Заходи, спрямовані на розрив механізму передачі

Заходи у відношені тварин – джерела інфекції

Заходи у відношенні бактеріоносіїв

Бактеріоносіїв намагаються виявити в оточенні хворого і під час масових обстежень населення (наприклад, в осередку холери). Обов'язково проводять бактеріологічне дослідження всіх осіб, які влаштовуються на роботу в дитячі і лікувальні заклади, інтернати тощо. При виявленні носіїв проводять:

- облік і реєстрацію;

- відсторонення від роботи осіб з декретованої групи;

- санацію (етіотропними засобами – антибіотиками);

- контрольне обстеження.

Спосіб знешкодження сільськогосподарських і домашніх тварин, які стали джерелом збудника, залежить від етіології хвороби та цінності самої тварини. В одних випадках тварини підлягають знищенню, в інших – їх лікують в умовах карантину. Цю роботу здійснює ветеринарна служба. У разі якщо джерелом є гризуни, проводиться дератизація дезінфекційною станцією після оформлення договорів на цю роботу із закладом, підприємством, мешканцями будинку.

З метою знищення збудників інфекційних хвороб у довкіллі проводиться дезінфекція

(від лат. des – заперечення, infection – інфекція) – це способи знищення збудників інфекційних хвороб на об'єктах зовнішнього середовища. Розрізняють профілактичну і осередкову дезінфекцію. Профілактичну дезінфекцію здійснюють систематично в місцях ймовірної присутності патогенних мікроорганізмів (громадські туалети, вокзал).

Осередкова проводиться в осередках інфекційних хвороб, метою якої є не допустити розповсюдження інфекції, яка вже виникла. Осередкову розрізняють на поточну (проводять довколо хворого) і заключну (проводять одноразово в осередку після госпіталізації, виписування з інфекційної лікарні).

Усі сучасні методи дезінфекції поділяються на фізичні і хімічні. До фізичних належать такі способи, як механічний (миття, чищення щіткою, витрушування); термічний (обпалювання, прасування, спалювання, кип'ятіння, обробка в пароповітряній камері); радіаційний (сонячне проміння; ультрафіолетові промені, які генеруються за допомогою ультрафіолетових і ртутно-кварцевих ламп – для знезараження повітря).

Хімічну дезінфекцію здійснюють за допомогою різних речовин, що згубно діють на збудника. Хімічні дезінфектанти – це найпоширеніша група засобів. Вимоги до них: вибірковість дії – в малих концентраціях і в найкоротші терміни знищувати мікроорганізми і не бути шкідливими для людей і тварин; легка розчинність у воді, утворювати стійкі розчини; тривала стійкість під час зберігання; мала хімічна активність – не руйнувати об'єкти, що піддаються обробці.

До хімічних дезінфектантів належать:

· хлорвмісні засоби (дезактин, гіпохлорид натрію, дезам та ін.);

· йод, бром та їх сполуки (йодоформ, дибромантин);

· похідні фенолу (1-хлор-бета-нафтол);

· альдегіди (формальдегід, бета-пропіолактон);

· окисники (перекис водню, дезоксон);

· луги(їдкий натр, їлке калі

· Спирти (етиловий, пропіловий);

· поверхнево-активні засоби (мила карбонових кислот, амфосепт);

· інші сполуки (хлоргексидин, метацид).

Найчастіше вдаються до вологого методу дезінфекції з використанням дезінфекційних розчинів або аерозолів. Зануренням у дезрозчин дезінфікують білизну, посуд, іграшки; зрошенням – підлогу, панелі, меблі; протиранням – картини.

Дата добавления: 2014-11-29