Система адрес у мережі Internet

Адреси потрібні для ідентифікації об'єктів, які можуть цікавити користувача в мережі. Найчастіше такими об'єктами є вузли мережі (сайти), поштові скриньки, файли, Web-сторінки. Для кожного з них існує свій фор­мат адреси. Однак, оскільки об'єкти зосереджено у вузлах мережі, в їхніх ідентифікаторах обов'язково присутня ад­реса вузла.

На рівні мережних протоколів для ідентифікації вузлів і маршрутизації пакетів служить розглянута раніше ІР-ад-реса (чотирибайтне число). Перші її два байти визначають адресу підмережі, а два інших — адресу вузла в ній. За допомогою IP-адреси можна ідентифікувати більш як 4 млрд вузлів. На практиці ж через особливості адресації до деяких типів локальних мереж кількість можливих ад­рес становить понад 2 млрд.

Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) — послідовність імен доменів, сполучених точками: microsoft.com, rambler.ru, iti.net.ua, raix.khar- kov.ua і т. д.

Домен — група вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли якої-небудь країни, вузли однієї організації і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний до­мен проміжного рівня містить групу інших доменів. Ко­реневий домен є умовним, на верхньому рівні розташова­но домени США і початкові (територіальні) домени різних країн. Ім'я вузла (машини) становить нижній рівень доменного імені та позначається крайнім лівим доменом

us — США ch — Швейцарія au — Австралія fr — Франція se — Швеція hu — Угорщина ca — Канада jp — Японія ru — Росія dk — Данія hk — Гонконг ua — Україна de — Німеччина mx — Мексика fi — Фінляндія

com — комерційні організації

edu — навчальні заклади

gov — урядові установи

mil — військові установи

net — постачальники мережних послуг

org — неприбуткові організації

mt — міжнародні організації

Слід зазначити, що IP та DNS - різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера Для переведення доменних імен в IP-адресу служить уже зга­даний сервіс DNS.

Для ідентифікації ресурсів мережі (файлів, Web-сторінок) використовується адреса URL (Uniform Resource Locator — уніфікований покажчик ресурсу) яка складається з трьох частин:

1) зазначення служби (сервісу), що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу). Після імені йдуть двокрапка «:» і два знаки «/» (коса риска):

http://...;

2) зазначення DNS імені комп'ютера: http://www. itl.net.ua...;

3) зазначення повного шляху доступу до файла на да­ному комп'ютері:

http://www.itl.net.ua/Files/Archiv/page1.html

ftp://ftp.netscape.com/pub/book.zip

Як роздільник у повному імені використовується знак «/». Вводячи ім'я, потрібно точно дотримувати регістр символів, оскільки в Internet малі та великі літери вважа­ються різними.

В електронній пошті адреса складається з імені одер­жувача (поштової скриньки), знака «@» та доменної адре­си поштового сервера (локальної мережі), до якого приєднано одержувача. Наприклад:

[e-mail]

Дата добавления: 2014-12-17