Практичне заняття 3. Основи культури української мови

План:

1. Комунікативні ознаки культури мови.

2. Комунікативна професіограма фахівця.

3. Орфографічні норми української літературної мови:

· чергування приголосних;

· тестування.

4. Робота з текстом.

Література;

v Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф.С.Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 122-126.

v Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К.2007. – С.11-18.

v Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: навч. посібник / Т.В.Симоненко, Г.В.Чорновол, Н.П.Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С.55-57.

v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.67-71.

Завдання 20. Дайте відповідь на запитання:

1) Що таке мовнокомунікавна компетенція?

2) У чому полягає вміння говорити?

3) У чому полягає суть вміння слухати?

4) У чому полягає суть вміння читати?

5) У чому полягає суть вміння писати?

6) Як креативність особистості впливає на рівень мовнокомунікативної компетенції?

7) Які креативні якості важливі для особистості?

8) Що передбачає формування мовнокомунікавної компетенції?

Завдання 21. Запишіть у таблицю знання і вміння, що відповідають кожному складнику мовної компетенції:

Складники мовної компетенції	Знання і вміння
Лексична компетенція
Граматична компетенція
Семантична компетенція
Фонологічна й орфоепічна компетенції
Орфографічна компетенція
Пунктуаційна компетенція

Завдання 22. Виправте недоречні тавтології і плеоназми. Правильні варіанти запишіть.

1.Я віддав товаришеві свою особисту книжку. 2. У грудні місяці потрібно подати річні звіти. 3. Праця наших працівників не залишиться непоміченою. 4. З вулиці було чути крик дитячих голосів. 5. Давай зустрінемось о вісімнадцятій вечора. 6. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова. 7. Фонетичними засобами української мови можна передати крики тварин і птахів, звуки машин, механізмів, течію води та інші шуми довкілля. 8. У своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси.

Завдання 23. Продовжте речення:

Основними ознаками комунікативно якісного мовлення ….

Правильність мовлення означає ….

Перша умова логічності мовлення – ….

Друга умова логічності мовлення – ….

Точність мовлення досягається ….

Ясність мови визначається ….

Чистота мови уявляється ….

Виразність є ознакою культури мови ….

Різноманітність і багатство мови ….

Естетичність мови – ….

Завдання 24. Перекладіть текст українською мовою.

Административное право – это отрасль права (совокупность правовых норм), которая регулирует с целью реализации задач и функций государства общественные отношения управленческого характера, возникающие в сфере исполнительной и распорядительной деятельности органов исполнительной власти, внутриорганизационной деятельности других государственных органов, а также в процессе осуществления общественными организациями, их органами внешних юридически-властных полномочий.

Административное право является самостоятельной отраслью права, с помощью которой государство регулирует однородные общественные отношения в сфере государственного управления, развивает и укрепляет его демократические основы. Административное право играет особую роль в механизме правового влияния – оно выступает необходимым и важным инструментом управления социальными процессами в обществе. Иначе говоря, административное право – это управленческое право, которое отличается от других отраслей права спецификой предмета, методом регулирования и структурными особенностями (системой расположения нормативного материала) (Учебник).

Завдання 25. Враховуючи майбутній свій фах, укладіть комунікативну професіограму.

Завдання 26. Дайте відповідь на запитання: «В яких комунікативних ситуаціях можна послуговуватися словами пан, пані»?

Завдання 27. Повторіть правопис слів іншомовного походження

Слова іншомовного походження складають близько 10% лексики української мови. Давнозапозиченi лексичнi одиницi повнiстю адаптувалися на нашому мовному ґрунтi, тому їх написання не є проблематичним (папiр, iсторiя, гиря). Але щодо бiльшостi iншомовних слiв, то пiд час їх написання необхiдно користуватися такими правилами:

Правило	Приклад
І	На початку слова	iдея, iсторiя, партійний,
Після приголосних перед голосними, є та й	генiй, дiапазон, аксiома
Після приголосних у географічних назвах та особових іменах, а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова	Нiл, Сочi, Овiдiй, Грiмм
У кiнцi незмiнюваних слiв	мерсi, таксi, попурi
Пiсля б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним:	бiзнес, фiзика, вiтрина
И	У загальних назвах пiсля приголоснихд, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним	директор, позицiя, силует
У географiчних назвах з кiнцевими -ида, -ика	Флорида, Антарктида, Африка, Мексика
У географiчних назвах пiсля приголоснихдж, ж, ч, ш, щ ц перед приголосним	Алжир, Чилi, Чикаго
У географiчних назвах iз звукосполученням -ри- перед приголосними (крiм j)	Крит, Париж, Мадрид
У винятках пiсля приголосних д, т та деяких випадках згiдно з традицiйною вимовою	Сирiя, Сицилiя, Пакистан, Єрусалим, Вавилон, Єгипет, Китай, Бразилія, Аргентина
У деяких давнозасвоєних iншомовних словах вiдповiдно до вимови та словах християнського походження	нирка, спирт, вимпел, квитанція, митрополит, християнство
Ї	Пiсля голосного	мозаїка, Енеїда, наївний
Є	Коли iншомовний Е вимовляється як звукосполучення й + е	Ємен, Єнот
Пiсля апострофа, м'якого знака, е, i, й	бар'єр, iнтер'єр, реєстр, абiтурiєнт, вольєр ( але проект, проекцiя)
Е	Пiсля твердих приголосних	лекцiя, декан
На початку слова	екзамен, енциклопедiя
Пiсля голосних (крiм i)	дует, аеропорт

Подовження приголосних
не зберігається	зберігається
У загальних назвах iншомовного походження: група, клас, сума, ват. Винятками є слова типу білль, бонна, брутто, булла,ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мулла, нетто, панна, пенні, тонна.	У власних назвах та похiдних формах подовження: Марокко, марокканець, Шиллер, шиллерiвський.
Подвоєння приголосних
Якщо префісне і безпрефіксе слова в українській мові за своїм значенням далеко відійшли одне від ного, напр.: анотацiя, конотацiя	При збiгу однакових приголосних префiкса та кореня, коли в українській мовi існують слова безпрефiкснi: сюрреалiзм (бо є реалiзм), iнновацiя (бо є новацiя).

М’який знак пишеться
пiсля приголосних д, т, з, с, л, нперед я, ю, є, ї, йо:	адью, вiньєтка, мiльярд, бульйон;
вiдповiдно до вимови пiсля Лперед приголосними:	фiльм, дельфiн (але залп, катафалк);
вiдповiдно до вимови в кiнцi слiв:	магiстраль, Булонь (але бал, шприц, рулон).

Наявнiсть чи вiдсутнiсть апострофа у словах iншомовного походження регламентується загальними правилами української мови (див. Практичне заняття 1). Цей знак вживається для роздiльної вимови твердих приголосних перед я, ю, є, ї. Твердими приголосними в українській мові є: б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш: миш'як, Рив'єра, комп'ютер, iнтерв'ю, ад'ютант (але бюро, рюкзак, пюре - вiдповiдно до вимови).

Завдання 28. Перепишіть слова, вставляючи букви е, и, і. Вибір обґрунтуйте.

Ц…вілізація, р…гіон, д…ректор, кр…терій, д…фіцит, д…позит, тер…торія, пр….оритет, м…дицина, з…фір, р…туал, м…трополит, к…ргиз, бургом…стр, Ват…кан, Ар…стотель, д…плом, Ваш…нітон, х…мера, Мадр…д, с…лует, Алж…р, арх….в, д…абет, д…с…дент, х…рург, юр…ст, пс…холог, ф…з…олог, Вав…лон, Ч…лі, кл…єнт, ід…лія, д…кц…я, ас…стент, аж…отаж.

Завдання 29. Поясніть правила вживання апострофа у словах іншомовного походження.

Ад’ютант, бязь, бюджет, комп’ютер, миш’як, рюкзак, прем’єра, інтерв’ю,

курйоз, пюре, бар’єр, ар’єргард, ф’ючерс, фюзеляж, тюрбан, п’єдестал, Рив’єра, Мюллер, д’Артаньян, Женев’єва, Барб’є, О’Генрі, Фур’є, Гюго, П’ємонт.

Завдання 30. Перекладіть текст українською мовою:

Правовое государство – это государство, в котором организация и деятельность государственной власти в ее взаимоотношениях с индивидами и их объединениями основана на праве и ему соответствует.

Идея правового государства направлена на ограничение власти (силы) государства правом; на установление правления законов, а не людей; на обеспечение безопасности человека в его взаимодействиях с государством

Основные признаки правового государства:

1. Осуществление государственной власти в соответствии с принципом ее разделения на законодательную, исполнительную, судебную с целью не допустить сосредоточения всей полноты государственной власти в чьих-либо одних руках, исключить ее монополизацию, узурпацию одном лицом, органом, социальным слоем, что закономерно ведет к "ужасающему деспотизму" (Ш. Монтескье).

2. Наличие Конституционного Суда – гаранта стабильности конституционного строя – органа, обеспечивающего конституционную законность и верховенство Конституции, соответствие ей законов и иных актов законодательной и исполнительной власти.

3. Верховенство закона и права, что означает: ни один орган, кроме высшего представительного (законодательного), не вправе отменять или изменять принятый закон. Все иные нормативно-правовые акты (подзаконные) не должны противоречить закону. В случае же противоречия приоритет принадлежит закону. Сами законы, которые могут быть использованы в качестве формы легализации произвола (прямой противоположности права), должны соответствовать праву, принципам конституционного строя. Юрисдикцией Конституционного Суда действие неправового закона подлежит приостановлению, и он направляется в Парламент для пересмотра.

4. Связанность законом в равной мере как государства в лице его органов, должностных лиц, так и граждан, их объединений. Государство, издавшее закон, не может само его и нарушить, что противостоит возможным проявлениям произвола, своеволия, вседозволенности со стороны бюрократии всех уровней.

5. Взаимная ответственность государства и личности: личность ответственна перед государством, но и государство не свободно от ответственности перед личностью за неисполнение взятых на себя обязательств, за нарушение норм, предоставляющих личности права.

6. Реальность закрепленных в законодательстве основных прав человека, прав и свобод личности, что обеспечивается наличием соответствующего правового механизма их реализации, возможностью их защиты наиболее эффективным способом – в судебном порядке.

7. Реальность, действенность контроля и надзора за осуществлением законов, иных нормативно-правовых актов, следствием чего является доверие людей государственным структурам, обращение для разрешения сугубо юридических споров к ним, а не, например, в газеты, на радио и телевидение.

8. Правовая культура граждан – знание ими своих обязанностей и прав, умение ими пользоваться; уважительное отношение к праву, противостоящее "правовому нигилизму" (вера в право силы и неверие в силу права) (З підручника).

Практичне заняття 4. Словники в професійному мовленні.

План:

1. Типи словників.

2. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.

3. Орфографічні норми української мови: правопис слів іншомовного походження.

4. Робота з текстом.

Література:

v Семеног О.М. Культура наукової української мови: навч.посібник / О.М.Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С.56-61.

v Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: навч. посібник / Т.В.Симоненко, Г.В.Чорновол, Н.П.Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С.23-36.

v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С.72-77.

Сьогодні зростає роль словника як невід'ємного путівника в різних галузях знань і різний період розвитку держави, вагома складова мовної культури особистості. Пошана до української мови, систематичне розширення інформаційного, практичного обсягу лексикографічних знань, стійка усвідомлена потреба в опануванні здобутків української лексикографії, бажання здійснювати лексикографічний науковий пошук, уміння і навички сприймати, впізнавати, аналізувати, зіставляти мовні явища і факти, коментувати, оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування, залучення до науково-дослідної роботи — усе це підвищує рівень лексикографічної компетенції фахівця.

Завдання 31. Укладіть конспект:

Ø «Лексикографія. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої комунікації».

Завдання 32. Дайте відповіді на запитання:

1) Що таке лексикографія?

2) Які типи словників ви знаєте?

3) Чи можна написати якісне наукове дослідження без звернення до словника.

4) Чи підтримує держава роботу з підготовки та популяризації словників?

5) Мовознавець Олекса Синявський говорив своїм учням: «…працювати над своїм словником, себто над тим, щоб до речі й якнайкраще вжити слово, треба б далеко більше, ніж то в нас ведеться… Така праця… збагачує лексику, витончує її і зменшує лексичну однобокість, хибні нахили залюблятися в одних словах (чи з певними наростками) і обминати інші». Прокоментуйте слова вченого. Що для вас означає працювати зі словником?

6) Назвіть шляхи формування лексикографічної компетенції фахівця.

Завдання 33. Перекладіть текст українською мовою. Випишіть терміни. Дайте визначення терміна.

Чрезвычайно важные принципы государственного строительства отражены в принципах Конституции, которые являются определяющими принципами, главными идеями, закрепляющие закономерности развития экономической, политической и социальной систем общества, правовой статус человека и гражданина и которые должны приниматься во внимание при создании текущего отраслевого законодательства. Конституционные принципы определяют сущность Конституции, ее содержание, а также основы всех отраслей национального права. Принципы имеют нормативный характер, они обязательны для выполнения (Учебник).

Завдання 34. Запишіть речення, підкресливши юридичні та історичні терміни. З’ясуйте правила написання цих слів.

1.У жовтні 2007 року відбулися вибори до Верховної Ради України. 2. Під час виборів було розглянуто декілька кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України. 3. На заняттях з правознавства необхідно засвоїти систему соціальних норм, правові форми організації та діяльності держави. 4. У студентів велике зацікавлення викликає вивчення кримінально-процесуального права. 5. Значна частина студентів юридичного факультету має на меті працювати адвокатами. 6. У нашому місті багато юридичних фірм, кожна з яких має свого юрисконсульта. 7. Згідно з Декларацією про державний суверенітет України, виборним державним органом є Верховна Рада України.

Завдання 35. Підготуйте рекламу одного з електронних україномовних словників, враховуючи його мету, оптимальний обсяг інформації на сайті, вікові особливості глядачів, специфіку сприйняття інформації з екрана, вплив кольору фону і шрифту на розуміння інформації.

Завдання 36. За тлумачним словником з’ясуйте значення слова «поступити» і відредагуйте словосполучення.

Поступив на роботу, поступити у продаж, поступив у вищий навчальний заклад, поступив справедливо, поступили заявки.

Завдання 37. Перекладіть слова і словосполучення історико-правової тематики українською мовою і вибірково складіть з п’ятьма речення.

Блюсти интересы государства; дееспособный; гражданское законодательство; законосообразный; изобличать взяточника; кража со взломом; криминально-правовой; юридическая несостоятельность; первобытное общество; окончание дознания; повестка об исполнении; легкое телесное повреждение; пользоваться избирательным правом; применение мер пресечения; первобытный; эксплуатируемый; сословные привилегии; долговременный; государственный долг.

Завдання 38. Сформуйте пари з українських слів та їхніх іншомовних відповідників, запишіть у стовпчик.

Виправлення – …

Винайм – …

Нісенітниця – …

Заохочення – …

Найкращий – …

Прибутковий – …

Кругообіг – …

Тотожний – …

Уподібнення – …

Зменшення – …

Завдання 39. Поясніть значення паронімів:

унітарний, утилітарний; дискваліфікація, декваліфікація; дефект, дефективний; дискримінація, дискредитація, дискретний; категорійний, категоричний; градація, гравітація; стимуляція, симуляція.

Завдання 40. Доберіть іншомовні антоніми до термінів:

активний, мінімальний, гомогенний, регулярний, горизонтальний, суб’єктивний, аналіз, дедуктивний, макросистема, динаміка, прогрес.

Завдання 41. Повторіть «Правопис прізвищ, імен та по-батькові. Особливості передачі слов’янських прізвищ українською мовою».

Вивчаючи цю тему, слiд звернути увагу на те, що власнi назви, порiвняно з загальними, виникають, функцiонують, змiнюються за певними правилами, якi властивi тiльки їм. Особливою ознакою власних назв є те, що вони можуть побутувати у паралельних формах, кожна з яких має однакову юридичну силу: Пономарiв i Пономарьов, Боднарук i Бондарук, Антiн i Антон.

Слов’янськi прiзвища, як i будь-якi власнi назви, не перекладаються. Вони передаються за допомогою українських лiтер та за загальними правилами українського правопису.

Росiйськi суфiкси -ск-, -цк- передаються вiдповiдно як -ськ-, -цьк -: Трубецькой, Яворський.

Початковий голосний А не змiнюється: Александров, Алексєєв.

У росiйських прiзвищах типу Долгих приголосний Л не змiнюється: Долгiх (хоча “довгий”).

Апостроф у прiзвищах пишеться за загальними правилами українського правопису: Аляб'єв, Прокоф'єв.

Рос. літера	Укр. літера	Правила	Приклади
Е →	Є	- на початку слова;	Єгоров, Єршов
- у середині слова післа голосних і при роздільній вимові;	Вересаєв, Аляб'єв
- у суфіксах -єв, -єєв після приголосних (крім шиплячих, р, ц);	Васильєв, Благоєв, Менделєєв, Асєєв, Андреєв
- якщо в українській мові є слово з постійним і;	Бєлов (бо білий), Рєпін (бо ріпа), Бєлкін (бо білка)
Ё →	ЙО	- на початку слова; - у середині слів після голосних та при роздільній вимові;	Йолкін, Йотов Бугайов, Окайомов, Соловйов, Муравйов
ЬО	у середині слова після м'яких приголосних перед о;	Корольов, Тьоркін
Е	у прізвищах, утворених зі спільних для обох мов імен;	Артемов, Семенов
О	під наголосом після ч, щ	Пугачов, Грачов
И →	І	- на початку слова; - після приголосних (крім шиплячих та ц); - у суфіксі –ін;	Іванов, Ігнатов, Багіров   Пушкін, Каргін
Ї	- після голосних, м’якого знака та при роздільній вимові;	Воїнов, Кікоїн, Мар'їн, Ільїн
И	- після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними;	Чичиков, Рощин
- у суфіксах -ич-, -ик-, -иц-, -ищ-;	Курицин, Батищев, Дудник, Базилевич
- у префіксі при-;	Пришвін, Приймак
- у прізвищах, утворених від спільних імен та загальних назв для обох мов. Але: Ніколаєв, Нікітін, Філіппов, Калінін	Пивоваров (бо пиво), Титов (бо Тит), Виноградов (бо виноград)
Ы →	И	- завжди	Крутих, Бєлих

В українськiй мовi прiзвища вiдмiнюються за таким зразком:

- прiзвища, що мають закiнчення iменникiв, вiдмiнюються як iменники

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Майборода Майбороди Майбороді Майбороду Майбородою на Майбороді Майборода (-о)

Гуща Гущі Гущі Гущу Гущею на Гущі Гуща

Сорока Сороки Сороці Сороку Сорокою на Сороці Сорока (-о)

- чоловічі прізвища на - о та на приголосний відмінюються в українській мові, жіночі не відмінюються.

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Сидоренко Іван Сидоренка Івана Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренка Івана Сидоренком Іваном на Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренко Іване

Миронюк Юрій Миронюка Юрія Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюка Юрія Миронюком Юрієм на Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюк Юрію

В офiцiйнiй cистемi iменування третiм обов'язковим компонентом є iм'я по батькові, тому слiд звернути увагу на правила їх утворення:

чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів – ович, -йович; жіночі – - івн (а), - ївн (а).

Іванович Петрович Васильович Iгорович

Віталійович Юрійович Леонідович Якович

Іванівна Петрівна Василівна Iгорiвна

Віталіївна Юріївна Леонідівна

Винятки:

Кузьмич (і Кýзьмович) Савич (і Савович) Євгенович(і Євгенійович) Ілліч

Лукiвна (і Лýківна) Кузьмíвна (і Кýзьмівна) Євгенiвна (і Євгеніївна) Іллівна

Завдання 42. Запишіть прізвища українською мовою.

1. Голубев, Елизаров, Успенский, Гурьев, Серов, Гордеев, Зуев, Асеев, Мичурин, Соломенцев, Шитиков, Черных, Данилов, Николаев, Игнатов, Медведев, Миломаев, Чижиков, Быковский, Соболев, Кибальчич, Ключиков, Федоров, Артемов, Мечников.

2. Кузьмичев, Белов, Самарин, Наседкин, Цветаева, Колесникова, Кузнецов. Долгая, Лесная, Семёркин, Одинцов, Богатырькова, Серов, Новиков, Садовников, Резников, Верещагин, Князев, Сергеев, Семёнов, Берёзин, Тихомиров, Артемов, Звягильский, Прокофьев, Юрьев, Филиппов, Ефимов, Гнедич, Ильяш, Никулин.

3. Белянчикова, Мещанинов, Ветров, Певцов, Якубович, Ветлицкая, Николаев, Соловьёв, Лановой, Анисимов, Дорофеев, Ковалёв, Лопатников, Малой, Пирожников, Пугачова, Савицкая, Третьяков, Смирнов, Смеляков, Виноградов, Петрищев, Рогачов, Чичиков.

Завдання 43. Провiдмiняйте поданi власнi назви.

Дорошенко Андрiй, Петрова Надiя, Вiтер Степан, Майборода Марiя, Плющ Iван.

Завдання 44. Вiд поданих чоловiчих прiзвищ утворіть форми родового, давального та орудного вiдмiнкiв.

Майборода, Горпинич, Чайка, Кобзар, Грабар, Золотар, Шуляр, Макогiн, Коваль, Вiтер, Канiвець, Швець, Тимошенко, Макуха.

Завдання 45. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Євген, Едуард, Андрій, Олександр, Юрій, Василь, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Ігор, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Віталій, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим, Генріх, Лев, Антон, Макар, Сергій, Петро, Данило, Панас.

Завдання 46. Поставте у кличному відмінку:

Іван Петрович, Олена Дмитрівна, Марко Євгенович, Любов Семенівна, товариш лейтенант, пан директор, пан адміністратор, сеньйора Лючія, Генріх Йосипович, Петро Кирилович, Ольга Ігорівна, шановний громадянин, пан Президент.

Дата добавления: 2014-11-29