КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Платник податків має право оскаржити рішення й дії органів ДПС про призначення та проведення перевірок
Насамперед з’ясуємо, чи може категорія «спір про право» бути критерієм того, аби справа не вважалась адміністративною? Визначати об’єктом захисту в порядку адміністративного судочинства лише суб’єктивне публічне право буде необґрунтованим звуженням предмета адміністративної юрисдикції. Права, свободи та інтереси, які захищає адмінсуд, можуть бути різноманітними. Характер суб’єктивного права, яке порушене, не має значення для визначення категорії справи. У Кодексі адміністративного судочинства не зазначено, що за його правилами мають бути захищені лише публічні права особи. Суто цивільне право власності фізичної чи юридичної особи може бути порушене, наприклад, у разі протиправної затримки митним органом товару, що переміщується через митну територію, незаконного вилучення транспортного засобу, залишеного в недозволеному місці тощо. Тобто в публічно-правових відносинах можуть бути порушені приватні права особи. Очевидно, що відповідні спори повинні вирішувати адмінсуди, безвідносно до того, є порушене право приватним чи публічним. Адже Цивільний процесуальний кодекс не пристосований для розгляду справ проти суб’єкта владних повноважень, йому бракує спеціальних критеріїв для оцінки рішень, дій чи бездіяльності такого суб’єкта (ч.3 ст.2 КАС), принципу офіційності та презумпції вини суб’єкта владних повноважень, інших гарантій, які передбачені правилами адмінсудочинства. Спір без наслідків? Інше питання, що постає при розгляді такої категорії справ, це наявність або відсутність спору між сторонами, негативних наслідків для платника податків від порушення органом Державної податкової служби його прав та свобод, або від створення перешкод для їх реалізації, або від обмеження наданих платнику податків прав. Існують думки, що негативні наслідки для платника податків має тільки рішення органів ДПС (оформлене у вигляді повідомлення-рішення), а тому фізична та юридична особа позбавлена права оскаржити будь-яке рішення, дії або бездіяльність органів ДПС, що передують такому рішенню, через відсутність предмета спору. У літературі із загальної теорії права поняття правового (юридичного) акта трактується неоднозначно. Так, розрізняють правовий акт як дію відповідного компетентного органу і як документ, в якому ця дія отримує закріплення. Як вважає Сергій Алексєєв, правовий акт — це і дія (поведінка), як правило, правомірна, і результат правомірної дії, тобто значущий змістовий елемент системи (юридична норма, індивідуальне розпорядження), і юридичний документ. Слово «акт» має два основних значення: «одиничний прояв людської діяльності; дія; подія, вчинок» і «документ, що складається за певною формою відповідною установою, яка має на те право, і встановлює наявність будь-яких прав, обов’язків тощо». Таким чином, під актом слід розуміти як прояв людської діяльності (дію), так і документ, тобто відображення цієї діяльності. Безумовно, в юридичній літературі, коли йдеться про правові акти, найчастіше маються на увазі документи. Водночас значущим є й те, що можливість самостійного дослідження документа повинна поєднуватися з необхідністю розгляду його в органічній єдності зі змістом. Без урахування останнього, що виражає певну поведінку учасників відносин, неможливо вести мову про аналіз і взагалі розуміння акта, оскільки саме він констатує й оформлює у відповідну правову оболонку дії та бездіяльність суб’єктів правовідносин. Формуючи практику вирішення податкових спорів, безумовно, треба виходити з того, що дії суб’єкта владних повноважень порушують права та свободи особи, якщо вони не повинні вчинятися ним стосовно цієї особи з урахуванням наданої йому компетенції. Перевірка, проведена без достатніх підстав, — дія, яка не повинна вчинятись. У зв’язку із цим виглядає дуже поверховим та суперечливим твердження, що як власне акт перевірки, так і його складання посадовими особами органу контролю не створюють жодних юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта. Проведення незаконної перевірки означає, що на платника податків протиправно покладають додаткові обов’язки. Це, своєю чергою, вимагає витрачання значних трудових і матеріальних ресурсів та може призвести до незаконного зупинення господарської діяльності (наприклад, у випадку адміністративного арешту активів). Таким чином, у разі незаконних податкових перевірок порушується суб’єктивне право платників податків, їх права, свободи та законні інтереси в публічно-правових відносинах з органами податкової служби, тому фіз- і юрособи мають право звернутися по судовий захист згідно з нормами КАС. Підхід, який намагаються закріпити як вихідне положення щодо регулювання таких відносин, порушує й положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків. Більше того, в ст.13 конвенції «Право на ефективний засіб юридичного захисту» наголошується, що такий захист обумовлює об’єктивні можливості відстоювання своїх прав особою не лише у випадку незаконних або неправомірних дій суб’єкта владних повноважень, а й у межах реалізації ним своєї компетенції. Безпосередньо із цим узгоджується й ч.1 ст.6 КАС, яка передбачає: «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси» («Закон і бізнес», №29 (1068) 14.07—20.07.2012 Микола Кучерявенко, Наталія Шевцова).
Завдання 22. Напишіть реферат, взявши однакові параграфи з підручників двох різних авторів. Порівняйте їх точки зору(копії першоджерел додати до реферату). Завдання 23. Прочитайте текст. Важливим жанром наукової комунікації є рецензія. Рецензія передбачає аналіз та оцінювання певного твору, критичний розбір, рекомендацію до захисту чи друку, проведення наукового обговорення. Рецензія – складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки. Метою рецензії рукопису зазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору – складення йому аргументованої фахової оцінки. Реквізити рецензії такі:
o заголовка рецензованої роботи та її обсягу (…рукопис посібника «Тестові завдання з української мови. 5 клас», обсяг – 100 с. комп’ютерного набору,…); o прізвище та ініціали автора рукопису (…автор - В.Ф.Жовтобрюх); o для виданих творів - видавництво та рік публікації (Харків: «Ранок», 2000).
o загальну характеристику теми аналізованої роботи та порушеної в ній проблеми, обґрунтування її актуальності, мотивації створення; o стислий виклад змісту роботи; o критичні зауваження, пропозиції; o висновки.
Основні вимоги до рецензії: науковість, об’єктивність, недвозначність у висвітленні думок, доброзичливість, обґрунтованість висновків. Характерними для рецензії є такі слова й вирази (мовні кліше): автор показує (висвітлює, наголошує, заглиблюється, аргументує, аналізує, систематизує, вводить в обіг, розкриває, підкреслює, відтворює, охоплює, сперечається, полемізує, відкидає, заперечує); рецензована робота характеризується…; актуальність її визначається…; цінність роботи полягає в…; шкода, що у роботі немає (бракує)…; замало (непереконливо) висвітлено…; не розкрито…; робота має високий (низький) науковий рівень; заслуговує на схвалення…; становить певний (вагомий) внесок у розвиток… Висловлення зауважень і рекомендацій є для рецензії необхідним. Зазвичай перелікові помічених у рецензованій праці недоліків передують такі мовне кліше: Суттєвий недолік роботи полягає у … Методично робота побудована нераціонально, варто скоротити… Поза розглядом дослідження залишилися питання… …Разом з тим, можна вказати й певні недоліки в роботі, подолання яких, як здається, підвищить якість роботи … Дозволимо собі висловити кілька рекомендацій, які, як нам здається, могли б поліпшити зміст роботи… У плані побажань можна зауважити таке…: Типовий план написання тексту рецензії: 1. Об’єкт і предмет аналізу. 2. Актуальність теми. 3. Короткий зміст. 4. Формулювання основної теми. 5. Загальна оцінка. 6. Недоліки, хиби, огріхи праці. 7. Висновки.
Зразок:
Відгук – це стисла форма письмової оцінки виконання роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатського чи докторського дослідження). За складом реквізитів збігається з рецензією. Відгук пише керівник роботи, а рецензію – кваліфікований спеціаліст наукової чи навчальної установи, який не працює на випусковій кафедрі. Науковий керівник має подати оцінку актуальності, основні відомості стосовно повноти і завершеності роботи, напрямки впровадження одержаних результатів, оцінює вміння студентів мислити, працювати з науковою літературою, відзначає відповідність роботи всім вимогам, що пропонуються для даного виду робіт. Обсяг відгуку невеликий – 1-3 сторінки (3-5 – для кандидатських і докторський дисертацій). На відміну від рецензії, у відгуку подають загальну характеристику праці без докладного аналізу, проте він містить практичні поради.
Зразок:
Завдання 24. Чи всі названі елементи потрібні для написання рецензії? зв'язок теми з актуальними проблемами сьогодення науки, теоретичне i практичне значення розробки теми, композицiйна структура курсової роботи, якiсна i кiлькiсна характеристика зiбраного матерiалу, характеристика висновкiв i узагальнень, повнота списку використаної лiтератури i культура цитування, позитивнi якостi та недолiки роботи.
Завдання 25. Назвіть елементи, які потрібно також охарактеризувати в рецензії.
Завдання 26. Поміркуйте, чи правильно сформульована думка. 1. Суголосною хвилюванню за культурний простір майбутніх громадян України є розроблювана філософами і філологами [24; 345; 357] ідея діалогічного розвитку культури, яка ґрунтується на новій ментальній парадигмі – становленні культури антропоцентричного типу, гуманітарно орієнтованій і спрямованій на ліквідацію розірваності людини та культури. 2. Аналіз цієї проблеми важливо здійснювати через призму поглядів О.Потебні, Д.Овсянико-Куликовського, Г.Гадамера, Ф.Буслаєва, М.Грушевського. 3. Саме “... в рідній мові струменить близькість до свого, у ній – звичаї, традиції і знайомий світ”, – стверджував Г.Гадамер, представник герменевтики як однієї з течій сучасної філософії і гуманітарних наук.
Завдання 27. Напишіть рецензію на курсову роботу студента вашої групи.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 352; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |