Виникнення і розвиток економічної соціології

ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

ТЕМА 7.

Основні види девіантної поведінки

Види поведінки	Форми прояву поведінки
Конформізм	Повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення
Інноваційна	Визнання цілей суспільства, але намагання реалізувати їх нетрадиційними засобами (рекет, крадіжка, зловживання)
Ритуалізм	невизнання суспільних цілей і цінностей але дотримування прийнятих «правил гри», дія у відповідності до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей
Ескейпізм	Відхід, втеча людини від соціальної дійсності, невизнання цілей і засобів їх досягнення в суспільстві (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін.)
Бунт, заколот	Відкидання суспільних цінностей, цілей та засобів їх реалізації, активна протидія, прагнення замінити їх новими (тероризм, радикалізм та ін.)

На відхилення поведінки людини можуть впливати наступні фактори: сім’я, друзі, сусіди, соціальне оточення, умови життя, спадкові патології у фізичному і психічному здоров’ї тощо.

Девіація може мати позитивні і негативні наслідки як для самої людини, так і для суспільства в цілому. Так, наприклад, позитивною девіацією є самопожертвування, надпрацездатність, героїзм, а негативною є тероризм, крадіжки, суїцид, цинізм.

Питання для самоконтролю:

1. В якому віці закінчується процес соціалізації людини?

2. В якому віці людина стає особистістю?

3. Які чинники впливають на формування особистості?

4. Як потреби і інтереси людини співвідносяться з потребами

і інтересами суспільства?

5. При якій умові процес соціалізації людини буде успішним?

6. Чи може девіантна поведінка особистості в деяких випадках

принести користь суспільству?

7. Що головніше в житті людини- первинна чи вторинна

соціалізація?

План

7.1. Виникнення і розвиток економічної соціології.

7.2. Основні наукові напрямки економічної соціології

Ключові поняття і терміни:

Економічна соціологія,економіка, економічні відносини, політика, праця, зміст праці, мотиви праці

Економічна соціологія виникла в сер. 50-х рр. ХХ ст. в США з метою осмислення складних процесів управління і пошуку ефективних моделей господарювання. Засновники – Н. Смелзер, Т. Парсонс, К.Девіс).

Категоріальний апарат економічної соціології

Загальнонаукові категорії	Загальносоціальні категорії	Специфічні категорії
Структура, процес, розвиток, рух та ін.	Власність, споживання, повноваження, посада, мобільність, конфлікт-ність та ін.	Соціальний механізм розвитку економіки, економічна поведінка, економічна культура та ін.

Об’єкт економічної соціології - механізми, які породжують і регулюють зв’язки між економікою і суспільством; поведінка і взаємозв’язок соціальних груп.

Предмет економічної соціології – соціальний механізм розвитку економіки, система поведінки і свідомість суспільних груп в економічній сфері, взаємодія їх між собою і з державою.

В своєму розвитку економічна соціологія пройшла наступні етапи:

І етап (к. ХVШ- поч. ХІХ ст.) - теорія економічного лібералізму А.Сміта, яка розглядала економічну систему як саморегулюючу систему, втручання в яку політиків приносить лише шкоду. Держава повинна бути гарантом свободи підприємництва і конкуренції, а суспільство об’єднує зусилля індивідів. Д. Рікардо продовжив цю теорію і розвинув теорію розподілу та відтворення, які мають соціальний характер;

П етап (ХІХ ст.) – увага звертається на протиріччя капіталістичного суспільства, формується методологія, принципи аналізу процесів взаємозв’язку економіки і суспільства, вироблення категорій. Швейцарський економіст Ж. де Сісмонді поставив питання про взаємодію капіталістичної системи виробництва і споживання, законодавче обмеження розвитку великого капіталу, підтримку дрібних виробників. О. Конт один з перших вказав на характерні особливості індустріального суспільства, сформулював закони його функціонування і розвитку. К. Маркс розглянув закономірності розвитку з позиції інтересів, діяльності і відносин між класами, які займають різне становище в системі виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільного продукту. Стрижнем соціального механізму він вважав класову боротьбу пролетаріату з буржуазією, в основі якої лежить протилежність класових інтересів щодо власності на засоби виробництва і відповідно – до політичної влади. М. Вебер розробив теорію соціальних інститутів та сформулював їх роль в регулюванні економіки. Його ідеї про бюрократію, соціальну організацію праці, методологічні розробки лягли в основу соціологічної науки. Він ввів поняття: «статусні групи», «адміністрація», «авторитет», «влада», виявив вплив економіки на політику та інші сфери соціального розвитку. Е. Дюркгейм вперше описав працю як соціальний процес інтеграції суспільства.

Ш етап (поч. 20-х- сер. 50-х рр. ХХ ст.) – бурхливий розвиток емпіричних досліджень становлення промислової соціології, соціології організацій, теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності. Основними об’єктами досліджень були людські відносини, формальні і неформальні групи, теорія малих груп, лідерство і керівництво, соціальна диференціація;

ІV етап- 50-60-ті рр. ХХ ст. - структурно-функціоналістський напрямок теоретичної соціології, який намагався пов’язати економіку з іншими підсистемами суспільного життя (Т.Парсонс, Н. Смелзер, Д. Мурі, К. Девіс).

У працях Т. Парсонса «Економіка і суспільство», Н. Смелзера «Соціологія економічного життя» вперше здійснена спроба описати предмет, розглянути історію економічної соціології. Економіка вважалася підсистемою соціальної системи, яка виконує функцію адаптації суспільства до навколишнього середовища. Підсистемами економіки є виробництво, капіталовкладення, природні і людські ресурси, підприємництво.

V етап (к.60-х -70-ті рр. ХХ ст.- кризовий період, пов’язаний з різкою критикою методології структурного функціоналізму. Дослідникам не вдалося синтезувати економічний і соціальний аналіз, створити концепцію, що органічно поєднувала б різні дослідження на міцній теоретичній основі.

VІ етап (к.70-х- к. 90-х рр. ХХ ст.) - етап «нової економічної соціології», яка орієнтується на аналітичні, порівняльні дослідження між окремими регіонами, країнами; розглядає проблеми не окремих соціальних груп, а цілих соціальних систем, набуваючи рис «порівняльної мікросоціології».

7. 2. Основні наукові напрямки економічної соціології

Економічна соціологія проводить дослідження в трьох основних напрямах:

- дослідження статистичних аспектів взаємоз’язків економічної і соціальної сфер;

- вироблення підходу до розвитку економіки як до соціального процесу;

- функціонування і розвиток соціального механізму.

Дата добавления: 2014-11-29