Філософія Фрідріха Ніцше

Філософія волюнтаризму і “всесвітнього песимізму” Артура Шопенгауера.

Та виконання самостійної роботи

Запитання і завдання для самоперевірки

Тематика рефератів

1. Кордоцентризм української філософії.

2. Спорідненість західноєвропейського й українського романтизму.

3. Філософський ірраціоналізм у ХХ столітті.

4. Шеллінг – філософ-романтик.

5. Діалог німецької класичної філософії з романтизмом.

1. Чому романтизм розглядається як ідейно-світоглядна і теоретична передумова сучасної західної антропології?

2. Як характеризує Шпенглер культуру та цивілізацію?

3. Розкрийте сутність філософії культури Шпенглера.

4. Як Шпенглер характеризує західну культуру?

5. Який метод у історичному пізнанні Шпенглер уважає головним?

6. Розкрийте сутність „інтелектуальної інтуїції” у контексті філософії Шеллінга.

7. Як Шеллінг розуміє природу?

8. Що, на думку Шеллінга, спільного між мистецтвом і філософією?

9. Що спільного між вченням Шеллінга та Спінози?

10. У чому виявляється спорідненість між західноєвропейським й українським романтизмом?

Література

Бичко А. К. Історія філософії /А. К. Бичко, І. В. Бичко, В. Г. Табачковський. – К.: Либідь, 2001. – С.138–142; 256–257.

Бродецький О. Є.Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм /О. Є. Бродецький, І. П. Чорний. – Чернівці: Рута, 2003. – C.19–47.

Вільчинський Ю. Освальд Шпенглер: портрет в Ідеях /Ю. Вільчинський //Філософська думка – 1998. – № 4–6. – С. 247–264.

Горський В. С. Історія української філософії /В. С. Горський – К.: Наукова думка, 1996. – С.45–65.

Мислителі німецького Романтизму. – Івано-Франківськ: Лілея–НВ, 2003. – 588 с.

Рассел Б. Історія західної філософії /Б. Рассел. – К: Основи, 1995. – С. 563–570.

Патрушев А. И. Миры и мифы Освальда Шпенглера /А. И. Патрушев //Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С.120–151.

Попович М. Романтизм як стиль та ідеологія /М.Попович //Філософська думка. – 2004. – № 6. – С. 3–30.

Шпенглер О. Закат Европы /О. Шпенглер. – Минск: Попурри, 1999.

6. “ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ”

Ключові категорії, поняття, терміни: волюнтаризм, ірраціоналізм, песимізм, нігілізм, воля до влади, переоцінка цінностей, вічне повернення, Надлюдина.

У ХІХ ст. з’являється новий філософський напрямок “філософія життя”. Представники цього напрямку (Шопенгауер, Ніцше, Дільтей, Зіммель, Бергсон), намагаючися протистояти попередній філософській традиції, починають широко використовувати поняття “життя”, якому надають філософського статусу. Як зазначає П. Гуревич, у цьому понятті схоплено щонайменше три змістові компоненти. По-перше, життя – це своєрідна органічна цілісність, у якій ще не розмежовуються матерія та дух, буття і свідомість. По-друге, воно втілює в собі творчу динаміку буття. Життя – це певний хаос, який володіє значним творчим потенціалом. У ньому прихована заздалегідь визначена доля. По-третє, життя можна осягати за допомогою інтуїції, а не за допомогою розуму.

Дата добавления: 2014-11-29