Розділів курсової роботи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ

Вступ. У вступі до курсової роботи необхідно розкрити значення, завдання, актуальні проблеми, стан і перспективи захисту посівів культури від шкідливих організмів на сучасному етапі сільськогосподарського виробництва. Обсяг – до 2 сторінок рукописного тексту або тексту комп’ютерного набору.

Розділ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів. Обсяг розділу 10-12 сторінок рукописного або 8-10 сторінок тексту комп’ютерного набору.

Розкриваючи зміст першого розділу, необхідно, на основі аналізу за темою курсової роботи джерел літератури, описати існуючі на сьогодні методи захисту посівів культури від шкідливих організмів, їх значення, основні переваги й недоліки. Особливу увагу слід звернути на сучасні тенденції в захисті культури, зокрема на необхідність застосування комплексу заходів захисту рослин, розкрити суть, значення й переваги хімічного захисту культури, а також врахувати агротехнічні прийоми, ступінь стійкості вирощуваних сортів, можливість застосування біологічних засобів.

Провідна роль у сучасних системах захисту рослин належить імунологічному (селекційно-генетичному) методу. Вирощування стійких сортів є їх обов’язковою складовою частиною і необхідною умовою зменшення пестицидного навантаження на довкілля.

Агротехнічні заходи в системах захисту рослин спрямовані не лише на створення сприятливих для росту і розвитку рослин умов та підвищення їх продуктивності, а також на обмеження розмноження шкідливих організмів і тому їх рекомендовано проводити незалежно від наявності тих чи інших шкідливих об’єктів.

У цьому розділі також слід описати особливості біології та фенологію основних шкідників і хвороб, виявлених на культурі, вказати цикл їх розвитку, характер патогенезу для збудників хвороб і характер живлення для шкідників та зазначити найефективніші заходи щодо обмеження інтенсивності їх поширення.

Розділ можна доповнити малюнками або фотографіями шкідників і хвороб рослин, ілюстраціями циклу їх розвитку.

Крім того, для виконання цього розділу необхідно заповнити таблиці 1.1, 1.2 та 1.3. У таблицях слід охарактеризувати особливості біології та шкодочинність шкідників і хвороб, виявлених на культурі, згідно з вибраним варіантом завдання для виконання курсової роботи, а також скласти фенологічний календар розвитку шкідників.

Таблиця 1.1

Основні шкідники, які виявлені на культурі

Культура	Шкідник (українська та латинська назва)	Стадія та місце зимівлі	Шкідлива стадія	Тип пошкодження рослин	Кількість поколінь	Термін застосування пестицидів

Таблиця 1.2

Основні хвороби, які виявлені на культурі

Культура	Хвороба, її назва та збудник	Джерело інфекції (основне та додаткове)	Спосіб поширення інфекції	Ознаки захворювання	Термін застосування пестицидів

Таблиця 1.3

Фенологічний календар розвитку шкідників

Вид

Зимуюча стадія

Місяці, декади

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Умовні позначення: + - імаго; o - лялечка;

(+) - імаго, що зимує; • - яйце;

- - личинка; ~~~~ - період шкодочинності.

Розділ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів. Обсяг розділу – 7-10 сторінок рукописного або 5-7 сторінок тексту комп’ютерного набору.

Розкриваючи зміст другого розділу, необхідно на основі аналізу виробничої й токсиколого-гігієнічної характеристики асортименту сучасних пестицидів, підібрати і описати декілька препаратів (5-6), які рекомендовані до використання на даній культурі з метою її захисту від вказаних, згідно з варіантом завдання до курсової роботи, шкідників і хвороб.

Характеризуючи препарати, особливу увагу слід звернути на фізико-хімічні властивості діючої речовини, її токсикологічно-гігієнічні характеристики, механізм дії, призначення, спектр і тривалість токсичної дії для шкідливих організмів.

За результатами аналізу опису препаратів необхідно заповнити таблицю 2.1.

Обираючи пестицидні препарати, слід пам’ятати, що тактика застосування хімічних засобів у сучасних системах захисту рослин є особливою. Рішення про використання пестицидів приймають на основі критеріїв доцільності їх застосування.

Критерієм для прийняття рішень про застосування інсектицидів для захисту посівів чи посадок сільськогосподарських культур від шкідників є економічні пороги їх шкідливості. Ці показники розроблено окремо для кожного виду шкідника. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) – чисельність шкідника, при якій затрати на боротьбу з ним окуповуються ціною збереженого врожаю. Показники чисельності шкідника обґрунтовано щодо зниження врожаю на 3-5%.

З метою захисту сільськогосподарських культур від шкідників використовують органічні синтетичні пестициди, що належать до різних класів хімічних сполук.

Фосфорорганічніінсектициди й акарициди є важливою групою сучасних пестицидів. Для фосфорорганічних пестицидів характерні: висока інсектицидна й акарицидна активність; широкий спектр та швидка і тривала (10-20 днів) дія на шкідника; переважно системна дія препаратів, а отже і менша їх небезпека для ентомофагів. Фосфорорганічні препарати ефективні проти сисних і листогризучих шкідників. Загибель шкідників спостерігається впродовж перших годин після обробки рослин. Фосфорорганічні препарати знищують імаго і личинок, але неефективні проти яєць шкідника.

Синтетичні піретроїди– також велика група сучасних інсектицидів, що дістала свою назву від структурної подібності та близькості за механізмом дії до природних піретринів. Синтетичні піретроїди характеризуються: низькими нормами витрати на одиницю площі; контактною і кишковою дією на комах, а тому є високонебезпечними для ентомофагів; широким спектром, тривалістю захисної дії – 10-14 днів; розкладом у ґрунті впродовж 2-4 тижнів; максимальною ефективністю в діапазоні температур 10-20°С. Препарати цієї групи ефективні проти лускокрилих, жуків, мух, а також паразитів тварин.

До інсектицидів нового покоління належать препарати різних хімічних груп, таких як: похідні нереїстоксинів; неонікотиноїди; похідні фенілпіразолів; похідні амінокислот, а також комбіновані інсектициди. Для цих препаратів характерні висока ефективність дії проти багатьох видів шкідників, тривала захисна дія (20-25 днів), низькі норми витрати на одиницю площі, досконала препаративна форма, мала токсичність для людини і теплокровних тварин, швидкий розклад у ґрунті.

Основними критеріями доцільності застосування фунгіцидів є строки обробки культури та дані короткострокового прогнозу. Строки обробки пов’язують із фенологічними фазами розвитку рослин, найбільш чутливими до зараження збудниками хвороб. Протруєння насіннєвого матеріалу – обов’язковий профілактичний захід.

При виборі фунгіцидів для захисту рослин від хвороб необхідно виходити з особливостей їх розвитку, ураженості та характеру патогенезу. Обробки фунгіцидами проводять до інфікування рослин, попереджуючи ураження або відразу після ураження щоб попередити розвиток хвороби. Фунгіциди захисної дії (контактні і системні) знищують інфекцію до проникнення патогена, попереджаючи ураження або стабілізуючи початкову інфекцію, призупиняючи розвиток і поширення патогена. Препарати лікувальної дії (як правило, системні) спричиняють загибель або пригнічення збудника хвороби після того, як відбулося зараження.

Оскільки контактні фунгіциди не проникають усередину рослини, то тривалість їх дії визначається періодом знаходження на поверхні рослини в ефективних кількостях і значно залежить від метеорологічних умов. Захисна дія препаратів складає 5-25 днів. Тому, щоб забезпечити надійний захист у період вегетації, обробки контактними фунгіцидами необхідно систематично повторювати.

За хімічною будовою контактні фунгіциди – неорганічні та органічні речовини. До неорганічних належать препарати на основі міді та препарати на основі сірки. Сполуки міді ефективні в захисті від збудників несправжньої роси, фітофторозу, парші, деяких плямистостей. Період захисної дії – 10 днів. Сполуки сірки застосовують для захисту від збудників борошнистої роси та плямистостей за появи перших симптомів ураження. Ці сполуки проявляють захисну і лікувальну дію, мають виражену акарицидну дію.

До контактних органічних фунгіцидів належать похідні карбамінової кислоти, похідні нітрофенолів, похідні фталімідів, похідні сульфуронової кислоти. Це препарати захисної дії, ефективні за застосування перед зараженням рослин або відразу після нього. За відсутності опадів тривалість захисної дії сягає 10-14 днів. У ґрунті розкладаються впродовж 1-1,5 місяця.

Системні фунгіциди, як правило, належать до органічних сполук, швидко, впродовж 1-3 годин, поглинаються надземними органами рослини, окремі сорбуються і коренями, переміщуються в них, володіють тривалою захисною (20-40 днів) та лікувальною дією, широким спектром. Переважна більшість препаратів – середньо- та малотоксичні для людини і теплокровних тварин. До системних належать фунгіциди різних хімічних груп: ациланіни; похідні фосфористої кислоти; похідні дитіокарбамінової кислоти; похідні тіоуредобензолів; похідні триазолів; похідні бензимідазолу; похідні морфолінів; похідні феніламідів; похідні імідазолів;похідні піримідинів; похідні піразинів; похідні стробілуринів та ін. Більшість сучасних препаратів належить до комбінованих, які складаються з двох або кількох діючих речовин, що належать до різних хімічних груп і володіють контактно-системною дією.

Таблиця 2.1

Порівняльна характеристика пестицидів

Назва пестициду, препаративна форма	Назва і вміст діючої речовини	Токсичність для теплокровних тварин	Механізм і спектр дії	Тривалість токсичної дії	Токсичність для корисної ентомофауни	Період збереження в ґрунті	Період очікування
Інсектициди та акарициди
Фунгіциди

Розділ 3. Календарний план проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів. Обсяг розділу – 2-3 сторінки рукописного або тексту комп’ютерного набору.

Концепція сучасної системи захисту культури передбачає завчасне планування заходів. Першим етапом планування є складання календарного плану проведення робіт із захисту рослин (табл. 3.1).

Складаючи та обґрунтовуючи календарний план заходів із захисту культури від шкідників і хвороб відповідно до обраного варіанта завдання, слід враховувати, що захист сільськосподарських культур від шкідливих організмів є досить складним технологічним процесом і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів.

У рільництві та овочівництві важливе значення мають агротехнічні заходи, а також добір стійких сортів і використання якісного насіння, спрямовані на підвищення продуктивності рослин і стійкості їх проти ураження шкідливими мікроорганізмами та пошкодження комахами. Ці заходи мають профілактичне значення і є першочерговими, постійними й обов’язковими в системі захисту культури. Перемінною ланкою системи заходів є застосування хімічних і біологічних способів захисту рослин від шкідників, хімічних та деяких спеціальних заходів для захисту рослин від збудників хвороб.

При виборі засобів хімічного захисту посівів культури від шкідників і хвороб необхідно враховувати характер живлення шкідників, цикл розвитку і джерела інфекції патогенів.

Ефективність застосування пестицидів проти шкідливих організмів залежить і від строків проведення захисних заходів. Обробка сільськогосподарських культур пестицидами має збігатися з періодом, коли шкідливі організми перебувають у стадії розвитку, найчутливішій до дії препарату.

Так, наприклад, з метою захисту культури від шкідників, личинки яких ведуть прихований спосіб життя, інсектициди слід застосовувати під час льоту імаго і відкладання яєць чи на початку відродження личинок.

Для захисту від ґрунтових шкідників ефективним є внесення гранульованих інсектицидів у ґрунт і протруювання насіння.

Для захисту від шкідників, які мають упродовж року декілька поколінь, необхідно передбачити хімічні обробки проти кожного покоління окремо.

Для захисту від шкідників, які мають розтягнутий період льоту і відкладання яєць, слід планувати повторні обприскування через 10-14 днів або використовувати препарати тривалої захисної токсичної дії.

З метою знищення зимуючих стадій шкідників у плодово-ягідних насадженнях необхідно передбачити ранньовесняне обприскування препаратами викорінюючої дії.

Вибираючи фунгіцид, необхідно врахувати місце збереження та спосіб поширення інфекції.

Наприклад, з метою захисту проростків і сходів культури від збудників хвороб, які знаходяться на поверхні насіння, під насіннєвою оболонкою, а також у ґрунті, слід передбачити протруювання насіннєвого матеріалу. При цьому треба пам’ятати, що для знищення інфекції, що знаходиться всередині насінини, ефективними є препарати системної дії.

Для захисту рослин від ураження збудниками, які поширюються повітрям, необхідно проводити обприскування в період вегетації. Терміни обробки визначаються за фенофазами розвитку рослин з урахуванням особливостей розвитку збудників хвороб (тривалість інкубаційного періоду, погодні умови).

Таблиця 3.1

Календарний план проведення заходів захисту культури від шкідників і хвороб

Заходи захисту рослин	Засоби захисту рослин (пестицидні препарати)	Норма витрати, л, кг/ га; л, кг/ т	Фенофаза культури	Терміни проведення	Шкідливий об’єкт
агротехнічний	календарний	назва	стадія розвитку

Розділ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів.

Обсяг розділу – 2-3 сторінки рукописного або тексту комп’ютерного набору.

Для виконання цього розділу необхідно заповнити та описати таблиці 4.1 та 4.2. У таблицях відповідно до розробленого календарного плану слід провести розрахунки потреби у техніці і пестицидах при проведенні заходів хімічного захисту культури від шкідників і хвороб. Необхідні для розрахунків вихідні дані площ культури наведено у завданні до курсової роботи.

Обираючи комплекс машин для механізації технологічного процесу хімічного захисту рослин, необхідно правильно визначити спосіб обробки і використати продуктивно техніку. Слід пам’ятати, що хімічні заходи захисту рослин від шкідників слід проводити в стислі агротехнічні строки – 1-3 дні, від хвороб – 2-4 дні.

Залежно від призначення всі машини поділяють на такі групи: обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, машини для обробки насіння, приготування і розкидання отруйних принад, внесення гранульованих пестицидів у ґрунт, розселення ентомофагів, приготування робочих рідин. Технічна характеристика машин наведена в додатку В.

Технологічні комплекси машин для обприскування сільськогосподарських культур є основними засобами механізації захисту рослин від шкідників та хвороб.

Технологічний процес обприскування однаковий для всіх хі­мічних засобів захисту рослин (інсектициди, фунгіциди, гербіциди) незалежно від природно-кліматичної зони. Різниця може бути тіль­ки у застосуванні різних способів обприскування і режимів роботи машин залежно від конкретних умов.

При дистанційному обприскуванні розпилена рідина наноситься на оброблюваний об'єкт повітряним потоком. Його використо­вують для нанесення інсектицидів і фунгіцидів проти шкідників та хвороб польових і овочевих культур, садових насаджень, виноградників, хмільників, шкілки й садивного матеріалу, маточників.

Основними машинами для дистанційного обприскування є уні­версальні обприскувачі ОПВ-1200, ОПВ-2000, ОМ-630, а на вино­градниках - ОУМ-4.

При штанговому обприскуванні забезпечується рівномірний розподіл робочої рідини по поверхні об'єкта, що обробляється, і мінімальне знесення її вітром. Таке обприскування застосовують у всіх зонах і при використанні усіх пестицидів, особливо гербіцидів. Здійснюють його за допомогою обприскувачів ОПШ-15, ПОМ-630, ОП-2000-2, ПЖУ тощо.

Стрічкове обприскування дає змогу в 2-4 рази скоротити витрати препаратів. Застосовують його на просапних культурах із використан­ням обприскувача ПОМ-630С (буряковий і овочевий варіанти).

Перспективним способом обробки молодих садів є дискретне обприскування, яке здійснюють за допомогою спеціального при­строю ПОД-2.

З метою ультрамалооб'ємного обприскування розроблені монто­вані обприскувачі ОМ-320 (дистанційного типу) для польових куль­тур і багаторічних насаджень та ОМ-320-2 (штангового типу).

Для всіх способів обприскування передбачаються однакові до­поміжні операції (транспортування препаратів, води, робочої рі­дини), які виконуються загальними машинами. Для транспортуван­ня води використовують цистерни, перевезення робочої рідини - заправник ЗЖВ-3,2.

Робочі рідини готують за допомогою спеціальних агрегатів АПЖ-12, а в садах для цього використовують спеціальну станцію СЗС-10.

Для внесення гранул розроблено спеціальні пристрої аплікатори, які встановлюють на сівалках або культиваторах.

Щоб протруювати посівний матеріал, розроблені комплекси, що охоплюють усі основні сільськогосподарські культури. З метою обробки зернових використовують машини ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-С", ПС-30, КПС-20. Дві останні розраховані на застосу­вання плівкоутворюючих речовин.

Таблиця 4.1

Потреба в техніці

Витрати робочої рідини	Склад агрегату
Одиниці виміру	Обсяг роботи	Необхідна кількість рідини	Марка трактора	Марка обприскувача	Продуктивність, га/ год.	Норма виробітку за зміну, га	Тривалість обробки, дні	Кількість агрегатів

Потребу в пестицидах згідно з рекомендованими нормами витрати їх на одиницю площі визначають відповідно до запланованого обсягу хімічних обробок (табл.4.2).

Розрахунок потреби у пестицидах за діючою речовиною проводять, використовуючи формулу:

Qп _{за Д.Р.} = ((Н_ВП ∙ К_П) / 100) ∙ S,

де Qп _{за Д.Р.} - необхідна кількість пестициду за діючою речовиною,

кг, л;

Нвп – норма витрати пестициду, кг/га, л/га;

Кп – вміст діючої речовини в препараті, %;

S – площа, на якій проводитимуть обприскування даним

пестицидом, га.

Таблиця 4.2

Потреба в пестицидах

Назва пестициду, препаративна форма	Вміст діючої речовини, %	Норма витрати, л, кг/ га, л, кг/ т	Обсяг роботи, га, т	Потреба, кг, л	Ціна препарату, грн. /кг, л	Вартість, грн.
за препаратом	за діючою речовиною

Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів. Обсяг розділу – 3-4 сторінки рукописного або 2-3 сторінки тексту комп’ютерного набору.

У цьому розділі необхідно описати можливі наслідки негативного впливу пестицидів на об’єкти навколишнього природного середовища та шляхи його уникнення. При цьому необхідно пам’ятати про те, що пестициди, які застосовуються з метою захисту рослин від шкідливих організмів, є токсичними речовинами. Вони не лише діють на ті об’єкти, проти яких їх використовують, а є також потенційно небезпечними для здоров’я людини і довкілля. Пестициди необхідно застосовувати лише в разі необхідності, дотримуючись регламентів, рекомендованих офіційними виданнями Управління безпеки хімічних речовин Мінекоресурсів («Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення до Переліку...»), а також керуючись рекомендаціями фірм-виробників щодо застосування окремих препаратів.

Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами. Обсяг розділу – 3-4 сторінки рукописного або 2-3 сторінки тексту комп’ютерного набору.

У цьому розділі необхідно описати основні вимоги техніки безпеки при застосуванні, транспортуванні та зберіганні пестицидів і заповнити таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Потреба в індивідуальних засобах захисту при застосуванні пестицидів

Спосіб застосування пестициду	Марка трактора та обприскувача	Необхідна кількість працівників	Назва пестициду (діюча речовина)	Клас небезпеки пестициду	Необхідна кількість засобів індивідуального захисту
тракторист	обслуговуючих працівників	протигаз	респіратор (марка, патрон)	комплект спецодягу

Висновки. Повинні бути лаконічними, конкретними і випливати зі змісту курсової роботи. У висновках необхідно зазначити головні найважливіші аспекти захисту культури від шкідників і хвороб з метою ефективного збереження врожаю. Обсяг – 1 сторінка рукописного або тексту комп’ютерного набору.

Дата добавления: 2014-12-16