ВАРІАНТ №5

ВАРІАНТ №4

1. Визначити особливості сталінської політики індустріалізації та її наслідки для України.

У перший рік п'ятирічки економіка СРСР ще відчувала імпульси непу, які забезпечили їй високий темп розвитку. Валова продукція промисловості УСРР у 1928/29 р. збільшилася на 20 % проти 16,5 % за п'ятирічним планом.
З початку п'ятирічки верхівка СРСР почала шукати нових методів інтенсифікації праці робітників, зокрема шляхом організації масового виробничого змагання. Поштовхом до цього послужилася публікація 20 січня 1929 р. у газеті «Правда» статті В. Леніна «Як організувати змагання?», написаної зразу після Жовтневого перевороту 1917 р., але досі не відомої масовому читачеві. Керівництво шахт «Центральна» і «Північна» тресту «Артемвугілля», яке 31 січня 1929 р. підписало першу в країні господарсько-політичну угоду про змагання, виступило його ініціатором. Прагнучи перетворити ударну працю в норму, ЦК ВКП(б) 9 травня прийняв постанову «Про соціалістичне змагання фабрик і заводів», якою зобов'язував профспілки забезпечити організацію змагання. Загальне керівництво ним здійснювала партія. Це рішення цілком відповідало уявленням більшовиків про профспілки як «приводні паси» між робітничим класом і партією.

2. Проаналізувати початок культурного відродження в Західній Україні у ХІХ столітті.

У цей час український етнос на західноукраїнсь­ких землях представляло здебільшого селянство. Воно зберігало рідну мову і етнічний характер традиційно-побутової культури, виявляло себе і активною суспіль­ною силою. При чому карпатське опришківство і чис­ленні виступи проти панщизняних повинностей носили збройний, антидержавний характер.

Відношення народу до влади знаходили вияв і в його усній поетичній творчості. Всупереч офіційній по­літиці, галицькі, буковинські, закарпатські селяни своєю традиційною культурою і самоназвою «русин», «рус-нак» засвідчували почуття духовного зв'язку з усім українським народом. Цим заперечується тверджен­ня сучасного польського дослідника Яна Козіка про те, що люд Галичини у першій половині XIX ст. не мав національної свідомості.

Очевидно, що соціальна активність і антифеодаль­на спрямованість народу впливала на формування суспільної думки на західноукраїнських землях. Зро­зуміло, що в українського панства і церковної греко католицької ієрархії ці настрої співчуття не викли­кали

3. Назвіть дату прийняття Конституції України.

28 июня 1996 года

1.Проаналізувати значення рухів опору в Україні під час Другої світової війни.

Рух опору (фр. résistance) — організовані зусилля частини цивільного населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підривгромадського порядку та стабільності.

Це поняття увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і спочатку вживалося на означення підпільної і повстанської боротьби народівЄвропи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Найбільш відомими в Європі вважаються французькі «макі», італійська «Резистенца», польська Армія Крайова, Українська Повстанська Армія.

З початку 1960-х під рухом опору розумілася боротьба за національні, політичні та громадянські права народів, що перебували під контролем комуністичних сил СРСР, країн Східної Європи.

2.. Визначити причини, характерні прояви і перебіг козацько-селянських повстань наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття.

Першими повстаннями, піднятими козацькою верствою в Україні, були виступи Косинського і Наливайка. Вони, особливо друге, знайшли великий відгук уже в сучасників. Наливайкові вперше приписано прагнення створення власної козацької держави, а козацьких «ребеліянтів» у подальші часи їх опоненти з боку польської держави називатли «наливайчиками». Сучасні дослідники, здебільшого, не вважають повстання кінця XVI ст. селянсько-козацькими. Однак і тоді лави козаків, що традиційно боролися, перш за все, за свої станові привілеї, поповнювали і селяни, і міщани. Сучасні вчені не схильні кваліфікувати їх і як національно-визвольну боротьбу проти польського панування. Крім того, в українську історіографію повернувся термін «козацькі війни» саме щодо повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

3. Назвіть дату Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986

Дата добавления: 2014-12-16