Служба страхових експертів

Фінансування страхування від нещасного випадку

Відповідно до Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Фінансування Фонду здійснюється, в основному, за рахунок внесків роботодавців. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування, причому кошти Фонду не включаються до складу Державного та місцевих бюджетів..

Суми страхових внесків обчислюються у відсотках: для підприємств — до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг); для бюджетних установ — до річної суми фактичних витрат на оплату праці. Закон передбачає диференціацію страхових внесків залежно від класу професійного ризику ви­робництва (перша диференціація), а також рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві (друга диференціація). Перша диференціація передбачає розподіл галузей економіки (видів робіт) за умовними класами професійного ризику вироб­ництва (табл. 1.1). Чим вищий клас — тим вищі й галузеві страхові тарифи. Друга диференціація передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового та­рифу за відповідно низькі або високі рівні травматизму, профзахворюваності, стан охорони праці на підприємстві. Рівні цих чинників, а відтак відсоток знижки або надбавки (не вище 50% страхового тарифу) по кожному підприємству визначають робочі органи виконавчої дирекції Фонду.

Метою діяльності служби страхових експертів є контроль за додержанням законодавства про страхування від нещасного випадку; адекватності страхових ви­плат і соціальних послуг ступеню важливості страхової події (випадку виробничої травми, професійного захворювання, отруєння, смерті від професійного захворювання тощо), впровадження механізму економічної заінтересованості страхувальників у зниженні страхових ризиків, впровадження і контроль виконання профілактичних програм на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, сприяння здійсненню заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, захист еконо­мічних інтересів Фонду та застрахованих осіб при здійснені страхових виплат.

Таблиця 1.1 Клас професійного ризику (Кпр. р) деяких галузей економіки та видів робіт

Галузі економіки та види робіт

Кпр. р

Освіта, культура, мистецтво, редакції та видавництва, фінанси, кредит, управління Інші види діяльності сфери матеріального виробництва Зв'язок, проектні та проектно-вишукувальні роботи Охорона здоров'я, фізична культура, лісохімічна промисловість Трубопровідний транспорт загального користування, інформаційно-обчислювальне обслуговування Наука і наукове обслуговування, житлово-комунальне господарство. Торгівля і громадське харчування Електроенергетика, поліграфічна та целюлозно-паперова промисловості Легка та медична промисловості, сільське господарство Харчова, м'ясна та молочна промисловості Лісове господарство, нафтовидобувна та нафтопереробна промисловості Газова промисловість, автомобільне господарство Хімічна та деревообробна промисловості, залізничний транспорт Нафтохімічна промисловість, водний транспорт Машинобудування і металообробка, кольорова металургія Будівництво (без урахування будівництва шахт) Чорна металургія Виробництво будівельних металовиробів Будівництво шахт, підземний видобуток руд чорних металів Видобуток вугілля підземним способом

Страхові експерти мають право:

— безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства з метою прове­
дення перевірки або участі у роботі відповідних комісій;

— подавати роботодавцям пропозиції про усунення порушень вимог норматив­но-правових актів з питань профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— вносити роботодавцям подання, а органам виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці пропозиції щодо вжиття необхідних санкцій або притяг­нення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загро­жує здоров'ю або життю працівників;

— отримувати від посадових осіб і керівників підприємств страхувальників,
установ та організацій пояснення щодо виявлених недоліків і заходів з їх усунення у разі, коли їх рівень призводить до підвищення витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим і соціальні послуги;

— брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств та
у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств.

Дата добавления: 2014-11-29