'язкові платежі, виходячи зі специфіки та об­сягів своєї підприємницької діяльності);

2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов'язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити методику розрахунка податку і насамперед які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов'язкового платежу визначають на підставі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;

3) забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов'язаних з обов'язковими платежами, на рахунки Держа­вного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важ­ливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, оскільки за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;

4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчас­тіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають під-

приємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.

Таким чином, кожне з цих завдань обліку актуальне і за його дотриманням мас стежити безпосередньо головний (старший) бух­галтер з обліку податків.

Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати авансових платежів, а в кінці податкового періоду (кварталу, року) за необхідності здійснюються коригування.

Наприкінці податкового періоду формують податкову деклара­цію з додатками.

2. Облік податку на прибуток банків

До прямих податків банків відносять податок на прибуток під­приємств і організацій, плату за землю, податок із власників транс­портних засобів, прибутковий податок з громадян.

Облік податку на прибуток банків. Об'єктом оподаткування банківської діяльності є прибуток, який визначається шляхом зни­ження суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суми амортизаційних відрахувань, передбачених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, ви­ключній (морській), економічній зоні та за її межами. Структура і перелік видів валових доходів регламентується згаданим вище законом.

Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких ви­трат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, по­слуг), що можуть бути придбані цим платником податку для їх по­дальшого використання. Види витрат регламентуються зазначеним вище законом.

Прибуток від банківської діяльності оподатковується за ставкою 30 % до об'єкта оподаткування.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, з поданням не пізніше 25-го чис­ла місяця до податкового органу декларації про прибуток за звіт-

ний квартал з розрахунками наростаючим підсумком з початку зві­тного фінансового року.

Протягом кварталу банки сплачують авансові внески до бюдже­ту за підсумками першого та другого місяців кварталу до 20 числа другого і третього місяців кварталу відповідно, без податкової де­кларації, виходячи з окремого розрахунка, який подається податко­вому органу в зазначений термін.

Таблиця 38

Дата добавления: 2014-12-16