КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальні питання щодо витоку мовної інформації
МЕТОДИ, ЗАСОБИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ОБ’ЄКТАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У випадку, коли джерелом інформації є голосовий апарат людини (первинне джерело акустичних коливань у вигляді хвиль стиснення та розрідження, тобто продовжних хвиль), інформацію називають мовною. Мовний сигнал – складний акустичний сигнал, основна потужність якого зосереджена в діапазоні частот від 200 до 5000 Гц. Дія акустичних коливань поширюється на будівельні конструкції, елементи радіоприладів, вібруючі поверхні їх корпусів, кристали активних та конструктивні фрагменти пасивних радіоелементів, тощо, та викликають у них вібраційні коливання та коливання хвиль акустичної емісії. Якщо технічний засіб (ТЗ) має елементи, котрі здатні перетворювати такі коливання в електричні та електромагнітні коливання, такі перетворювачі є вторинними джерелами каналів витоку інформації. Ними є гучномовці, телефони, мікрофони, акселерометри, звукознімачі електромагнітні, п’єзоелектричні, оптичні, тощо. В залежності від середовища розповсюдження мовних сигналів та способів їх перехоплення технічні канали витоку інформації (ТКВІ) можна класифікувати таким чином: Канали витоку мовної інформації: 1. Акустичні канали 2. Віброакустичні канали 3. Акустоелектричні канали 4. Оптоелектронні (лазерні) канали 5. Параметричні канали
При передаванні мовної інформації каналами зв’язку виділяють: 1. Електромагнітні канали 2. Електричні канали 3. Індукційні канали. В акустичних каналах середовищем розповсюдження мовних сигналів є повітря, а для їх перехоплення використовують чутливі мікрофони, направлені мікрофони разом з звукозаписуючими пристроями або передавачами електричних чи радіосигналів. Автономні пристрої, котрі конструктивно поєднують мікрофон та передавач називають закладним пристроєм (ЗП). Перехоплена за допомогою ЗП мовна інформація може передаватися по радіоканалу, металевих дротах (телефонна лінія, мережа первинного електроживлення, трансляційна мережа, мережа сповіщення, мережа радіотрансляції, дроти мережі освітлення, дроти конструкції арматури приміщення, металеві труби системи опалення та водопостачання. тощо), оптичному каналу або оптичному ІЧ каналу, з’єднувальним лініям ДТЗС, тощо. Приймання такої інформації, зазвичай, здійснюється спеціальними приймачами, адаптованими під визначений канал, характер сигналу, діапазон частот приймання. Однак існують виключення, наприклад при перехопленні телефонних повідомлень, при наявності телефонної лінії з зовнішнім викликом, в якості апаратури перехоплення може використовуватись звичайний паралельний телефон. Використання диктофонів та ЗП вимагає проникнення в приміщення в межах КЗ. Якщо це неможливо, використовують дистанційні направлені мікрофони, або використовують інші канали витоку. В віброакустичних каналах середовищем розповсюдження мовних сигналів є елементи конструкцій приміщень (стіни, стеля, підлога), інженерні комунікації (труби опалення, водопостачання, вентиляції…), жорсткі оболонки та екрани кабелів, корпуси приладів та меблів. Для перехоплення сигналів від таких елементів використовують акселерометри (вібродавальники). Якщо такий вібродавальник є поєднаним з електронним підсилювачем, такий пристрій називають електронним стетоскопом. Зазвичай вихідним пристроєм електронного стетоскопа є головний телефон або диктофон в режимі запису. В окремих випадках можливе використання радіопередавача з передаванням даних на базу стеження. Тоді стетоскопом є ЗП у вигляді радіостетоскопа. Можливою є організація роботи ЗП в ближньому ІЧ діапазоні або в ультразвуковому діапазоні довжин хвиль, котрі поширюють по інженерних комунікаціях чи скляних вікнах. Акустоелектричні канали створюються за рахунок перетворень акустичних сигналів в електричні. Деякі елементи ДТЗС (трансформатори, котушки індуктивності, електромагніти, електричні дзвінки телефонів, конденсатори сталої, а ще більше змінної ємності, кристали напівпровідників, тощо) можуть змінювати свій імпеданс під дією акустичного поля. На таких елементах або розвивається ЕРС, або струми, котрі протікають через ці елементи, модулюються за законом акустичного поля. Крім того, ДТЗС може мати у своєму складі елементи, котрі є безпосередньо перетворювачами. Наприклад, деякі давальники пожежної та охоронної сигналізації, гучномовці, мікрофони, пьезоелементи. Ефект акустоелектричного перетворення у таких елементах називають мікрофонним ефектом. Перехоплення акустоелектричних коливань у такому каналі здійснюється шляхом безпосереднього підключення до під’єднювальної лінії ДТЗС підсилювачів НЧ. ТКВІ з використанням ВЧ нав’язування здійснюється за рахунок примусового введення струму ВЧ до ліній ДТЗС. При цьому введений ВЧ струм може модулюватися акустичним полем при протіканні струмів ВЧ через елементи ДТЗС, або відбиватися від них, як від неоднорідностей. Відгук такого перетворення фіксується в дротах лінії за межами КЗ, при цьому отриманий промодульований сигнал детектується амплітудним детектором. Оптоелектронний канал (лазерний) створюється при опроміненні віконного скла лазерним променем. Віконне скло відіграє роль рухомої під дією акустичного поля мембрани, і відбитий промінь отримує модулюючу складову, накладену на опромінюючий промінь. При невеликих відстанях можливим є перехоплення не тільки відбитого променя, а й дифузного. Пристрої, котрі реалізують таку тактику є складними лазерними акустичними локаційними системами (ЛАЛС). Іноді їх називають лазерними акустичними засобами розвідки (ЛАЗР) або лазерними мікрофонами. Працюють вони у ближньому ІЧ діапазоні хвиль 0,75-1,1 мкм, з використанням гелій-неонового лазеру. Лазерні мікрофони дозволяють зчитувати вібрацію віконного скла та відтворювати її в мовний модулюючий сигнал з відстані до 500 м. Лазерні мікрофони можна розділити на 3 типи: - для роботи першого типу необхідно „мітити” скло – наносити на нього пляму спеціальної фарби, котра ефективно відбиває лазерне випромінювання до фотоприймача; - для роботи пристроїв другого типу на скло встановлюють спеціальні направляючі призми (триппель-призми); - для роботи пристроїв третього типу ніякого „мічення” не потрібно. Параметричні канали створюються при дії акустичних хвиль акустичного тиску на елементи генераторів ВЧ ТЗПІ та ДТЗС. При цьому змінюється взаємне положення елементів схем, дротах в котушках індуктивності, дроселях, пластинах конденсаторів, обємних резонаторах, електронних лампах створюються акустичні хвилі в кристалах напівпровідників що призводить до лінійних оптичних модулюючих ефектів. Таким чином, параметри елементів змінюються, а частота роботи ВЧ генераторів залежить саме від параметрів елементів, з котрих генератори складені. Таким чином, частота роботи генераторів змінюється за законом акустичного поля. Модульований ВЧ сигнал випромінюється в ефір, або наводиться до ліній зв’язку. Реалізувати параметричний канал можливо штучно, шляхом «ВЧ опромінювання» приміщення, де знаходяться ТЗПІ та ДТЗС, у складі котрих входять генератори ВЧ.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1170; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |