До приміщень та по охороні праці, техніці безпеки при роботі в патологоанатомічих бюро, патологоанатомічих відділеннях

ОСНОВНІ ВИМОГИ

Додаток 18

Лікувально-профілактичної допомоги А. Картищ

Начальник Головного управління

І. Загальні положення

1. Дані вимоги розповсюджуються на всі патологоанатомічі бюро (відділення), патогістологічні лабораторії ліку­вально-профілактичних установ, науково-дослідних інститутів і навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування.

2. Вимоги є обов'язковими при проектуванні і будів­ництві нових, а також при переобладнанні і експлуатації патологоанатомічих бюро (відділень), що вже існують.

3. Будівництво нових і реконструкція патологоанатомічих бюро, що вже існують, припускаються лише при наявності затвердженого проекту, який узгоджено з ус­тановами санітарно-епідеміологічної служби.

4. Наново побудовані патологоанатомічі бюро або ті, що підлягають реконструкції у встановленому поряд­ку приймаються до експлуатації спеціальною комісією при обов'язковій участі в ній представників санітарно-епідеміологічних станцій, технічного інспектора Ради профспілок і зацікавлених осіб.

Приймання будови (приміщення) оформлюється ак­том вказаної комісії з висновками про можливість їх ек­сплуатації.

Примітка: Обладнання і експлуатація рентгенівських кабінетів у патологоанатомічих бюро і відділеннях по­винні задовольняти вимоги, які передбачені Правилами об­ладнання і експлуатації рентгенівських кабінетів і апа­ратів в установах Міністерства охорони здоров 'я України.

5. Обладнання і експлуатація електрообладнання і електромережі у патологоанатомічих бюро (відділеннях) повинні задовольняти вимоги існуючих Правих обладнан­ня електричних установок.

6. У патологоанатомічих бюро (відділеннях) повинні дотримуватися правил пожежної безпеки.

7. Відповідальність за виконання даних вимог покла­дається на адміністрацію установи і начальників, завідую­чих відділеннями патологоанатомічих бюро.

8. Контроль за виконанням вимог здійснюється орга­нами охорони здоров'я, технічною інспекцією Ради профспілок і комітетом профспілки.

9. Начальники, завідуючі відділенням патологоанатомічих бюро повинні розробляти на основі даних Ви­мог інструкції по техніці безпеки і виробничій санітарії по окремих ділянках робіт (секційна, лабораторія, біопсійна кімната, кімната для зберігання трупів, кімната для миття, музей та ін.).

10. Затверджені інструкції повинні бути вивішені (в рамках під склом) на видному місці кожної ділянки робіт.

II. Вимоги до території, планування і обладнання патологоанатомічих бюро (патогістологічної лабораторії, відділень)

Територія

11. Ділянка патологоанатомічого бюро (відділень) повинна знаходитись збоку від лікувальних корпусів і бути відділеною від них захисною зеленою зоною (парк або сад) шириною не менше І5м. Ділянка повинна мати об­ладнані під'їзні шляхи, окремий в'їзд, який використовується як правило, лише для потреб патологоанатомічого бюро, і який в окремих випадках може бути сумі­щений лише з в'їздом у господарську зону.

Патологоанатомічий корпус і під'їзди до нього ма­ють бути ізольовані від прилягаючих житлових будинків і не повинні проглядатися з вікон приміщень перебу­вання хворих і з саду для хворих.

Санітарний розрив від патологоанатомічого корпу­су до інших будівель необхідно встановити не менше 30 м.

Приміщення

12. Патологоанатомічий корпус повинен мати ок­ремі приміщення і не може бути розміщений в одному будинку з підсобними службами установ або лікуваль­ними кабінетами. Патологоанатомічий корпус, як пра­вило, не повинен розміщуватися у кількох будинках. У лікарнях до 100 ліжок в окремих випадках при узгодженні з санітарно-епідеміологічною станцією (санітарно-епі­деміологічним відділом районної лікарні сільського райо­ну) може допускатися розміщення патологоанатомічого відділення у господарському корпусі, якщо у склад останнього не входить адміністративна група, харчоблок і продовольчий склад. Не допускається розміщення в од­ному приміщенні із патологоанатомічим бюро (навіть на різних поверхах) віварію і експериментального відді­лення установи.

13. Мала секційна, призначена для розтинів інфекцій­них трупів, повинна мати окремий запасний зовнішній вхід.

14. Загальна площа приміщень патологоанатомічого відділення у лікарнях до 100 ліжок приймається 44 м². а в лікарнях з кількістю ліжок 100 і більше з розрахунку на 1 ліжко:

В лікарнях на 100 ліжок 1,08 м²

200 0,77

300-400 0,51

600 0,83

800 0,78

1000 0,68

Набір і розмір площі приміщень патологоанатомічих корпусів бюро визначаються завданням на проектування.

15. Висота основних приміщень патологоанатомічого корпуса (бюро) повинна бути від підлоги до стелі не менше 3 м.

16. Планування приміщення патологоанатомічого корпуса (бюро) повинно відповідати наступним вимо­гам: приміщення, пов'язані з транспортуванням трупів усередині будинку, проведенням розтинів, обробленням і зберіганням нефіксованого секційного і біопсійного матеріалу, повинні бути відділені тамбуром або коридо­ром від гістологічної лабораторії, приміщення для лікарів і обслуговуючого персоналу, музею, душової і санітар­ного вузла, а також інших приміщень, не призначених для вказаних вище цілей; секційна не повинна межувати безпосередньо з приміщенням для видавання трупів.

17. Планування дверних пройомів і конструкція две­рей у трупосховищі, у передсекційній, секційній, кімнаті для одягання і у траурній залі повинні забезпечувати вільний пронос носилок і проїзд каталки з трупом.

18. Приміщення патологоанатомічого бюро (відділення) повинні бути сухими.

19. У приміщенні для зберігання трупів повинна бути холодильна установка і ліфт (якщо зберігання трупів роз­міщено не на одному поверсі з секційною) для подаван­ня трупів у секційну.

Для трупів повинні бути лежаки, розміром 1,8 х 0,6 м або полиці чи особливі сейфи.

20. Для персоналу патологоанатомічого бюро обо­в'язково повинна бути передбачена душова кімната, а у лікувальних закладах з кількістю ліжок від 400 і більше — санітарний пропускник.

21. Стіни і перегородки повинні бути виготовлені із водостійких неорганічних матеріалів.

Стіни і підлоги всіх приміщень повинні бути непро­никливими для гризунів, гладкими, без щілин. Всі кутки і місця сполучення стін, підлоги і стелі у приміщеннях повинні бути закругленими, без карнизів і декоратив­них оздоблень.

22. Стіни кабінетів повинні бути покриті масляною фарбою до половини висоти, а стіни секційної, передсекційної, кімнати для зберігання трупів і санітарного вузла — мати облицювання глазурованими плитками від підлоги до стелі.

23. Підлоги у секційній, препараторській, передсекційній і кімнаті для зберігання трупів повинні бути покриті водонепроникливим матеріалом, який легко вичищається і витримує часте миття дезінфікуючими розчинами, і повинні бути рівними, без порогів, вис­тупів, зручними для транспортування трупів на каталках. Підлога у секційній повинна мати стік у каналізацію або спеціальний приймач стічних вод із відділення.

Підлоги у патогістологічній лабораторії і приміщен­нях для лікарів повинні бути вкриті лінолеумом.

24. Віконні рами і двері у секційній і передсекційній повинні мати масляне пофарбування. Дверні приладдя повинні легко піддаватися очищенню. У літній час вікна повинні бути наділені металевими сітками від мух.

Водопровід, каналізація, опалювання і газ

25. Патологоанатоміче бюро (відділення) як прави­ло повинні бути забезпечені водопроводом, гарячим во­допостачанням, каналізацією, центральним опалюванням і газом (якщо в населеному пункті є газова мережа).

В місцевості, яка не має водопроводу і каналізації, влаштовуються внутрішні водопровід і каналізація.

26. Усі стічні води від патологоанатомічого бюро і відділення при наявності у місті або селищі каналізації з очисними спорудами і пристроєм для обеззараження стічних вод належать підключенню до загальноміської або селищної каналізаційної системи.

Якщо міська або селищна каналізація не забезпечена спорудами для очищення і обеззараження стічних вод, а також якщо каналізація відсутня, то при установі по­винні бути збудовані місцеві споруди для очищення і обеззараження стічних вод.

27. Для миття рук працюючого персоналу у приміщен­нях патологоанатомічого бюро і відділення (лабораторії) повинні бути водопровідні раковини окремо від рако­вин, передбачених для миття інвентарю і інструментарію.

У секційній і передсекційній повинні бути встановлені спеціальні хірургічні умивальники з ліктевим або педаль­ним пуском води.

28. Центральна система опалювання повинна забез­печувати можливість регулювання подавання тепла у при­міщення, різні по тепловому режиму, тепловиділенню і вологості повітря.

Опалювальні прилади повинні бути споруджені і роз­ташовані з розрахунком можливості систематичного очи­щення їх поверхні.

29. При наявності пічного опалювання, печі повинні бути обладнані колосниковими решітками, опалювальні отвори печей повинні виходити у коридор, на підлозі перед опалювальним отвором повинен бути закріплений лист покрівельного заліза довжиною 0,7м і шириною 0,3м у кожну сторону більше опалювального отвору. Викори­стання для розпалювання печей керосину, бензину та інших легкозаймистих складів забороняється.

Вентиляція

30. Усі приміщення патологоанатомічого бюро і відділення (лабораторії) повинні бути обладнані витяж­ною вентиляцією з механічним спонуканням.

31. Розрахункова температура і кратність обміну по­вітря повинні бути прийняті згідно з таблицею (Буді­вельні норми і Правила ІІ-Л-9-70).

32. Незалежно від наявності приточно-витяжної вен­тиляції у всіх приміщеннях повинні бути обладнані відкидні фрамуги або кватирки, що легко відчиняються.

33. У патологоанатомічій лабораторії повинні бути обладнані витяжні шафи з механічним спонуканням.

У великих лабораторіях, де постійно використовують­ся складні методики різних пофарбувань, необхідно об­ладнати стіл з місцевим витяжним пристроєм.

Освітлення

34. Усі приміщення патологоанатомічого бюро, відділення (лабораторії) повинні мати пряме природне освітлення. Відношення площі вікон до площі підлоги повинно бути: у секційній і лабораторії — 1:4 — 1:5, у решті приміщень — 1:6 — 1:8.

35. Приміщення повинні бути забезпечені системою загального і місцевого штучного освітлення, що відпові­дає вимогам діючих норм.

У секційних штучне освітлення повинно забезпечу­ватися безтіньовими світильниками.

Меблі

36. У патологоанатомічих бюро, відділеннях (лаборато­ріях) усі меблі повинні бути покриті фарбами світлих тонів.

37. Секційний стіл повинен бути обладнаний підвод­кою гарячої води і мати стік у каналізацію, що закри­вається сіткою-уловлювачем.

38. Для запобігання від охолодження і промокання ніг робоче місце біля секційного стола укривається де­рев'яною решіткою.

39. Секційні столи повинні виготовлятися з водонепроникливого матеріалу і мати покриття, що легко очи­щається (мармур, мозаїчні плити, нержавіюча сталь, оцинковане залізо), що витримує часте миття дезінфікуючими засобами. Обладнання дерев'яних секційних столів без металевої обшивки не допускається.

40. Каталки, носилки та інші прилади для транспор­тування трупів повинні мати металеві покриття, то лег­ко очищаються і дезінфікуються.

III. Вимоги до утримання і експлуатації приміщень патологоанатомічого бюро, відділення (патогістологічної лабораторії)

41. Зранку, на початку робочого дня всі приміщення відділення необхідно добре провітрювати; наприкінці робочого дня лаборант повинен прибрати робоче місце. закрити і поставити у витяжну шафу весь посуд, що містить леткі речовини.

42. Для прибирання приміщення патологоанатомічого бюро, відділення повинні бути визначені певні строки.

Повне (генеральне) прибирання секційної і трупосховища із використанням при митті 3-5% розчину хло­раміну або 2,5% висвітленого хлорного вапна, повинно проводитися не рідше одного разу на місяць, а також після розтину трупів осіб, що померли від гострозараз­них інфекцій.

Провітрювати приміщення секційної і трупосховища після проведення дезинфекції слід через одну годину.

43. По закінченні розтину і забирання трупа, секцій­ний стіл, малий секційний столик, інструменти, чашки терезів, раковини і ванни для промивання органів, решітки і підлогу ретельно миють холодною, а потім гаря­чою водою, а після розтину трупа; померлого від інфек­ційного захворювання, дезінфікують 5% розчином хло­раміну або 2,5% висвітленим розчином хлорного вапна. Секційну, після розтинів, добре провітрюють, а при обробці дезінфікуючими засобами провітрюють через одну годину.

44. Присутність на розтині сторонніх осіб і родичів померлого категорично забороняється.

45. Кількість осіб, що приймають участь у розтині трупів осіб, померлих від особливо небезпечних інфекцій, і при обробці матеріалів розтину, повинна бути обмежена.

46. Розтин трупів осіб, померлих від особливо небез­печних інфекцій, проводиться в окремому приміщенні (ізо­льованому), яке після закінчення розтину повинно підля­гати ретельній дезинфекції 5% розчином хлораміну або 2,5% висвітленим розчином хлорного вапна. Дезинфекції піддя­гає весь інструментарій, інвентар, спецодяг і білизна.

Кров'яна сироватка, що стікає, і всі інші відходи по­винні бути обеззаражені на місці розтину — засипані хлорним вапном на одну годину.

47. Одягають труп в спеціально відведеній для цього кімнаті. Одягання трупів у секційній і трупосховищі не допускається.

48. Трупи видаються із патологоанатомічого бюро (відділення) під розписку у спеціальній книзі із вказан­ням пред'явленого документа і місця поховання.

49. Трупи осіб, померлих від гострозаразних захво­рювань (скарлатина, дифтерія, черевний тиф, дизентерія та ін.), видаються родичам і близьким або громадсь­ким організаціям для поховання з письмовим зобов'я­занням відвезти тіло безпосередньо із патологоанатомічого бюро, відділення на кладовище або в крематорій у щільно забитій труні, без права розкриття труни і без права завозу додому або в інші приміщення, з поперед­женням про судову відповідальність за невиконання цього зобов'язання.

У цих випадках патологоанатоміче бюро (відділен­ня) зобов'язане забезпечити укладання трупа у труну із дотримуванням належних санітарних правил.

50. Трупи осіб, померлих від чуми, холери, віспи і сибірки, повинні укладатися в труну наступним чином: на дно труни насипається хлорне вапно, всередині тру­ни розстилається клейонка, на яку знов насипається шар хлорного вапна; труп туго обертають простирадлом, змоченим у розчині карболової кислоти, кладуть у труну на клейонку з хлорним вапном, огортають його вільними кінцями клейонки і насипають зверху шар хлорного вапна. Після цього труну забивають.

Рідним померлого труна не видається. Прощатися з померлим нікого не допускають.

Дата добавления: 2014-11-29