Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі — професійні захворювання) підлягають розслідуванню. Професійний харак­тер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікуваль­но-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологіч­ної служби за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілок та робо­чого органу виконавчої дирекції Фонду.

У разі виникнення підозри на професійне захворювання лікувально-профілак­тичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консульта­цію до головного спеціаліста з профпатології міста (області). Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом виробничих чинників і трудового процесу хворий направляється до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання хво­рий направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ).

На кожного хворого клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями проф­захворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за вста­новленою формою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу по­відомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі вироб­ничі чинники якого призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-про­філактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному робочому ор­гану виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професій­ного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлен­ня. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у скла­ді представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміоло­гічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колек­тиву з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду. До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.

Комісія проводить розслідування обставин і причин професійного захворюван­ня та складає акт розслідування за формою П-4, в якому зазначає заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також називає осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідування причин професійного захворювання (за формою П-4) скла­дається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем хворому, лікувально-про­філактичному закладу, який обслуговує це підприємство, робочому органу виконав­чої дирекції Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається відповідній установі (закладу) державної санітар­но-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Пер­ший примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберігається протягом 45 років.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідуван­ня причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійних захворювань, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться у спеціально- му журналі за встановленою формою:

— на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду та в установах (закладах) державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні захворювання та актів їх розслідування;

— у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбула­
торного хворого та інших документів, передбачених Положеннях.

Дата добавления: 2014-11-29