Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії А та Б, мЗв/рік

НОРМУВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Характерні порушення в організмі людини залежно від сумарної поглинутої дози при одноразовому загальному опроміненні

Сумарна поглинута доза, Гр	Порушення в організмі людини
До 0,25 0,25—0,50 0,5—1,0 1,0—2,0 2,0—4,0 4,0—5,0   6,0 і більше	Видимих порушень немає Можливі зміни в крові. Зміни в крові, нормальний стан працездатності порушується. Погіршується самопочуття, можлива втрата працездатності. Втрата працездатності, можливий смертельний наслідок. Смертельні випадки складають 50% загальної кількості уражених. Смертельні випадки складають 100% від загальної кількості уражених.

Тривалий вплив іонізуючого випромінювання в дозах, що перевищують гранично допустимі, може викликати променеву хворобу, яка характеризується, зазвичай, такими ознаками: порушення сну, погіршення апетиту, сухість шкіри (перша стадія); розлади органів травлення, порушення обміну речовин, зміни в серцево-судинній системі, руйнування кровоносних судин (друга стадія); крововиливи в судинах мозку та серцевому м'язі, випадання волосся, катаракта, порушення діяльності статевих органів, генетичні порушення (третя стадія).

Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуються Нормами радіа­ційної безпеки України (НРБУ-97). Згідно з цим нормативним документом визна­чені наступні категорії опромінюваних осіб:

— категорія А — особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами
іонізуючого випромінювання;

— категорія Б — обмежена частина населення (особи, що не працюють безпо­
середньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташуван­ня робочих місць можуть підлягати опроміненню);

— категорія В — населення області, країни.

За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів (тканин) організму, опромінення яких спричинює найбільшу шко­ду здоров'ю людини:

I — все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;

II — щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлу­нково-кишковий тракт, легені, кришталик ока;

III — кісткова тканина, шкіра, кисті, передпліччя, лидки, стопи. Залежно від групи критичних органів для осіб категорії А встановлено гранич-ho допустиму дозу (ГДД) за рік, а для осіб категорії Б — границю дози (ГД) за рік (табл.2.18)

Таблиця 2.18

Група критичних органів	Гранично допустима доза для осіб категорії А	Границя дози для осіб категорії Б
І
II
III		ЗО

Еквівалентна доза H (бер), накопичення в критичному органі за час T (років) від початку професійної роботи, не повинна перевищувати значень, що визначаються за формулою:

H = ГДД • T ( 2.37)

Для населення (категорії В) доза опромінення не регламентується, оскільки пе­редбачається, що їх опромінення відбувається в основному за рахунок природного фону та рентгенодіагностики, дози яких незначні і не можуть викликати в організмі відчутних несприятливих змін.

Дата добавления: 2014-11-29