Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 16. Фінансовий аналіз діяльності комерційних банків 1 страница




 

16.1. Сутність фінансового аналізу діяльності комерційних банків.

16.2. Аналіз фінансового стану банків.

16.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків.

16.4. Аналіз ефективності діяльності комерційних банків.

16.5. Економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків.

 

16.1. Сутність фінансового аналізу діяльності комерційних банків.

 

У Законі України «Про банки і банківську діяльність» у главі 10 «Банківська таємниця та конфіденційність інформації» проголошено, що «інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню», а також «інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю».

Отже, внутрішній та зовнішній аналіз мають кілька суттєвих відмінностей. Ці види аналітичної роботи різняться за цілями, складом інформаційної бази, суб’єктами аналізу, спрямованістю та інструментарієм досліджень.

 

Порівняльна характеристика зовнішнього та внутрішнього аналізу діяльності банку

 

№ з/п Ознака Зовнішній аналіз Внутрішній аналіз
  Суб’єкти НБУ, партнери, клієнти, фінансові органи Менеджери різних рівнів
  Об’єкти Банк у цілому Структурні підрозділи, проекти і операції
  Цілі Оцінка фінансового стану банку Аналітичне забезпечення управлінського процесу та виявлення резервів
  Типологія Ретроспективний Перспективний, стратегічний, оперативний
  Доступність інформаційної бази та результатів Загальнодоступні Комерційна таємниця
  Періодичність проведення Періодично відповідно до інтервалів складання фінансової звітності Постійно

 

Фінансовий аналіз діяльності комерційних банків.

Національний банк України визначає:

- основні напрями грошово-кредитної політики;

- прогнозовану ситуацію на кредитних ринках країни;

- висновки про стійкість і надійність банківської системи в цілому;

- виконання банками встановлених економічних нормативів

Суб’єкти аналізу - комерційні банки, НБУ, аудиторські фірми, реальні та потенційні клієнти.

Об’єкт аналізу - комерційна діяльність кожного окремого банку.

Мета аналізу - визначення фінансового стану та результатів діяльності банку, доцільності та перспектив подальшої його діяльності

Напрями та критерії аналізу:

- для акціонера - можливість одержати максимальні дивіденди на вкладений капітал;

- для підприємства - спроможність банку швидко проводити розрахунки, надавати якісні послуги;

- для фізичної особи - надійно зберігати свої заощадження, захистити їх від інфляції та отримати певну величину доходу.

Завдання аналізу діяльності комерційних банків:

- Визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів;

- Дотримання всіх вимог щодо ліквідності;

- Підтримання стану адекватності і достатності капіталу;

- Порівняння фінансового стану і результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків;

Узагальнення результатів аналізу і підготовка рекомендацій для ухвалення управлінських рішень, спрямованих на покращення діяльності банку.

Групи і перелік показників діяльності банків;

1. Прибутковість: Валовий прибуток. Чистий прибуток. Рентабельність - активів; власного капіталу; акціонерного капіталу; основної діяльності тощо. Операційний cash-flow. Самофінансування інвестицій.

2. Ділова активність: Оборотність активів. Оборотність власного капіталу. Фондовіддача. Продуктивність праці. Середній термін оплати дебіторської заборгованості. Середній термін оплати кредиторської заборгованості.

3. Фінансова стійкість: Коефіцієнт заборгованості. Коефіцієнт незалежності (автономії).
Коефіцієнт фінансової стабільності. Фінансовий важіль (леверидж). Чиста заборгованість (нетто).

4. Ліквідність і платоспроможність: Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт термінової ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності. Показник тривалості погашення заборгованості. Робочий капітал.

Критерії оцінки банківської діяльності за суб’єктами:

- Позичальники: Процентна ставка позичок. Умови одержання позички та платежу.

- Вкладники: Умови розміщення коштів. Своєчасність виплат. Пільги. Фінансова стабільність банку. Забезпеченість повернення коштів.

- Акціонери: Фінансова стабільність банку. Рівень дивідендів.

- Правління банку: Ефективність роботи банку та його підрозділів (прибутковість, ліквідність). Можливість управління роботою кожного з підрозділів банку, ризиками окремих видів діяльності. Рейтинг банку.

- Національний банк України: Додержання нормативів фінансового стану:
ліквідності; платоспроможності;відрахувань до резервного фонду; використання кредитного портфеля; використання залучених коштів.

Групування за напрямами аналізу банківської діяльності:

Банківські операції: Пасивні операції. Активні операції, у т.ч. кредитна діяльність.

Оцінювання результатів діяльності: Ліквідність. Платоспроможність.
Прибутковість. Загальна (інтегральна) оцінка ефективності.

Організаційна структура: Окремі регіональні установи банку (дирекції, відділення, філії). Види банківської діяльності (кредитна, інвестиційна, лізингова, зовнішньоекономічна).

 

16.2. Аналіз фінансового стану банків.

 

Основним інформаційним джерелом аналізу є баланс комерційного банку. Баланс – це звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому вираження на певну дату.

Вертикальний аналіз балансу банку полягає у розрахунку процентного співвідношення (частки) балансованих статей у загальній сумі активів та пасивів. При цьому балансові статті можна об’єднати у більші групи, наприклад, у робочі активи (вкладення, що приносять доход), високоліквідні активи (грошові кошти на коррахунках і в касі банку), залучені кошти (поточні та строкові депозити клієнтів), позичені кошти (кредити та депозити банків).

Це дозволяє оцінити рівень ліквідності банку (шляхом порівняння частки робочих активів та грошових коштів), визначити нішу, в якій він працює (за розподілом вкладень банку у різні банківські операції), активність банку на ринку ресурсів (порівняння залучених та позичених коштів).

Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного рядку у відношенні до загального підсумку. Зміни відносної важливості статей протягом часу показують зміни питомої ваги операцій банку.

Наприклад, підвищена залежність від доходу від комісії може сигналізувати про проблеми банку щодо основних надходжень від процентної різниці і про те, керівництво, можливо, намагається підняти доход від плати за послуги через надання нетрадиційних послуг.

Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу.

Відображення інформації в балансі досягається за допомогою методу подвійного запису, зумовленого бухгалтерським рівнянням:

А=П=З+К,
де А – активи, П – прибуток, З – зобов’язання, К – капітал.

Це рівняння відображає фінансовий стан банку.

Фінансовий стан – це наявність економічних ресурсів, що належать банку, і весь капітал, який протистоїть їм на певний момент часу.

Активи банку – це ресурси, що контролюються банком, які набуто в результаті попередніх операцій і які мають принести доход чи іншу економічну вигоду в майбутньому; це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких, ймовірно, принесе в майбутньому.

Активи балансу комерційного банку: основні засоби, готівка в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованість за наданими позичками, цінні папери в портфелі банку.

Зобов’язання (залучений капітал) – це кредиторська заборгованість банку, що виникла в результаті попередній операцій банку і яка має бути погашена у визначений термін. Зобов’язання банку передбачають зменшення доходів,які пов’язані із придбанням активів або отриманням послуг від інших осіб внаслідок раніше проведених операцій.

Зобов’язання: залишки грошових коштів на поточних рахунках, вклади, боргові зобов’язання банку (векселі, облігації, емітовані банком).

Власний капітал банку – це різниця між активами та зобов’язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку.

Власний капітал банку = активи банку - зобов’язання банку.

Рахунки власного капіталу банку: сплачений зареєстрований статутний капітал банку, емісійні різниці, резерви банку.

Різниця між банківськими активами і зобов’язаннями складає реальну величину власного капіталу комерційного банку.

Комерційний банк є платоспроможним, якщо величина його власного капіталу більша ніж 0.

Неплатоспроможний банк – це такий банк, який має нульову чи негативну величину власного капіталу.

Види фінансового аналізу діяльності комерційних банків: вертикальний аналіз, горизонтальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів.

Вертикальний аналіз дає змогу оцінювати зміни структури активів та пасивів протягом часу, проводити зіставлення з іншими банківськими установами.

Коефіцієнтний аналіз балансу проводиться з використанням трьох основних коефіцієнтів. Коефіцієнт ліквідності активів:

Кла= Готівка та прирівняні до неї кошти + Міжбанківські активи – Міжбанківські пасиви – Позички від НБУ.

Може розраховуватися як відсоток до загальних (або робочих) активів.

Коефіцієнт співвідношення позик та депозитів:

Кспд= Активи з нормальним ризиком (дисконти,позики та авізо) / Основні депозити (включаючи до «запитання», термінові та ощадні за винятком короткотермінових грошового ринку та довготермінових запозичень).

Кспд характеризує здатність банку залучати депозити для підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати кредит ці депозити.

Вищий коефіцієнт означає більш високі елементи ризику, оскільки він може відображати нижчу ліквідність, уразливість від дій кредиторів, негативні економічні умови, наслідки відтоку депозитів.

Низький рівень співвідношення відображає недостатні можливості кредитування або небажання прийняття існуючого ризику при наданні позик.

«Нормальний» рівень залежить від країни, однак 70-80% є помірним співвідношенням між ліквідністю (потребує меншого коефіцієнта) та доходністю (потребує більш високого коефіцієнта).

Якщо у всієї фінансової системи показник перевищує 100%, тоді у промисловості можуть бути структурні проблеми, наприклад, при рефінансуванні центробанком торговельних операцій чи привілейованому кредитуванні.

Незабезпечені кредити мають бути покриті за рахунок відповідних контрактивних рахунків. Вони мають набути форми забезпечення під збитки за позиками, що віднімаються від останніх надходжень і, таким чином, від резерву капіталу. Також важливо, що «позики», які використані в цьому коефіцієнті, мають бути чистими від резерву під збитки.

Коефіцієнт достатності капіталу – подає «реальний» капітал як відсоток загальних активів зважений на ризик. І капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних забезпечень під збитки за позиками та нематеріальних активів.

Цей коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності. Це показник того, наскільки банк протистоїть економічним скрутам та складностям.

Цей показник розглядається наглядовими органами та кредитними аналітиками як один із ключових показників економічного стану банку.

Повний підрахунок достатності капіталу включає зваження кожної категорії активів на коефіцієнт ризику, виключення з них нематеріальних активів та дебіторської заборгованості відповідних контрагентів та нематеріальних активів з активів і капіталу і додання потенційних зобов’язань до зважених на ризик активів.

Доходні активи до загальних активів:

Кдза= Доходні активи (процентні депозити, розміщення цінних паперів, позики, авізо та інструменти капіталу) / Загальні активи.

Цей показник має показувати, наскільки продуктивно керівництво використовує активи.

Співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних позик.
Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля позик та покриття безнадійних боргів.

Однак деяке «непродуктивне» використання цілком нормальне, оскільки в той час, як приміщення і обладнання не можуть прямо давати прибуток, вони необхідні для підтримання операційної діяльності банку. Крім того, вимоги резервування можуть призвести до того, що банк не матиме згоди використовувати деякі активи.

Цей коефіцієнт не вимірює ефективності використання активів.

 

16.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків.

 

Прибуток – це різниця між доходами та витратами банку.

Основне джерело прибутку банку - дохід від відсоткової різниці, що визначається як відсотки отримані мінус відсотки сплачені

Аналіз структури базується на відсоткових значеннях кожного рядку у відношенні до загального підсумку. Зміни відносної важливості статей протягом часу показують зміни питомої ваги операцій банку.

Наприклад, підвищена залежність від доходу від комісії може сигналізувати про проблеми банку щодо основних надходжень від процентної різниці і про те, керівництво, можливо, намагається підняти доход від плати за послуги через надання нетрадиційних послуг.

Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу.

ROA = Чистий прибуток *100% / Середні загальні активи

ROA (показник рентабельності активів) характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження.

ROЕ = Чистий прибуток *100% / Середній капітал

ROЕ (показник рентабельності капіталу) характеризує доходність капіталу учасників.

При цьому узагальнюючим показником банківської діяльності є доход на капітал, а показник доходу на активи є частковим показником, який відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його апарату, який підтримує оптимальну структуру активів та пасивів з точки зору доходів та витрат.

Заходи, що вживаються для збільшення доходу на активи: Збільшується ставка відсотків за активними операціями та зменшується ставка за залученими коштами, Збільшується частка власних коштів банку в загальній сумі його коштів (показник платоспроможності), Зменшується співвідношення власних та залучених коштів.

Вимірювання ефективності діяльності банку визначається за допомогою таких показників:

Чистий спред (%) = (Проценти отримані * 100% / Позики) – (Проценти сплачені *100% / процентні депозити).

Цей коефіцієнт має враховувати тільки активи та пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Таким чином, він включає вплив безпроцентних депозитів «до запитання», капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, і звідси – на прибутки банку. Це ізолює вплив процентної ставки на прибуток банку і цим самим дає більш глибоке розуміння джерел прибутку банку та наслідків уразливості надходжень

Чиста процентна маржа (%) = (Доходи від процентів – Витрати на проценти) * 100% / Середні загальні активи.

Цей коефіцієнт визначає здатність банку приносити прибуток – доход від процентної різниці як процент середніх загальних активів.

Інший операційних доход до загальних активів (%) = Інший операційний доход * 100%/Середні загальні активи.

Цей коефіцієнт показує залежність від «нетрадиційного доходу». Збільшення цього коефіцієнта може показувати здорову диверсифікацію в платні фінансові послуги чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від процентів

Чистий операційних доход до загальних активів (%) = (Чистий операцій доход + Інший операційний доход)*100%/ Середні загальні активи.

Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта доходу на активи на розмір непроцентних операційних витрат, сплачених податків та непередбачуваного доходу чи збитку.

Чиста операційна маржа (%) = (Доход на доходні активи + Відповідна комісія)/100% / Всі фінансові активи – Витрати на проценти *100% / Усі пасиви, що фінансуються.

Посередницька (операційна) маржа може бути визначена як різниця між вартістю залучення коштів та доходом на доходні актив, плюс доход від відповідних комісійних та зборів. Різниця визначає кількість коштів, що виділені банківською системою на посередництво між тими, хто надає кошти, і тими, хто їх використовує.

Чистий доход на одного працюючого = Прибуток після оподаткування / загальна кількість працівників.

Цей показник суттєво відрізняється при зіставленні банку з невеликою кількістю працівників (але з високою заробітною платою) і банку з великою кількістю низько кваліфікованих працівників (з низькою заробітною платою).

Чистий доход до витрат на утримання персоналу = Прибуток після оподаткування / Витрати на утримання працівників.

Цей коефіцієнт вимірює окупність витрат на утримання працівників. Він дає змогу деяким чином порівнювати організації різного типу.. Він показує чистий ефект рішень щодо працівників, незважаючи на те, чи ті рішення спрямовані на низьку кваліфікацію та низьку заробітну плату (або на високі видатки для висококваліфікованих працівників).

 

16.4. Аналіз ефективності діяльності банку

 

Складові елементи аналізу:

1. Ефект (результат діяльності) = Виробничий – продукція у натуральному чи вартісному вираженні та господарський - прибуток у вартісному вираженні.

2. Витрати = 2.1.Ресурси – авансовані витрати (середня вартість):

- основні фонди (Фосн);

- оборотні фонди (Фоб);

- ресурси праці (РП) + 2.2. Поточні витрати: - амортизація основних фондів (АФосн); + матеріалів, сировини, палива тощо (МТ); оплата праці (ОП)

Приймаючи за ефект національний дохід (НД), розраховують показники ефективності економіки в цілому:

1. Ресурсні:

2.Поточних витрат:

За ефект приймається ВНП як узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що характеризує кінцеві результати економічної діяльності.

При визначенні ефективності банківської системи як складової інституціонального сектора «фінансові корпорації» системи національних рахунків за ефект приймається величина відповідної доданої вартості, що дорівнює різниці між сумою одержаних процентів, з одного боку, та проміжним споживанням у вигляді поточних витрат на придбання товарів і послуг – з іншого.

Використовується така схема розрахунку ефекту у вигляді чистого прибутку:
1. Процентний доход.

2. Процентні витрати.

3. Чистий процентний доход (чиста процентна маржа): 3=2-1.

4. Непроцентний доход.

5.Поточний доход: 5 = 4+3

6.Непроцентні витрати.

7.Поточний результат (ефект) до виключення резерву на покриття витрат по позиках: 7 = 5 – 6.

8. Резерв на покриття витрат по позиках.

9. Доходи (збитки) від операцій з цінними паперами.

10. Прибуток до оподаткування: 10 = 7 – 8 ± 9

11.Податки.

12. Непередбачені доходи (збитки).

13. Чистий прибуток (збиток) – ефект діяльності: 13 = 10 – 11 ± 12.

Система показників ефективності діяльності банків включає абсолютні та відносні показники.

 

Абсолютні
Назва показника Позначення
1.Загальні активи ЗА
2.Кошти на коррахунках ККР
3.Кошти в касі КА
4.Кошти на поточних рахунках КПР
5. Зобов’язання З
6. Процентні доходи W
7.Процентні витрати V
8. Активи ризикові АР
9. Доходи Д
10. Витрати В
11. Прибуток Пр
12.Позики Кр
13.Капітал К

 

Відносні
Назва показника Розрахунок Економічна інтерпретація
Загальні
1.Загальний показник ефективності банківської діяльності   де ВВП – витрати на оплату праці працівників банку; ВОЗ – утримання будівель і устаткування; Ві - інші витрати.
Часткові
1.Ефективність витрат праці еВП = Скільки грошових одиниць приносить 1 грошова одиниця вкладень в робочу силу (продуктивність праці)
2.Ефективність використання основних засобів (утримання будівель і устаткування) еОЗ= Скільки грошових одиниць приносить 1 грошова одиниця вкладень в основні засоби (фондовіддача або капіталовіддача)
3.Ефективність інших витрат еІВ = Скільки грошових одиниць приносить кожна грошова одиниця інших витрат
Показники ліквідності
1.Коефіцієнт покриття Ліквідні засоби + Забезпеченість оборотними засобами залучених засобів Кпокр>1 – банк/кредитор Кпокр<1 – банк/боржник
2.Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кал = грошові кошти та їх еквіваленти/Поточні зобов’язання Характеризує оперативну платоспроможність (у короткостроковий період)
3.Показник тривалості погашення заборгованості Кt = Позичковий капітал / Cash flow Характеризує платоспроможність у короткостроковому та середньостроковому періоди
Показники платоспроможності
1.Платоспроможність та інші НЗ =(К/АР)*100% Характеризує ступінь покриття власними коштами банку ризикових активів
Показники прибутковості
1.Прибутковість активів Характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження
2.Прибутковість капіталу Характеризує прибуток у розрахунку на 100 грошових одиниць капіталу банку
Показники рентабельності
1.Рентабельність витрат Характеризує сукупність витрат банку: показує розмір прибутку на 100 грошових одиниць витрат банку
2.Рентабельність операційної діяльності Розраховується за кредитами в цілому та за короткостроковими та довгостроковими зокрема
Інші показники
1.Маржа прибутку Виражає частку прибутку в доході банку
2.Чистий серед Показує різницю між процентною ставкою виданих кредитів і процентною ставкою по залучених коштах
3.Коефіцієнт достатності капіталу Характеризує співвідношення ризикових активів і капіталу банку
4.Чиста процентна маржа Визначає основну здатність банку мати прибуток – його прибуток від процентної різниці як процент загальних активів
5.Віддача статутного капіталу Скільки грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця статутного фонду
6.Співвідношення наданих кредитів і фондів Скільки одиниць коштів у позичках припадає на одиницю фондів
7.Коефіцієнт беззбитковості Рівень покриття власним капіталом витрат і збитків
8.Рівень нетрадиційних доходів Збільшення цього показника може свідчити, з одного боку, про позитивну диверсифікацію платних послуг, з іншого – про намагання одержати спекулятивні прибутки для покриття дефіциту основного W
       

 

Джерелами підвищення ефективності банківської діяльності є:

 

1. Підвищення доходності банку шляхами оптимізації структури балансу – активів і пасивів.

2. Оптимізація структури доходів і витрат.

3. Оптимізація співвідношення показників щодо структури капіталу банку (власні та залучені кошти).
4. Визначення мінімально допустимої процентної маржі.

5. Виявлення тенденцій у доходності кредитних операцій.

6. Планування мінімальної доходної маржі для прогнозування орієнтованого рівня процентів за активними і пасивними операціями.

7. Оптимізація співвідношення наданих кредитів і фондів.

8. Ргулювання чисельності персоналу.

9. Підтримка ліквідності.

10. Упарвління банківським ризиком і його мінімізація згідно з вибраною стратегією «доходність - ризик».

11. Підвищення кількості та еластичності банківських послуг, їх якості, швидкості, безпеки, зручності, гарантованості щодо клієнта.

Необхідність у проведенні аналізу ефективності діяльності банку виникає:
1. При фінансовому плануванні.

2. При здійсненні аудиту.

3. При визначенні платоспроможності за напрямами:

- оцінка якості менеджменту в банку;

- оцінка ситуацій на ринку;

- оцінка фінансового стану в самому банку;

4. Під час ухвалення рішень про санацію чи банкрутство банку або перед проведенням реорганізації.

5. Під час ухвалення рішень про емісію облігацій чи акцій.
6. У рамках внутрішнього фінансового контролінгу для потреб керівництва, щоб знати реальний стан справ у банку.

Методи аналізу ефективності діяльності банку:

Горизонтальний (часовий) метод аналізу – порівняння кожної позиції звітності з попереднім роком;

Вертикальний (структурний) метод – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

Факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих або стохастичних (випадкових) величин.

Напрями аналізу:

I. Аналіз динаміки середнього рівня ефективності (Е) в розподілі за банківськими установами за допомогою індексів:

1)змінного складу: І з.с.=

2)фіксованого складу: (вплив на динаміку середнього рівня ефективності змін її рівня в

окремих банківських установах): Іф.с.=

3)структурних зрушень (вплив на динаміку середнього рівня ефективності змін у




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1882; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.123 сек.