У лабораторію доставили кров хворого на черевний тиф для виявлення антитіл. Яку серологічну реакцію застосує бактеріолог?

В інфекційну лікарню госпіталізували пацієнта з діагнозом “черевний тиф”. У результаті проведеного лікування стан хворого значно покращився, у зв’язку з чим лікар відмінив антибіотикотерапію. На наступний день стан хворого знову погіршився: розвинулася інток-сикація, температура тіла підвищилася до 38,4 °С. Яка форма інфекції мала місце?

Мікробіологічне дослідження необхідно застосувати для підтвердження діагнозу?

Під час огляду пацієнта на 3-й день хвороби лікар поставив йому попередній діагноз “черевний тиф”. Яке

У хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф” упродовж двох тижнів діагноз захворювання не був підтверджений результатами мікробіологічного дослідження. Який матеріал лікар повинен направити до лабораторії для бактеріологічного дослідження на 3-4-му тижнях захворювання?

Враховуючи скарги хворого, результати об’єктивного обстеження та епідеміологічну ситуацію, лікар пацієнту поставив попередній клінічний діагноз “черевний тиф” і направив матеріал від хворого на дослідження у бактеріологічну лабораторію. Пацієнт хворіє 2 дні. Який метод мікробіологічної діагностики застосує бактеріолог для підтвердження діагнозу?

Під час бактеріологічного дослідження блювотних мас, промивних вод шлунка хворих бактеріолог виділив рухливі грамнегативні палички середнього розміру із закругленими кінцями, які давали позитивну реакцію аглютинації з сальмонельозною аглютинуючою О-сироваткою групи В. Ідентичні мікроорганізми бакте-ріолог виявив й у м’ясному салаті, який вживали всі хворі. Про збудника якого захворювання йде мова?

А. Ешерихію – збудника харчової токсикоінфекції.

В. Протея – збудника харчової токсикоінфекції.

С. Сальмонелу – збудника гострого гастроентериту.

D. Сальмонелу – збудника паратифу А.

Е. Сальмонелу – збудника черевного тифу.

А. Бактеріологічний.

В. Серологічний.

С. Мікроскопічний.

D. Шкірно-алергічну пробу.

Е. Біологічний.

А. Слиз із носа.

В. Фекалії та сечу.

С. Слиз із зіва.

D. Харкотиння.

Е. Промивні води шлунка.

181. Для серологічної діагностики черевного тифу бакте-ріолог використав реакцію Відáля. Який механізм взаємодії антигенів та антитіл покладено в її основу?

А. Гемоліз.

В. Бактеріоліз.

С. Іммобілізацію бактерій.

D. Преципітацію.

Е. Аглютинацію.

А. Виділення гемокультури.

В. Метод біологічного експерименту.

С. Реакцію Відáля.

D. Зараження курячих ембріонів.

Е. Виділення уринокультури.

А. Реінфекція.

В. Персистувальна інфекція.

С. Суперінфекція.

D. Хронічна інфекція.

Е. Рецидив.

*184. Лабораторія отримала набір для серологічної реакції, який містив: а) еритроцитарний діагностикум (стабілізовані еритроцити з адсорбованими на них Vi-антигенами збудника черевного тифу); б) буферний ізотонічний розчин; в) стандартну сироватку з антитілами до Vi-антигену збудника черевного тифу. Під час постановки якої серологічної реакції буде використаний цей набір?

А. Реакції нейтралізації.

В. РЗК.

С. Реакції гальмування гемаглютинації.

D. Реакції пасивної (непрямої) гемаглютинації.

Е. Реакції гемаглютинації.

А. Реакцію зв’язування комплементу.

В. Реакцію гальмування гемаглютинації.

С. Реакцію аглютинації.

D. Реакцію преципітації.

Е. Реакцію пасивної гемаглютинації.

Дата добавления: 2014-11-29