Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Політика економічного зростання і розвитку національної економіки 143




Тема 4

 

 
5. Світове співро­бітництво Міжнародне нау­ково-технічне співро­бітництво, широкий обмін науковими ре­зультатами і техноло­гіями Підвищення якості вітчизняного науко­вого потенціалу

Високі темпи розвитку науково-технічного потенціалу є необхідною, але недостатньою умовою ефективної інновацій­ної діяльності. Особливе значення має створення високого рівня інноваційної сприйнятливості. В розвинених країнах, зокрема США, принципи формування інноваційної політики включають:

1) урядову підтримку фундаментальних досліджень і одно­
часно перенесення більшої частини витрат на прикладні
дослідження на приватний сектор. Адміністрація підтри­
мує лише ті довгострокові прикладні науково-дослідні та
дослідно-конструкторські роботи (НДЦКР), що мають по­
тенційно велике значення для держави;

2) встановлення пріоритетів у сфері науки і техніки, що,
в основному, покладено на Адміністративно-бюджетне
управління. При цьому процес формування пріоритетів
спрямований на розширення асигнувань на НДЦКР і ре­
гулювання їх розподілу;

3) стимулювання перебудови промисловості згідно з планом
економічного відродження фактично є непрямим фінан­
суванням НДДКР з боку приватного сектора (особливо
перспективних робіт, прискорення впровадження ново­
введень).

В Японії державна політика пріоритетів передбачає два шля­хи: по-перше, освоєння зарубіжного досвіду на основі закупівлі ліцензій; по-друге, розвиток власних досліджень і розробок. При цьому, якщо до початку 80-х років японський уряд віддавав пере­вагу освоєнню знань (процесів), то згодом він виступив ініціато­ром великих національних програму сфері НДЦКР, що свідчить про перехід до політики динамічного планування наукових дослі­джень і засвоєння нових технологій. Але формування політики у сфері НДДКР відбувається не під егідою єдиного центру, а як


результат жорсткої конкуренції між багатьма урядовими уста­новами за фінансові ресурси і панівне становище у провідних

напрямах досліджень.

В умовах переходу до постіндустріального суспільства осо­бливого значення набувають знання, як ресурс, що визначає конкурентні переваги країни у сучасному світі. На думку Да-ніеля Белла, сучасне «постіндустріальне суспільство являє со­бою суспільство знання у двоякому сенсі: по-перше, джерелом інновацій в усе більшій мірі стають дослідження та розробки (крім того, виникають нові відносини між наукою і технологією завдяки центральному місцю теоретичного знання), по друге, прогрес суспільства, який вимірюється зростаючою часткою ВВП та зростаючою часткою зайнятої робочої сили, все більш безпосередньо визначається успіхами в галузі знання». За під­рахунками експертів, у 90-ті роки більш ніж 70 % росту ВВП по-стіндустріальних держав обумовлювалося підвищенням освіт­нього рівня працівників, поширенням нових інформаційних технологій та інших факторів, що належать до невловимих. Усвідомлення цього має знайти відповідне відображення у дер­жавній політиці. Зокрема, йдеться про важливість та необхід­ність забезпечення з боку держави для кожного індивідуума однакових стартових умов для його формування, становлення і розвитку незалежно від його соціального походження і май­нового стану.

Інноваційна модель розвитку принципово змінює економічну організацію суспільства, матеріально-технічну базу виробни­цтва та соціальні відносини. Тому не можуть залишатися без змін і функції держави. Дослідження сутності і закономірностей інноваційної діяльності багатьма вченими і практиками свід­чить, що вона може бути ефективною, якщо буде задіяний такий важливий фактор, як державне регулювання. Водночас воно повинно доповнювати дію ринкових регуляторів (попиту та про­позиції, конкуренції, мотиваційних механізмів) у сфері розвитку науки і техніки, оскільки саме ринкові потреби є фундаментом активізації сучасних інновацій.

Протягом останніх років практично в усіх країнах значно під­вищилася роль держави в реалізації інноваційної політики. При цьому формування механізму управління науково-технічною


2000 2001_ 2002 ^003 2004^ 2005_ 2006 2007 2008
 



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 307; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.