Стаття 27. Умови реорганізації банку

Стаття 26. Способи реорганізації банку

Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського ба­нку на території інших держав

Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національ­ного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представ­ництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України до­зволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку України бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього бан­ку, філії чи представництва банку за кордоном.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на терито­рії іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.

Банк у місячний термін мас повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території ін­шої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

ГЛАВА 5. РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ

Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його влас­ників- або примусово за рішенням Національного банку України.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Злиття означає припинення діяльності двох або кількох банків як юри­дичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов'язків до банку-правонаступника, який створюється у результаті злиття.

Приєднання означає припинення діяльності одного банку як юридич­ної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків до іншого банку.

Поділ означає припинення діяльності одного банку як юридичної осо­би та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків у відпові­дних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації цього банку шляхом поділу.

Виділення означає перетворення банку як юридичної особи та переда­чу певної частини належного йому майна, коштів, прав та обов'язків до банку, який створюється внаслідок реорганізації.

Перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми товари­ства.

Порядок здійснення примусової реорганізації банків встановлюється цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із за­конодавством України про господарські товариства за умови попередньо­го дозволу Національного банку України.

Для одержання дозволу на реорганізацію банку до Національного бан­ку України подається заява з доданням необхідного обгрунтування та роз­рахунків, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банку.

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтере­сам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорга­нізації, не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реор­ганізацію.

Примусова реорганізація здійснюється у разі істотної загрози плато­спроможності банку.

Дата добавления: 2014-12-16