Розрахунок курсу СДР до долару США

Пошуки виходу з валютної кризи велися довго спочатку в академічних, а потім в урядових колах та численних комітетах. “Комітет двадцяти” МВФ підготував у 1972-1974рр. проект реформи світової валютної системи.

Переплетення валютної кризи з енергетичною та світовою економічною кризами.

Франція ввела подвійний валютний ринок по прикладу Бельгії, де він функціонував з 1952 р. Країни Західної Європи стали відкрито виступати проти привілейованого стану долара в світовій валютній системі. Пошуки виходу з валютної кризи завершилися компромісною Вашингтонською угодою групи “десяти” 18 грудня 1971р.

Наплив доларів в країни Західної Європи і Японію викликав масовий перехід до плаваючих валютних курсів і тим самим спекулятивну атаку їх валют на долар.

Смітсонівська (Вашингтонська) угода (1971 р.)

між промислово розвиненими країнами (була чинна трохи більш року, нею було покладено початок реформи існуючої світової валютної системи)

§ переглянуто паритети провідних валют: долар девальвовано на 7,89%; підвищена офіційна ціна золота на 8,57% (з 35 до 38 долара за унцію) (*) ревальвація ряду валют;

§ пом’якшився принцип фіксованих паритетів: межі можливих відхилень курсів валют від їх фіксованих паритетів були тимчасово розширені з + 1 до + 2,25%.

§ міжнародна розрахункова грошова одиниця СДР (див. початок лекції питання 1 та кінець), яка рішенням сесії МВФ (вересень-жовтень 1969року) вводилась в дію з 1 січня 1970 року, розглядалась як можлива основа валютної системи нарівні із золотом.

Ямайська валютна система (Кінгстонська)

Угода (січень 1976 р.) країн-членів МВФ в Кінгстоні (Ямайка) і ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Прийнято поправки до Статуту МВФ, які нині та визначають порядок світової валютної системи.

Принципи системи:

§ Базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю – СДР, яка в перспективі мала стати основою паритетів і курсів валют і основним платіжно-розрахунковим засобом. До 1985 року в СДР встановлювались курси валют лише 12 країн із 149 членів МВФ. Фактично зберігався доларовий стандарт.

§ Окрім СДР країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота. Тобто закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа – Японія.

§ Юридично було завершено демонетизація золота: відмінено офіційну ціну золота та золоті паритети, золото перестало бути мірою вартості та базою золотих паритетів, США припинили обмін доларів на золото для іноземних центральних банків та урядових установ. Але золото й далі використовувалося для формування фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют.

§ Було знято обов’язковість обмежень щодо офіційних валютних резервів

§ Поняття “оборотна(конвертована)валюта” замінено терміном “валюта, що вільно використовується”(тобто ринкова валюта.

§ Країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу.

§ Узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих.

§ МВФ, який зберігся на уламках Бреттон-Вудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання

Спеціальні права запозичення – СДР (резервна валюта кошикового типу) - це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. Складалась до 1 січня 2002р. з 5-ти валют - США (39%), арка ФРН-21%, ієна –18%, французький франк – 11%, фунт стерлінгів – 11%. Курс розраховується на базі курсу щоденно вищеназваних валют.

СДР – це штучно створені міжнародні резервні кошти для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, розрахунків з МВФ.

СДР

§ не мають реального забезпечення (на відміну від золота вони не мають власної вартості - з 1970 року одиниця СПЗ – одиниця дорівнювалась до 0,888671 г золота, а потім стала розраховуватись як валюта кошикового типу);

§ безпосередньо не виконують ролі платежу;

§ у чистому вигляді не використовуються для регулювання державних зобов’язань;

§ Їх наявність у країні дає їй право на придбання вільно конвертованої валюти (право на отримання кредиту).

§ як ліквідний компонент, збільшує офіційні резерви країни-члена МВФ.

Таблиця 6.2.

(на 31 серпня 1998 р.)

Валюти	Валютні компоненти кошика СДР (кількість одиниць відповідних валют)	Валютний курс за 1 долар	Доларовий еквівалент валютних компонентів
Німецька Марка **	0,4460	1,75820	0,253669
Французький франк **	0,8130	5,91350	0,137488
Японська ієна	27,2000	140,89000	0,193058
Фунт стерлінгів	0,1050	1,67630 ***	0,176012 ****
Долар США	0,5820	1,00000	0.582000
Всього	1 од. СДР	-	1,342231 дол.

* - Крос – курс в доларах визначається на основі щоденної інформації Банку Англії про середні ринкові курси валют на середину дня для МВФ з метою розрахунку курсу СДР

** - З 1999р. марка ФРН і французький франк замінена на ЄВРО

*** - За одиницю прийнятий фунт стерлінгів

**** - Графа 2 множиться на графу 3

Випуск СДР:

¨ Перша емісія СДР 1970-1972 рр. – на суму 9,3 млрд. доларів СДР

¨ Друга 1979-1981 рр. – 12,1 млрд. доларів

Із загальної суми 21,4 млрд. СПЗ (34 млрд. доларів):

¨ на рахунки країн – членів – 20,6 млрд. СДР

¨ на рахунок МВФ – 0,8 млрд. СДР

Дата добавления: 2014-11-29