Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру

RM-200

RM-100

Детектори диктофонів

Для виявлення працюючих в режимі запису диктофонів використовують так звані детектори диктофонів. Принцип дії зоснований на виявленні слабкого магнітного поля, котре утворюється працюючим генератором підмагнічування або двигуном диктофона. Для прийому таких сигналів використовують магнітні антени. Для виключення хибних спрацювань поріг виявлення необхідно коригувати перед кожним сеансом роботи, що є недоліком подібних приладів.

З появою напівпровідникових пристроїв запису аудіоінформації великих об’ємів почали розроблятись пристрої аналізу змінних слабких електричних полів, характеристики котрих корелюються з характерними сигналами від генераторів однокристальних контролерів, елементів пам’яті в режимі звертання до неї, мобільних телефонів, тощо.

Детектори диктофонів випускаються в носимому та стаціонарному варіантах. До носимих відносяться такі моделі, як “Сова”, “RM-100”, “TRD-800”. Типові стаціонарні моделі, це PTRD-14, “PTRD-16”, “PTRD-18”.

Активний засіб боротьби з диктофонами зоснований на принципі електромагнітного придушення. При цьому генеруються в ДМВ діапазоні частот (частіше, близько 900 МГц) потужні шумові сигнали. За рахунок направлених антен ці сигнали наводять в підсилювачах низької частоти та підсилювачах запису завадні сигнали. Інформаційний сигнал при цьому у значній мірі спотворюється.

Таблиця 4.3 Характеристики детекторів диктофонів

Модель	Дальність виявлення, м	Індикація	Габарити, мм Маса, кг	Можливості
RM-100	0,4…2	Світлова, без звукова вібрація	60х100х22; 0,2	Визначає усі типи стрічкопротяжних диктофонів і декотрі види флеш-пам’яті.
TRD-800	-	Світлова, без звукова вібрація	222х89; 0,17	Виявляє ВЧ передавальники, магнітофони, відеокамери
PTRD-016	0,5…4,2	Радіоканалом на спецприймач	Блоку: 180х170х25; Датчика: 230х18х18	Має високу завадозахищеність. До складу входять 4 магнітні датчики з чутливістю 10^-11 Тл.
PTRD-018	0,5…1,5	світлова	550х350х165; 9,5…13,5	Виявляє ПЗП, визначає їх місцезнаходження, час роботи. Має рідкокрист. диспл. Має вихід через RS-232

Портативний детектор диктофонів. Виявляє працюючі звукозапичуючі пристрої з відстані 0,3 м. Індикація світлова та вібраційна. Має ручне регулювання чутливості.

Портативний детектор диктофонів. Виявляє працюючі звукозапичуючі пристрої з відстані 1 м. Має декілька незалежних датчиків (кількість 3, 6 або 9). Має індикацію номера датчика, що спрацював. Живлення – батарея 12 В.

До радіоприймальних приймачів можна віднести скануючи приймачі, швидкісні пошукові приймачі, аналізатори спектру радіосигналів. За габаритними показниками радіоприймачі поділяють на переносні та такі, котрі транспортуються. Переносні радіоприймачі мають автономне живлення. Зазвичай вони здійснюють прийом сигналів в діапазоні частот від 100 або 500 Гц до 1300 або 1900 МГц (в базовому варіанті, без конверторів частот) з амплітудною (АМ), вузькосмуговою (NFM) або широкосмуговою (WFM) частотною модуляцією, одно смуговою АМ (SSB), сигнали з передаванням на частотах верхньої бокової смуги (USB) та нижньої бокової смуги (LSB), радіотелеграфні посилання (CW).

Загалом, особливо для телекомунікаційних систем, найбільш поширеними є види модуляції на кшталт амплітудної маніпуляції (ASK), балансної модуляції (DSB), бінарної фазової маніпуляції (BPSK), квадратурної модуляції (QM), квадратурної фазової маніпуляції (QPSK), мінімальної маніпуляції (MSK), частотної маніпуляції (FSK), диференційної квадратурно-фазової маніпуляції з здвигом з кратністю π/4 (π/4DQPSK).

Діючі стандарти радіомовлення складають перелік з стандарту стереорадіомовлення OIRT (Росія), CCIR (Європа), стандарт швидкої частотної маніпуляції (FFSK) та квадратурної фазової маніпуляції з здвигом частоти OQPSK.

Дані про частоту сигналів фіксуються в пристроях пам’яті, ємністю 100…1000 каналів, а в окремих випадках, апарати керуються ПЕОМ.

Переносні приймачі мають вигляд ручної рації, а такі, що транспортуються, мають вигляд настільного магнітофона.

Радіоприймачі більш складні та більш надійні для пошуку закладних від індикаторів поля. Радіоприймачі, при цьому, повинні відповідати таким умовам:

- мати можливість налаштовуватись на частоту роботи закладних;

- мати розвинену можливість виділяти потрібний сигнал за характерним

признаком на фоні завад;

- мати можливість демодулювати різні види сигналів.

Вирішення першого завдання вимагає від радіоприймачів мати широку смугу частот прийому (мінімум до 1500 МГц).

Вирішення другого завдання вимагає від радіоприймачів мати смугу пропускання (Af_п), котра приблизно співпадає з смугою спектру сигналу закладного пристрою, або радіостанції. При цьому необхідно забезпечити підвищені вимоги до селективності (відбірковості) сигналів.

Для вирішення третього завдання (наприклад при прийомі сигналів вимірювальним приймачем) приймач має вміщувати детектори сигналів з зазначеним вище переліком видів модуляції.

Зупинимося на деяких особливостях імпульсних сигналів та їх детектуванні. При цьому необхідно розрізняти вимірювання характеристик широкосмугового або вузькосмугового сигналу. Для вимірювальної техніки термін «вузькосмуговий сигнал» означає, що за рівнем 3 дБ ширина смуги частот енергетичного спектру сигналу менша за смугу частот вимірювального приймача (Рис. 4.4).

Спектр прямокутного імпульсу має огинаючу виду (sinx)/x з частотою несучої f_c.

огинаюча спектру форма вхідного

імпульсу (sinx)/x імпульсу τ

∆f_п1 вихідного 1

∆f_п

U(f)=Aτ[B/Гц] 2

∆f_e вихідного

-2/τ 2/τ

-3/τ -1/τ 1/τ 3/τ чатота

f_c

Рис. 4.4 Зв'язок широкосмугових та вузькосмугових перехідних процесів з смугою пропускання приймача.

Його максимум на частоті f_c складає Аτ [B•c] або [B/Гц]. Відгук на виході вимірювального приймача на тій самій частоті та зі смугою пропускання ∆f_п має повільно змінювальні передній та задній фронти, як представлено на тому самому рисунку. З рисунку витікає, що імпульс є вузькосмуговим, оскільки на рівні 3 дБ його смуга частот ∆f_e є меншою за смугу частот ∆f_п вимірювального приймача. Для перевірки вузькосмуговості випромінювання приймач перестроюють доверху або донизу по діапазону частот у смузі, котра чисельно дорівнює його смузі пропускання ∆f_п на рівні 3 дБ. Вихідна напруга U приймача повинна змінюватися більш як на ∆U=3 дБ. Якщо така зміна є ще більшою (наприклад 20 дБ), тоді випромінювання є ще більш вузькосмуговим. Якщо ∆U≈3 дБ, тоді випромінювання є проміжним між вузько- та широкосмуговим.

Інший метод виявлення вузькосмуговості випромінювання – розширення смуги пропускання ∆f_п приймача хоча б у 2 рази. Якщо ∆U<3 дБ, тоді випромінювання є вузькосмуговим. Подальше розширення смуги пропускання буде призводити до меншої зміни напруги на виході. Якщо ∆U≈3 дБ, тоді, як і в попередньому випадку, випромінювання є проміжним.

Термін «широкосмугове випромінювання» означає, що за рівнем 3 дБ смуга частот його енергетичного спектру ширша ніж декотра еталонна смуга. В якості такого еталону визначена смуга пропускання на рівні 3 дБ вимірювального приймача. У цьому випадку приймач має смугу пропускання ∆f_п1 по обидва боки від f_c. З рисунку видно, що імпульс є широкосмуговий. Для перевірки широкосмуговості випромінювання приймач перестроюють доверху або донизу по діапазону частот у смузі, котра чисельно дорівнює його смузі пропускання ∆f_п1 на рівні 3 дБ. Якщо при цьому ∆U<3 дБ, тоді випромінювання є широкосмуговим. Якщо ∆U≈0, тоді випромінювання дуже широкосмугове, а якщо ∆U≈3 дБ, тоді випромінювання є проміжне між вузько- та широкосмуговим.

Визначити широкосмуговість можна, також, шляхом зменшення смуги пропускання приймача до ∆f_п1/2. Якщо ∆U>3 дБ, тоді випромінювання є широкосмуговє, а якщо ∆U≈3 дБ, тоді випромінювання є проміжне між вузько- та широкосмуговим.

Можна виділити особливі випадки, при котрих зміна напруги на виході вимірювального приймача складає приблизно 3 дБ: проміжне значення ширшини смуги частот, некогерентне широкосмугове випромінювання.

Другий особливий випадок визначається дійсно широкосмуговим випромінюванням. При цьому зміну напруги на виході приймача ∆U при перевірці шляхом зміни смуги пропускання приймача в 2 рази можна визначити з виразів:

∆U_ког=20 l g(∆f₂/∆f₁)

для когерентного широкосмугового випромінювання,

∆U_неког=10 l g(∆f₂/∆f₁)

для некогерентного широкосмугового випромінювання.

Можливим є випадок, коли ∆U знаходиться між ∆U_ког та ∆U_неког.

Наприклад, якщо ∆f₁ = ∆f_п1 та якщо ∆f₂=∆f_п1/2, тоді вираз для ∆U_ког повинен відповідати зміні ∆U=6 дБ (когерентне широкосмугове випромінювання), а вираз для ∆U_неког повинен відповідати зміні ∆U=3 дБ (некогерентного широкосмугового випромінювання, котре може бути помилково визначене як проміжне значення).

Широкосмуговий сигнал є когерентним, коли сусідні за частотою нескінченно малі прирощення складових спектру мають рівні амплітуди та знаходяться у фазі (джерелами таких випромінювань є таймери обчислювальних пристроїв, радіолокатори, пристрої телеметрії з імпульсно-кодовою модуляцією, якщо для них є справедливим вираз для ∆U_ког. Приклади джерел когерентного широкосмугового випромінювання наведені в «Электромагнитная совместимость радиоэлектронных средств и непреднамеренные помехи. Вып.1. Общин вопросы ЭМС. Межсистемные помехи»: Сокр. пер. с англ. /Под ред. А.И.Сапгира.-М.: Сов. радио, 1978, с. 38-41). Випромінювання (сигнал) не є когерентний, коли сусідні за частотою безкінечно малі прирощення складових спектру є випадковими або псевдовипадковими (смуга частот є кінцевою) за фазою або за амплітудою та фазою. Прикладом джерел таких сигналів є газові лампи з живленням постійною напругою, шум діодів,внутрішні шуми приймача, коронний розряд високовольних джерел.

Перехідний процес, котрий створює прямокутний імпульс, спектр котрого визначається залежністю (sinx)/x, характеризується незначною зміною амплітуди складових (у межах 1,3 дБ) в смузі частот 0≤f≤1/τ. Такий процес називають когерентним випромінюванням.

При цьому напругу когерентного сигналу в смузі приймача ∆f (така смуга декілька відрізняється від смуги пропускання приймача за рівнем 3 дБ. Її називають імпульсною смугою частот.), для f<1/(π•τ) може бути представленою площею під кривою виду (sinx)/x («Электромагнитная совместимость радиоэлектронных средств и непреднамеренные помехи. Вып.2. Внутрисистемные помехи и медоды их уменьшения»: Сокр. пер. с англ. /Под ред. А.И.Сапгира.-М.: Сов. радио, 1978, с. 24-25). Напруга когерентних широкосмугових сигналів на виході приймача є пропорційною смузі пропускання приймача, а зміна смуги пропускання викликає зміну напруги приймача, що витікає з виразу для ∆U_ког.

В некогерентному широкосмуговому випромінюванні, коли фазовий зсув є випадковим при переході за частотою від одного нескінченно малого прирощення складових спектру до іншого, тоді такі прирощення складаються за середньоквадратичним законом. Напруга випромінювання некогерентних широкосмугових сигналів є пропорційною корню квадратному з смуги частот. Будь яка зміна смуги частот приймача викликає на його виході зміну напруги згідно виразу для ∆U_неког. Прикладом таких сигналів є білий шум з обмеженою смугою частот, а також тепловий шум.

Зазначені, та інші властивості широкосмугових сигналів, призводять до специфіки використання різних типів детекторів при вимірюваннях рівнів випромінювань електромагнітних полів та напруг або струмів сигналів з різною модуляцією. Загалом, детектори у деякій мірі спотворюють форму сигналів.

Так піковий детектор може розширити імпульси, але якщо імпульси слідують один за одним з визначеними інтервалами та незначною затримкою, тоді детектування визначить максимум рівня сигналу. Піковим детектором можна визначити пікове значення рівня сигналу від частоти на одиницю смуги. Таке детектування дозволяє вимірювати рівні імпульсних сигналів. Тому для визначення характеристик сигналів імпульсних пристроїв створюють нормативні документи, де наведені норми (вимоги) на основі пікових значень (наприклад MIL-ST-461A/461B). До одного з різновидів пікового детектора відносять детектор з зміщенням (процедуру детектування при цьому називають детектуванням з компенсацією). Це є застарілий спосіб пікового детектування, при котрому рівень сигналу визначають шляхом ручної зміни рівня компарування сигналу до отримання такого рівня, при котрому імпульси через детектор вже не проходять. Тоді встановлений рівень компарування і є рівнем сигналу.

Квазіпікове детектування при різних значеннях сталої часу детектування у декотрій мірі імітує вплим імпульсів сигналу на слух, як при АМ радіомовленні. Такий детектор дозволяє визначити характеристики АМ сигналів у присутності індустріальних, імпульсних та безперервних радіоперешкод. При цьому зявляється можливість вимірювання рівня сигналів перешкод. Суть його роботи полягає у тому, що за рахунок порівняння сталих часу детектування (заряду та розряду) пікового детектора (при цьому смуга пропускання вимірювача перешкод вибирається близькою до смуги сигналу АМ радіомовного приймача) у випадку суміщення «радіомовний приймач-вухо людини» імпульс перешкод може бути безпосередньо визначений за відліком показників приймача. Для нормування ступеня придушення індустріальних перешкод, за основу прийняли терміни документацій ANSI та CISPR. Фактично, квазіпіковий детектор відрізняється від пікового значеннями сталої часу детектування. У квазіпікового детектора стала часу детектування набагато більша за сталу часу детектування пікового детектора. У квазіпікового детектора час заряду >1 мс, а розряду 160…550 мс.

Детектування середнього значення огинаючої виділяє середній рівень амплітуди в основній смузі частот та спотворює імпульси в залежності від сталої часу детектування. Детектори середнього значення використовують для виміру сигналів на об’єктах, котрі уразливі при впливі середніх значень сигналів більше, ніж при впливі не дуже частих пікових викидів рівнів сигналів. До таких об’єктів відносять такі, котрі мають велику сталу часу інтегрування (близько 1 с) вихідних реєструючи пристроїв. Це є прилади літальних апаратів, кораблів, рухомих наземних об’єктів, а також багато індикаторів для промисловості та домашнього господарства. Артилериські прилади, міни з радіопідривачами та біомедичні прилади (наприклад самописці електрокардіограм) є найбільш чутливими до короткочасно усередненим (1…10 мс) завадам. Нормування таких завад здійснюється також згідно вимог CISPR.

Детектування середньоквадратичного значення дозволяє визначити результат теплового процесу. При цьому вимірюється еквівалентна шумова температура або еквівалентна потужність коливань. Зазвичай такі детектори не використовують для визначення рівнів радіосигналів. Вимірювання середньоквадратичних значень є переважними внаслідок зручності їх математичного представлення. Так, якщо на ВЧ вході є присутнім випадковий шум з потужністю Р(f₀), тоді середнє квадратичне значення рівня шумового сигналу, віднесене до входу на частоті настроювання f₀, дорівнює:

∞

U₀² = P(f₀)G²(f₀)∫G²(f)/G²(f₀)df.

⁰

Детектування розподілу вірогідностей амплітуд перетворює детектування коливань, котрі вимірюються за часовим інтервалом, у число на дискретному рівні для представленого сумарного розподілу вірогідностей. Знаходження розподілу вірогідностей амплітуд у дійсності не є процесом детектування. Це є статистичний метод перетворення амплітудно-часових змін функцій та представлення його у графічному вигляді, котрий є зручним для аналізу. Наприклад, радіостанції рухомої служби зв’язку заражені впливу завад від системи запалення автомобіля. Оскільки можуть одночасно працювати декілька автомобілів, причому кожний з різним рівнем випромінювання, то розподіл вірогідностей амплітуд імпульсів буде визначати залежність рівня від відстані, швидкості, тощо. Фактично сумарний розподіл вірогідностей використовують для опису пікових значень напруженості поля що перевищує задану в залежності від кількості імпульсів за секунду (або у відсотках кількості імпульсів).

Такі виміри корисні, також, при визначенні розподілів перехідних процесів в мережі живлення змінним та сталим струмом, особливо коли до неї підєднані засоби цифрової (імпульсної) техніки.

Скануючі приймачі мають три основних режими роботи:

- автоматичне сканування діапазону;

- автоматичне сканування на фіксованих частотах;

- ручне сканування.

При реалізації першого режиму визначають та установлюють на приладі межі діапазону сканування, крок перестроювання частоти та вид модуляції, визначений для детектування. Для скорочення часу, можливе сканування з пропусканням частот. Дані про пропущені частоти заносяться до пам’яті апарата. Зазвичай в скануючих приймачах присутні від 4 до 20 програмованих діапазонів частот.

До алгоритмів сканування відносять:

- сканування припиняється, якщо рівень сигналу, котрий приймається,

перевищує заданий поріг, та відновлюється за командою оператора;

- сканування припиняється якщо сигнал знайдено і відновлюється після

його зникнення;

- сканування припиняється при появі аудіосигналу і відновлюється після

його зникнення;

- сканування припиняється для аналізу сигналу (оператором або ПК) і

відновлюється через визначений час.

В декотрих сканерах здійснюється запис частот сигналів, котрі є визначеними. Наприклад, в приладі AR-8000 для цього виділені 50 каналів.

У другому режимі роботи можливе сканування визначених каналів з

урахуванням їх приоритетів та видом модуляції.

Для роботи в усіх режимах потрібна розвинена система індикації.

Для вибору скануючого радіоприймача слід враховувати практичний аспект їх використання при вирішенні конкретних завдань.

Надмірна кількість каналів викликає пропорційне підвищення часу програмування та часу сканування. Реальна кількість необхідних каналів, у найгіршому випадку, практично, не перевищує 400. При йьому бажано, щоб канали були розбиті на банки для можливості оперативної класифікації джерел випромінювань, або режимів сканування.

Враховуючи перенавантаження радіоспектру, а також те, що пошук доводиться вести у ближній зоні, не варто використовувати сканер з рекордними значеннями чутливості. Тим більше, що в більшості випадків вимірювання та пошук доводиться вести при відліках показників приладів у безрозмірних величинах (с/ш).

Велика кількість видів модуляції вимагає використання набору великої кількості детекторів в розділеному часі, що катастрофічно накладається на час сканування. Тому дуже вигідно мати можливість регіструвати рівень потужності сигналу, безвідносно до виду модуляції. Це дозволить оптимізувати алгоритм сканування за часом.

Наявність пікового та квазіпікового детектора дозволяє реально розшукувати імпульсні сигнали, у тому числі, з невизначеною скважністю, тобто, характерні для ЗОТ і закладних пристроїв з передаванням цифрових пакетів.

Різновидом скануючих приймачів є інтерсептори, тобто приймачі, призначені для виявлення закладних пристроїв, котрі відшуковують найбільш потужний сигнал за рахунок сканування заданого частотного діапазону і, припинивши сканування, аналізують характеристики такого сигналу.

Опис деяких скануючих радіоприймачів наведений далі.

Характеристики декотрих скануючих радіоприймачів:

Winradio. Плата до слоту ПК 16 біт. Має підвищену швидкодію у порівнянні з пристроями, котрі під’єднуються через порти ПК. Супергетеродин WR-1000 має діапазон 0,5…1300 МГц з потроєним перетворенням частоти. Приймає сигнали з АМ, SSB (CW)? NFM та WFM модуляцією. Програмні версії DOS та WINDOWS. Керування здійснюється з клавіатури та «миші». Панель керування відображається на моніторі. Крок сканування складає значення від 1 кГц до 1 МГц. Швидкість сканування досягає 50 каналів за секунду. Кількість каналів пам’яті обмежується ємністю жорсткого диску. Має всі наведені в головному тексті режими. Дозволяє відображати панораму загрузки діапазону в координатах «Рівень-Частота» (АЧХ), аналізувати груповий спектр сигналів та завад, або окремих сигналів. Більш досконала модель WR-1000і – DSP підтримує звуковий стандарт WINDOWS. На ринку присутні версії з зовнішнім підключенням до ПК.

AR-5000А. Скануючий радіоприймач стаціонарний (Японія, фірма AOR Ltd. AR-5000, 2003 р.). Має алгоритм швидкого сканування CyberScan, набір смуг пропускання що перемикаються за второю і третьою смугою частот і за звуковою частотою. Автоматичне конфігурування вхідних преселекторів, у тому числі атенюатора та предпідсилювача. Діапазон частот складає 0,01…3000 МГц. Крок сканування перестоюється в діапазоні значень від 1 Гц до 1 МГц. Функція автоматичного підстроювання частоти підстроюється під частоту сигналу, що прийнятий. Види модуляції складають список: АМ, FM, SSB (USB, LSB), CW. Смуги пропускання: 500 Гц, 3 кГц, 6 кГц, 15 кгц, 30 кГц, 110 кГц, 220 кГц. Режим автоматичної настройки виду модуляції та кроку сканування в робочому діапазоні частот. Повне відновлення несучої в режимі SSB. Потрійне перетворення частоти F_пч = 622 МГц; 10,7 МГц; 455 кГц. Типи сканування і просмотру:

- програмоване;

- діапазонне;

- за каналами пам’яті;

- за видами сигналу (голос тон, CTCSS, DTMF);

- за групами каналів пам’яті;

- приоритетне;

- з автоматичним записом частот.

Час затримки регулюється. Система «пошук голосу» дозволяє пропускати не модульовані та завадові сигнали.

Пам’ять має 2000 адрес в 40 банках з іменами та коментарями (до 8 символів) та 20 банків просмотру з автоматичним записом частот.

Порт RS232. Вихід BNC проміжної частоти (IF=10,7 МГц) та вхід опорної частоти (STDin=10,7 МГц).

Антенні рознімачі N-типу та PL-типу. Рознімачі головних телефонів та гучномовця.

Гніздо “MUTE” для користування AR з передавачем.

Живлення 12…16 В, струм навантаження 1 А.

Звукова потужність гучномовця складає 1,7 Вт при 8 Ом.

Багаторежимний дисплей дозволяє зручно керувати процесами.

Багато аксесуарів, у тому числі фільтри Колінза:

- MF6 (AM/FM 5,5 кГц/3 дБ; 11 кгц/60 дБ);

- MF2,5 (SSB 2,5 кГц/3 дБ; 5,2 кГц/60 дБ);

- MF500(SW 500Гц/3дБ; 2 кГц/60 дБ).

R11. Тестовий високошвидкісний приймач. Відноситься до приладів з унікальними можливостями. Він здатний автоматично за долі секунди «проглянути» діапазон частот в 2 ГГц та визначити сигнали з рівнем привищення 15…20 дБ, а також, в реальному масштабі часу прослуховувати АМ, FM радіотрансляційні передачі. Детектування сигналів FM з девіацією 100 кГц здійснюється в діапазоні 30…2000 МГц за 1 с. Чутливість приладу складає 100 мкВ на частоті 500 МГц. Запам’ятовує 1000 частот радіо- телестанцій при скануванні, котрі виключає з розгляду в подальшому. Частотовимірювача не має, але має світлодіодний індикатор, котрий дозволяє встановити належність сигналу до одного з десяти діапазонів частот, в МГц: 30…88; 88…108; 108…144; 144…174; 174…420; 420…470; 470…800; 800…920; 920…1300; 1300…2000, а через послідовний порт CI-V підключається до частотовимірювача SCOUT.

Акумулятори Ni-Cd на 7,2 В, 600 мА забезпечують безперервний режим роботи 5 год.

Перелік поширених приймачів: AR-3000A; IC-R7100; IC-R8500; IC-9000; XPLORER, MRA-3, «Скорпион», «Питон», YUPITERU MVT-7100.

Селективні вольтметри є широкосмуговими приладами для вимірювань рівнів сигналів, або, при наявності антен, - напруженості електромагнітного поля.

Найбільш поширені селективні вольтметри фірми “Messelektronik Berlin”:

SMV 11 – для діапазону частот 9 кГц…30 МГц;

SMV 8 – для діапазону частот 30…1000 МГц;

SТV 301 – для діапазону частот 0,1…30 МГц;

SТV 401 – для діапазону частот 30…300 МГц;

UNIPAN 233 - для діапазону частот 1 Гц…150 кГц;

UNIPAN 237 - для діапазону частот 1 Гц…100 кГц.

Селективний вольтметр SТV 41 розроблений фірмою “Messelektronik” працює в діапазоні частот від 9 кГц до 1005 МГц та відрізняється від інших трьома режимами роботи:

приймання – при ручному керуванні;

свіпування – тобто цифрової розгортки з мірилом, курсором вимірювань і додатковими функціями;

сканування – в довільних частотних діапазонах з пам’яттю ряду вимірювань та одночасною індикацією на рідкокристалічному дисплеї. Пам'ять розрахована на 1000 каналів з інтерфейсами до ПК та принтера. Прилад адаптований до ряду комбінованих антен.

Загалом селективні вольтметри є найбільш достовірними переносниками фізичних величин.

Головним недоліком більшості з них є мала ергономічність при проведенні вимірювань в широкій смузі частот, неможливість оперативного отримання панорами спектру, відсутність модемного зв’язку з ПК.

Аналізатори спектру використовують у стаціонарному виконанні та портативні. На відміну від скануючих приймачів та селективних вольтметрів вони дозволяють не тільки приймати сигнали в діапазоні частот від 10 Гц до 40 ГГц, але й аналізувати їх тонку структуру. Крім того, вони дозволяють наглядати зміни панорами радіосигналів в обраному частотному діапазоні, реєструвати час появи та основні параметри сигналів.

Найбільш поширені аналізатори спектру, котрі виробляють фірми “Rohde & Schwarz”, “Hewlett Packard”, “Konig”, “Tektronix”. Серед вітчизняних аналізаторів спектру інтерес представляють прилади серії СК (наприклад СК4-56, здатний проводити наглядання та виміри рівнів сигналів в низькочастотному діапазоні від 10 Гц). Більшість аналізаторів спектру мають вбудовані АМ/FM детектори.

Серед аналізаторів спектру [7] поширені такі:

- портативний прилад Protek 3200 (30…2000 МГц);

- аналізатори АРМ 723, 745, 746 (47…2050 МГц);

- аналізатор AVCOM PSA-65А (2…1000 МГц);

- аналізатори Hewlett Packard різних моделей з діапазоном частот до 40 ГГц.

Аналізатори серії АРМ фірми “Konig”, призначені для налаштування систем телебачення, дозволяють наглядати відеозображення, а на малих відстанях перехоплювати зображення з моніторів ПК. При наявності додаткових блоків, такі ж функції можуть реалізувати аналізатори спектру фірми “Hewlett Packard”.

Характеристики деяких аналізаторів спектру наведені нижче.

Характеристики декотрих портативних аналізаторів спектру фірми “Hewlett Packard” наведені в Таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Характеристики аналізаторів спектру
фірми “HP”

Характеристики	Тип
НР 8591Е	НР 8593Е	НР 8595Е	НР 8596Е
Діапазон частот	9 кГц - 1,8 ГГц	9 кГц - 22 ГГц	9 кГц – 6,5 ГГц	9 кГц - 12,8 ГГц
Похибка виміру амплітуд, дБ	1,7	2,7	2,2	2,7
Похибка виміру частоти, Гц
Смуга частот дозволяючої здатності	Від 30 Гц до 3 МГц	Від 30 Гц до 30 МГц
Чутливість, дБ	-130	-117	-125	-115
Тип детектора	АМ/FM
Живлення, В	АС 180…250
Габарити, мм	325х163х427
Маса, кГ	14,5
Стандарт	MILT – T – 2880	MILT – T - 2880 - C
Примітка	Дані для частоти 1 ГГц	Дані для частоти 10 ГГц	Дані для частоти 1 ГГц	Дані для частоти 10 ГГц

Характеристики декотрих портативних аналізаторів спектру фірми “Konig” наведені в Таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Характеристики аналізаторів спектру
фірми “Konig”

Характеристики	Тип
АРМ 723	АРМ-745
Діапазон частот, МГц	40…2060
Вимірювання частоти сигналу	Вбудований цифровий частотовимірювач
Вимірювання рівня сигналу	Вбудований цифровий вимірювач
Смуга частот дозволяючої здатності на рівні -6 дБ, кГц	10; 100	…
Чутливість, дБ	Регульована -20…-130
Кількість каналів пам’яті
Розмір екрану, діагональ, см
Габарити, мм	350х145х334
Живлення, В	DC 12 (акумулятор); АС 220
Маса, кГ

Дата добавления: 2014-11-29