Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдom та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки

Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму 1л, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки

ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ СТРУМІВ І НАПРУГ

Для правильного визначення необхідних засобів та заходів захисту людей від ураження електричним струмом необхідно знати допустимі значення напруг доторкання та струмів, що проходять через тіло людини.

Напруга доторкання — це напруга між двома точками електричного кола, до яких одночасно доторкається людина. Граничнодопустимі значення напруги доторкання та сили струму для нормального (безаварійного) та аварійного режимів електро­установок при проходженні струму через тіло людини по шляху «рука—рука» чи «рука—ноги» регламентуються ГОСТ 12.1.038-82 (табл. 3.7 та 3.8).

Таблиця 3.7

Вид струму	Uдот, B (не більше)	Іл, мА (не більше)
Змінний, 50 Гц		0,3
Змінний, 400 Гц		0,4
Постійний		1,0

При виконанні роботи в умовах високої температури (більше 25 ^оC) і відносної вологості повітря (більше 75%) значення таблиці 3.7 необхідно зменшити у три рази.

Аварійний режим електроустановки означає, що вона має певні пошкодження, які можуть призвести до виникнення небезпечних ситуацій. Як видно із табл. 3.8 значення U_дот та І_л істотно залежать від тривалості дії струму.

Таблиця 3.8

Вид струму	Нормоване значення	Тривалість дії струму t, с
0,1	0,2	0,5	0,7	1,0	Більше 1,0
Змінний, 50 Гц	Uдот,, В (не більше)
Іл, мА (не більше)
Постійний	Ugom, B (не більше)
Іл, мА (не більше)

Граничнодопустимі значення сили струму (змінного та постійного), що проходить через тіло людини при тривалості дії більше ніж 1 с нижчі за пороговий невідпускаючий струм, тому при таких значеннях людина доторкнувшись до струмопровідних частин установки здатна самостійно звільнитися від дії електричного струму.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поді­ляються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підви­щеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує,75% протягом тривалого часу); високої температури (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної і т. п.); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 36 Б, а у особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.

Дата добавления: 2014-11-29