Питиання 3. Приймальники стічних вод їх види, устрій та застосування

Питання 2. Елементи систем та їх призначення.

Система внутрішньої каналізації складається з таких ос­новних елементів: приймачів стічних вод (санітарні прилади, воронки, трапи тощо), гідравлічних затворів, внутрішньої каналізаційної мережі (поверхові відвідні труби, стояки, горизонтальні ділянки і випуски).

Схема внутрішньої каналізації:

1 – каналізаційний стояк; 2 – поверхові відвідні лінії; 3 – витяжна частина стояка; 4 – випуск; 5 – дворова мережа; 6 – контрольний колодязь (КК);

7 – вуличний колектор.

Приймачі стічних вод збирають забруднену воду і відводять її в кана­лізаційну мережу. Гідравлічні затвори перешкоджають попаданню газів з каналізаційної мережі в приміщення. Поверхові відвідні труби з'єдну­ють приймачі стічних вод зі стояками. Каналізаційні стояки можуть мати витяжну частину (вентильовані стояки) або бути без неї невентильовані. Горизонтальні ділянки об'єднують стояки з випусками.

Внутрішня каналізація закінчується випуском, який підключається до колодязя, що розташований поза будинком.

Приймачі стічних вод виконують у вигляді відкритих посудин або воронок, що збирають забруднену воду.

Приймачами стічних вод служать санітарно-технічні прилади (мий­ки, раковини, умивальники, ванни, душеві піддони, біде, унітази, пісуа­ри); спеціальні санітарно-технічні прилади (лікувальні ванни та оздоровчі душі, медичні умивальники, спеціальні мийки тощо); пристрої для прийо­му виробничих стічних вод (лотки, трапи, приймальні решітки, приям- ки, воронки тощо); водостічні воронки, що призначені для збору і відве­дення з даху дощових або талих вод.

Основні вимоги, що ставляться до приймачів стічних вод — це про­стота їх конструкції, високі гігієнічні показники та зручність в експлу­атації. Приймачі стічних вод повинні виготовлятись з міцного водонепроникаючого матеріалу, що не піддається перепаду температур та хімічній дії стічних вод. Поверхню приладів для зручності промивання роблять гладкою із заокругленими формами. Санітарні прилади кріплять до будівельних конструкцій за допомогою дюбелів, шурупів або клею.

У випусках всіх приймачів стічних вод (крім унітазів) є решітки для затримання твердих забруднень, що можуть викликати засмічення тру­бопроводу.

Мийки збирають забруднену воду, що утворюється при підготовці харчових продуктів, митті посуду та столових приладів. Мийки виготов­ляють з чавуну або сталі з емальованим покриттям на одне або два відділення. Найчастіше длявиготовквикористо­вують нержавіючу сталь. Встановлюють мийки на кухнях житлових бу­динків, підприємств загального харчування, харчоблоках громадських та лікувальних закладів. Змішувачі мийок встановлюють на висоті 0,15 - 0,20 м від борту, що зручно для наповнення чайників, каструль та інших побутових ємностей. До випуску-решітки мийки, який розташовують у центрі або кутку, під'єднують гідрозатвір. Мийки на два відділення об­ладнують двома випусками і одним гідрозатвором.

Мийки: а – на одне відділення; б – на два відділення: 1 – арматура;

2 – чаша мийки; 3 – випуск; 4 – гідро затвор; 5 – шафа.

Раковини встановлюють у тих приміщеннях, де необхід­но зливати брудну воду або мити прибиральний інвентар (котельні, ла­бораторії, біля технологічного обладнання тощо). Іноді раковини вста­новлюють в кухнях житлових будинків. Стіна за раковиною захищається від води металевою стінкою. Раковини обладнують настінними водороз­бірними кранами або змішувачами на висоті 0,2-0,25 м від борту, що доз­воляє наповнити відро. В центрі раковини є випуск-решітка, до якого під'єднується гідрозатвір.

Ванни (мал. 3.35) можуть мати різну форму, але в основному їх виго­товляють круглобортними і прямобортними шириною 700 і 750 мм, дов­жиною 1500 і 1700 мм, глибиною 445 і 460 мм. Висота розташування бор­та ванни над підлогою приймається 0,6 - 0,65 м. Значно рідше встанов­люють сидячі ванни та напівванни (глибокі піддони).

Внутрішню поверхню ванн покривають емаллю, а зовнішню - фар­бою.

Ванни обладнують випуском, переливом та сифоном. Вся арматура (наповнювальна та зливна) встановлюються лише в торці ванни зі сто­рони ніг. Холодна і гаряча вода подається у ванни через змішувачі з ду­шовою сіткою.

Ванни встановлюють з похилом у сторону випуску і для вирівнюван­ня електричних потенціалів корпус з'єднують з трубопроводом спеціаль­ним металічним провідником.

Ванни для миття ніг встановлюють в дитячих закладах, таборах, будинках літнього відпочинку тощо. Найчастіше їх виготовля­ють у вигляді керамічної чаші, що встановлюється на підлозі.

Сучасні типи ванн передбачають під'єднання насосу та компресора. Насос подає воду на борт ванни для створення водоспаду та крізь регульовані форсунки- для гідромасажу. Стиснене повітря, що подається від компресора крізь отвори для виходу повітря, утворює у ванні вируючі потоки. Подають воду у ванну через термостатичні водорозбірні змішувачі. Управління всім інженерним обладнанням здійснюється сен­сорною панеллю, яка розташована на борту ванни.

Ванни: а – звичайна; б – сидяча; в – глибокий піддон;

г – для миття ніг; 1 – перелив; 2 – гідро затвор; 3 – випуск.

Інженерне обладнання сучасних ванн

Душі призначені для миття і оздоровчих процедур під проточною водою. Душі гігієнічні, займають мало місця і тому широко використо­вуються у виробничих та громадських будівлях. За відсутності ванн душі можуть встановлюватись у житлових будинках.

Душові кабіни, як правило, мають довжину і ширину 0,9-1,0 м, висо­ту перегородки - 2м. В підлозі душових кабін встановлюють трап або піддон для спуску води в каналізацію. Матеріали стін і підлоги душових кабін не повинні вбирати вологу.

Душові кабіни: а - одиночні; б - групові: 1 - душова сітка; 2 - змішувач; 3 - перегородка; 4 - піддон; 5 - випуск; 6 - гідрозатвір; 7 - трап; 8 - лоток.

Умивальники виготовляють довжиною 400-700 мм, шириною 300- 600 мм, глибиною 135-150 мм. Форма їх може бути різною: прямокутні, ввігнуті, овальні, напівкруглі, з спинкою або без неї.

Умивальники комплектують туалетними кранами або змішувачами. Для відводу води в центрі умивальника є випуск, що з'єднує чашу уми­вальника та гідрозатвір. У випадку використання умивальників для пран­ня або миття голови їх додатково обладнують корком та прихованим пе­реливом.

Умивальники можуть встановлюватись на постаменті або кріпитися до стіни. В адміністративних будинках застосовують групові умивальники з одним спільним гідрозатвором.

Вмивальники: а - на постаменті; б - з кріпленням до стіни; в, г - схеми кріплень; д - гру­пові; е) - з прихованим переливом: 1- водорозбірна арматура;

2 - чаша умивальника; 3 - випуск; 4 - гідро­затвір; 5 - скоби; 6 - кронштейни;

7 -педаль пуску води; 8 - панель; 9 - груповий змішувач.

Гігієнічні душі встановлюються в кімнатах гігієни жінки на підприє­мствах, в пологових будинках, санітарних вузлах житлових будинків тощо.

Індивідуальні гігієнічні душі (біде) можуть встановлюватись на підлозі або на стіні. Борт керамічної чаші біде обігрівається. Змішу­вач закріплюють на торцевій частині біде біля стіни. В змішувачі є пере­микач, що направляє воду на обігрів чаші або на вилив. Чаша біде облад­нується випуском діаметром у 32 мм, до якого поєднується гідрозатвір.

Гігієнічні душі (біде): а - встановлені на підлозі; б -закріплені на стіні:

1 - чаша; 2 - змішувач; 3 - сифон.

Унітази призначені для індивідуального користування і встановлю­ються в туалетних кімнатах житлових будинків або в невеликих туалетах адміністративних і промислових будинків. Унітази виготов­ляються у вигляді керамічної чаші, що плавно переходить у гідрозатвір.

Ці прилади найбільш небезпечні з санітарної точки зору і вимагають швидкого та ефективного видалення забруднень. Для цього унітази об­ладнують індивідуальними промивними пристроями. Встановлюють уні­тази так, щоб їх борт знаходився на висоті 0,4 - 0,42 м над підлогою, а в дитячих дошкільних закладах - на 0,33 м.

Унітази: а - схема встановлення; б, в, г, д - типи унітазів: тарільчатий (б), козирковий (в), сифонуючий (г), воронкоподібний (5): 1 - патрубок; 2 - чаша; 3 - гідро­затвір; 4 - відвідні труби.

Надпідлогові чаші відрізняються від унітазів тим, що ними користуються не торкаючись поверхні приладів. Це забезпечує більшу гігієнічність, і тому надпідлогові чаші широко застосовуються в громадсь­ких та промислових будинках.

Дата добавления: 2014-11-29