Аварії з викидом радіоактивних речовин

З усіх можливих аварій на радіаційно небезпечних об’єктах найбільш масштабними є аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Також потенційною небезпекою для України є можливі аварії на АЕС РФ з викидом радіоактивних речовин.

За час експлуатації АЕС у світі (перша атомна станція почала працювати у 1954 р.) відбулося шість значних аварії:

· 1957 рік, Уїндськейле, Великобританія;

· 1979 рік, Гарисберг (Трі-Майл-Айленд), США;

· 1986 рік, Чорнобиль, Україна (Радянський Союз);

· 2011 рік, Фукусіма, Японія.

Отже, на даний час (станом на 2012 р.) практична ймовірність катастрофічних аварій на АЕС в середньому становить 1 раз на 14,5 років.

Аварії на АЕС характеризуються значною тривалістю викидів, від декількох годин до декількох діб і навіть тижнів. За цей час напрямок вітру сильно змінюється. А розмір і конфігурація зон радіоактивного забруднення важко прогнозується і розраховується. Хоча при ідеальних погодних умовах зони радіоактивного забруднення, як і у випадку ядерного вибуху мають форму еліпсів.

При аваріях на АЕС виникають дрібнодисперсні аерозолі розміром 0,5-3 мкм, які здатні тривалий час знаходитись у зваженому стані та розповсюджуватися за допомогою вітру на значні відстані. Крім того кількісний і якісний склад радіонуклідів при ававрії на АЕС має відмінність від ядерних вибухів. Ця відмінність полягає у тому, що у працюючому реакторі частка ізотопів з невеликим часом напіврозкладу відносно менша за частку ізотопів з великим часом напіврозкладу, які поступово накопичуються в реакторі із часом. Однак за рахунок великої маси палива у реакторі (так для водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000 - це 66 т двоокису урану із концентрацією збагаченого урану 235 - 4,4 %) в ньому утворюються значна кількість летких радіонуклідів шляхетних газів (криптону та ксенону), йоду, цезію, тритію, вуглецю, які на початку аварії формують радіоактивну хмару із великою кількістю нелетких ізотопів у вигляді тонкодисперсного пилу, які мають великий час напіврозкладу наприклад урану, плутонію, европію, церію, рутенію, стронцію. Загальна активність радіонуклідів в реакторі може сягати 1,5÷17 ГКи [3, 10, 11],а кількість викиду активності може складати декілька відсотків від загальної активності реактора. Наприклад у випадку Чорнобильської катастрофи викид радіонуклідів по активності складав біля 0,05 ГКи [10, 11, 15], це приблизно 0,3÷3,3 % від загальної активності радіонуклідів у реакторі.

Все це зумовлює те, що радіоактивне забруднення місцевості при аварії на АЕС відбувається на тривалий час, а площа зараження, набагато більша ніж при ядерних вибухах. Деякі дані по радіонуклідному складу аварійного викиду на Чорнобильській АЕС наведений нижче у таблиці 3.6 [15].

У випадку ававрії на АЕС виділяють п’ять зон забруднення місцевості радіоактивними продуктами: зона М (радіаційної небезпеки), рівень радіації за годину після аварії на межах зони Р₁ = 0,014 ÷ 0,14 рад/год, доза за перший рік після аварії D_∞ = 3 ÷ 50 рад; зона А (помірного забруднення), Р₁ = 0,14 ÷ 1,40 рад/год, D_∞ = 50 ÷ 500 рад; зона Б (сильного забруднення), Р₁ = 1,40 ÷ 4,20 рад/год, D_∞ = 500 ÷ 1500 рад; зона В (небезпечного забруднення), Р₁ = 4,20 ÷ 14,20 рад/год, D_∞ = 1500 ÷ 5000 рад; зона Г (надзвичайно небезпечного забруд20нення), рівень радіації за годину після аварії від Р₁ = 14,20 рад/год, доза за перший рік після аваріївід D_∞ = 5000 рад до 10 000 рад.

Таблиця 3.6 Радіонуклідний склад аварійного викиду на Чорнобильській АЕС
Нуклід	Період напіврозкладу	Енергія випромінювання, МеВ	Відсоток активності у викиді, %
β – випрм-ня	γ – випром-ня
Хе-133	5 діб	0,4	0,1
Kr-85	10 років	0,7	0,5
І-131	8 діб	0,6	0,4
І-133	21 година	1,3	0,5
І-135	6,7 години	1,4	1,3
Сs-134	2 роки	0,7	0,8
Сs-137	30 років	0,5	0,7
Ru-103	39,3 діб	0,2	0,5
Ru-106	1 рік	1,2	0,7
Ce-141	32,5 діб	0,4	0,1
Ce-144	284 діб	0,3	0,1
Ba-140	12,7 діб		0,5
Sr-89	50,5 діб	1,5	-
Sr-90	29,1 років	0,6	-
Y-91	58,5 діб	1,6	0,7
Te-129	33,6 діб	0,1	0,2
Np-239	2,4 діб	0,3	0,2

Нижче наводяться розрахунки приблизних меж зон радіоактивного забруднення у вигляді еліпсів, при аварії на реакторі типу ВВЕР-1000 (потужність 1 ГВт) при відсотку виходу активності 30 % і швидкості вітру в межах від 2 до 10 м/с [32]:

;

;

;

;

;

де L_P – приблизна довжина зон, км;

B_Р – приблизна ширина зон, км;

Р – рівень радіації на межі зони (0,014 для зони М; 0,14 для зони А; 1,4 для зони Б; 4,2 для зони В; 14 для зони Г), рад/годину;

S_{М,А,Б,В,Г} – площа зони М, А, Б, В, Г у км².

Після аварії на АЕС рівень радіації спадає за таким законом:

де Р – рівень радіації на любий заданий час від моменту аварії, Р/год;

Р₁ – рівень радіації через годину після аварії, Р/год;

m – коефіцієнт, для продуктів при аваріях на АЕС може бути в межах 0,26÷0,86;

t – час, який сплинув після аварії, години.

Залежність відносного рівня радіації від часу при аварії на АЕС, зображена в таблиці 3.7. З таблиці видно, що після 150 діб (3600 годин) рівень радіації падає до 3,8 % від рівня радіації на першу годину після аварії, який прийняли за 100 %.

Таблиця 3.7 Залежність відносного рівня радіації від часу при аварії на АЕС
Р/Р1, %	100,0	75,8	57,4	43,5	33,0	28,0	21,3	18,1	16,1	12,9	3,8
Час, год

Для розрахунку дози D, яку отримує людина під час знаходження на теріторії з рівнем радіації Р_п та часом входу t_п, який пройшов після аварії на АЕС до рівня радіації Р_к та часом виходу t_к із забрудненої території, який пройшов після аварії на АЕС, необхідно використовувати формулу (наприкла при m= 0,4):

Надійним захистом від радіоактивного забруднення після аварії на АЕС є укриття у захисних спорудах: сховищах, протирадіаційних укриттях, перекритих щілинах, підвальних приміщеннях промислових та житлових будівель тощо, принаймі у перші дві-три доби з подальшою евакуацією. Від радіоактивного пилу необхідно використовувати засоби індивідуального захисту – протигази, респіратори, протипилові маски, одяг із щільної тканини, накидки та ін.

Можливі санітарні та безповоротні втрати населення у вогнищах ураження радіоактивними опадами можна визначити за формулою:

де N_СВ, N_БВ, N_ПБВ – можливі санітарні, безповоротні та потенційні онкологічні втрати серед ураженого населення, чол.;

N_і – можлива кількість ураженого населення дозою ≥ 1 Зв в зоні ураження з початковим рівнем зараження Р_п, чол.;

S_і – площа і -ї зони з початковим рівнем зараження Р_п, км²;

γ_мі – середня щільність населення у і -ій зоні зараження, чол./км²;

К_см – коефіцієнт смертності людей від променевої хвороби, який залежить від дози опромінення та рівня отримання лікарської допомоги (див. таблицю «Ступені важкості променевої хвороби»);

К_осл – середній коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювання для населення, яке знаходиться на забрудненій території;

К_онк – коефіцієнт підвищення імовірної смертності від онкозахворювання на кожний 1 Зв – 1,05 - 1,1 (або 5-10 %) по відношенню до звичайного рівня, який наприклад для 2009 р. в Україні складав 0,002 (доля померлих від онкозахворюваннь);

D_мі – доза випромінювання, яку населення може отримати під час знаходження на забрудненій території з рівнем випромінювання Р_п;

n – кількість зон, які піддалися радіоактивному забрудненню, шт.

Середній коефіцієнт ослаблення гамма випромінювання для населення, яке знаходиться на забрудненій території за час від початку опромінення до часу евакуації з неї можна розрахувати за формулою:

де Т – період часу впродовж якого населення знаходиться на збрудненій території, годин;

t_і – час впродовж якого населення перебуває у захисних спорудах на забрудненій території із коефіцієнтом ослаблення К_і, годин.

K_і – коефіцієнт ослаблення гамма випромінювання захисною спорудою в якій знаходиться людина підвал, квартира, дім, транспортний засіб тощо.

Під час аварії на АЕС із викидом радіоактивних ізотопів у навколишне середовище, населення найближчих міських пунктів попереджується за домомогою ЗМІ та спеціального сигналу сирени та гучномовців: «Увага всім! Радіаційна небезпека!», після чого дається коротка інформація про небезпечну ситуацію та інструктаж населення.

Дії людини при аварії на АЕС із викидом радіоактивних речовин.

Якщо аварія застала Вас вдома:

· негайно вдягти протипилові маски та щільний одяг;

· на вулицю виходити тільки за потребою й максимально скоротити час знаходження на відкритому просторі;

· загерметизувати дім, закрити та заклеїти вікна, вентиляційні отвори;

· зробити запас води та їжі на декілька днів;

· приготувати речі для евакувації (документи, гроші, змінний одяг і взуття, спальні речі, воду та їжу, столові прибори тощо);

· вживати препарати стабільного йоду (КІ – 125 мг, або настойку йоду 44 кап. на добу внутрішньо/нашкірно);

· чекати та слухати по радіо та телеефіру вказівки від влади та МНС.

Дата добавления: 2014-11-29