Повернення бюджетних кредитів 5 страница

Функція узагальнення проводиться під час всіх операцій і рахунками, результатом яких є баланс.

Наведені функції забезпечують і кількісний, і якісний облік виконання бюджетів усіх рівнів, змін, внесених до них у процесі виконання, що дає змогу виявити відхилення від затверджених бюджеті асигнувань і внести відповідні зміни у бюджет чи кошторис видатків. Таким чином, через виконання зазначених функцій органи влади забезпечують управління бюджетами всіх рівнів відповідно до своїх повноважень.

Функція контролю виявляє себе під час проведения бухгалтерського обліку надходжень доходів за їхніми видами та обліку ви копання видаткової частини бюджету за відповідними відомствами установами й організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджету, тобто використання бюджету за призначанням, за цільовій Використанням коштів згідно з бюджетними призначеннями.

Через бухгалтерський облік виконання бюджетів виявляються всі порушення бюджетного законодавства, невиконання вимог що до використання бюджетних коштів.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів враховує всі кошти бюджетів за всіма рахунками. Він необхідний для забезпечення збереженості бюджетних коштів через відображення всіх операцій виконуваних через бюджет, у бухгалтерських документах, складання бухгалтерського балансу й звіту про виконання бюджетів. Бухгалтерський облік виконання бюджетів дає змогу запобігати крадіжкам, розтратам та іншим порушенням у виконанні бюджетів усіх рівнів. У цьому чітко проявляється функція бухгалтерського облік) щодо забезпечення збереженості бюджетних коштів.

Функція аналізу полягає у здійсненні на основі первинних зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів державного бюджету із широким застосуванням економіко статистичних методів і моделювання. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом їх формації для економічного аналізу виконання бюджету, джерелом що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків.

Використовуючи дані обліку та звітності, економічний аналіз водночас висуває вимоги щодо їx удосконалення та розвитку, сприяє раціональній організацій облікової роботи з метою отримання повноцінної достовірної економічної інформації.

Метою ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результати виконання та рух грошових коштів бюджетів.

Основне завдання бухгалтерського обліку виконання бюджетів і звітності - повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання бюджетів усіх рівнів. Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Ухвалення управлінських рішень базується па всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежатиме насамперед від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується па базі обліку та звітності. Ухвалені рішення будуть дієвими тільки у тому разі, якщо вони своєчасні. Це, своєю чергою, висуває вимоги до оперативного отримання інформації. Доцільно щоденно мати повні відомості про виконання бюджетів.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів має досить важливе значення. По-перше, він слугує інструментом, який дає змогу керувати процесом виконання бюджетів, цільовим спрямуванням бюджетних коштів і сприяє дотриманню фінансової дисципліни. Це, своєю чергою, забезпечує виконання основної функції бюджету - раціонального розподілу і перерозподілу національного доходу.

По-друге, бухгалтерському обліку виконання бюджетів належить важливе значення у бюджетному плануванні. Дані про виконання бюджетів за поточний рік і попередні періоди слугують базою для складання проекту бюджету на плановий рік. Від їхньої достовірності значною мірою залежить якість бюджету як основного фінансового плану.

По-третє, бухгалтерський облік і звітність мають особливе значення в розвитку фінансової науки. Результати будь-якого наукового дослідження мають практичну цінність тоді, коли вони базуються на реальних фактах економічної дійсності. Всебічну і виважену наукову оцінку того чи іншого явища можна дати тільки на основі повної і достовірної інформації. Узагальнення цієї інформації і її систематизація відбувається під час ведення обліку і складання звітності.

Значення бухгалтерського обліку виконання бюджетів особливо зростає в період, коли економіка і держава вражені інфляція ними процесами. Головне завдання бухгалтерського обліку виконання бюджетів у цей період - забезпечити чітку організацію бухгалтерського обліку у використанні бюджетних коштів, держави дисципліну в усіх органах управління, які виконують бюджет.

Загальні вимоги до бухгалтерського обліку виконання бюджетів такі:

а) облік повинен бути чітко документований;

б) облік проведених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;

в) записи проведених операцій відображаються на рахунках бухгалтерського обліку;

г) облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.

Система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має низку особливостей. Якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг. І навіть беручи до уваги їхню природу (податковий характер доходів, видатки з метою забезпечення загальнодержавних інтересів), Операції держави не залежать від ідеї отримання прибутку:

— сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;

— видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах.

Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, і тому виконання бюджетів відображається у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України (за державним бюджетом) та рішення ради про бюджет (за бюджетами місцевого самоврядування).

Бухгалтерський облік виконання бюджетів відзначається складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв'язків. Він опрацьовує масові результати (отримання податків і здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип єдності каси та консолідацію бюджетних рахунків на єдиному казначейському рахунку.

Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджетів передбачає їхній зв'язок через:

— єдиний план рахунків;

— єдину бюджетну класифікацію.

Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді у синтетичному обліку і докладно (на розвиток синтетичного) - в аналітичному обліку.

4.1.2 Види бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Залежно від природи облікової інформації бухгалтерський облік виконання бюджетів поділяють на три взаємопов'язані і взаємодоповнювальні види:

— оперативний;

— статистичний;

— бухгалтерський.

Кожен з них має свою специфіку, коло явищ, що спостерігаються, завдань і методів спостереження.

Оперативний облік використовується для реєстрації, спостереження і контролю за окремими явищами бюджетного процесу з метою повсякденного управління. Дані оперативного обліку збираються на певну дату усно, телефоном, телеграфом, телефаксом або відправляються засобами електронного зв'язку у вигляді термінових повідомлень керівництву і державним органам, якщо це передбачено законодавством України. За допомогою оперативного обліку здійснюється повсякденний контроль на певних ділянках бюджетного процесу. Така інформація необхідна для відповідних оперативних висновків і розробки конкретних рекомендацій щодо виявлення додаткових резервів бюджету з наступним їхнім використанням.

Статистичний облік вивчає й узагальнює масові явища та їхні закономірності в бюджетному процесі. Він тісно пов'язаний з іншими видами обліку, використовує дані оперативного і бухгалтерського обліку, має свої особливі прийоми збору даних (переписи, анкетування, опитування) і способи опрацювання цих даних (групування, зведення, вирахування різних показників: середніх, індексів, коефіцієнтів). Дані статистичного обліку використовуються для економічного аналізу і прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Бухгалтерський облік - це упорядкована система збору, реєстрації й узагальнення у грошовому виразі інформації про активи й зобов'язання бюджетів та їх рух шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх бюджетних операцій. Бухгалтерський облік має свої особливості, які відрізняють його від інших видів обліку, а саме:

а) це документально обґрунтований облік;

б) безперервний у часі і суцільний за охопленням, з урахуванням усіх змін, які відбуваються у бюджетному процесі;

в) застосовує особливі, тільки йому властиві засоби опрацювання даних (бухгалтерські рахунки, подвійний запис, баланс тощо).

Бухгалтерський облік виконання бюджетів слугує основе по інформаційного забезпечення управління бюджетним процесом.

Залежно від облікових функцій бухгалтерський облік виконання бюджетів поділяється на: теорію, фінансовий облік та управлінський облік.

Теорія бухгалтерського обліку - це теоретичні, методологічні і практичні основи організації системи бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Фінансовий облік - це система збору звітної інформації, яка забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію бюджетних Операцій, а також складання фінансової звітності. Дані фінансової о Обліку використовують і внутрішні користувачі (керівники різних чинів), і зовнішні (фінансові і податкові органи, парламент, Уряд, кредитори тощо). Фінансовий облік охоплює значну частину бухгалтерського обліку, акумулює інформацію про активи і зобов'язання бюджету.

Управлінський облік призначений для збору облікової інформації, яка використовується лише керівниками різних рівнів органу, що здійснює облік.

Існує два підходи до організації управлінського обліку: паралельний та інтегрований.

Паралельний підхід передбачає наявність двох автономних систем обліку: фінансової та управлінської. Такий підхід прийнятий у більшості розвинутих країн. Йому властиві такі риси:

а) різноманітна спрямованість (орієнтація) обліку;

б) різні принципи відображення доходів і видатків підприємства і можливі суттєві відмінності в результатах;

в) спеціалізація облікових працівників.

Інтегрований підхід виходить з того, що відображення one рацій відбувається на основі одних і тих же документів (подій) в єдиній базі даних бухгалтерського обліку. Різниця між фінансовим і управлінським обліком полягає в глибині деталізації обліку, річному групуванні статей обліку, періодичності вибірки з бази даних, формах падання інформації. Переваги такого підходу:

а) уникнення дублювання облікових операцій;

б) відсутність необхідності координації дій різних облікових підрозділів;

в) зв'язок управлінського і фінансового обліку через баланс.

Держава в особі своїх органів не регламентує і не регулює управлінський облік, а розглядає його як внутрішню справу органів з виконання бюджетів, підприємств, які самостійно встановлюють порядок і форми ведення управлінського обліку. Порядок ведення управлінського обліку з виконання бюджетів регламентується Державним казначейством України.

Один з відомих шляхів вирішення проблеми побудови системи управлінського обліку і звітності - створення єдиної інформаційно-аналітичної системи.

4.1.3 Предмет, об'єкти та метод бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Предметом бухгалтерського обліку виконання бюджету є процес виконання державного бюджету, який відображає один з аспектів розширеного відтворення, а саме: розподілу і перерозподілу національного доходу. Розподільчі відносини, в тому числі і ті, які здійснюються через бюджет, є одним із найскладніших етапів суспільного відтворення. Вони торкаються інтересів усіх членів суспільства, і тому всебічний, повний і докладний облік даних відносин викликає загальний інтерес у суспільстві.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів охоплює всі аспекти виконання державного та місцевих бюджетів.

Процес виконання бюджету пов'язаний з мобілізацією доходів і здійсненням видатків. Об'єктами бухгалтерського обліку виконання бюджетів є дохідна і видаткова частини бюджетів, а також ресурси і зобов'язання бюджетів, визначення результату та інші заходи, що здійснюються у бюджетному процесі.

Метод бухгалтерського обліку виконання бюджетів - де сукупність спеціальних способів і прийомів, за допомогою яких вивчається предмет бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку застосовують такі методи:

— хронологічне і систематичне спостереження;

— вимірювання бюджетних засобів і процесів;

— реєстрація та класифікація даних з метою їх систематизації;

— узагальнення інформації з метою звітності.

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів - елементів методу:

— документація; —• інвентаризація;

— грошова оцінка;

— рахунки;

— подвійний запис;

— бухгалтерський баланс;

— бухгалтерська звітність.

Основні елементи методу бухгалтерського обліку виконання бюджетів наведено на рис. 6.1.2.

Методу спостереження відповідають прийоми документації Та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Ці інструменти забезпечують технологію облікового процесу трансформацію даних про окремі операції в різноманітну інформацію для управління.

Рис. 4.1.2. Основні елементи методу бухгалтерського обліку виконання бюджетів

Документація - письмове свідчення про здійснену бюджетну операцію, яке надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку виконання бюджету. Кожна бюджетна операція, яка підлягає відображенню в бухгалтерському обліку, повинна бути оформлена документами. У них дається повний опис здійснених операцій, їх точний кількісний вираз і грошова оцінка. Правильність відомостей, які проводяться в документах, підтверджується підписами осіб, відповідальних за здійснені операції. Усі записи в регістрах бухгалтерського обліку здійснюються на підставі документів, які пройшли перевірку на правильність і об'єктивність їх оформлення, а також на законність здійснених операцій.

Інвентаризація - це уточнення фактичної наявності грошових коштів і фінансових зобов'язань шляхом зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку на певну дату. Внаслідок інвентаризації виявляється відповідність фактичних даних показникам обліку, а також надлишки або нестачі. Тому за її допомогою Контролюється збереження ресурсів, перевіряється повнота і достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності.

Рахунки бухгалтерського обліку представляють спосіб групування і поточного відображення бюджетних операцій за якісними, однорідними ознаками, які обумовлені прийомом подвійного запису.

Подвійний запис - спосіб взаємопов'язаного відображення бюджетних операцій на рахунках бухгалтерського обліку, коли кожна операція записується за дебетом одного рахунку і за кредитом іншого рахунку на однакову суму.

Бухгалтерський баланс - це спосіб економічного групування й узагальнення даних про виконання бюджету, виражених у грошовій оцінці і складених на певну дату. Складається з двох частин - активу і пасиву.

Бухгалтерська звітність - це сукупність показників обліку, виражених у формі певних таблиць, які характеризують рух фінансових ресурсів, зобов'язань і фінансовий стан бюджету за звітний період.

Грошова оцінка - спосіб грошового виразу руху коштів, зобов'язань і бюджетних операцій для отримання узагальнених даних за поточний і звітний період з бюджету в цілому.

4.1.4 Форми бухгалтерського обліку

Форма бухгалтерського обліку - це система взаємопов'язаних облікових регістрів (хронологічних і систематичних) з певною методикою відображення в них операцій у певній послідовності.

Уперше форму бухгалтерського обліку, яку застосовували і торгівлі та дрібному товаровиробництві, описав 1494 року італійський вчений, математик Лука Пачолі у своїй праці «Трактат про рахунки і записи». Староіталійська форма складалася із взаємопов'язаних облікових регістрів: пам'ятної книги (меморіалу), журналу хронологічних записів і головної книги. У пам'ятну книгу власник або довірена особа записували господарські операції у момент їх здійснення. Ці записи заміняли ведення первинних документів. З пам'ятної книги господарські операції записували в журнал у хронологічному порядку з позначкою кореспондуючих рахунків. Щоденно з журналу господарські операції записували в головну книгу, в результаті чого хронологічні записи трансформувалися в систематичні. На підставі головної книги періодично, зазвичай раз на рік, складали баланс.

Розвиток торгівлі і промисловості зумовив необхідність удосконалення чинної форми обліку. 1688 року Ф.Чаратті описав «Нову італійську форму обліку», яка відрізнялася від староіталійської тим, що в ній застосовували первинні документи та відокремлене ведення синтетичного й аналітичного обліку. Кожну документально оформлену господарську операцію реєстрували у хронологічному порядку в журналі з відзначенням кореспондуючих синтетичних рахунків (а не аналітичних, як у староіталійській формі). Після реєстрації у журналі господарські операції заносили в головну книгу за синтетичними рахунками, водночас вели допоміжні книги за аналітичними рахунками. Щомісячно складали обігові відомості за синтетичними й аналітичними рахунками, дані яких звіряли. Починаючи з XVIII століття, ця форма обліку стає панівною у переваж ній більшості економічно розвинутих країн.

Досконалішою стала німецька форма обліку, описана 1774 року Фрідріхом Гельвігом. Особливість цієї форми полягала в тому, що в окремий регістр була виділена касова книга, а в головну книгу записували підсумки однорідних реєстрацій з журналу реєстрації господарських операцій. Це давало змогу розділити реєстрацію фактів на монетарні та немонетарні і за потреби складати звіт про рух грошових коштів.

Друга особливість німецької форми обліку принцип накопичення. Записи к головну книгу заносили не відразу після записів у меморіалі, а один раз загальними підсумками.

В економічній літературі окремо виділено французьку форму обліку. Вперше вона була описана Мат'є де ля Портом 1685 року. За цієї форми для реєстрації господарських операцій використовували кілька журналів, тому цю форму називають ще багатожурнальною. В головну книгу записували тільки підсумки журналів, як і в німецькій формі обліку. Застосування цієї форми дало можливість розподілити працю обліковців.

Американська форма обліку вперше описана Едмондом Де-гранжем 1797 року. Дегранж описав форму обліку, спрямовану на інтеграцію журналу і головної книги, тобто на об'єднання хронологічних і систематичних записів. Усі записи про операції робили систематично у хронологічному порядку в «Журналі-головній», який поєднав в одному регістрі три: журнал, головну книгу й обігові відомості (пробний баланс). Це досягалося «витягуванням в одну лінію» (в рядку) журнальних записів і рознесенням за рахунками головної книги.

Російська (потрійна) форма рахівництва створена російським бухгалтером Ф. Єзерським 1870 року. Вона відображає ті самі тенденції, що й американська форма, тобто орієнтується передусім на невеликі підприємства.

З розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях бухгалтерський облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як прикладна економічна наука.

На сьогодні в Україні застосовують кілька форм бухгалтерського обліку:

меморіально-ордерна;

журнально-ордерна;

спрощена форма обліку; —- «Журнал-головна»;

автоматизована (комп'ютерна).

За технічними ознаками виділяють дві форми бухгалтерського обліку: ручну та машинну.

До першої групи належать книжкові та некнижкові, або змішані, до другої - таблично-перфокарткові або таблично-автоматизовані. Ознаки, які відрізняють одну форму бухгалтерського обліку від іншої, такі:

— кількість регістрів, що застосовуються, їx призначення, зміст і зовнішній вигляд;

- послідовність і способи запису и облікові регістри;

взаємозв'язок між регістрами синтетичного й аналітичного обліку;

- ступінь використання засобів механізації та автоматизації у бухгалтерському обліку.

Форму бухгалтерського обліку «Журнал-головна» раціонально застосовувати на підприємствах різних форм власності з невеликим обсягом господарської діяльності.

Первинні документи

Удосконалення форм бухгалтерського обліку в умовах технічного прогресу відбувається завдяки розвитку обчислювальної техніки, використанню комплексу технічних засобів під час опрацювання обліково-економічної інформації.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками

	«Журнал-головна»

-------------------------------------

-

	Запис операцій

--------------- Звірка записі

Рис. 4.1.3 Форма бухгалтерського обліку «Журнал-головна»

Що стосується бухгалтерського обліку виконання державного бюджету, то треба відзначити таке. До 1 січня 2001 року органи Державного казначейства, на які покладено функції ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів, використовували форму ведення бухгалтерського обліку «Журнал-головна». Форма бухгалтерського обліку «Журнал-головна» (див. рис. 6.1.3) - одна з книжково-карткових форм обліку. Характерною особливістю цієї форми є те, що регістри для хронологічного і систематичного запису за рахунка ми синтетичного обліку об'єднані в одній комбінованій книзі «Журнал-головна» (див. додаток 4.1.1)

Додаток 4.1.1

№ пор	Дата	Сума оборотів за статтями	Шифр і найменування рахунків
			дебет	кредит	дебет	кредит	дебет

Дата добавления: 2014-11-29