Попередня перевірка стану розрахунків підприємств з бюджетом

Попередня (камеральна) перевірка підприємств, об'єднань та організацій з питань дотримання ними податкового законодавст­ва, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бю­джету податку на прибуток здійснюється безпосередньо в подат­ковій інспекції в присутності головного бухгалтера, який здає звіт. Перевірці підлягають такі питання:

1) повнота і своєчасність подання звіту й розрахунку податку
на прибуток;

2) наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

3) узгодженість звітних даних;

4) послідовність даних у формах звітності;

5) відповідність даних, що використовуються для складання
розрахунків податку на прибуток, даним, відображеним у звіт­
ності;

6) правильність складання розрахунку податку, визначення
сум і строків сплати або повернення з бюджету належних сум.

При перевірці повноти і своєчасності подання звіту й розрахун­ку податку на прибуток необхідно впевнитися, що подано всі пе­редбачені законодавством бухгалтерські документи за встановле­ними формами та у встановлені строки. На кожному документі по­винні бути назва підприємства (організації), його адреса, підписи керівника та головного бухгалтера, кругла печатка і штамп.

Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності.

При перевірці послідовності звітних даних зіставляються показ­ники на кінець попереднього звітного періоду і на початок те­перішнього. Якщо вони збігаються, то послідовність звіту дотри­мується.

Перевіряючи правильність складання розрахунку податку на прибуток, необхідно звернути увагу на те, щоб дані, відображені в розрахунку, збігалися з відповідними даними, відображеними в декларації.

Якщо облік сировини й матеріалів ведеться за оптовими цінами, то перевірці підлягає правильність застосування цін і правильність

Р.А. Слав^!юк

розподілу та списання на виробництво транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ). Правильність застосування цін, за якими вартість си­ровини й матеріалів списується на виробництво, перевіряється шляхом порівняння їх із цінами придбання цих матеріалів, відобра­женими в договорах із постачальниками. У разі виявлення розбіжностей з'ясовуються причини й провадиться відповідне ко­ригування валового доходу (прибутку). Так, якщо вартість ма­теріалів списується на виробництво за цінами, що перевищують ціни їх придбання, то на суму перевищення необхідно збільшити валовий дохід (прибуток).

Далі перевіряється правильність розподілу транспортно-за­готівельних витрат. Для цього використовуються документи пер­винного обліку, які підтверджують, що саме такі ТЗВ мали місце в даному місяці на підприємстві. Розподіл ТЗВ провадиться про­порційно вартості списаних на виробництво протягом місяця сиро­вини й матеріалів за оптовими цінами та їх залишку на кінець міся­ця. Таким чином, спочатку необхідно переконатися в достовірності даних, відображених за оборотами по дебету і кредиту матеріаль­них рахунків, оскільки ці дані є вихідними для обчислення суми ТЗВ, що підлягає списанню на виробництво. Для цього використо­вуються документи первинного й аналітичного обліку, що підтвер­джують надходження матеріалів на підприємство та їх відпуск у ви­робництво, а саме: рахунки з постачальниками, товарно-транс­портні накладні, відомості складського обліку, банківські докумен­ти та ін. Якщо виявляється зайве списання вартості матеріалів, па­лива, запчастин на виробництво, провадиться відповідне коригу­вання даних бухгалтерського обліку.

Перевірка правильності нарахування амортизації охоплює декілька питань:

1. Правильність застосування норм амортизаційних відраху­вань. При перевірці використовуються картки або книги інвентар­ного обліку основних фондів і збірник установлених законодавст­вом норм амортизаційних відрахувань.

В інвентарних картках (книгах) вказуються балансова вартість об'єкта, строк введення і період експлуатації, норма амортизації, яку застосовує підприємство, і місячна сума амортизації.

При перевірці необхідно звірити норму, за якою нараховує амортизацію підприємство, з тою, яка встановлена законодавст­вом для даного об'єкта, й упевнитися, чи арифметично правильно визначена місячна сума амортизації. Визначаючи суму амортизації,

Фінанси підприємств

слід пам'ятати, що вона обчислюється за балансовою вартістю ос­новних фондів і затверджених норм, включаючи й прискорену амортизацію їх активної частини (але не більш ніж у два рази порівняно з установленими нормами), що використовується для випуску засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів та устаткування, розширення експорту та в інших випадках, установлених Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Правильність застосування норм амортизаційних відрахувань може перевірятися вибірково або в цілому залежно від розміру підприємства і кількості основних фондів;

2. Своєчасність нарахування амортизації на основні фонди, які щойно прибули на підприємство, і припинення нарахування на ос­новні фонди, що вибули з підприємства.

При перевірці правильності нарахування амортизації слід та­кож пам'ятати, що підприємства, котрі здійснюють свою діяльність на умовах оренди, нараховують амортизацію як за власними, так і за орендованими основними фондами.

Плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів відноситься на собівартість у межах норм амортизаційних відраху­вань на їх повне відновлення, при цьому плата за оренду нежитло-вих приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності у склад витрат включається за ставками, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади. У зв'язку з цим з метою пе­ревірки необхідно з'ясувати, в яких фактично сумах відносилася на собівартість плата за оренду, і якщо виявиться, що ці суми переви­щують установлені норми, необхідно на суму перевищення змен­шити собівартість і збільшити оподатковуваний дохід (прибуток).

При перевірці правильності віднесення на собівартість витрат на виплату процентів за кредитами слід пам'ятати, що витрати на виплату процентів за кредити, отримані для поповнення власних оборотних засобів, придбання основних фондів і нематеріальних активів, за всі види прострочених і відстрочених позик, а також за податковий кредит сплачуються за рахунок прибутку, який зали­шається в розпорядженні підприємства.

Для того, щоб переконатися, що витрати на оплату процентів за кредитами віднесено на собівартість правильно, необхідно пе­ревірити кредитні угоди, в яких відображено умови надання креди­ту, а також банківські документи, що засвідчують, у яких сумах і на які цілі були спрямовані отримані кредити.

Р.А. Слав'юк

Платник податку щоквартально подає розрахунок фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій (додаток С) ра­зом із податковою декларацією про прибуток до податкового ор­гану за місцезнаходженням такого платника податку.

Датою збільшення валового доходу у разі здійснення товаро­обмінних (бартерних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником подат­
ку;

- або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата
фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником по­
датку.

Дата добавления: 2014-11-29