Для захисту будівельних конструкцій від корозії використовують різноманітні матеріали штучного та природного походження. Основними властивостями цих матеріалів повинні бути щільність, пористість, водовбирання, міцність, морозо-, термо-, теплостійкість, хімічна стійкість. У деяких випадках антикорозійні матеріали повинні мати й такі властивості, як адгезія, в’язкість, тонкість помелу, температура розм’якшення тощо.
За своїм складом та походженням антикорозійні матеріали поділяються на дві групи — мінеральні й органічні, а за способом їх використання — на облицювальні, футерувальні, обкладні, прошаркові, конструкційні, лакофарбові, просочувальні і різноманітні в’яжучі сполуки.
До мінеральних належать штучні матеріали та вироби і спеціальні в’яжучі сполуки на їх основі, до органічних — полімерні й бітумо-асфальтові.
Штучні матеріали являють собою камені або плитки правильної форми із природних каменів. До них відносять звичайну, кислотостійку або шамотну цеглу, керамічні плитки, кислото- і термокислотостійкі плитки, кислотостійкі бетонні блоки, вироби із кварцового, силікатного та інших видів скла, з кам’яного литва тощо.
Для кріплення штучних матеріалів і нанесення штукатурного шару використовують розчини на спеціальних в’яжучих. Таким в’яжучим, зокрема, може бути кислототривкий цемент із рідким склом. Наповнювачем у цьому цементі є кислототривкий порошок із подрібнених природних або штучних каменів, а прискорювачем твердіння — кремнефтористий натрій. Використовують також глетогліцериновий цемент, що являє собою суміш тонко помеленого свинцевого глету з технічним гліцерином.
Полімерні матеріали мають невелику щільність (у середньому 1300...1500 кг/м3), велику міцність (від 10 до 60 МПа при розтягненні та від 20 до 200 МПа при стиску), високі гідроізоляційні властивості. До таких матеріалів відносять поліетилен, поліізобутилен, полістирол, полівінілхлорид, вініпласт, перхлорвініл, фенолформальдегідні полімери, епоксидні полімери (смоли).
Як захисні та герметизуючі матеріали у практиці будівництва можуть бути використані каучуки й інші матеріали на їх основі — гума, клеї, лакофарбові сполуки тощо.
Для захисту бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії широко використовують бітумні й дьогтеві матеріали: нафтові бітуми, що отримують після відгонки нафти, бензину, гасу, мастил та кам’яновугільних пеків, що являють собою кінцевий продукт фракційної перегонки дьогтів, який отримують у процесі коксування або газифікації кам’яного вугілля. Ці матеріали при нагріванні пом’якшуються, а при охолодженні стають в’язкими і навіть твердими, майже не розчиняються у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках, мають в’яжучі властивості і високу корозійну стійкість по відношенню до багатьох кислот та лугів.
Бітумні матеріали використовують у вигляді ґрунтовок, лакофарбових покриттів, мастик, а також для виготовлення бетонів та листових матеріалів: руберойду, пергаміну, боруліну, бризолу, гідроізолу тощо.
Сталеві конструкції (в тому числі й елементи підсилення) будівель із дуже агресивним середовищем повинні проектуватись із суцільними стінками. Способи захисту від корозії сталевих несучих та огороджуючих конструкцій наведені в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8
Ступінь агресивності середовища
Конструкції
несучі
огороджуючі полистового збирання1
із вуглецевої та низьколегованої сталі
із алюмінію
з оцинкованої сталі з покриття І класу за
ГОСТ 14918-80
Неагресивне
Фарбування лакофарбовими матеріалами групи І
Без захисту
Без захисту2 зі сторони приміщень при покритті бітумом або лакофарбовими матеріалами ІІ та ІІІ груп зі сторони утеплювача
а) фарбування органодисперсною фарбою марки ОД-ХВ-221 (для конструкцій, розміщених у середині приміщень) або лакофарбовими
Продовження таблиці 1.8
покриття (для конструкцій у ґрунтах)
матеріалами ІІ та ІІІ груп, нанесених на лініях фарбування і профілювання металу (допускається покриття бітумом зі сторони утеплювача);
б) фарбування лакофарбовими матеріалами ІІ та ІІІ груп (для конструкцій, які знаходяться в середині приміщень, допускається передбачати фарбування через 8...10 років після монтажу конструкцій)
Середньо- агресивне
а) гаряче цинкування (t=60...100 мкм)4 із наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІІ та ІІІ груп5;
б) газотермічне напилення цинку або алюмінію (t=120...180 мкм)4 з наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІІ, ІІІ і ІV груп;
в) фарбуванням
а) електрохі-мічне анодування (t=15 мкм);
б) без захисту2;
в) хімічне оксидування з наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІІ, ІІІ груп;
г) фарбування лакофарбовими матеріалами групи ІV;
д) те ж із використанням
Не допускається до використання
Продовження таблиці 1.8
лакофарбовими матеріалами ІІ, ІІІ та ІV груп;
г) газотермічне напилення цинку (t=200...250 мкм)4 або алюмінію (t=250...300 мкм)4;
д) ізоляційне покриття разом з електрохімічним захистом (для конструкцій у ґрунтах)3;
е) електрохіміч-ний захист у рідких середовищах та донних грунтах3;
є) облицювання хімічно стійкими неметалевими матеріалами
протекторного ґрунтування ЭП-057
Сильноагресивне
а) термодифузій-не цинкування при товщині дифузійного шару не менше ніж 100 мкм із наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІV групи при товщині шару не менше ніж t=150 мкм (для конструкцій морських споруд у зоні періодичного змочування та на
а) електрохі-мічне анодування (t=15 мкм) із наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІV групи;
б) фарбування лакофарбовими матеріалами групи ІV з використанням протекторної ґрунтовки ЭП-057;
в) те ж із попереднім
Не допускається до використання
Закінчення таблиці 1.8
1,5...2 м нижче від мінімального рівня моря)6;
б) ізотермічне напилення цинку або алюмінію (t=200...250 мкм) із наступним фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІV групи;
в) ізоляційне покриття разом з електрохімічним захистом (для конструкцій у ґрунтах)3;
г) електрохіміч-ний захист (у рідких середовищах)3;
д) облицювання хімічно стійкими неметалевими матеріалами;
е) фарбування лакофарбовими матеріалами ІV групи
хімічним оксидуванням
1Не поширюється на огороджуючі конструкції тришарових металевих панелей за ГОСТ 23486-79 та ГОСТ 24524-80.
2Відповідно до вимог таблиці 1.9.
3Для елементів конструкцій із канатів і тросів електрохімічний захист не передбачається.
4Допускається гаряче алюмінування (t ≥ 50 мкм).
5Допускається гаряче алюмінування (t ≥ 50 мкм) без додаткового фарбування.
6Допускається гаряче алюмінування (t ≥ 80 мкм) із додатковим фарбуванням лакофарбовими матеріалами ІV групи при товщині шару t ≥ 100 мкм.
Примітки: 1.Група та товщина лакофарбового покриття наведені в таблиці 1.10, матеріали — в таблиці 1.11. Для середовищ із неагресивним ступенем дії товщину захисного шару необхідно встановлювати за відомчими нормативними документами.
2.Для захисту від корозії сталевих конструкцій, які піддаються дії рідкого середовища (з середнім або сильним ступенем агресивності дії) допускається напилення цинку (t = 80...120 мкм) із наступним напиленням алюмінію (t = 120...170 мкм).
3.Ізоляційні покриття для конструкцій у ґрунтах (бітумні, бітумно-гумові, бітумно-полімерні, бітумно-мінеральні, етиленові й інші) повинні задовольняти вимогам ГОСТ 9.015-74.
У таблиці 1.9 наведені мінімальні товщини листів огороджуючих конструкцій без захисту від корозії. Ці вимоги є обов’язковими для виконання під час проектування як нових конструкцій, так і при реконструкції чи виконанні ремонтів будівельних конструкцій будівель та споруд.
Таблиця 1.9
Ступінь агресивності дії середовища
Мінімальна товщина листів огороджуючих конструкцій, що використовуються без захисту від корозії,
мм
з алюмінію
з оцинкованої сталі класу І за ГОСТ 14918-80
із сталі марок 10ХНДП, 10ХДП
Неагресивне
Слабоагресивне
Середньоагресивне
Не обмежується
Те ж
1,0*
0,5
—
—
Визначається агресивністю дії на зовнішню поверхню**
0,8**
—
*Для алюмінію марок АД1М, АМцМ, АМг2М (алюмінії інших марок без захисту від корозії не використовуються).
**При умові фарбування поверхні листів зі сторони приміщень.
Група і товщина захисних шарів лакофарбових покриттів для сталевих конструкцій (римські цифри) та індекс покриття (букви згідно з таблицею 1.11), число покривних шарів (арабські цифри), загальна товщина лакофарбового покриття, включаючи ґрунтовку, наведені в таблиці 1.10.
Лакофарбові матеріали, які використовуються для захисту металевих (сталевих та алюмінієвих) конструкцій від корозії наведені в таблиці 1.11.
Таблиця 1.10
Умови експлуатації конструкцій
Ступінь агресивної дії середовища
Група покриття, індекс, число шарів, товщина покриття (в дужках), мкм
матеріал конструкцій
матеріал металевих захисних покрить
вуглецева та низьколегована сталь без металевих захисних покрить
оцинкована сталь класу І за ГОСТ 14918-80
цинкові покриття (гаряче цинкування)
цинкові й алювієві покриття (газо-термічне напилення)
У сере-дині при-міщень
Приміщення з газами групи А або малорозчин-ними солями та пилом
Приміщення з газами груп B, C, D або добре розчинними (мало- гігроскопіч-ними і гігроскопіч-ними) солями, аерозолями й пилом
Не викори-стовувати
Не викори-стовувати
Не викори-стовувати
ІІ, ІІІ-2(60)
ІV-3(80)
Не викори-стовувати
ІІ, ІІІ-2(60)
ІV-3(80)
ІV-5(130)4
1За відносної вологості повітря приміщень вище ніж 80% при температурі від 12 до 24ºС або в умовах конденсації вологи — ІІа-2(40).
2Окрім епоксидних лакофарбових матеріалів.
3При використанні перхлорвінілових лакофарбових матеріалів та матеріалів на сополімерах вініхлориду кількість покривних шарів слід збільшувати на один, а загальну товщину покриття — на 20 мкм.
4При використанні епоксидних матеріалів, а також товстошарових матеріалів допускається скорочення покривних шарів при забезпеченні необхідної товщини покриття.
5Для захисту конструкцій, які знаходяться під навісами, допускається використання лакофарбових покриттів з індексом „ан“ замість „а“.
Таблиця 1.11
Група матеріалів покриття
Характеристика лакофарбових матеріалів за типом плівкоутворювача
Марка матеріалу
Індекс покриття
Умови використання покриття на конструкціях із сталі та алюмінію
І
Пенфта-леві
Лаки ПФ-170 і ПФ-171 з 10...15% алюмінієвої пудри
Емалі ПФ-115
Емалі ПФ-133
Емалі ПФ-1126
(швидковиси хаючі)
а, ан, п, т
а, ан, п
те ж
те ж
Наносяться по ґрунтовках ГФ-021, ГФ-0119, ГФ-0163, ПФ-020 або без ґрунтовки; як термостійкі до 300ºС наносяться без ґрунтовки
Наносяться по ґрунтовках І групи
те ж
те ж
Під емалі І групи; допускається під емалі ІІ і ІІІ груп перхлорвінілові та на сополімерах вінілхлориду
Те ж, для конструкцій, які монтуються й експлуатуються при температурі нижче ніж 40ºС
Фарби масляні та алкідні кольорові густотерті для внутрішніх робіт
Фарби масляні густотерті для
п
а, ан, п
Небіостійкі — не рекомендуються для виробничих сільськогосподарських приміщень
Наносяться по залізному сурику на оліфі оксоль,)
Продовження таблиці 1.11
зовнішніх робіт
Залізний сурик густотертий на оліфі - оксоль
—
ґрунтовках ГФ-021, ПФ-020, ГФ-0119
Під масляні фарби (небіостійкий
І
Масляно-бітумні
Фарба БТ-177
а, ан, п, т
Наноситься по ґрунтовках ГФ-021 або по металу; як термостійка — до 350º при періодичній дії температури і до 250ºС при довготривалій дії наноситься без грунтовки
І
Нітро-целюло-зні
Лак НЦ-134
Емаль НЦ-132
п
а, ан, п
Наносяться по ґрунтовках ГФ-021, ГФ-0163, ПФ-020, ФЛ-03К
ІІ
Феноло-формаль-дегідні
Ґрунтовка ФЛ-03К
Ґрунтовка ФЛ-03Ж
Емаль ФЛ-62
—
—
б
Під емалі ІІ та ІІІ груп перхлорвінілові, на сополімерах вінілхлориду, хлоркаучукові
Те ж для алюмінію та оцинкованої сталі
Наноситься в п’ять шарів без ґрунтовки на внутрішніх поверхнях резервуарів для нафти і нафтопродуктів
Наноситься на алюміній по ґрунтовках ФЛ-03Ж, АК-070, ВЛ-02
Наноситься по ґрунтовках ГФ-021, ГФ-0163, ПФ-020, ФЛ-03К, АК-070
Наноситься по анодованому алюмінію
Для ґрунтування алюмінію й оцинкованої сталі
Наноситься на
Продовження таблиці 1.11
Емалі АС-1171
а, ан, п
тонколистову оцинковану сталь на лініях фарбування рулонного матеріалу під фарби ОД-ХВ-221 і ПЛ-ХВ-122
Наноситься на оцинковану тонколистову сталь на лініях фарбування рулонного металу по ґрунтовці ЕП-0200 перед профілюванням
ІІ
Полі-ефірсилі-конові
Емалі МЛ-1202
а, ан, п
Наноситься на оцинковану тонколистову сталь на лініях фарбування рулонного металу по ґрунтовці ЕП-0200 перед профілюванням
ІІ
Поліві-нілбуте-ральні
Ґрунтовка ВЛ-02
Ґрунтовка ВЛ-023
Емаль ВЛ-515
—
—
в, б, м
Як фосфатуюча з наступним перекриттям ґрунтовками та емалями для сталі; як самостійна ґрунтовка — для ґрунтовки алюмінію і проміжна — для оцинкованої сталі
Для міжопераційної консервації сталевого прокату з наступним перекриттям ґрунтовками та емалями
Як водостійка наноситься без ґрунтовок; як бензомаслостійка — по ґрунтовці ВЛ-02
ІІ
Хлор-каучукові
Ґрунтовка КЧ-0189
—
Наноситься на тонколистову оцинковану сталь на лініях фарбування рулонного матеріалу під фарби ОД-ХВ-221, ОД-ХВ-714, ПЛ-
Наносяться по ґрунтовках ГФ-021, ГФ-0163, ГФ-0119, ФЛ-03К, ПФ-020 на сталь і ґрунтовках ФЛ-03Ж і АК-070 на алюміній та оцинковану сталь
Наносяться по ґрунтовках ГФ-021, ГФ-0119, ФЛ-03К, ПФ-020, ХВ-050, ХС-010, ХС-068, ХС-059
ан, п, б, м, х, хл
ан, п, б
ан, п, б
х
б
а, ан, в, х
в, х
Наноситься по шпаклівці ЕП-0010 і по металу; як маслостійкі — без ґрунтовки
Наноситься по ґрунтовках ВЛ-02, ВЛ-023
Наносяться по ґрунтовках АК-070, АК-069, ЕП-09Т; як термостійкі — без ґрунтовки
Наносяться по ґрунтовках ЕП-057, АК-070 або без ґрунтовки
Наноситься по ґрунтовці ВЛ-02 в 5 шарів
Наноситься по ґрунтовці ЕП-057, шпаклівці ЕП-0010 або по обробленій піском поверхні
Те ж
Наноситься на оброблену піском поверхню під епоксидні, перхлорвінілові емалі та емалі на сополімерах вініхлориду
Наноситься під акрилові, акрилсиліконові і поліефірсиліконові емалі, що наносяться на оцинковану сталь перед профілюванням на лініях фарбування металу
Наноситься під епоксидні емалі, а також у якості самостійного водо-, масло, хімічно- й бензостійкого покриття
Наноситься по тонколистовій оцинкованій та неоцинкованій сталі з перекриттям лаком ЕП-155
Наноситься на оброблену піском поверхню під стирольні епоксидні емалі груп ІІІ і ІV
Наносяться без ґрунтовок або по ґрунтовці ВЛ-02, а також як водостійка — по ґрунтовці ПС-0203
ІІІ
Перхлор-
вінілові та на сополіме-рах вініл-хлориду
Емалі ХВ-1100
Емалі ХВ-124 і
ХВ-125
Емаль ХВ-1120
Ґрунтовка ХВ-050
а, ан, п, х
а, ан, п, х
а, ан, п, х
—
Наносяться по ґрунтовках ХС-010, ХС-068, ХВ-050, ХС-059, ГФ-021, ГФ-0163, ГФ-0119, ФЛ-03К, ПФ-020 на сталь та по ґрунтовках АК-069, АК-070, ФЛ-03Ж на оцинковану сталь й алюміній.
Під емалі перхлорвінілу
та на сополімерах вінілхлориду для покриттів, які стійкі до атмосфери з газами груп B…D, а також під покриття, що стійкі в рідкому середовищі. Наносяться на підготовлену піском поверхню.
Наноситься по ґрунтовках ХС-010, ВЛ-023 і без ґрунтовок.
Наноситься на сталь без ґрунтовки або по ґрунтовці ЕП-057.
Те ж
ІІІ
Сланце-вінілові
Лак СП-795
а, ан, п, х
Наноситься на сталь без ґрунтовки
ІІІ
Кремній-
органічні
Емалі КО-811
Емаль КО-813
Фарба КО-042
т
а, ан, п, м, т
в
Наносяться по фосфатованій або підготовленій піском поверхні без ґрунтовки. Стійкі до дії температури до 400ºС.
Наноситься по ґрунтовках ГФ-021, ФЛ-03К, ГФ-0163, ГФ-0119, ПФ-020; як масло- та термостійка до 300ºС наноситься без ґрунтовки.
Наноситься в 4 шари загальною товщиною 120...150 мкм по підготовленій піском поверхні резервуарів із питною водою.
ІV
Перхлор-
вінілові та на сополіме-
Емалі ХВ-785
Лак ХВ-784
х, хк, хл, в
хк, хл, в
Наносяться по ґрунтовках ХС-010, ХС-068, ХВ-050
Наноситься на емалі ХВ-785 для підвищення
хк, хл, в
хк, хл, в
хк, хл, в
б, м, в
хл, хк
—
—
—
—
хімічної стійкості; як водостійкий наноситься по ґрунтовці ХС-010.
Наноситься по ґрунтовці ХС-010. Стійка до дії розчинів лугів та кислот із концентрацією до 25%.
Наноситься по ґрунтовці ХС-010 й емалі ХС-710
Наноситься по ґрунтовці ХС-059.
Наноситься по ґрунтовках ХС-010,
ВЛ-023 або без ґрунтовки.
Наноситься по емалі
ХС-759 для підвищення хімічної стійкості.
Під емалі перхлорвінілові та на сополімерах вінілхлориду для покриттів, стійких в атмосфері з газами груп B…D, а також під покриття, стійкі в рідкому середовищі. Наносяться на поверхні, що підготовлені піском.
Наноситься під емаль ЕП-773 та як водо-, хімічно-, масло-, бензостійке покриття.
Наноситься по шпаклівці ЕП-0010; як маслостійка — без ґрунтовки.
Наноситься без ґрунтовки або по ґрунтовках ЕП-057, АК-070.
Наноситься на підготовлену піском поверхню під епоксидні, перхлорвінілові та на
сополімерах вінілхлориду емалі.
Наноситься на підготовлену піском поверхню або по ґрунтовці ЕП-057 чи шпаклівці ЕП-0010.
Те ж
Примітки: 1.Ґрунтовки, не призначені спеціально для нанесення на конструкції з алюмінію чи оцинкованої сталі, допускається наносити на конструкції із цих матеріалів, а також поверх металевих покриттів тільки по фосфатуючій ґрунтовці ВЛ-02.
2.Значення індексів: а — покриття, стійкі на відкритому повітрі; ан — те ж під навісом; п — те ж, в приміщеннях; х — хімічностійкі; т — термічностійкі; м — маслостійкі; в — водостійкі; хк — кислотостійкі; хл — лугостійкі; б — бензостійкі.
Бетонні та залізобетонні конструкції, що експлуатуватимуться в агресивному середовищі, повинні бути захищені від шкідливого впливу його ще на стадії проектування. При цьому слід використовувати стійкі протикорозійні матеріали, добавки, які підвищують корозійну стійкість бетону та його здатність захищати сталеву арматуру від корозії. При цьому слід пам’ятати, що до складу бетону не допускається введення хлористих солей, якщо цей бетон призначається для виготовлення залізобетонних конструкцій: із напруженою арматурою; ненапруженою дротяною арматурою класу Вр-І, що експлуатуються в умовах вологого й мокрого режиму; виготовляються з автоклавною обробкою; що піддаються електрокорозії. Технологічні прийоми виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій, що експлуатуються в агресивному середовищі, повинні бути такими, щоб забезпечити максимальну щільність і мінімальну проникність бетону. Марку бетону за водонепроникністю для залізобетонних конструкцій будівель та споруд з агресивним середовищем приймають згідно зі СНиП 2.03.11-85, але не нижче ніж W 4.
До бетону залізобетонних конструкцій, що піддається дії агресивних рідких середовищ (хлоридів, сульфатів, нітратів та розчинів їх солей) при наявності випаровувальних поверхонь й одночасно поперемінному заморожуванні і відтаюванні, ставляться підвищені вимоги до морозостійкості (див. таблицю 9 СНиП 2.03.01-84*).
Під час проектування залізобетонних конструкцій, що будуть експлуатуватись в агресивному середовищі, слід також забезпечити необхідні вимоги до тріщиностійкості конструкцій та не допускати надмірного розкриття тріщин.
Під час експлуатації й проведенні робіт із ремонту і реконструкції у випадку, коли конструктивних заходів, викладених вище, недостатньо для надійного захисту конструкцій, необхідно виконувати додаткові роботи із захисту конструкцій від агресивної дії зовнішнього середовища. При цьому може бути передбачена та реалізована одна із наступних конструкцій покриття: лакофарбова; обклеювальна ізоляція із листових та плівкових матеріалів; облицювання; футерівка або використання виробів із кераміки, шлакоситалу, скла, кам’яного литва, природного каменю, штукатурка на основі цементних, полімерних в’яжучих, рідкого скла, бітуму, а також ущільнюючого просочування стійкими матеріалами. Залежно від захисних властивостей всі покриття поділяються на чотири групи — від І з найменшими захисними властивостями до ІV — з найбільшими. Товщина цих покрить залежить від виду і ступеня агресивності середовища та приймається за таблицею 1.12.
Лакофарбові покриття для захисту залізобетонних конструкцій від корозії наведені в таблиці 1.13.
Вимоги, які викладені щодо бетону, відносяться і до розчинів кам’яної кладки. Крім того, слід урахувати, що при періодичному зволоженні агресивним середовищем і заморожуванні кладки марку цегли за морозостійкістю приймають не менше ніж F 50.
Усі шви кам’яної кладки в приміщеннях з агресивним середовищем повинні буди ущільнені розшивкою. Поверхню кам’яних та армокам’яних конструкцій захищають від корозії лакофарбовими (по штукатурці) або лакофарбовими товстошаровими мастиками (по кладці).
Таблиця 1.12
Середовище
Ступінь агресивної дії середовища
Група покриття (над рискою) та товщина1 покриття, мм (під рискою)
1Товщина включає всі елементи покриття.
*Покриття І та ІІ групи слід використовувати за наявності вимог до опорядження конструкцій.
**Покриття ІІІ групи слід використовувати за наявності в середовищі газів групи В та при вологому і мокрому режимі приміщень (або у вологій зоні), а також для захисту внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій із легких та чарунчастих бетонів.
Таблиця 1.13
Характеристика лакофарбових матеріалів за типом плівкоутворювача
Група покриття
Марка матеріалу
Індекс покриття
Умови використання покрить на конструкціях із залізобетону
Алкідні
І
І
І
Емалі ПФ-115
Емалі ПФ-133
Емалі ГФ-820
а, ан, п
а, ан, п, т
Наносяться по ґрунтовці лаками ПФ-170, ПФ-171
Те ж
Наносяться по ґрунтовці лаком ГФ-024
Масляні
І
І
Фарби масляні та алкідні кольорові густотерті для внутрішніх робіт
Фарби масляні густотерті для зовнішніх робіт
п
а, ан, п
Наносяться по ґрунтовці оліфою
Наносяться по ґрунтовці оліфою натуральною, оксоль, ґрунтування розведеною фарбою
Нітроцелюлозні
І
Емаль НЦ-132
п
Наноситься по ґрунтовці лаком НЦ-134
Продовження таблиці 1.13
Полімер-
цементні фарби ПВАЦ, СВМЦ, СВЕЦ на основі полімерацетатної емульсії
І
І
І
Дисперсія ДБ-47/7С або ДБ-40/2С
Дисперсія С-135
Дисперсія СВЕД-10 ВМ
а, ан, п
а, ан, п
а, ан, п
а, ан, п, х
хк, хл, в
хк, хл, в
хк, хл, в
а, ан, п, х
а, ан, п, х
Наносяться по ґрунтовках лаками ХВ-784, ХС-76, ХС-724
Наноситься по ґрунтовці ХС-724
Наносяться по ґрунтовках лаками ХВ-784, ХС-76 та по фарбі ПВАЦ
Хлоркаучукові
ІІІ
Емаль КЧ-767
а, ан, п, х
Наноситься по ґрунтовці лаком КЧ
Хлорсульфіру-ваний поліетилен
ІІІ-ІV
ІІІ-ІV
Лак ХП-734
Емаль ХП-799
Емаль ХП-5212
а, ан, п, х, тр
а, ан, тр, х
а, ан, п, тр
Наносяться по ґрунтовці лаком ХП-734
Хлорнаїритові
ІІІ
Лак ХН
Наїритові фарбові склади
х, тр, б
х, тр, б
Наносяться по ґрунтовці лаком ХН
Тіоколові
ІІІ
ІІІ
ІІІ
Водна дисперсія тіоколу
Розчин рідкого тіоколу марок І та ІІ
Розчин герметиків У-30М, У-30 МЕС-5, У-30 МЕС-10
п, х, тр, б
х, тр, б
х, тр, б
Ґрунтування розведеною дисперсією тіоколу
Ґрунтування розчинами рідкого тіоколу марок І та ІІ
Те ж
Примітка. Значення індексів: а — покриття стійкі на відкритому повітрі; ан — те ж під навісом; п — те ж у приміщеннях; х, тр — хімічностійкі, тріщиностійкі; х — хімічностійкі; т — термічностійкі; м — маслостійкі; в — водостійкі; хк — кислотостійкі; хл — лугостійкі; б — бензостійкі.
Конструктивні вирішення будівель та споруд із використанням дерев’яних конструкцій повинні забезпечувати можливість періодичного їх огляду і відновлення захисних покриттів.
Способи захисту дерев’яних конструкцій від корозії, що викликається біологічними агентами, наведені в таблиці 1.14.
Таблиця 1.14
Ступінь агресивної дії
Дерев’яні конструкції та їх елементи
Захист
антисепту-вання
консерву-вання
захисне покриття
Неагресив-ний
Елементи несучих клеєних та неклеєних конструкцій, в’язі, прогони, елементи внутрішніх перегородок, стін, підвісних стель
Вологостійке лакофарбове покриття або вологобіоза-хисні просякаючі склади
Слабо-агресивний
Елементи несучих клеєних конструкцій, каркаси огороджуючих конструкцій
Антисепту-вання водороз-чинними антисепти-ками або обробка антисептич-ними пастами
—
—
Продовження таблиці 1.14
Середньо-агресивний
Елементи несучих дерев’яних клеєних конструкцій, прогони
—
—
Вологостійке лакофарбове покриття або вологобіоза-хисні просякаючі склади
Середньо-агресивний
Торці, опорні елементи, місця перетину з зовнішніми стінами, обшивка огороджуючих конструкцій
Антисепту-вання водороз-чинними антисепти-ками або обробка антисептич-ними пастами
—
Вологостійке лакофарбове покриття
Середньо-агресивний
Елементи несучих неклеєних конструкцій, лаги, дошки підлоги, коробки віконних та дверних блоків, в’язі, прогони, каркаси огороджуючих конструкцій, відкриті елементи даху, елементи мостів
Антисепту-вання водороз-чинними антисепти-ками, які важко вимивають-ся, або обробка антисептич-ними пастами
—
—
Сильно-агресивний
Елементи плит покриття, каркас огороджуючих конструкцій
—
Консерву-вання водороз-чинними антисеп-тиками, які важко вимива-ються
—
Продовження таблиці 1.14
Сильно-агресивний
Опори ЛЕП, палі, елементи мостів, градирні
—
Консерву-вання маслянис-тими або водороз-чинними антисеп-тиками, які важко вимива-ються1
—
1Допускається використання антисептичних паст на основі антисептиків, які важко вимиваються.
Способи захисту будівельних конструкцій із дерева від корозії, яка викликається газоподібними, твердими та рідкими середовищами, наведені в таблиці 1.15.
Таблиця 1.15
Ступінь агресивності дії
Воложистий режим приміщення
Зона вологості
(за СНиП ІІ-3-79)
1Індекс покриття: а — атмосферостійке; в — водостійке; д — декоративне; х — хімічностійке.
Деревина повинна бути захищена від біологічного пошкодження. Залежно від ступеня агресивності зовнішнього середовища цей захист може бути або у вигляді антисептування, або у вигляді консервації. Склади для проведення цих операцій наведені в таблиці 1.17.
Для комплексного захисту дерев’яних конструкцій використовуються хімічні речовини, склад та основні властивості яких наведені в таблиці 1.18.
Таблиця 1.17
Ступінь агресивності середовища
Захисний матеріал
Склад компонентів
Спосіб захисного обробітку
Норма витрати захисних матеріа-лів
Антисептування
Середньо-агресивний
Натрій фтористий технічний
Натрій фтористий
Поверхневий
20 г/м2
Середньо-агресивний
Амоній кремній-фтористий технічний
Амоній кремній-фтористий
Те ж
45 г/м2
Середньо-агресивний
Паста антисептична на кам’яновугіль-ному лакові та фтористому натрії (паста-концентрат)
Натрій фтористий, лак кам’яновугіль-ний, каолін, вода
Те ж
250...500 г/м2
Середньо-агресивний
Препарат
ХМБ-444
Натрій або калій двохромово-кислий; мідь сірчанокисла; борна кислота
Просочуван-ня методом „прогрівання—холодна ванна“
5...7 кг/м3
Середньо-агресивний
Препарат
ХМББ-3324
Натрій або калій двохромово-кислий; мідь сірчанокисла; борна кислота; бура
Те ж
5...7 кг/м3
Середньо-агресивний
Препарат ХМК
Натрій або калій двохромово-кислий; мідь сірчанокисла; натрій крем-нефтористий
Те ж
5...7 кг/м3
Продовження таблиці 1.17
Середньо-агресивний
Препарат ХМФ
Натрій або калій двохромово-кислий; мідь сірчанокисла; натрій фтористий
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление