Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

41. Питання: Як здійснюється контроль за станом охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

Відповідь: Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах (в установах, організаціях), що знаходяться в їхньому функціональному підпорядкуванні. Стан охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях) контролює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює Державна інспекція праці Міністерства праці і соціальної політики України. На адміністративних територіях дотримання законодавства про охорону праці контролюють місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. За станом охорони праці і функціонуванням СУОП (системи управління охороною праці) на підприємствах (в установах, організаціях) здійснюють відомчий контроль вищестоящі органи.

Профспілкові органи та організації здійснюють відповідний громадський контроль на підприємствах (в установах, організаціях), де працюють члени їхньої профспілки. Безпосередніми виконавцями функції профспілкових організацій на підприємствах (в установах, організаціях) є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи, що мають своїх представників. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи – через обраних ними уповноважених, які виконують свої обов'язки, як правило, під час роботи безпосередньо у своєму підрозділі. Уповноважені можуть бути одночасно і представниками профспілки з питань охорони праці.

Роботодавець організує контроль за станом охорони праці: повсякденний керівниками робіт (підрозділів) і іншими посадовими особами; спеціалістами служби охорони праці; адміністративно-громадський (триступеневий) – спільний контроль роботодавця і трудового колективу (профспілки).

42. Питання: Який існує порядок накладення штрафу на юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів держнагляду і сплати суми його?

Відповідь: Максимальний розмір зазначеного штрафу (накладається за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві, в установі, організації) не може перевищувати п'яти відсотків їх місячного фонду заробітної плати. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в місячний термін у судовому порядку. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного рішення можливого спору тягне за собою нарахування на суму його пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних або фізичних осіб, що використовують відповідно до законодавства найману працю, зараховуються в Державний бюджет України. Платежі за штрафними санкціями здійснюються: на підприємствах із суми прибутку, а при відсутності його відносяться на валові витрати виробництва; у бюджетних установах і організаціях - із коштів на їх утримання і забезпечення.

Передбачено штрафні санкції до юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, також за порушення санітарного законодавства і вимог пожежної безпеки. Грошові суми від застосування цих штрафних санкцій зараховуються в Державний бюджет України.

43. Питання: Визначте основні види і сутність відповідальності фізичних осіб за порушення законів, нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду, представників профспілок, їхніх організацій і об'єднань.

Відповідь: За зазначені порушення винні особи притягуються відповідно до законодавства до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність працівників згідно з Кодексом законів України про працю – це одна з мір стягнення: догана, звільнення.

Адміністративна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні порушення – це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. На винних осіб може бути накладений різними посадовими особами держнагляду штраф, сума якого відраховується від неоподатко-вуваного мінімума прибутка громадян України. Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору (угоди) особами, які представляють роботодавців, уповноважені ними органи, профспілки, інші уповноважені трудовим колективом органи, або представниками трудових колективів тягне за собою накладення на них штрафу від п'ятидесяти – до сторазової суми неоподатковуваного мінімума прибутка громадян. Кошти від застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників вносяться в касу підприємства за місцем роботи і перераховуються в Державний бюджет України.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців регламентується Кодексом законів України про працю та іншими нормативними актами, що стосуються цієї відповідальності у трудових відносинах. Ця відповідальність передбачає відшкодування підприємству (установі, організації) конкретними посадовими особами або робітниками заподіяної шкоди внаслідок аварії, нещасного випадку, професійного захворювання, що відбулися з їхньої провини. Можлива як повна, так і обмежена (в межах середнього місячного заробітку) матеріальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 135 (Порушення вимог законодавства про охорону праці) Кримінального кодексу України. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства (установи, організації), громадянином-власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров'я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

44. Питання: Сформулюйте поняття про небезпечну зону, небезпечніі шкідливі виробничі фактори.

Відповідь: Небезпечна зона – це простір, в якому можливо діяння на працюючого небезпечного або шкідливого виробничого фактору.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, діяння якого на працівника при певних умовах призводить до травми, гострого отруєння чи іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті.

Шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор, вплив якого при певних умовах може призвести до захворювання, зниження працездатності й (або) негативного впливу на здоров'я потомства. При певних кількісної характеристиці (рівень, концентрація тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на наступні групи: фізичні (рухомі машини і механізми, підвищені рівні шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань та ін.), хімічні (шкідливі речовини, що розрізняються за характером впливу на організм людини і за шляхом проникнення в нього), біологічні (патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, макроорганізми–рослини і тварини), психофізіологічні (перевантаження фізичні і нервово-психічні).

45. Питання: Сформулюйте поняття про травму, виробничу травму, нещасний випадок, виробничий травматизм.

Відповідь: Травма – це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок впливу факторів зовнішнього середовища. До травм відносяться, наприклад, удари і переломи. Виробнича травма – це травма, що отримана в результаті впливу виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працюючого небезпечного виробничого фактора чи середовища в процесі виконання їм трудових зобов'язань, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.

Виробничий травматизм – явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

46. Питання: Назвіть основні причини виробничого травматизму і розкрийте їхню сутність.

Відповідь: Основні причини виробничого травматизму: технічні (недоско-налість конструкції устаткування, невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки, незадовільний стан різних об'єктів, виробничого середовища та ін.), організаційні (незадовільне функціонування СУОП, недоліки в навчанні працівників з питань охорони праці, залучення працівників до робіт не за фахом, невикористання засобів колективного та індивідуального захисту та ін.), психофізіологічні (алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; погані фізичні дані чи стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; протиправні дії інших осіб).

47. Питання: Як класифікують нещасні випадки?

Відповідь: Розрізняють нещасні випадки виробничого і невиробничого характеру.

Залежно від наслідків, розрізняють нещасні випадки: без втрати працездатності; з тимчасовою втратою працездатності; зі стійкою втратою (повністю або частково) професійної працездатності; групові (кількість одночасно постраждалих осіб дві та більше); із смертельним наслідком.

48. Питання: Сформулюйте поняття про професійні захворювання та отруєння.

Відповідь: Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумов-лений надмірною напругою організму або дією шкідливого виробничого фактора під час трудової діяльності.

Професійне отруєння – порушення здоров'я, викликане шкідливими речовинами при проникненні їх в організм людини в умовах виробництва.

Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. До гострих професійних захворювань і отруєнь відносяться випадки, які сталися після одноразового (протягом не більш однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів, шкідливих речовин. Тривалий вплив на організм людини (навіть у невеликих дозах або концентраціях) шкідливих виробничих факторів або шкідливих речовин може викликати хронічні професійні захворювання або отруєння.

49. Питання: Сформулюйте поняття про аварію.

Відповідь: Аварія – це небезпечна подія техногеного характеру, що викликала загибель людей або створила на об'єкті чи окремій території загрозу життю і здоров'ю людей, призвела до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, що наносить шкоду навколишньому середовищу. Розрізняють аварії I і II категорій.

До I категорії належать аварії з наступними наслідками: загинуло 5 і більше або травмовано 10 і більше осіб; відбувся викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більше ніж у 10 разів; зруйновані будинки, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства або населення.

До II категорії належать аварії, у результаті яких загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб, зруйновані будинки, споруди або основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, ділянки з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

На підприємстві повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій і план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).

50. Питання: Які ушкодження працівників розслідуються як нещасні випадки на виробництві?

Відповідь: Розслідуванню підлягають: раптові погіршення стану здоров'я; поранення; травми (у тому числі отримані в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою); гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утоплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням; інші ушкодження, отримані в результаті аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори; випадки смерті на підприємстві.

Розслідуються нещасні випадки, що викликали втрату працівником працездатності або необхідність переводу його на іншу (більш легку) роботу не менше, ніж на 1 робочий день.

51. Питання: Які умови та обставини виниклого нещасного випадку визначають його зв'язок з виробництвом?

Відповідь: Визнаються зв'язаними з виробництвом нещасні випадки з працівниками при виконанні ними трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також під час: перебування на робочому місці або на території підприємства чи іншому місці роботи протягом робочого часу (відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або, за дорученням роботодавця, у неробочий час, під час відпустки, у вихідні і святкові дні; приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту і одягу перед початком роботи і після закінчення її, а також процедур особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або вико- ристовуваному ним транспортному засобі за договором (заявкою) – при наяв- ності розпорядження роботодавця; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця; здійснення дій, що не входять в обов'язки, в інтересах підприємства (попередження можливих аварій, порятунок людей, майна); ліквідації аварій, пожеж і наслідків стихійних лих на виробничих об'єктах і транспортних засобах; надання підприємством шефської допомоги; прямуванні між об'єктами обслуговування або до них за затвердженими маршрутами; прямування до місця відрядження і назад відповідно до виданого завдання.

Визнаються зв'язаними з виробництвом нещасні випадки: викликані заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, вбивством працівника під час виконання або в зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків з'ясування потерпілим, за висновками компетентних органів, особистих відносин); обумовлені раптовим погіршенням стану здоров'я працівника під впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або внаслідок того, що він не проходив передбаченого законодавством медичного огляду, а робота, що виконувалася, була йому протипоказана; які відбулися з працівниками на території підприємства або на іншому місці роботи під час перерви для відпочинку і харчування відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, а також на території підприємства в зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду.

52. Питання: Які нещасні випадки з працівниками вважаються такими, що не пов'язані з виробництвом?

Відповідь: Нещасні випадки з працівниками не визнаються зв'язаними з виробництвом, якщо вони відбулися: під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в його інтересах; при використанні ними в особистих цілях без дозволу роботодавця транспортних засобів підприємства, а також устаткування, механізмів, інструментів (за умови їхнього справного стану); внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими речовинами, а також їхньої дії на організм (асфікція, інсульт, зупинка серця тощо), якщо це не викликано застосуванням зазначених речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи; під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; внаслідок природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

53. Питання: Який існує порядок розслідування, документального оформлення та обліку нещасних випадків на виробництві?

Відповідь: Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків зі смертельним наслідком і групових), повідомляє про нього у відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, і, крім того, якщо він відбувся в результаті пожежі, у відповідний орган державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) у відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби. Він організує розслідування нещасного випадку і створює для цього своїм наказом комісію в наступному складі: керівник (фахівець) служби охорони праці підприємства (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу або головний фахівець; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

При наявності у потерпілого ознак можливої інвалідності до складу комісії включається представник Фонду соціального страхування, а ознак гострих професійних захворювань чи отруєнь - фахівці відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби і робочого органу виконавчої дирекції зазначеного Фонду.

Розслідування нещасного випадку з особами, що забезпечують себе роботою самостійно, організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду (за умови добровільної сплати цією особою внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання). До складу комісії з розслідування такого нещасного випадку входять: представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду (голова комісії); потерпілий або його довірена особа; спеціаліст з охорони праці відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування; представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів під час проходження виробничої практики чи виконання робіт на підприємстві розслідуються: підприємством, якщо керування практикою або виконанням робіт було покладено на його посадових осіб; навчальним закладом, якщо керування ними (на виділеної підприємством ділянці) було покладено на його представників. До складу комісії від підприємства чи навчального закладу входять представники, відповідно, навчального закладу або підприємства.

Комісія зобов'язана протягом 3 діб розслідувати обставини і причини нещасного випадку. Комісія складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох екземплярах, а також акт за формою Н-1 (при наявності зв'язку його з виробництвом) чи акт за формою НТ (при відсутності такого зв'язку) про потерпілого в шести екземплярах. При виникненні гострих професійних захворювань або отруєнь складається, крім акта за формою Н-1, карта обліку їх за формою П-5.

Роботодавець розглядає і затверджує акти за формою Н-1 чи НТ протягом доби після закінчення розслідування. Затверджені акти протягом трьох діб направляються: постраждалому чи його довіреній особі (разом з актом за формою Н-5); керівнику структурного підрозділу, де стався нещасний випадок; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (разом з копією акта за формою Н-5); відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці; профспілкової організації, членом якої є потерпілий; керівнику (фахівцю) служби охорони праці (разом з актом за формою Н-5 та іншими матеріалами розслідування).

Нещасні випадки, про які складені акти за формою Н-1 чи НТ, беруться на облік і реєструються в спеціальному журналі. Акти, матеріали розслідування і повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 зберігаються протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

54. Питання: Який існує порядок спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві?

Відповідь: Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки зі смертельним наслідком; групові нещасні випадки; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання їм трудових обов'язків. Спеціальне розслідування зазначених подій організує роботодавець. Комісія зі спеціального розслідування їх призначається наказом керівника територіального органа Держнаглядохоронпраці, а зі спеціального розслідуван- ня групового нещасного випадку, при якому загинули 2-4 особи, наказом керівника Держнаглядохоронпраці чи його територіального органа. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, при якому загинули 5 і більше або травмовані 10 і більше чоловік, проводиться комісією, що призначається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України. До складу комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку залежно від наслідків його включається представник відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування або її керівник.

Спеціальне розслідування нещасних випадків здійснюється протягом не більше 10 робочих днів. За результатами його оформляються: акт спеціального розслідування за формою Н-5; акт за формою Н-1 чи НТ на кожного потерпілого в двох екземплярах; інші матеріали, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо подія пов'язана з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Перший екземпляр матеріалів розслідування залишається на підприємстві і зберігається протягом 45 років.

Потерпілому або членам його родини, довіреній особі направляється затверджений акт за формою Н-1 чи НТ разом з копією акта спеціального розслідування.

55. Питання: Який нормативно-правовий документ регламентує розслідування й облік нещасних випадків, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків?

Відповідь: Розслідування й облік нещасливих випадків, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, регламентує затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270 “Порядок розслідуван- ня та обліку нещасних випадків невиробничого характеру”.

56. Питання: Які події розслідуються як нещасні випадки невиробничого характеру?

Відповідь: Розслідуються як нещасні випадки невиробничого характеру події, що виникли при наступних обставинах: проїзд на роботу чи з роботи не на транспортному засобі, що міг би належати підприємству або використо- вуватися в його інтересах; переміщення на різних транспортних засобах (на повітряному, залізничному, морському, внутрішньому водному, автомобіль- ному транспорті, у метрополітені й ін.); виконання громадських обов'язків (порятунок людей, захист власності і правопорядка – якщо це не входить у службові обов'язки) і донорських функцій; участь у громадських акціях (мітингах, демонстраціях та ін.), культурно-масових заходах і спортивних змаганнях; проведення культурних, спортивних і оздоровчих заходів, пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; викорис-тання газу в побуті; здійснення протиправних дій проти особи, її майна; використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин або контакт із ними; виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки; стихійне лихо; перебування на об'єктах торгівлі і побутового обслуговування, у громадських місцях, в установах лікувально-оздоровчого, культурно-просвітнього і спортивно-розважального призначення, у різних організаціях.

57. Питання: Яким є порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру з працівниками?

Відповідь: Нещасні випадки невиробничого характеру з працюючими особами розслідуються комісією в складі не менше трьох чоловік, призначеної роботодавцем. Підстава для проведення розслідування – звертання постраждалого, листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактичної установи. Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру при прямуванні на роботу чи з роботи був розглянутий раніш.

Розслідування нещасного випадку невиробничого характеру проводиться протягом 10 календарних днів після створення комісії. За результатами розслідування складається акт за формою НТ (затверджується особою, що призначила комісію), який направляється: потерпілому або особі, що представляє його інтереси; місцевій держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування; підприємству, установі, організації, де працює (навчається) потерпілий; підприємству, установі, організації, відповідальним за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок. Необхідна кількість екземплярів акта визначається в кожному конкретному випадку. При запиті копія акта направляється органам внутрішніх справ, прокураторі, іншим організаціям.

Акти за формою НТ (разом з іншими матеріалами розслідування) про нещасні випадки з працюючими особами зберігаються протягом 45 років на підприємствах, в установах, організаціях, працівниками яких є потерпілі, а з непрацюючими особами – протягом трьох років в архіві місцевої держ- адміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування.

58. Питання: Яким є порядок розслідування нещасних випадків, що відбулися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах?

Відповідь: Нещасні випадки, що відбулися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і викликали погіршення стану їхнього здоров'я (утрату працездатності) не менше чим на один день відповідно до медичного висновку, підлягають розслідуванню й обліку згідно з Положенням про порядок розслідування нещасних випадків, що виникли під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001р. № 616. За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою Н-Н у п'яти екземплярах. Екземпляри цього акта після затвердження керівником навчального закладу направляються: потерпілому (особі, що представляє його інтереси); у підрозділ, де стався нещасний випадок; керівнику (фахівцю) служби охорони праці; в архів навчального закладу; в орган управління освітою замісцем навчання потерпілого.

59. Питання: Яким є порядок розслідування й обліку випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь?

Відповідь: Розслідування кожного випадку виявлення професійного захворю-вання (отруєння) організує роботодавець протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Для цього створюється комісія в складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміоло-гічної служби (голова комісії); лікувально-профілактичної установи; під-приємства; профспілкової організації, членом якої є хворий, чи трудового колективу (бере участь його уповноважений з питань охорони праці), якщо хворий не є членом профспілки; відповідного органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Комісія зобов'язана провести розслідування обставин і причин професійного захворювання (отруєння), а також скласти акт розслідування за формою П-4, у якому вказуються заходи щодо локалізації професійного захворювання (отруєння), забезпечення нормалізації умов праці і, крім того, називаються особи, що не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт за формою П-4 складається в шести екземплярах протягом трьох діб після закінчення розслідування і направляється роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство (установу, організацію); робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування; профспілкової організації, членом якої є хворий; відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби. Перший екземпляр акта розслідування залишається на підприємстві і зберігається протягом 45 років.

У п'ятиденний термін після закінчення розслідування професійного захворювання (отруєння) роботодавець зобов'язаний розглянути підсумкові матеріали і видати наказ про заходи для запобігання таким захворюванням (отруєнням), а також про залучення до відповідальності осіб, з вини яких були допущені порушення санітарних норм і правил. Про здійснення запропонованих комісією профілактичних заходів роботодавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контроль за своєчасністю й об'єктивністю розслідування професійних захворювань (отруєнь), документальним оформленням їх, виконанням профілактичних заходів здійснюють установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування, профспілки й уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.

Установи (заклади) державної санітарно-епидемиіологічної служби складають на основі актів розслідування карти обліку професійних захворювань (отруєнь) за формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях зберігаються у відповідній установі (закладі) державної санітарно-епідеміологічної служби й у Міністерстві охорони здоров'я України протягом 45 років.

60. Питання: Яким є порядок розслідування аварій?

Відповідь: Розслідування аварій без нещасних випадків проводять комісії, що створюються: наказом центрального органа виконавчої влади чи розпоряджен- ням місцевої держадміністрації (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя) – у випадку аварій І категорії; наказом керівника органа, до сфери управління якого відноситься підприємство, або розпорядженням районної держадміністрації (виконавчого органа місцевого самоврядування) – у випадку аварій ІІ категорії. Ці комісії призначаються за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним подіям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці. Перший екземпляр акта розслідування аварії, у результаті якої не відбулося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення термінів виконання визначених комісією заходів, але не менше двох років.

Облік аварій ведуть підприємства, а також відповідні органи державного управління і нагляду в галузі охорони праці.

Дата добавления: 2014-11-29