Завдання для самостійної роботи з методичними рекомендаціями. Завдання 1. Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст

Завдання 1. Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина Г.С.Сковороди. (Питання № 5 Теми 6).

При виконанні завдання важливо з’ясувати, що в середині XVII - ХVІІІ ст. розгорнувся широкий соціально-політичний рух, що отримав назву Просвітництво. Вся культура Європи цього століття мала просвітницький, антифеодальний характер.

Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Просвітництво розумілося не лише як просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання, а також утвердження «істинних» уявлень про світ, суспільство та людину – на противагу «хибним» ідеям старого світу. Постулати Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією.

Події політичного та соціального життя, наукові досягнення та відкриття, виникнення нових філософських систем не могли не викликати певних процесів у культурі. У ХVІІІ ст. виникає просвітницький реалізм, що в цілому продовжував традиції класицизму і сприяв появі сентименталізму. У ХVІІІ ст. виникає таке культурне явище як рококо.

Студентам варто знати, що феноменальним явищем в історії української культури була творчість Григорія Савича Сковороди (1722–1794). Г.Сковорода є найяскравішим і найхарактернішим представником української національної філософської думки. Філософія, на його думку, є квінтесенцією самого життя, тому головним у людині є не стільки її “теоретичні”, пізнавальні здібності, скільки емоційно-вольове єство її духу, серце, з якого виростає й думка, й почуття. Характерним для філософської позиції Сковороди є широке використання мови образів, символів, а не чітких раціоналістичних понять, які не в змозі відповідно розкрити сутність філософської та життєвої істини.

У філософії Сковороди домінантні лінії української світоглядної ментальності – антеїзм (потенційна “сродність” Людини всього світу), екзистенціальність (орієнтованість на неповторне в своїй окремішності людське існування, плюралістичність і водночас діалогічна гармонійність реальності), кордоцентризм (зосередження і наголос на категорії “серця”) вперше набули завершеної форми.

Схиляючись перед розумом, Сковорода був далекий від абсолютизації його можливостей. Наскільки світло розуму може досягати істини, настільки він може і помилятися. Людина доходить до істини і серцем, і такий шлях може бути більш коротким. Висуваючи положення про важливу роль, яку відіграє в людській діяльності інтуїція, емоційна і підсвідомо-несвідома сфери, філософ на сторіччя випередив свій час. Винятково актуальна і його думка про гармонію відносин між людьми і природою, яку Сковорода вважав божественною. Людина не повинна вважати природу чимось неживим і бездушним, і тоді, подібно до давньогрецького Антея, вона буде нескінченно черпати сили з неї.

Завдання 2. Народна культура та побут XVII - XVIII ст. (питання № 6 Теми 6).

Виконуючи завдання, охарактеризуйте такі елементи побуту XVII - XVIII ст.:

· Поселення та житло.

· Народний одяг.

· Харчування.

· Побут і звичаї.

· Сім’я.

Необхідно також приділити увагу усній народній творчості – важливій складовій народної культури. Усна народна творчість протягом тисячоліть була чи не єдиним засобом узагальнення життєвого досвіду народу, втіленням народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів. У фольклорі знайшли відображення не лише естетичні та етичні ідеали народу, а й його історія, філософія, психологія, дидактика - тобто все, чим він жив, що хотів передати наступним поколінням. Навіть норми звичаєвого права, неписані закони фіксувалися в усній формі, запам'ятовувалися вибраними громадою людьми і за потреби відтворювалися у незмінному вигляді.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які зміни відбулися в освіті України у середині ХVІІ-ХVІІІ ст.?

2. Яку роль відіграла Києво-Могилянська академія в культурному житті України?

3. Назвіть видатних українських науковців, охарактеризуйте їх погляди та досягнення.

4. Доведіть, що козацькі літописи сприяли формуванню національної свідомості українців.

5. Чим характеризується розвиток архітектури в Україні у ХVІІІ ст.?

6. Назвіть характерні риси українського живопису в цей період.

7. Які особливості притаманні музичній творчості композиторів М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя?

План семінарського заняття

1. Соціально-історичний процес в Україні в XVII—XVIII ст. Роль козацтва в українській культурі.

2. Гуманістична спрямованість української культури цього періоду та її відображення у творчості Ф. Прокоповича та Г. Сковороди. Барокова філософія професорів Києво-Могилянської академії.

3. Основні жанри української літератури XVII—XVIII cт.: віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма.

4. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті. Школи іконопису. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.

Дата добавления: 2014-11-29