Рекреаційна діяльність в Україні і світі

У наш час майже всі види рекреаційної діяльності в Україні все більше переорієнтовуються на в'їзний туризм. У 2006 р. нашу державу відвідали майже 20 млн іноземних туристів. Темпи приросту туристичних потоків доволі значні. Відбуваються помітні зміни в географії та організації іноземного туризму. Постійно зменшується частка туристів з країн СНД, натомість збільшується кількість відпочиваючих з країн ЄС та інших держав. Усе це накладає значний відбиток на структуру рекреаційної діяльності. Запити іноземних туристів зі США, Німеччини, Італії або Туреччини суттєво відрізняються від запитів, поведінки, грошових витрат тощо відпочиваючих з пострадянських держав.

Хоча донині серед туристів переважають громадяни сусідніх держав, можна відзначити дві позитивні тенденції. По-перше, швидкими темпами зростає кількість відпочиваючих з несусідніх держав. Зокрема за останні роки кількість туристів з Німеччини та Італії зросла у 1,8 раза, США, Ізраїлю та Туреччини — в 1,4 раза. По-друге, позитивною тенденцією в істотне підвищення частки організованого туризму. Нині за туристичними путівками (турами) в'їжджає більше половини австрійців та ізраїльтян, близько третини британців, німців, французів, голландців, турків. Ще однією особливістю в'їздного туризму є зростання терміну рекреаційної діяльності іноземних туристів в Україні та її істотна диверсифікація.

У світі за видами рекреаційної діяльності нині переважають, лікувальний, або медичний, рекреаційний і пізнавальний туризм. Навряд чи можна говорити, що ці види рекреації колись відійдуть на другий план, хоча очевидною е тенденція до зменшення їх частки. Але це зменшення відбувається внаслідок постійного виникнення нових видів рекреаційної діяльності і диверсифікації вже наявних.

Більшість відпочиваючих світу представляють високорозвинуті країни. Для них характерні старіння населення, велика тривалість життя, напружений життєвий ритм, складні екологічні проблеми. Все це викликає потребу в лікуванні різних захворювань. Лікувальний (медичний) туризм постійно диверсифікується. Виникають все новіші його види (плодолікування, молоколікування, пейзажолікування тощо).

В основі рекреаційного туризму лежить потреба у відновленні фізичних і душевних видів рекреаційної діяльності і тому нині у світі він розвивається найстабільніше. Основною з них є видовищно-розважальна діяльність (відвідування театрів, кінофестивалів, карнавалів, ярмарок, днів міста чи країни тощо). Друге місце посідає туристсько-оздоровча діяльність (участь в активному пересуванні, купання, гірськолижний спорт тощо).

На третьому місці за обсягами рекреаційної діяльності знаходиться пізнавальний туризм, в основі якого закладена потреба в розширенні знань за всіма можливими напрямами. Сюди можна віднести й екологічний туризм.

Спортивний туризм грунтується на потребі у двох видах рекреаційної діяльності: активної і пасивної. На жаль, у світі гору бере не активний спортивний туризм, а пасивний, основою якого є інтерес до якогось виду спорту і на цій базі подорожі з метою відвідин змагань або спортивних ігор.

Зростає частка рекреаційної діяльності в межах туризму з діловою метою. Поїздки з метою встановлення або підтримання ділових контактів з партнерами різних країн, як правило, супроводжуються відпочинком, розвагами, а то і лікуванням.

Конгресовий туризм також постійно диверсифікує власну рекреаційну складову. Невпинне збільшення кількості світових і регіональних конференцій, симпозіумів, з'їздів, конгресів тощо привело до інтенсивного розвитку цього виду туризму і навіть створення Міжнародного союзу організаторів конгресів. У США конгресовий туризм щорічно дає понад 40 млрд доларів прибутку. Великою перевагою цього виду туризму є можливість реалізовуватися у позасезонний період.

Розширюється рекреаційна діяльність І в межах культового (релігійного), ностальгійного, транзитного і самодіяльного видів туризму.

Запитання та завдання

1. Які зміни в географії іноземного туризму відбуваються в Україні?

2. Назвіть позитивні тенденції у розвитку іноземного туризму в Україні.

3. Який вид рекреаційної діяльності нині Переважає у світі і чому?

4. Що ви знаєте про рекреаційну діяльність у межах рекреаційного туризму?

5. Які негативні тенденції у розвитку спортивного туризму вам відомі?

6. Які особливості рекреаційної діяльності в конгресовому туризмі?

Висновки

У процесі життя людина постійно займається якоюсь діяльністю. Вона забезпечує життя і є невід'ємною від нього. Діяльність будь-якого індивіда припиняється лише після його смерті. Життєдіяльність людини поділяється на трудову, споживчу, соціоприродну, відтворювальну та екістичну (розселенську).

Рекреаційна діяльність — це один з комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час. Рекреаційна діяльність визначається трьома чинниками: рекреаційними потребами, рекреаційними ресурсами і наявними грошовими ресурсами.

У цілому можна виокремити такі види рекреаційної діяльності: лікувально-курортна, оздоровчо-спортивна, пізнавальна, розважальна. Нині абсолютно чітко диференціювати їх неможливо. Це пов'язано з тим, що взаємопроникнення різних видів рекреаційної діяльності є велінням нашого часу.

На початку XXI ст. майже всі види рекреаційної діяльності в Україні все більше переорієнтовуються на в'їзний туризм. Темпи приросту туристичних потоків доволі значні. Відбуваються помітні зміни в географії та організації іноземного туризму.

У світі за видами рекреаційної діяльності нині переважають лікувальний, або медичний, рекреаційний, пізнавальний туризм. Навряд чи можна говорити, що ці види рекреації колись відійдуть на другий план. Однак очевидною є тенденція до зменшення їх частки, що відбувається внаслідок постійного виникнення нових видів рекреаційної діяльності і диверсифікації уже наявних.

Дата добавления: 2014-11-29