Історія філософи України

Німецька класична філософія

Філософія Нового часу

Філософія Середньовіччя

Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патрис­тика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номі­налізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і фі­лософія (М. Маймонід, І. Гебіроль, Авіценна, Аверроес).

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі й тіла, про двоїс­тість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. На­турфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про не­скінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський).

Реформація, її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).

Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пі­знання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціона­лізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. Монадологія Г. Лейбніца.

Проблема людини у філософії Просвітництва (Ш. луі Монтеск'є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розу­міння людини і суспільства.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб'єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антро­пологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філо­софія і сучасне бачення світу.

Становлення і розвиток світогляду давніх слов'ян; давньо-слов'янська міфологія, запровадження християнства. Філософсь­ка думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філо­софії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г. С. Ско­ворода — фундатор філософії українського кордоцентризму. Ук­раїнський романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоцький, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія пе­ріоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія націо­нальної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Філосо­фія України в радянський період. Розробка філософських проб­лем у сучасній Україні.

7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX ст.)

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд прин­ципів і традицій класичної філософії кінця XIX–початку XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іпполіт).

Філософські погляди К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна: проб­леми буття-мислення, матерії-свідомості, матеріального-ідеального, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння істо­рії, комуністичного ідеалу.

Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше. В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (3. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм).

«Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К'єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи.

Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

Змістовий модуль 1.2. Система філософії

Дата добавления: 2014-11-29