Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

НОРМАЛІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ

На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони — визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диферен-ційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання пара­метрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забез­печують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механіз­мів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови — це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт у теплий та холодний періоди року наведені в таблиці 2.3. Період року визначається за середньодобовою температурою зовніш­нього середовища і_сд. При і_сд < +10 °С — холодний період, а якщо і_сд> +10 °С — теплий період року.

Допустимі величини параметрів мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних умов мікро­клімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та еко­номічно обгрунтованою недоцільністю.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь техно­логічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати:

— 35 Вт/м², при опроміненні 50% і більше поверхні тіла;

— 70 Вт/м², при опроміненні від 25% до 50% поверхні тіла;

— 100 Вт/м², при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Таблиця 2.3

Період року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
опти- мальна	допустима			опти- мальна, не більше ніж	допустима на робочих місцях постійних і непостійних*
верхня межа	нижня межа	опти- мальна	допустима на робочих міс- цях постійних і непостійних, не більше ніж
на робочих місцях
по- стійних	непо- стійних	по- стійних	непо- стійних
Холод- ний   Теплий	Легка — Іа Легка — І6 Середньої важкості — Па Середньої важкості — ІІб Важка — III Легка — Іа Легка — І6 Середньої важкості — Па Середньої важкості — ІІб Важка — III	22—24 21—23 18—20 17—19 16—18 23—25 22—24 21—23 20—22 18—20		ЗО ЗО			40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60 40—60	55 (при 28 °С) 60 (при 27 °С) 65 (при 26 °С) 70 (при 25 °С) 75 (при 24 °С)	0,1 0,1 0.2 0,2 0,3 0,1 0,2 0,3 0,3 0,4	Не більше ніж 0,1 Не більше ніж 0,2 Не більше ніж 0,3 Не більше ніж 0,4 Не більше ніж 0,5 0,1—0,2 0,1—0,3 0,2—0,4 0,2—0,5 0,2—0,6

Примітка: * Більша швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній допустимій температурі повітря, менша — мінімальній. Для середніх величин температури повітря швидкість його руху дозволяється визначати інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може братися також нижче 0,1 м/с — при легкій роботі й нижче 0,2 м/с — при роботі середньої важкості та важкій.

Дата добавления: 2014-11-29