ПЕРЕДМОВА. Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції

ТЕСТИ

ТЕСТИ

Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки

1. Що означає термін „логіка”:

а) розвиток

б) закон

в) слово

г) правильний

2. Засновником логіки як науки являється:

а) Сократ

б) Аристотель

в) Платон

г) І. Ньютон

3. Якими термінами в античність називали логіку:

а) аналітика

б) етика

в) риторика

г) естетика

4. Хто ввів в науку термін „формальна логіка”:

а) П. Абеляр

б) І. Кант

в) Б. Рассел

г) К. Маркс

5. Логіка вивчає:

а) закони розвитку суспільства

б) форми і методи наукового знання

в) що таке „свідомість”

г) закони і форми мислення

6. Основними формами мислення, які вивчає логіка являються:

а) інтуїція, несвідоме, підсвідоме

б) поняття, судження, умовивід

в) умовні та безумовні рефлекси

г) відчуття, сприйняття, уявлення

7. Засновником індуктивної логіки як науки являється:

а) І. Кант

б) Ф. Бекон

в) Р. Декарт

г) Г. В.-Ф. Гегель

8. Біля витоків модальної логіки стояв:

а) А. Франц

б) Д. Ст. Мілль

в) К. Поппер

г) Г. Лейбніц

9. Який закон логіки порушено в даному прислів’ї: ” Я йому про Фому, а він мені про Єрому.”:

а) тотожності

б) суперечності

в) виключення третього

г) достатньої підстави

10. Визначте які закони логіки відображено в даних прислів’ях:

а) В городі бузина, а в Києві – дядько

б) Надвоє бабка ворожила

в) Хоче і рибки наловити, і ніг не замочити

г) Хто рано встає – тому Бог дає

д) Або пан – або пропав

е) Які ворота – такий тин, який батько – такий син

є) Немає диму без вогню

Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення

1. Поняття – це:

а) слово

б) термін

в) предмет в сукупності його ознак

г) значення слова

2. Структура поняття складається з:

а) слів і термінів

б) знаків і символів

в) змісту та обсягу

г) родових і видових ознак

3. Визначте універсальне поняття:

а) людство

б) Сонце

в) Європа

г) Всесвіт

4. Визначте загальне поняття:

а) Україна

б) економіст

в) простір

г) кентавр

5. Визначте одиничне поняття:

а) ООН

б) стіл

в) океан

г) чоловік

6.Поняття „русалка” є:

а) універсальним

б) загальним

в) одиничним

г) пустим

7. Визначте збірне поняття:

а) Київ

б) собор

в) ансамбль

г) родзинка

8. Визначте абстрактне поняття:

а) держава

б) рослина

в) дружба

г) космос

9. Поняття „аморальний” є:

а) позитивне

б) негативне

в) абстрактне

г) пусте

10. Визначте відносне поняття:

а) верх

б) мужність

в) дах

г) жінка

11. Логічні відношення між поняттями встановлюються:

а) як завгодно

б) як забажає людина

в) за контекстом

г) за змістом та обсягом

12. В якому відношенні находяться поняття „Селена” і „природній супутник Землі”:

а) тотожності

б) підпорядкування

в) координації

г) суперечності

13. В якому відношенні находяться поняття „право” і „господарське право”:

а) тотожності

б) суперечності

в) протилежності

г) підпорядкування

14. В якому відношенні находяться поняття „жінка” і „депутат”:

а) протилежності

б) перетину

в) координації

г) тотожності

15. В якому відношенні находяться поняття „ВНЗ – університет – інститут”:

а) тотожності

б) перетину

в) координації

г) протилежності

16. В якому відношенні находяться поняття „білий” і „чорний”:

а) протилежності

б) протиріччя

в) координації

г) перетину

17. В якому відношенні находяться поняття „моральний” і „аморальний”:

а) перетину

б) протилежності

в) протиріччя

г) координації

18. Ділення поняття „держава” на поняття „монархія”, „парламентська республіка”, „президентська республіка” називається:

а) дихотомічним

б) за видозмінюваною ознакою

в) перелік

г) класифікація

19. Ділення „Студенти діляться на юнаків і дівчат, відмінників, спортсменів і прогульників” має таку логічну помилку:

а) ділення з зайвими членами

б) неповне ділення

в) поділ за різною основою

г) „стрибок у поділі”

20. Логічна операція, яка розкриває зміст поняття, називається:

а) порівняння

б) характеристика

в) класифікація

г) дефініція

Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення

1. Кількість термінів в судженні складає:

а) два

б) три

в) чотири

г) скільки завгодно

2. Всю множину суджень можна поділити на:

а) прості і складні

б) довгі і короткі

в) запитальні та окличні

г) риторичні і модальні

3. Судження: „Україна є республікою” являється:

а) атрибутивним

б) судженням з відношеннями

в) судженням існування

г) модальним

4. Судження: „В Антарктиді немає білих ведмедів” є:

а) атрибутивним

б) судженням з відношеннями

в) судженням існування

г) модальним

5. Судження: „В Києві проживає більше людей, ніж в Донецьку” являється:

а) атрибутивним

б) судженням з відношеннями

в) судженням існування

г) модальним

6. Судження: „Тихий океан – це найбільший океан на планеті” є:

а) загальним

б) частковим

в) одиничним

г) повним

7. Завжди розподіленими (взятими в повному обсязі) терміни є:

а) в судженні А

б) в судженні Е

в) в судженні І

г) в судженні О

8. Судження: „Кит – не риба” є судженням:

а) А

б) Е

в) І

г) О

9. Судження: „Собаки – домашні тварини” є судженням:

а) А

б) Е

в) І

г) О

10. Між парами суджень А-О і Е-І існують логічні відношення:

а) контрарності

б) субконтрарності

в) підпорядкування

г) контрадикторності

11. Якщо судження А буде істинним, то судження Е буде:

а) істинним

б) хибним

в) невизначеним

г) яким завгодно

12. Логічній операції обернення (конверсія) не підлягає судження:

а) А

б) Е

в) І

г) О

13. Вид складного судження визначається:

а) кількістю термінів

б) кількістю простих суджень

в) видом логічної зв’язки

г) розподіленням термінів

14. Судження „Київ – столиця європейської країни, а Каїр – африканської” є:

а) кон`юнктивним

б) диз’юнктивним

в) імплікативним

г) еквівалентним

15. Відомий вислів Д.Ібарурі: ”Краще вмерти стоячи – ніж жити на колінах” є судженням:

а) кон`юнктивним

б) диз’юнктивним

в) імплікативним

г) еквівалентним

16. Судження: „Якщо людина досягла повноліття, вона має право голосу” є:

а) кон`юнктивним

б) диз’юнктивним

в) імплікативним

г) еквівалентним

17. Відомий вислів: ”Хочеш миру – готуйся до війни” є судженням:

а) кон`юнктивним

б) диз’юнктивним

в) імплікативним

г) еквівалентним

18. Яке з складних суджень буде хибним, незважаючи на те, що прості судження, які входять до його складу – істинні:

а) кон`юнктивне

б) сильне диз’юнктивне

в) слабке диз’юнктивне

г) еквівалентне

19. Модальні судження виражають:

а) істинність

б) хибність

в) відношення до змісту висловлювання

г) невизначеність

20. До якого виду модальності належить судження: „Підчас екзамену студентам заборонено користуватися шпаргалками”:

а) алетична модальність

б) деонтична модальність

в) епістемічна модальність

г) темпоральна модальність

Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи

1. За характером процесу виведення умовиводи поділяються (що тут зайве):

а) дедуктивні

б) модальні

в) традуктивні

г) індуктивні

2. Безпосередні умовиводи можна отримати наступними способами (що тут зайве):

а) перетворенням (обверсія)

б) оберненням (конверсія)

в) протиставленням предикату

г) підбором суджень

3. Простий категоричний силогізм складається:

а) з двох термінів

б) з трьох термінів

в) з чотирьох термінів

г) з скількох завгодно

4. В простому категоричному силогізмі правильних модусів налічується:

а) 4

б) 16

в) 19

г) 64

5. Який з термінів простого категоричного силогізму завжди відсутній у висновку:

а) більший

б) менший

в) середній

г) в залежності від фігури силогізму

6. Яке з наведених суджень є аксіомою простого категоричного силогізму:

а) усе, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, може стверджуватися (або заперечуватися) про кожний предмет даного класу

б) якщо є наслідок, то повинна бути причина

в) після цього, не значить з причини цього

г) мислити правильно – це мислити логічно

7. Логічна формула: якщо А то В, якщо В то С, якщо А то С описує:

а) категоричний силогізм

б) суто умовний силогізм

в) умовно-категоричний силогізм

г) умовно-розділовий силогізм

8. Дилема містить альтернативних рішень:

а) два

б) три

в) п’ять

г) скільки завгодно

9. В якому з силогізмів висновок ґрунтується на правилі „наслідок наслідку є наслідок підстави”:

а) умовно-розділовому

б) суто розділовому

в) умовно-категоричному

г) суто умовному

10. Правило якого з силогізмів вимагає, щоб у більшому засновку були перелічені всі можливі предикати, всі випадки і факти:

а) умовно-розділовому

б) розділово-категоричному

в) умовно-категоричному

г) суто розділовому

11. В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: якщо А, то В, А. Отже В:

а) modus ponens

б) modus tollens

в) modus ponendo-tollens

г)modus tollendo-ponens

12. В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: А або В, не А. Отже В:

а) modus ponens

б) modus tollens

в) modus ponendo-tollens

г)modus tollendo-ponens

13. В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: якщо А то В, не В. Отже не А:

а) modus ponens

б) modus tollens

в) modus ponendo-tollens

г)modus tollendo-ponens

14. В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: А або В, А. Отже не В:

а) modus ponens

б) modus tollens

в) modus ponendo-tollens

г)modus tollendo-ponens

15. Ентимема – скорочений силогізм в якому пропущено (що тут зайве):

а) більший засновок

б) менший засновок

в) висновок

г) квантор

16. В структурі дедуктивного умовиводу символ Р позначає:

а) більший термін

б) менший термін

в) середній термін

г) виведений термін

17. В структурі дедуктивного умовиводу символ S позначає:

а) більший термін

б) менший термін

в) середній термін

г) виведений термін

18. В структурі дедуктивного умовиводу символ М позначає:

а) більший термін

б) менший термін

в) середній термін

г) виведений термін

19. Яка умова необхідна в першу чергу для отримання істинного виводу в умовиводі:

а) дотримання логічних правил побудови умовиводу

б) істинність висхідних, обгрунтовуючих знань (суджень)

в) всі поняття в умовиводі повинні бути реальні

г) при побудові умовиводу користуватися тільки правильними модусами

20. Яким за логічною структурою являється відомий вислів Р. Декарта: „ Я мислю – значить я існую”:

а) простий категоричний силогізм

б) сорит

в) епіхейрема

г) ентимема

Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія

1. В індуктивних умовиводах думка рухається:

а) від загального до загального

б) від загального до одиничного

в) від часткового до часткового

г) від одиничного до загального

2. Логічна формула S1 є Р, S2 є Р, S3 є Р, S4 є Р, мабуть всі S є Р являється формулою:

а) дедуктивного умовиводу

б) індуктивного умовиводу

в) традуктивного умовиводу

г) полісилогізму

3. В традуктивних умовиводах (аналогія) думка рухається (що тут зайве):

а) від загального до загального

б) від часткового до часткового

в) від одиничного до одиничного

г) від часткового до одиничного

4.Повна індукція – це умовивід, в якому висновок робиться на підставі вивчення:

а) всіх предметів даного класу

б) частини предметів даного класу

в) більшої частини предметів даного класу

г) типової частини предметів даного класу

5. Неповна індукція буває (що тут зайве):

а) наукова

б) через відбір фактів

в) популярна

г) модальна

6. Яким видом індукції є народна прикмета – ластівки літають низько над землею, мабуть буде дощ:

а) наукова

б) через відбір фактів

в) популярна

г) модальна

6. Формула: А має ознаки авсд, В має ознаки авс, мабуть В має ознаку д, є логічною формулою:

а) дедуктивного умовиводу

б) індуктивного умовиводу

в) умовиводу за аналогією

г) дилемою

8) Методів наукової індукції, які виявляють причинно-наслідкові зв’язки між явищами, налічують:

а) 4

б) 5

в) 16

г) 64

9. Логічна формула АВС – Д, КАЛ – Д, РМА – Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:

а) єдиної відмінності

б) єдиної подібності

в) супутніх змін

г) методу залишків

10. Логічна формула АВСРЛ – Д, РЛВС – не Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:

а) єдиної відмінності

б) єдиної подібності

в) супутніх змін

г) подібності та відмінності

11. Логічна формула АВС – Д, РЛА – Д, ВС – не Д, РЛ – не Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:

а) єдиної відмінності

б) єдиної подібності

в) супутніх змін

г) подібності та відмінності

12. Логічна формула 1АВС – 1Д, 2АВС – 2Д. 3АВС – 3Д, ймовірно А є причиною Д, являється формулою такого методу наукової індукції, як:

а) єдиної подібності

б) єдиної відмінності

в) супутніх змін

г) метод залишків

13. Логічна формула АВС – авсх, АВС – авс, ймовірно Х є причиною х, являється формулою такого методу наукової індукції, як:

а) єдиної подібності

б) єдиної відмінності

в) супутніх змін

г) метод залишків

14. Аналогія поділяється на такі види (що тут лишнє):

а) аналогія предметів

б) аналогія властивостей

в) строга або нестрога (наукова або популярна)

г) аналогія минулого і майбутнього

15. Умовами, які підвищують ступінь правдоподібності висновків за аналогією є наступні (що тут лишнє):

а) багатий особистий досвід

б) подібність суттєвих ознак

в) відсутність істотної різниці між подібними предметами

г) знання про залежність між подібними ознаками та тими, що переносяться

16. Який вид аналогії використано в даному умовиводі: „Якщо всі планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця в однаковому напрямку, то, мабуть, їх рух має одну і ту ж причину”:

а) популярна аналогія

б) наукова аналогія

в) проста аналогія

г) широка аналогія

17. Яка логічна помилка допущена в умовиводі: „Всі лебеді білі”:

а) поспішне узагальнення

б) узагальнення без достатніх підстав

в) підміна причинного зв’язку

г) підміна умовного безумовним

18. Яка логічна помилка допущена в даному умовиводі: „Підчас грози завжди після спалаху блискавки гримить грім. Виходить, що грім – причина блискавки.”:

а) поспішне узагальнення

б) узагальнення без достатніх підстав

в) підміна причинного зв’язку

г) підміна умовного безумовним

Змістовний модуль 5. Основи аргументації

1. Суб’єктами аргументації є (що тут зайве):

а) пропонент

б) опонент

в) аудиторія

г) народні маси

2. Структура доведення складається (що тут зайве):

а) квантор

б) теза

в) аргументи

г) демонстрація

3. Демонстрація може відбуватися в формі (що тут зайве):

а) дедуктивного умовиводу

б) полеміки

в) індуктивного умовиводу

г) за аналогією

4. Логічною формою вираження тези є:

а) поняття

б) судження

в) умовивід

г) полісилогізм

5. Логічне доведення є (що тут зайве):

а) пряме

б) апагогічне

в) розділове

г) критичне

д) непряме

6. Для якого виду логічного доведення необхідна антитеза:

а) прямого

б) непрямого

в) апагогічного

г) розділового

7. В логічному доведенні критика це:

а) критика пропонента

б) критика опонента

в) критика аудиторії

г) критика процесу аргументації

8. Структура критики складається з (що тут зайве):

а) логічна зв’язка

б) теза

в) аргументи

г) демонстрація

9. Спростування як логічна операція може бути виконано (що тут зайве):

а) спростуванням тези

б) спростуванням аргументів

в) спростуванням демонстрації

г) спростуванням понять

10. В доведенні антиноміями називають:

а) несвідомо допущені помилки

б) помилки, допущені свідомо

в) поєднання двох суперечливих суджень

г) твердження, які виглядають логічними, але суперечать здоровому глузду

11. В доведенні парадоксами називають:

а) несвідомо допущені помилки

б) помилки, допущені свідомо

в) поєднання двох суперечливих суджень

г) твердження, які виглядають логічними, але суперечать здоровому глузду

12. В доведенні софізмами називають:

а) несвідомо допущені помилки

б) помилки, допущені свідомо

в) поєднання двох суперечливих суджень

г) твердження, які виглядають логічними, але суперечать здоровому глузду

Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки

1. Суперечка, яка ставить метою не досягнення істини, а переконання опонентів за допомогою некоректних засобів ведення, в логіці називається:

а) полеміка

б) диспут

в) дискусія

г) софістика

2. Публічна суперечка з метою вирішення певної проблеми або зближення позицій учасників суперечки називається:

а) полеміка

б) диспут

в) дискусія

г) обговорення

3. Вид публічної суперечки, яка характеризується постійним протиставленням принципово різних точок зору називається:

а) полеміка

б) диспут

в) дискусія

г) обговорення

4. Усна публічна суперечка по обговоренню суспільно важливого питання з залученням широкого кола спеціалістів та зацікавлених осіб:

а) полеміка

б) диспут

в) дискусія

г) дебати

5. Суперечка в формі обміну думками по тим чи іншим теоретичним питанням в логіці називається:

а) полеміка

б) диспут

в) дискусія

г) дебати

6. Відповідь на питання: „В якому році була створена організація НАТО?” – „Через два роки після закінчення останньої світової війни” в логіці називається:

а) прямою

б) повною

в) непрямою

г) розгорнутою

7. Риторика – це наука про:

а) ввічливу мову

б) правильну мову

в) мистецтво красномовства

г) логічну мову

8. За своїм призначенням судова промова буває:

а) правильною або неправильною

б) монологом або діалогом

в) етичною або неетичною

г) захисною або звинувачувальною

9. Складовими засадами судової промови є (що тут зайве):

а) естетична

б) етична

в) психологічна

г) логічна

10. Оратор це (що тут зайве):

а) відома людина

б) людина, що виступає з промовою

в) красномовна людина

г) людина, що майстерно володіє словом

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

1. Логіка як наука.

2. Основні етапи розвитку формальної логіки.

3. Поняття як форма мислення.

4. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.

5. Закон зворотнього відношення між обсягом і змістом поняття.

6. Види понять і їх характеристика.

7. Узагальнення і обмеження понять.

8. Визначення понять: явні і неявні, реальні і номінальні.

9. Правила явного визначення. Помилки, можливі при визначенняі.

10. Способи, схожі з визначенням понять.

11. Види і правила поділу понять.

12. Відношення між поняттями.

13. Класифікація та її види.

14. Судження і його загальна характеристика.

15. Судження і речення.

16. Просте судження і його види.

17. Категоричні судження і їх види.

18. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю і якістю.

19. Розподіл термінів в категоричних судженнях.

20. Складні судження та їх види.

21. Відношення між судженнями по значенням істинності.

22. Відношення між складними судженнями.

23. “Логічний квадрат”.

24. Модальність суджень.

25. Основні закони логіки.

26. Закон тотожності.

27. Закон суперечності.

28. Закон виключеного третього.

29. Закон достатньої підстави.

30. Загальне поняття про умовивід.

31. Безпосередні умовиводи.

32. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів.

33. Категоричний силогізм, його визначення і склад.

34. Аксіома силогізму.

35. Загальні правила категоричного силогізму.

36. Фігури і модуси категоричного силогізму.

37. Категоричний силогізм з виділяючими засновками.

38. Перетворення, обернення суджень.

39. Операція протиставлення предикатую

40. Суто умовний силогізм.

41. Умовно-категоричний силогізм, його модуси.

42. Розділово-категоричний силогізм, його модуси.

43. Умовно-розподільний силогізм.

44. Скорочений категоричний силогізм (ентимема).

45. Складні і складно-скорочені силогізми (полісилогізми, сорити, епіхейрема).

46. Поняття про індукцію.

47. Роль індукції в пізнанні.

48. Повна і неповна індукція.

49. Популярна індукція.

50. Індукція через відбір фактів.

51. Наукова індукція.

52. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

53. Поняття і структура умовиводів за аналогією.

54. Аналогія та її види.

55. Аналогія закону і права.

56. Поняття доведення. Пряме і непряме доведення.

57. Побудова доведення.

58. Види доведення.

59. Правила доведення і спростування. Помилки, які виникають при їх порушенні.

60. Поняття про софізми і логічні парадокси.

61. Поняття спростування.

62. Аргументація і дискусія.

63. Поняття гіпотези і її структура.

64. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

65. Види гіпотез.

66. Підтвердження гіпотези.

67. Спростування гіпотез.

68. Версія та її роль в юридичній практиці.

69. Значення вивчення логіки для майбутніх юристів.

70. Основні функції логіки.

71. Суперечка та її види.

72. Особливості полеміки як виду суперечки.

73 Риторика, історія зародження та сучасний стан.

74. Особливості судової промови.

75. Логічні вимоги до судової промови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров Д.Н. Логика. Риторика. Этика: Учеб. пособие / Д.Н.Александров. – М.: Флинта: Наука, 2002. - 164 с.

2. Бажанов В.А. История логики в России и СССР (Концептуальный конспект университетской философии) / В.А.Бажанов. – М.: Канон, 2007. – 335 с.

3. Белова Н.В. Логика [текст]: курс лекций: учебник для студентов нефилософских спец. /Н.В.Белова: Марниупольский институт МАУП. – Мариуполь-Донецк: Норд-Пресс, 2009. – 112 с.

4. Бочаров В.А. Основы логики: Учебник для вузов / В.А.Бочаров, В.И.Маркин. – М.: Форум: Инфра-М, 2005. – 332 с.

5. Гетманова А.Д. Учебник логики: Со сборником задач /А.Д.Гетманова. – М.; Айрис Пресс, 2002. – 442 с.

6. Гетманова А.Д. Логика: Учебник / А.Д.Гетманова. – 8-е изд. – М.: Омега-Л, 2005. – 415 с.

7. Грядовой Д.М. Логика: Практический курс основ формальной логики: Учеб. пособие в кратком изложении / Д.М.Грядовой. – М: Щит-М., 2003. – 225 с.

8. Гусев Д.А. Логика: Конспект лекций с задачами: Учебное пособие для вузов / Д.А.Гусев. – М.: Айрис Пресс, 2005. – 236 с.

9. Демидов И.В. Логика: Учеб. пособие для юрид. вузов /И.В. Демидов. – М.: Юриспруденция, 2002. – 270 с.

10. Дмитриевская И.В. Логика: Учеб. пособие / И.В. Дмитриевская: Моск. пихол.-соц. Ин-т РАО. – М.: Флинта: МПСИ, 2006. – 318 с.

11. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 255 с.

12. Иванов Е.А. Логика: Учебник для студ. юрид. вузов и фак. / Е.А.Иванов. – 3-е изд., перероб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 405 с.

13. Ивин А.А. Теория аргументации /А.А.Ивин. – М.: Высш. шк., 2007. – 318 с.

14. Ивлев Ю.В. Логика: Сб. упражнений: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Дело, 2002. – 246 с.

15. Ивлев Ю.В. Учебник логики: Семестровый курс. – М.: Дело, 2003. – 206 с.

16. Кириллов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. Упражнения по логике / Под ред. В.И. Кириллова. – М.: ООО “Антея 2000” МЦУПЛ, Профтехобразование, 2002. – 160 с.

17. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студ. юрид. ф-тів. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 304 с.

18. Конверський А.Є. Логіка[текст]: (традиційна та сучасна): підручник для студ. вузів/ А.Є.Конверський: Київ. Нац. Ун-т ім. Т.Шевченко. – 2-е вид. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 535 с.

19. Каверин Б.И. Логика и теория аргументации: Учеб. пособие для вузов / Б.И.Каверин, И.Д.Демидов. – М.: ЮНИТИ, 2005. – 285 с.

20. Карнап Рудольф. Значение и необходимость: Исследование по семантике и модальной логике / Р.Карнап: под ред. Д.А.Бочвара: предисл. С.А.Яновского. – 2-е изд. – М.: ЛКИ, 2007. – 380 с.

21. Кузьмин О.В. Комбинаторные методы решения логических задач: Учеб. пособие для вузов / О.В.Кузьмин. – М.: Дрофа, 2005. – 187 с.

22. Михалкин Н.В. Логика и аргументация в судебной практике /Н.В.Михалкин. – СПб.: Питер, 2004. – 336.

23. Мозкова Н.Г. Логіка: Навч. посібник / Н.Г.Мозгова. – К.:Каравела, 2006. – 247 с.

24. Никифоров А.Л. Логика и теория аргументации / А.Л.Никифоров. – М.: Современный гуманит. ун-т, 2005. – 271 с.

25. Поварнин С.И. Спор: о теории и практике спора / С.И.Поварнин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 115 с.

26. Сердюк О.О. Практикум з логіки: Навч.-метод. посібник / О.О.Сердюк. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 189 с.

27. Фатиев Н.И. Логика: Учеб. пособие для студ. нефилос. спец. гуманит. фак. / Н.И.Фатиев. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб.: Б.и., 2006. – 210 с.

28. Тер-Акопов А.А. Юридическая логика: Учебное пособие / А.А.Тер-Акопов. – 2-е изд., стер. - М.: Омега – Л., 2006. – 255 с.

29. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: Видав. центр “Академія”, 2003. – 368 с.

30. Хоменко І.В. Логіка. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 335 с.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.................................................................................

ТЕМАТИКА залікових та змістових модулів................................
Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки..........................................................................................................

ЗМ 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення........

ЗМ 2. Поняття та логічні операції з ними...................................

ЗМ 3. Судження та логічні операції з ними

ЗМ 4. Умовиводи............................................................................

ЗМ 4.1. Дедуктивні умовиводи.....................................................

ЗМ 4.2. Індуктивні умовиводи......................................................

ЗМ 4.3. Аналогія

Заліковий модуль 2. Основи аргументації та полеміки............

ЗМ 5. Доведення і спростування. Гіпотеза.................................

ЗМ 6. Мистецтво полеміки

ВИСНОВКИ...................................................................................

ПРАКТИКУМИ

ПРАКТИКУМ І. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ЯК НАУКИ...

ПРАКТИКУМ ІІ.ПОНЯТТЯ ТА ЛОГІЧНІ
ОПЕРАЦІЇ З НИМИ......................................................................

ПРАКТИКУМ ІІІ. СУДЖЕННЯ ТА ЛОГІЧНІ
ОПЕРАЦІЇ З НИМИ

ПРАКТИКУМ IV УМОВИВОДИ...............................................

ПРАКТИКУМ ІV.1. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ................

ПРАКТИКУМ ІV.2. ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ.................

ПРАКТИКУМ ІV.3. АНАЛОГІЯ.................................................

ПРАКТИКУМ V. ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ

ПРАКТИКУМ VI. МИСТЕЦТВО ПОЛЕМІКИ........................

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.................

ЛІТЕРАТУРА.................................................................................

Навчально-методичне видання

Діденко Ніна Григорівна

Огородник Віктор Йосифович

Навчально-методичний посібник

з дисципліни “ЛОГІКА”

(для студентів ОКР "бакалавр"напряму підготовки "Правознавство")

Сучасний рівень розвитку цивілізації та основні тенденції її трансформації у просторі і часі супроводжуються підвищенням емоційно-психологічної напруженості у суспільстві, зростанням екологічних проблем і збільшенням обсягу вільного часу людини. Відповідно виникає потреба у лікуванні, оздоровленні та просто проведенні вільного часу з метою розваг, що зумовлює постійний і випереджальний розвиток рекреації і туризму як галузі господарства.

Рекреаційно-туристичне господарство розвивається в часі і просторі. Просторово-географічні і природно-ресурсні чинники в рекреації і туризмі завжди були і залишаться одними з провідних, що пов'язано із самою сутністю оздоровлення, лікування і відпочинку. Звідси випливає і потреба в такій науці і навчальній дисципліні, як рекреаційна географія.

Рекреаційна географія викладається студентам географічних факультетів університетів, а також усім тим, чия майбутня професійна діяльність пов'язана з різними сферами рекреаційного, готельного, грального бізнесу. Безперечно, рекреаційна географія є однією із засадничих дисциплін і для студентів спеціальності "Туризм", у тому числі зі спеціалізацією "Міжнародний туризм".

Матеріали підручника мають не лише навчально-методичне, а й інформаційне значення. Внутрішньодержавна і міжнародна рекреаційна рухливість українців постійно зростає. Все більше людей виїжджає кататися на лижах до Карпат чи відпочивати на морі в Криму. Постійно збільшується кількість українських туристів у Єгипті, Таїланді, Іспанії, Італії, Греції, на Кіпрі, в Туреччині та інших країнах світу. Українці почали освоювати Екваторіальну Африку, Америку, Австралію й Океанію та Антарктиду. Відповідно зростає потреба в інформації про географічні особливості рекреаційно-туристичного господарства України і світу. Таким чином, цей підручник буде корисним не лише студентам і викладачам, а і тим громадянам нашої країни, які постійно живуть і працюють в Україні, але на відпочинок виїжджають за кордон.

Працюючи з текстом підручника, варто постійно тримати під рукою географічний атлас. Будь-який названий у тексті об'єкт, країну чи регіон, місто чи курорт відразу знаходьте на карті. Пам'ятайте, що світ швидко змінюється, є динамічним. Природно, підручник не може встигнути за швидкоплинним життям. Тому намагайтеся зрозуміти закономірності та тенденції рекреації і туризму.

У кінці розділів подано запитання та завдання. Вони допоможуть вам закріпити вивчене. Розділи підручника закінчуються висновками, завданням яких є не лише узагальнення, а й систематизація вивченого. Після цього перевірте рівень засвоєння матеріалу за допомогою тестового контролю.

Бажаю вам успіхів у вивченні такої цікавої і потрібної дисципліни, якою є рекреаційна географія.

Дата добавления: 2014-11-29