Методи прийняття управлінських рішень у міжнародному менеджменті

Під час аналізу методів прийняття рішень важливо звернути увагу на відомий трикутник, або «святу трійцю», лауреата Нобелівської премії 1978 р. Герберта Саймона, що включає логіку (Л), досвід (Д) та інтуїцію (І) (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Трикутники прийняття рішень

Наведений рисунок ілюструє різні стилі прийняття рішень: збалансований (1), логічний (2), прагматичний (3) та інтуїтивний (4). У міжнародному менеджменті найбільш поширеним є інтуїтивний стиль прийняття управлінських рішень, оскільки він дозволяє враховувати особливості національних культур. Це пояснюється також особистою характеристикою здібних до міжнародного бізнесу менеджерів, які роблять наголос більше на відчуттях і враженнях, ніж на фактах і інформації.

Особливість інформаційного забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень полягає у тому, щоб використати всю релевантну інформацію, тобто ту, що стосується даної проблеми. Складність однак, полягає, в тому, що не вся релевантна інформація помітна. Досвід показує, що через різницю культур автори проектів рішень можуть випускати з поля зору корисну інформацію, що помітна представникам іншої культури. У цьому зв'язку доцільно враховувати так званий феномен «Касандри», зображений на стику сегментів «Важлива», «Помітна», матриці, представленої на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Матриця релевантної інформації

Матриця розроблена автором на основі ідеї Вана Гунстерена про інформацію «Касандри», яка є важливою, але непоміченою керівниками [4,с.115]. Вона містить ключові дані, на які не звертають, увагу, так само як троянці зігнорували застереження Касандри — дочки царя Трої Пріама про дерев'яного коня. Матриця орієнтує керівників не обмежуватись видимою частиною інформаційного айсберга, а шукати інформацію «Касандри». Для міжнародних корпорацій вона пов'язана не лише з інтуїцією керівника, а й з крос культурним мисленням, тобто творчим використанням підходів різних національних культур.

Глибшому засвоєнню положення щодо ретельного врахування змін у зовнішньому середовищі в процесі прийняття управлінських рішень буде сприяти розуміння методу сценарного планування. Цей метод було запропоновано Г. Каном (цей метод допоміг передбачити навіть розвал Радянського Союзу за багато років до цих подій [4, с. 76].). Сюжет сценарію, за методикою цієї корпорації, мусить бути сфокусований на конкретній аудиторії чи проблемі. Згідно з сюжетом сценарію створюються картини майбутнього, що віддзеркалюють:

– гіпотетичну послідовність подій;

– причинно-наслідкові зв'язки між ними;

– ключові параметри, що мають важливе значення для прийняття рішень.

З огляду на особливості міжнародних рішень важливо усвідомити місце прийняття рішень у системі міжнародного менеджменту, яке ілюстровано на
рис. 4.3.

Цей рисунок показує, що прийняття рішень випливає з цілей організації і спрямоване на коригування всіх складових менеджменту (стратегій, структур, систем), що впливають на результативність управління.

Рис. 4.3. Взаємозв’язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Питання для самоконтролю:

1. Чим відрізняються управлінські рішення ТНК від рішень національних компаній?

1. Що таке централізація управлінських рішень?

2. Які переваги і недоліки притаманні децентралізованим рішенням?

3. В яких чотирьох сферах приймаються централізовані рішення?

4. Як вибрати оптимальне співвідношення між централізацією і децентралізацією?

5. У чому полягають особливості міжнародних альтернатив?

6. Яким чином враховуються політичні ризики в процесі прийняття рішень?

7. Які країни можна порівняти в процесі прийняття управлінських рішень?

8. Яким чином оцінюється ефективність управлінських рішень ТНК?

9. Що ускладнює прийняття рішень у відділеннях ТНК, які діють в Україні?

Дата добавления: 2014-11-29