Особливості виконання рішень про стягнення аліментів

Аліментні зобов'язання іноді супроводжують сімейні відноси­ни, оскільки законодавством передбачено обов'язки щодо тур­боти та майнового утримання членів сім'ї, які цього потребу­ють. У Сімейному кодексі України (далі — СК) є багато норм, які регулюють ці відносини (ст.ст. 75, 84, 86 і 88 та ін.). Алі­менти можуть сплачувати у добровільному порядку або ж їх стягують на підставі рішення суду. Розмір аліментів визначає суд за результатами розгляду та вирішення позовної вимоги про їх стягнення. Законом не встановлено чітких правил ви­значення розміру аліментів, хоча Кодекс про шлюб та сім'ю України (ст. 82) встановлював розміри сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Це положення досі виконують державні виконавці, оскільки в силу тривалості періоду, про­тягом якого стягуються аліменти, виконавчі документи, які ви­дано до набрання чинності СК, підлягають виконанню у загаль­ному порядку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 СК). Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян (ст. 182 СК).

СК також передбачає, що:

1) подружжя має право укласти договір про надання утриман­ня одному з них, у якому визначити умови, розмір та стро­ки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій фор­мі та нотаріально посвідчується (ст. 78 СК);

2) сторони можуть домовитися про надання утримання одно­му з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором (ст. 99 СК);

3) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та нотаріально по­свідчується (ст. 189 СК).

У цих випадках стягнення проводять на підставі виконавчо­го напису нотаріуса.

У разі надходження до ДВС виконавчого листа чи іншого виконавчого документа про стягнення аліментів державний ви­конавець відповідно до ст. 25 Закону повинен виконувати їх негайно, тобто не пізніше наступного дня після надходження виконавчого документа вирішити питання про відкриття вико­навчого провадження і розпочати виконавчі дії. Державний виконавець діє за загальними правилами про звернення стяг­нення на заробітну плату, стипендію, пенсію чи інші доходи боржника-фізичної особи з урахуванням певних особливостей, зумовлених суттю зобов'язання.

Особливістю щодо стягнення аліментів є встановлення по­становою Кабінету Міністрів України окремого переліку видів доходів, які враховують при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за робо­тою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тариф­ною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробо­чі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невико­ристану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання дер­жавних і громадських обов'язків, та в інших випадках збе­реження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

8) винагороди, що виплачуються штатним літературним пра­цівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телеба­чення із фонду літературного гонорару, а також нештат­ним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

10) допомоги за державним соціальним страхуванням, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встанов­лені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

11) доплат до допомоги за державним соціальним страхуванням, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого по­шкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування збитків на догляд, на додаткове харчування, санаторно-ку­рортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезу­вання потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;

15) стипендій, виплачуваних студентам у період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчаль­но-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фер­мерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника алі­ментів від присадибної ділянки або підсобного господарс­тва;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);

19) Інших видів заробітку.

Із членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів провадять із сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (враховуючи вартість натуральних видач). З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників аліменти утримують із сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, — із заробітної плати, з позаштатних лекторів — з оплати, одержуваної за читання лек­цій; з членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів — з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробіт­ку у валюті), з фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, — після реалізації продук­ції з власного господарства в кінці року, з осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, — з повної суми заробітку без урахування утримань, передбачених вироком або постано­вою суду.

До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання пока­рання, а також з осіб, що перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, наркологічних відділеннях психіатричних дис­пансерів, лікарень та на підприємствах, належить та частина, що її стягують для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

Із військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ аліменти утримують з усіх видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, учене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Особи, які

працюють в установах України за кордоном, виплачують алі­менти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Украї­ні у національній валюті. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримують із 100 відсотків заробітної пла­ти, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць робо­ти на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподат­ковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення роз­рахунків. Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, органі­заціях, розташованих на території України, утримують бухгал­терії (розрахункові відділи) за місцем роботи у розмірах, вста­новлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти. Аліменти не утримують із:

1) вихідної допомоги при звільненні та сум неоподатковано­го розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачують замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію ін­струментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допо­могу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку;

13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням;

14) допомоги малозабезпеченим сім'ям із дітьми;

15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;

16) соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалі­дам;

17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;

18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати алімен­тів, або не мають можливості утримувати дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання рідкого пічного побутового палива;

20) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням

споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які про­живають на територіях радіоактивного забруднення;

21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації

22) дотації на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.

Із військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ аліменти із вихідної допомоги при звільненні з військо; органів внутрішніх справ, а також інших видів забезпечення, що не мають постійного характеру.

Утримання аліментів провадять із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Адміністрація підприємства, установи, організації тощо на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний тер­мін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі (п. 7.5.9 Ін­струкції про проведення виконавчих дій). Грошові перекази утриманих аліментів доставляють стягувачеві через відділення зв'язку за рахунок платника аліментів.

За рішенням суду аліменти може бути перераховано на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку

Аліменти може бути стягнуто за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за вико­навчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стя­гувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'яз­ку із його перебуванням за кордоном, вони мають бути спла­чені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 СК, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягують незалежно від досягнення повноліття, а у разі, якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК) — до досягнення ними двадцяти трьох років (ст. 194 СК). Якщо за виконавчим доку­ментом, пред'явленим до виконання, аліменти не утримували у зв’язку з розшуком боржника, то їх стягнення має бути проведено за весь період, незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої

присуджено аліменти.

Після спливу передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або упов­новажений ним орган, який провадив стягнення, повертає ви­конавчий документ до відділу ДВС з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів.

Розмір заборгованості за аліментами визначається таким чином. Якщо боржник не працює, ухиляється від виконання рішення про сплату аліментів, можуть формуватися заборгова­ності. Розмір заборгованості за аліментами визначає держав­ний виконавець за місцем виконання рішення виходячи з фак­тичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилось або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Відповідно до ст. 195 СК, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість обраховують із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості та не працює на час визначення її розміру, - виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого

працівника для певної місцевості.

Державний виконавець у разі надходження виконавчого до­кумента повинен підрахувати розмір заборгованості за алімен­тами і повідомити про нього стягувача і боржника. У разі ви­никнення спору з приводу розміру заборгованості його вирі­шує суд (ст. 195 СК, ст. 74 Закону, п. 7.5.2 Інструкції про про­ведення виконавчих дій).

Заборгованість може утворитись внаслідок невиконання розпорядження державного виконавця про стягнення аліментів адміністрацією підприємств, установ, організацій, в яких пра­цює, навчається чи отримує пенсії боржник. Якщо утримані суми аліментів стягувачеві не перераховано, державний вико­навець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз’яснює йому право вимагати відшкодування шкоди юридичної особи у порядку, встановленому ст. 86 Закону.

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'яза­на сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач алімен­тів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день про­строчення. Неустойку не сплачують, якщо платник аліментів є неповнолітнім (ст. 196 СК). Це питання не вирішує державний виконавець, заінтересована особа повинна звернутися з цією метою до суду. Розмір неустойки може бути зменшено судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Спеціальні процедури щодо стягнення аліментів. Якщо неможливо стягнути аліменти із заробітної плати чи інших дохо­дів боржника протягом трьох місяців поспіль, а боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертають на майно боржника.

Якщо за рішенням суду аліменти слід стягнути на утримання трьох і більше дітей, а також заборгованість з аліментів за минулий час, державний виконавець дає вказів­ку про стягнення 50 відсотків із заробітку боржника для забез­печення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашено шляхом звернення стягнення на майно боржника.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постане проживання до держави з якою Україна не має договору про правову допомогу аліменти стягують у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку із зобов'язаних сплачувати аліменти осіб, які виїжд­жають за кордон для постійного проживання до держав, з яки­ми Україна не має договорів про надання правової допомоги, їх стягують до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи із заробітної плати особи за останній місяць роботи на момент від’їзду, або ж з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час прове­дення розрахунків (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" від 16 лютого 1993 р. № 146).

Квазівнконавче провадження за заявою платника аліментів.

Законодавством передбачено можливість особи у добровільно­му порядку сплачувати аліменти на утримання дітей.

Для цього один із батьків може подати заяву за місцем ро­боти, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у роз­мірі та на строк, які визначено у цій заяві (ст. 187 СК, п. 7.5.8 Інструкції про проведення виконавчих дій). Таку заяву він мо­же відкликати.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховують не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Стягнення за такою заявою допускається і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, якщо з нього вже стягують аліменти на іншу дитину (ст. 187 СК).

Заяви про утримання аліментів, а також про зміну їх розміру або припинення утримання аліментів, що надійшли від осіб, які виявили бажання сплачувати їх добровільно, зберігає адміністрація в порядку, установленому для зберігання вико­навчих документів; за втрату такої заяви винна посадова особа несе відповідальність.

Дата добавления: 2014-11-29