Та АПК за умов переходу до ринкової економіки

Державне регулювання сільського господарства

Поняття, суть та завдання державного регулювання

сільського господарства

Сільське господарство є центральною ланкою агропро­мисло­вого комплексу України. Агропромисловий комплекс – це сукупність галузей економіки, пов’язаних із виробництвом продовольства і предметів широкого вжитку із сільськогосподарської сировини та постачанням їх населенню. Він умовно ділиться на 3 групи галузей: галузі, які виробляють засоби виробництва для сільського госпо­дарства, здійснюють його матеріально-технічне забезпечення та вироб­ниче обслуговування; безпосередньо сільськогосподарське вироб­ництво; галузі, які забезпечують рух продуктів виробництва від сільського господарства до кінцевого споживача.

Державно-правове регулювання сільського господарства – це сукупність заходів щодо визначення системи органів державного управління в аграрній сфері, прийняття й виконання аграрно-правових актів, закріплення певних повноважень цих органів.

Ознаками державного регулювання відносин в аграрній сфері є: його державно-правовий характер; в ньому виявляється внутрішня функція держави; його зміст – підтримка у певному режимі грошово-фінансової системи; регулювання витрат держави і життєвого рівня населення; регулювання соціальної інфраструктури; регулювання зовнішньоекономічних зв’язків; регулювання на макрорівні структури виробництва; розробка організаційно-економічних заходів щодо охорони навколишнього середовища та ін.

Державне регулювання – сукупність економіко-правових захо­дів, спрямованих на встановлення ринкових відносин, роздержав­лення, приватизацію, підприємництво, розвиток села й різних форм госпо­да­рювання з метою поліпшення організації виробництва і доведення до споживача продукції сільського господарства.

Суб’єктами державного управління агропромисловим комплек­сом є органи державного управління, які здійснюють державно-пра­во­ве регулювання сільським господарством, забезпечують додержання аграрного законодавства, управління підлеглими структурами, а також органи сільськогосподарських інспекцій і контролю за діяльністю сільськогосподарських товаровиробників.

Об’єктами державно-правового регулювання є матеріальні засоби й форми ведення сільськогосподарського виробництва. До основних з них належать землі сільськогосподарського призначення, що є головним засобом сільськогосподарського виробництва і просторово-операційним базисом; усі галузі й підгалузі сільськогосподарського виробництва (рослинництво, тваринництво, садівництво, городництво); відносини ветеринарного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників і громадян – власників худоби й птиці.

Дата добавления: 2014-11-29